Житомирянки зібралися у «велику» політику

Гендерна квота – одне із нововведень закону про місцеві вибори, який підтримали депутати Верховної ради. Відтепер у списках партій має бути не менше 30% осіб однієї статі. Фактично масовий набір жінок у політику оголошено. За словами координатора громадського руху «Чесно», політолога Володимира Піньковського, закон не гарантує того, що 30% жіноцтва опиняться у кріслах мерів чи у місцевих радах, але у Житомирі серед осіб прекрасної статі бажаючих зайняти м’які крісла – чимало… Для цього потрібно лише три складові: амбіції, гроші та підтримка політичної сили. Чи запаслися усім цим «перші» житомирські дами - у нашій розмові.

- Сталося… Тепер жінок у виборчому списку має бути щонайменше третина. Тільки чи буде кому «сісти» на «звільнені» чоловіками крісла?

- У політичних партій, які будуть висувати своїх кандидатів, з’явився обов’язок врахувати квоту. А у амбітних жінок з’явилося більше шансів потрапити до списків. Житомирянок, які мають бажання йти у політику, є чимало. Якщо говорити про «основний приз» – посаду міського голови, то переконаний, що претенденток теж буде багато. Але для цього потрібно чимало складових. Мало одних амбіцій. Потрібно мати політичну силу, яка висуне кандидата, та значний ресурс, щоб провести компанію. А це мільйони гривень… Як мінімум. Принаймні, для успішного рейтингу.

- Де таких жінок прямо зараз взяти у Житомирі?

- Далеко йти не треба… Наприклад, виконуюча обов’язки міського голови Любов Цимбалюк має все. Я так розумію, що у неї сьогодні є великі амбіції, ресурс, перш за все фінансовий, політична сила, яка її висуне. Це ВО «Батьківщина». А мати три складові одразу – це велика вірогідність того, що Любов Володимирівна піде на вибори і буде одним зі найсильніших кандидатів від жінок.

На друге місце я б поставив амбітну, але поки що не дуже публічну людину. Вона менше розкручена, ніж Цимбалюк, але може швидко «наздогнати». Це Олена Розенблат. Якщо хтось думає, що Олена просто помічниця у свого брата Борислава, то він глибоко помиляється. Вона його руки, вуха і мозковий центр. Я переконаний, що ця жінка готова боротися за «першу» посаду в мерії. А для цього у неї є амбіції і ресурс. Діло за малим залишилося – політична партія, яка її висуне. Але якщо дві перші складові є, то третя знайдеться. Якщо добре цього захотіти.

Наталія Чиж може піти від об’єднання «Самопоміч». Звісно, якщо на це буде воля партії… У неї є амбіції і ресурс. Бо навколо неї багато людей, які його мають і можуть з цим допомогти. Але як показали результати минулорічних виборів, рейтинг об’єднання «Самопоміч» був вищим за особистий рейтинг кандидата Чиж. Цьогоріч тенденція збережеться. Тому шанси Наталії зменшуються, бо ця політична сила хоча і рейтингова, але не домінуюча.

Не скидав би я «з рахунку» й екс-мера Віру Шелудченко. Вона є досвідченим політиком, яка може спробувати «свого щастя» ще раз. Має партію, яка сьогодні присутня у міській раді, має ресурс. Думаю, що Віра Тимофіївна до останнього буде спостерігати за претендентами. Якщо вони будуть «так собі», то Шелудченко піде у мери.

Я б не виключав з цього переліку й дуже амбіційну Наталію Циганчук. Вона вже брала участь у виборах до Верховної ради. Заробила собі трохи балів. Але не відомо, чи Радикальна партія дасть на це згоду. Бо на сьогодні Наталія не є в «керівництві» партії: ні в міській, ні в обласній.

- Це, скажімо, перша «умовна» п’ятірка на посаду № 1?

- Так. Але у Житомирі є жінки, які більше готові йти у депутати міської чи обласної рад. Хоча й не виключено, що будуть пробувати себе й у мери… Власне, друга п’ятірка не менш амбітна, але менше партійно та ресурсно забезпечена. Я б тут згадав громадську активістку та волонтерку Ірину Коцюбу, яка шукає себе. Є інформація, що вона співпрацює з партією «Народний контроль», яка планує йти на вибори. Не виключено, що Ірина представлятиме цю політичну силу на виборах.

Варто не забувати й про колоритну кандидатуру Наталію Леонченко. Вона депутат міської ради та екс-секретар міської ради (при Володимирі Дебою, - ред.). Зараз Наталія є головою партії «Опозиційний блок» у Житомирі та заступником обласного політичного боса Юрія Павленка. Так, у Наталії є амбіція, політична сила, але немає потрібного ресурсу. Звісно, що знайти такій партії ресурс на терені області дуже проблематично. Власне, питання грошове…

Можна до цього переліку долучити й Юлію Демчук, яку користувачі соціальних мереж знають, як Соломію Милу. Вона бере активну участь у суспільно-політичних процесах міста, але не позиціонується з конкретно якоюсь партією. Я б не скидав з рахунків й депутата міської ради Наталію Боровську, яка була кандидатом у нардепи, має амбіції і може робити результат. Не виключав й таку особу, як Наталія Волинець. Вона є першим заступником голови громадської ради при облдержадміністрації та членом виконкому міської ради. І на десерт – це Ірина Синявська. Хоча останнім часом не чутно Ірини Максимівни, думаю, що вона могла б спробувати свої сили. Хоча й з меншою вірогідністю на успіх.

Цей перелік можна продовжувати і назвати ще чимало жінок, які могли б взяти активну участь у виборах сезону-2015. Всі вони мають шанси на успіх, а дехто з них його й досягне. Одне знаю точно, що багато політиків-чоловіків спробують використати їх потенціал, імідж, амбітність та наполегливість у своїх цілях…