Завод "Юніграна", який потрапив під арешт у справі Шапрана та Осіпова, продовжує свою діяльність: правоохоронці не зафіксували жодних порушень.

Об'єкти бізнес-імперії Ігоря Наумця "Юнігран", яка потрапила під санкції, ймовірно, продовжують свою діяльність у Житомирській області. Це відбувається незважаючи на арешт активів та їх передачу до Агентства з розшуку та управління активами (АРМА). Зазначені активи контролюються броварським колишнім депутатом і підприємцем Сергієм Шапраном разом із його партнером Володимиром Осіповим.

Про це повідомляє "СтопКор". Так, розслідувачі побували в Житомирській області і промоніторили завод виготовлення плитки ТОВ "Юні Люкс", на який ухвалою Печерського райсуду від 5 березня 2025 року був накладений арешт. Розслідувачі зафіксували там ознаки діяльності та викликали поліцію, але та відмовилася визнавати порушення.

"Прибувши за адресою заводу з виготовлення тротуарної плитки ТОВ "ЮНІ ЛЮКС" (діючий бенефіціарний власник - Шапран), зафіксували поряд з будівлею вантажівку з написом "Щебінь - пісок", а також червоний легковий автомобіль. Крім того, на території об'єкта є й інші ознаки несанкціонованої діяльності - трактор, що рухається, а також стоси свіжовиготовленої плитки", - йдеться в повідомленні.

Така діяльність ведеться всупереч тому, що Печерський районний суд Києва 5 березня наклав арешт на майно компанії. Видання також зазначає, що Сергій Шапран із партнерами шляхом схеми з кредитами та підставними компаніями, схоже, не просто вивів з-під санкцій активи "Юніграна", включаючи виробничі потужності та спецдозволи на видобуток копалин, а й продовжив виробництво, отримуючи прибуток.

До журналістів на заводі вийшов охоронець будівлі, якому вони поставили питання: чому працює завод, який знаходиться під арештом? Однак працівник компанії відмовився відповідати. "Це (ведення робіт на об'єкті. - Ред.) - можливе порушення ст. 388 Кримінального кодексу України - незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, закладеного майна або майна, що описано або підлягає конфіскації", - зазначили журналісти.

У цій ситуації слідчі звернулися до правоохоронних органів. "Поліція прибула на місце події, але швидко покинула його - на основі певних домовленостей. Після їхнього повернення журналісти подали заяву про вчинення злочину та надали правоохоронцям свої свідчення", - зазначено в джерелі.

У розслідуванні йдеться про те, що слідча Олена Миколаєнко провела допит понятих, які стверджували, що завод, ймовірно, не функціонує. Внаслідок цього, поліція вирушила з місця події. "Це відбулося попри те, що представники СтопКору додали до своєї заяви відеоматеріали, які доводять, що об'єкт насправді працює. Крім того, журналіст особисто надав слідчій дві ухвали Печерського суду, на що вона відповіла, що вони не підтверджують факт арешту", - йдеться у матеріалах розслідування.

Журналісти підтвердили, що активно працюють над підготовкою запитів та заяв до АРМА, а також до відповідних правоохоронних органів. Громадськість продовжує стежити за ситуацією.

Що передувало

21 березня пресслужба АРМА оголосила про передачу права управління активами компанії "Юніграна". Це стало можливим завдяки ухвалі Печерського районного суду Києва, який підтримав заяву Офісу Генерального прокурора (ОГП).

"АРМА отримала в управління активи групи компаній корпорації "Юнігран", - вказано в повідомленні. Йдеться про такі компанії:

Крім того, як зазначили представники Національної поліції України, АРМА отримало як рухоме, так і нерухоме майно компанії "Юнігран", що підпадає під санкції. Це:

Крім того, в рамках кримінального провадження, що розслідується за низкою статей Кримінального кодексу України, на активи групи компаній було накладено арешт. У поліції зазначили, що кримінальні справи порушено, зокрема, за фактами "створення, керівництва злочинною організацією, а також участь у ній, фінансування тероризму та незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, закладеного майна або майна, що описано або підлягає конфіскації".

Після цього Господарський суд Києва ухвалив рішення про передачу спеціального дозволу на експлуатацію корисних копалин Коростенського родовища в Житомирській області до державної казни. Цей дозвіл є одним з важливих активів бізнес-імперії Наумця "Юнігран", що перебуває під санкціями.

Спецдозвіл спочатку був "записаний" на фірму "Коростенський кар'єр", яку пов'язують з Наумцем і групою компаній "Юнігран". У квітні 2024 року актив було продано за 1 млн грн копанія "Новел Пром". А вже у жовтні 2024 року "Новел Пром" перепродав за 2 млн грн права Коростенської видобувної компанії, кінцевим бенефіціаром якого ЗМІ називають Сергія Шапрана.

Як бізнес-імперію Наумця "вивели" з-під санкцій

У 2024 році українські засоби масової інформації розкрили деталі, як активи "Юніграна", оцінювані щонайменше у мільярд гривень, замість того, щоб бути націоналізованими, потрапили у приватні руки. Цю інформацію оприлюднили в масштабному розслідуванні проєкту "Схеми".

За інформацією ЗМІ, Шапран володіє більше 20 компаніями, які займаються різними сферами діяльності, такими як обробка деревини, виробництво алюмінієвих виробів, кредитування та нерухомість. Окрім цього, він займав посаду депутата Броварської міської ради та керував місцевим осередком партії "За майбутнє". Його діловим партнером є Володимир Осіпов — депутат з Одеси, що представляє заборонену проросійську партію ОПЗЖ.

Діяльність "Юніграна" потрапила до фокусу уваги силовиків на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Державне бюро розслідувань у супроводі Служби безпеки України за процесуального керівництва Офісу генпрокурора порушило кримінальну справу стосовно "Юніграна" за низкою статей - від фінансування тероризму до ухилення від сплати податків. За даними журналістів, власник "Юніграна", бізнесмен Ігор Наумець, у 2001 році отримав громадянство Росії, а у 2014-му, після досягнення 45-річчя, оновив паспорт. Сам бізнесмен стверджує, що російського паспорта він не має, але дійсність документа підтверджують дані з державного порталу РФ "Держпослуги", а також виписки про власність в іноземних компаніях, де вказується його російське громадянство.

У травні 2023 року президент України Володимир Зеленський ухвалив рішення про накладення санкцій на Наумця та громадянку Великої Британії Олену Калпу, яку українська влада вважає непрямим власником компанії "Юнігран". Крім того, під санкції потрапили три компанії з Кіпру, пов’язані з "Юніграном". Внаслідок цього Наумець, Калпа та зазначені кіпрські підприємства позбулися можливості використовувати та розпоряджатися своїми активами на території України.

Але у 2024 році контроль за активами підсанкційного "Юніграна" отримав Шапран - щоб стати важливим тіньовим гравцем у сфері надрокористування. Для передачі підсанкційних активів Шапрану замість їхньої націоналізації, за даними розслідувачів, було використано мережу новостворених компаній, назви яких частково дублюють назву "Юнігран".

Загалом йшлося про 4 фірми: ТОВ "Юні Стоун Плент", ТОВ "Юні Сервіс", ТОВ "Юні Логістик" та ТОВ "Юні Люкс". Ці компанії, підконтрольні Шапрану та Осіпову, почали скуповувати активи та майно "Юніграна" за заниженими цінами. Таким чином, були передані всі ключові активи - від офісів та заводів до автопарку та дрібного інвентарю.

Шапран та Осіпов, ймовірно, мають контроль над компанією "Новел Пром", яка намагалася отримати спеціальні дозволи на видобуток корисних копалин, що раніше належали "юнігранівцям". Це один із найважливіших активів бізнес-імперії Наумця, яка потрапила під санкції.

Як зазначав OBOZ.UA, раніше у зв'язку зі справою Шапрана та Опімаха було звільнено Сергія Дехтяренка, який обіймав посаду заступника голови Держгеонедр. Він тимчасово виконував обов'язки керівника Держгеонадру після відставки Романа Опімаха і до призначення Олега Гоцінца.