Флешмоб «22 віджимання»: учасники АТО віджались, мер «прогуляв» (ФОТО)

Сьогодні, 29 січня, в Житомирі на майдані Корольова ГО “Атошник” приєдналась до флешмобу “22 віджимання” на підтримку тих, хто повернувся з зони бойових дій.

Кілька десятків житомирян – учасників АТО, їхніх друзів, знайомих, рідних віджались, як і планувалось, 22 рази перед пам’ятником Корольову.

Міський голова Сергій Сухомлин, попри отримане запрошення і обіцянки приєднатись до учасників флешмобу, на майдані так і не з’явився. “Мабуть, посоромився і віджимався у себе в кабінеті”, – пожартували учасники акції. Та уникнути “масової фізкультури” меру все ж не вдасться, бо тепер вже житомирські атошники кинули виклик і йому, і членам виконкому, і депутатському корпусу.

“Класно, супер! Я думаю, наступного разу ще більше людей збереться, – поділився враженнями після фізичних вправ військовий, член виконкому Сергій Артемов. – Даремно члени виконкому не прийшли, не підтримали, адже вони давно знали про цей захід. Це дуже зближує, згуртовує людей. Тому я думаю, що це буде актуально і для виконкому, і для депутатів. Це дуже класна психологічна розрядка. Хлопці зібрались, поспілкувались, зараз разом на каву підемо”.

Попри те, що флешмоб “22 віджимання” має американське походження, проблема соціальної реабілітації військових, які пройшли війну, так само актуальна і в Україні.

“У Штатах підняли це питання соціальні служби. В такій класній країні, виявляється, по статистиці 22 чоловіки в день в середньому стають самогубцями, – говорить один з організаторів акції, голова ГО “Атошник” Віктор Камлук. – Це не діючі військовослужбовці, а ті,хто вже повернувся. І це не можуть зупинити навіть в Америці. В нас зараз подібні проблеми, і це ще більше загострено. Завдяки роботі нашої організації, яка по можливості опікується учасниками АТО, ми зустрічаємо дуже багатьох хлопців, які вже на грані. Таким чином ми ще раз хочемо нагадати про себе, що ми є. Навіть якщо хтось подивиться, просто поцікавиться, що це тут таке роблять, можливо пригадає, що поруч живе сусід, який пройшов через війну, чи родич. І зайвий раз з ним привітаються, і хоча б трішки поспілкуються, тим самим нагадають, що життя продовжується, треба жити, любити і творити”.