Герою «Небесної Сотні» встановили меморіальну дошку в Житомирі
Житомиряни вшанували пам'ять українського громадсько-політичного діяча, журналіста і письменника білоруського походження Якова Зайка. Борець за волю помер рівно два роки тому (18 лютого) від серцевого нападу під час атаки “Беркуту” на барикадах Майдану.
Меморіальну дошку герою “Небесної Сотні” встановили на фасаді школи № 8, у якій він свого часу навчався.
“Він завжди був бунтарем. Ще в роки навчання видавав у цій школі підпільну газету – “Бокс”. Він одним з перших у 1989 році підняв невелику групу людей на мітинг проти антинародного радянського режиму. А згодом піднявся весь Житомир, і на одному стадіоні зібралося понад 30 тисяч людей. За великим рахунком, саме завдяки йому Житомир перший на Наддніпрянській Україні підняв український стяг над ратушею у 1990 році”, – говорить перший демократично обраний мер Житомира Віталій Мельничук.
Також Віталій Мельничук подарував школі декілька книг Якова Зайка.
На заході були присутні викладачі та учні школи, представники влади, а також громадські активісти і волонтери, які прийшли вшанувати пам'ять патріота України.
Присутній на заході син Якова Зайка був небагатослівним, але щирим.
“Можу тільки подякувати всім за те, що не забуваєте батька. За те, що він є присутній у пам’яті нашої житомирської громади. Він був білорусом за походженням, але в душі завжди був справжнім українцем”, – зазначив Олександр Зайко.
Присутні вшанували пам'ять героя хвилиною мовчання і поклали квіти до меморіальної дошки.
Ведуча заходу, підсумовуючи творчий шлях і досягнення полеглого героя, висловила надію, що “Революція гідності” повинна привести нас до “Країни гідності”.
Довідково: Яків Зайко народився 4 квітня 1940 року в Білорусі, у селі Делятичі Новогрудського району Гродненської області. Був народним депутатом України першого скликання, журналістом, редактором, творцем мирної “житомирської революції” 1989–1990 рр. Своє життя присвятив журналістиці. З 1984 року редагував інформаційний вісник “Новини Житомирщини”, був секретарем правління обласної організації Спілки журналістів України. З 1989 року – голова журналістського кооперативу “Посередник”, головний редактор газети “Трудова Волинь”, головний редактор газет “Стенограма” і “Фермер – вільний селянин” (Київ). Як народний депутат України першого скликання (1990–1994) входив до складу Комісії з питань гласності та засобів масової інформації, був одним із засновників “Народної ради”.