Обурювались, дорікали, вимагали звільнення – житомирські активісти влаштували двогодинний допит директору водоканалу Андрію Нікітіну (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Обурювалися, кричали та не давали нікому й слова сказати, – саме так вчора, 29 серпня, поводилися житомирські активісти під час звіту директора КП «Житомирводоканал» Андрія Нікітіна.

«Цього року нашому підприємству виповнюється 120 років. На балансі підприємства знаходиться дуже багато об'єктів та 528 км водопровідних та 280 км каналізаційних мереж.

Основні роки, коли розбудовувалося наше підприємство, – 1950-1970 роки. З того часу нічого не змінилося. Якщо ми говоримо про будь-яке підприємство, то важливо розуміти його економічний стан. Коли ми говоримо про роботу підприємства, ми звертаємо увагу на його економічні показники. На сьогоднішній день...» – почав розповідати Андрій Нікітін.

Договорити до кінця директор водоканалу не зміг, адже далі «слово взяли» активісти.

«Ви можете сказати, що з нашою річкою, над чим ви звітуєте?! Ви загадили річку!», – почали кричати активісти.

У ситуацію втрутився заступник міського голови Сергій Кондратюк, саме він у подальшому намагався врегулювати діалог між директором водоканалу та активістами.

«Шановні присутні, людина готувалася, вислухайте його. Не робіть базару», – звернувся до присутніх Кондратюк.

Активістів його слова не заспокоїли, не почувши навіть половини звіту, вони почали ставити Нікітіну питання. Щоправда, ставили вони їх не по черзі, а всі разом, унаслідок чого в залі здійнявся шум.

«Для того, щоб зрозуміти, чому підприємство знаходиться в такому стані, вам потрібно вислухати мене. Всі питання ви зможете поставити після звіту. Можна сказати, що всі підприємства в Україні, які займаються водопроводом та каналізацією є збитковими. На це впливає декілька важливих чинників.

Тариф встановлюється один раз на рік на підставі показників минулих періодів і коли починає працювати новий тариф, інші чинники зростають вже самі. За період, коли було невчасно встановлено тариф, ми понесли збитки, які на сьогодні становлять 10 млн 717 тис. грн. І якщо тариф має планово запрацювати через 2 місяці, то сумарно збитковість підприємства додатково складе 13 млн грн. Коли ми запитуємо, чому у нас така вода, ми маємо запитати, а звідки нам взяти гроші на фінансування і реконструкцію. Але вирішення цього є, і далі ми про це поговоримо.

Я розповів вам про найбільший чинник, який впливає на життєдіяльність підприємства. Є і другий чинник – це втрата води. Коли в 2016 році я прийшов працювати на водоканал, то втрати води були шалені і вони шаленими залишаються до сьогоднішнього дня. Так, ми їх зменшили, але нормативно 56% втрат було у 2016 році, тарифом покривається тільки 36%. Ось цю різницю місто дотує у наш водоканал кожен рік. Чи правильно це? Ні. Що з цим робити, я вам далі розповім, тому що з такої ситуації є реальний вихід.

Цього року аварії на водоканалі знову почали зростати, якоїсь системності ми не прослідковуємо у цьому, окрім того, що другий період доживають наші трубопроводи і нормальна кількість років, які мають працювати трубопроводи, – 25. Наші трубопроводи працюють по 60 років. Я знаю, які питання ви хочете поставити, але наберіться, будь ласка, терпіння», – продовжив Нікітін.

Але слухати його до кінця обурені активісти не захотіли і почали вимагати відповіді на питання, чи є питною вода, яка тече з кранів у Житомирі.

«У нас немає часу, це ти на камеру такий діловий. Ви хоч з кимось радитесь, чи ви берете кошти і просто витрачаєте їх? Є питання, на які всі хочуть почути відповіді! Дивіться, це – нещодавно зрізана труба, їй максимум 10 років. Тепер дивимося, що тут знаходиться: ці нечистоти, які ми п'ємо, викликають кишкові захворювання, онкозахворювання. У цій трубі не пісок, це жир такий. І ось це та вода, яка йде по наших трубах. Ця вода потрапляє у харчові продукти, на хлібозаводи, різна водичка виготовляється, булочки печуться – і все це робиться з цієї грязюки, яка тече по цих трубах.

Нам розповідали про успішну роботу КНСів (каналізаційно насосні станції, – ред.), так, у Житомирі під чуднівським мостом є КНС №3, цілий місяць біля якої на їхній території прямо біля шлагбаума витікає питна вода, за годину – приблизно 5 кубів. Працівниками КНС було вже подано декілька звернень на вашу „гарячу лінію“ до працівників вашої ж системи, але вода витікає і до цього часу. Усім все одно, ніхто туди не приїхав. На цій же КНС 2 роки тому мінялися 3 насоси, із них 2 насоси полетіли моментально, третій насос стоїть зламаний, його ніхто не ремонтує», – обурювався активіст Ігор Малі.

Також деякі активісти запитували, де навчався Нікітін, скільки має дипломів про вищу освіту, просили випити з-під крану літр води та радили, як покращити справи на підприємстві.

Директор водоканалу не зміг продовжити свій звіт до кінця, адже коли активісти збіглися до трибуни, мікрофон у них відібрати було неможливо. Вони більше двох годин допитували та вимагали звільнення Нікітіна. Та, не зробивши жодних висновків, просто порозходились.