"В Україні наявні 20 з 50 важливих для промисловості мінералів," — повідомив Власюк.

Ілюстрація: джерело - facebook/UjniyGOK

"Трамп має рацію, стверджуючи, що наша територія багата корисними копалинами."

Навколо українських рідкісноземельних елементів виникає активний інтерес. Президент Володимир Зеленський вирушив у США, де заплановано підписання рамкової угоди між двома країнами щодо видобутку корисних копалин. Цьому передували численні гучні заяви та повідомлення. Наприклад, 19 лютого агенція Bloomberg опублікувала статтю, в якій стверджується, що багатство мінеральних ресурсів України є лише ілюзією. Згідно з їхніми даними, в Україні немає значних запасів рідкісноземельних елементів, за винятком кількох невеликих шахт, що видобувають скандій. Чи дійсно в Україні відсутні рідкісноземельні метали, і що таке ці шахти, що видобувають скандій?

Якщо відреагувати на те, що каже Bloomberg, то, вибачте, писати такі дурниці... Я не знаю, як таке серйозне, поважне видання може таке писати. Хоча скажу, що багато серйозних, провідних видань, які виходять у провідну п'ятірку західних видань, пишуть інформацію дуже нерелевантну. Я це пов'язую, мабуть, із інформаційними атаками на цю угоду, яка має в нас відбутися зі Сполученими Штатами, і яку, зрештою, має наш уряд сьогодні підписати, якщо вся процедура піде нормально.

Тепер розглянемо деякі аспекти. По-перше, коли Трамп заявляє, що Україна має багаті запаси мінералів, він абсолютно правий. По-друге, коли в медіа з'являються оцінки вартості цих важливих мінералів, наприклад, New York Times згадує цифру 11 трильйонів, а інші джерела — 15 трильйонів, це на даний момент не має значення, оскільки ніхто не проводив точних оцінок. Деякі родовища в Україні вже вивчені, інші — ще ні, і це звичайна ситуація. Професійну розвідку можна було б виконати краще, ніж це зроблено досі. Але Трамп абсолютно справедливо підкреслює, що наша земля сповнена мінеральних ресурсів. І ці багатства належать українському народу. Важно пам'ятати, що відповідно до Конституції, надра є власністю українського народу.

"В Україні наявні 20 з 50 необхідних критичних мінералів."

Тепер про критичні мінерали конкретніше. Я читав, до речі, останній текст меморандуму англійською мовою і в перекладі, який вже був надрукований. Там йдеться про широкий спектр мінералів і всього того, що містить наша земля. Туди входять не лише рідкісноземельні метали, точніше критичні мінерали, а й інші мінеральні ресурси. Наприклад, газ. За оцінками, які проводилися в Україні, до цього часу родовища України зберігають від 20 до 30 трильйонів кубічних метрів газу. Це досить велика цифра і досить великі обсяги постачання. Нафтові поклади дещо менші, скромніші, але вони також є в Україні.

Щодо критичних мінералів, слід зазначити, що Геологічна служба США включила до свого переліку 50 важливих мінералів. З цієї кількості 20 можна знайти на території України. Серед них – мінерали, необхідні для виробництва акумуляторів, а також для виготовлення мікрочипів. Це дві ключові категорії, що відіграють значну роль у сучасній економіці. Наприклад, до акумуляторної групи входять літій, графіт і марганець. Що стосується напівпровідників, то сюди належать галій, германій, гафній і силіцій. Всі ці елементи присутні в Україні. Щодо терміна "скандієві шахти", мушу зізнатися, що не зовсім розумію його суть. Скандій – це рідкісний метал, який має високу цінність. І хоча він раніше видобувався в Україні, на сьогоднішній день його видобуток не здійснюється, але запаси все ще наявні. Крім того, в Україні збереглися дані старих геологічних розвідок, проведених ще в часи Радянського Союзу, які насправді дають чимало інформації про потенційні родовища.

"Головні запаси літію в Кіровоградському регіоні"

А в якому місці це знаходиться?

Якщо ми говоримо про літій, то найбільші літієві родовища в нас у Кіровоградській області. Там є 3 родовища. Одне родовище є в Шевченку, але воно окуповане, на жаль. Це на території Донецької області, але недалеко від кордонів Дніпропетровської і Запорізької областей. Здається, кілометрів 8-10 від кордону. Там у нас гарні сподуменові руди, з гарною якістю для шахтного видобування літію. Однак, на жаль, воно в окупації. Тому зараз, звичайно, ми його не розглядаємо, поки не звільнимо ці території. А найбільше - у Кіровоградській області.

Якщо говорити про запаси газу, то можна з упевненістю стверджувати, що Полтавська область є лідером, адже тут видобуваються трильйони кубічних метрів. Що стосується запасів галію та германію, ці елементи часто зустрічаються разом із родовищами титану, які, до речі, є в Україні, але відсутні в Росії. Яскравим прикладом тут є Житомирська область, де ці запаси вже досліджені. Якщо ми зосередимося на графіті, то знову ж таки, основні поклади знаходяться на Житомирщині та в Центральній Україні, а частково їх можна знайти й на Черкащині. Таким чином, ситуація з мінеральними ресурсами в Україні є досить різноманітною та багатою. Повертаючись до статті Bloomberg, можна припустити, що це спроба перешкодити укладенню угоди. Водночас варто уникати перебільшень у оцінках, хоча ці коментарі не походять від українців, а були висловлені іноземними журналістами, які перебували в нашій країні. Це дійсно завищені оцінки. Проте ми повинні бути абсолютно впевнені в тому, що наша земля має значні мінеральні ресурси.

Володимир Власюк. Знімок: facebook/industryexpertise

"Літієві родовища в Україні є найзначнішими в Європейському контексті."

Де ці рідкісноземельні метали можна використовувати?

Газ ми розуміємо де і що з нього можна робити. Зупинюсь напевно на групі елементів, з яких виробляються електричні акумулятори. Електричні акумулятори в сучасній економіці грають колосальну роль, тому що вони накопичують і зберігають електроенергію. Це, наприклад, акумулятори для електроавтомобілів або більш потужні для відновлювальної енергетики. І цей акумулятор вимагає 2 елементів - катода і анода. Катод робиться з літію. Базовий елемент - це літій. Анод робиться з графіту. Таким чином ми маємо два елементи, які дуже важливі, щоб робити електричні акумулятори. У нас немає майбутньої економіки без електричних акумуляторів. Це те, що цікавить і автомобільні концерни, і компанії, які генерують і передають електроенергію. У нас є з чого це робити. Цього літію не багато в світі. Родовища літію в Україні, наприклад, найбагатші в Європі. В Європі є щось трохи у Чехії, але там ці родовища значно бідніші. Є в Латинській Америці, але це далеко.

Продовжимо. Галій, германій та гафній — це три ключові матеріали, що використовуються у виготовленні мікрочипів. Відомо, що контроль над виробництвом мікрочипів надає країнам значну геополітичну силу. Яскравим прикладом є Тайвань, де зосереджено понад половину світового обсягу виробництва мікрочипів. Ці мікрочипи є основою мікросхем, які, в свою чергу, лежать в фундаменті сучасних технологій — від побутової електроніки до військової техніки. Без мікрочипів створення мікросхем неможливе. Ці конструкційні матеріали є рідкісними у глобальному масштабі, але Україна має їх у своєму арсеналі. Якщо ми розглянемо можливості інтеграції в ці два ланцюги постачання, це значно підвищить конкурентоспроможність України на міжнародній арені. Проте для цього необхідні зусилля, щоб забезпечити виробництво всіх цих компонентів в Україні. Це конкретна мета, якої країна має прагнути досягти.

Хочу зазначити ще одну важливу деталь. Це має велике значення, адже Китай займає домінуючу позицію у світі. Наприклад, близько 70% обробки літію контролюється саме Китаєм. Тому не дивно, що як Сполучені Штати, так і Європейський Союз стурбовані цією ситуацією. Вони трохи запізнилися з реагуванням на цю експансію, і саме тому Україна стала для них об'єктом уваги.

"Ця угода не відповідає інтересам Китаю"

Як Китай може відреагувати, якщо Сполучені Штати підпишуть угоду з Україною щодо рідкісноземельних елементів?

А що ми можемо зробити? Чи є у нас альтернативи чи інші можливості? Особливо враховуючи, що ця угода стосується безпекових аспектів. Китай, безумовно, прагне підтримувати своє лідерство в цій сфері. Яка ж буде його реакція на це?

Наскільки для нього незручне підписання цієї угоди?

Підписання цієї угоди є геополітично неприємним моментом для Китаю, оскільки країна займає провідні позиції у виробництві різноманітної продукції, зокрема акумуляторів, електромобілів та обладнання для відновлювальної енергетики. Акумулятори відіграють важливу роль у цьому контексті, і домінування Китаю в цій сфері є значним. Тому, безумовно, ця угода не відповідає інтересам Китаю. Однак ми маємо справу з серйозними геополітичними реаліями, і зв'язки Китаю з Росією також не відповідають нашим інтересам, що безпосередньо впливає на нас. Тому можна очікувати, що Китай не відреагує позитивно на цю угоду. Проте, підписання угоди є необхідним кроком, оскільки, якщо її правильно реалізувати, це може призвести до розвитку економіки, зміцнення обороноздатності та створення нових робочих місць. Ми повинні діяти в цьому напрямку.

Ця угода в рамках документу охоплює основні аспекти, що стосуються безпеки та відновлення.

Ви зазначаєте, що цю угоду можна використати на свою користь. Яким чином це можливо?

Навіть не можна, а треба це робити. Ми повинні хапатися за такі можливості. І остання рамкова угода і принцип, який є, там нічого поганого немає. Це дійсно рамкова угода, вона немає імплементаційної частини, яка має бути розроблена тоді, коли буде створений Фонд відновлення України. Але ця рамкова угода містить ключові елементи, які стосуються безпеки, вкладу України в мир і те, що всі кошти, які будуть зароблені і передані, наприклад, з боку України в процесі цієї розробки будуть реінвестуватися на території України в процеси відновлення.

З іншого боку, хотів би підкреслити ще один важливий момент. У нас існує безліч мінералів, і варто зазначити, що близько 12 родовищ мають добру ступінь розвіданості. Було видано сотні ліцензій, проте фактична діяльність не ведеться. Поки ці мінерали залишаються в надрах, вони не приносять жодної вигоди українському народу. Це означає, що ми маємо величезний потенціал, адже говоримо про багаті надра, але наразі вони не працюють на благо суспільства. Доки вони залишаються в землі, ми лише мріємо про їхню цінність. Вони не є товаром, який може збагатити нашу країну. Лише тоді, коли почнеться їхня розробка, ми зможемо говорити про реальне збагачення. Маємо, напевно, сотні ліцензій, проте жодна з них не реалізується. Яка ж від цього користь для нас усіх? Тому важливо запустити цей процес. Крім того, критично важливо, щоб ми не зупинилися на початкових етапах, наприклад, видобутку літієвої руди, збагачення та виробництва карбонату літію. Нам необхідно також розвивати виробництво літієвих катодів і акумуляторів, оскільки це дозволить створити набагато більше робочих місць. Ще одна фабрика з виробництва катодів чи анодів забезпечить сотні нових робочих місць і високі заробітні плати. Додатково, такі підприємства будуть сплачувати податки до місцевих бюджетів відповідно до нашого законодавства, що посприяє їх збагаченню. Так ми формуємо національне багатство.