Без тренажерів та енергетичних напоїв: у 45-річному віці Юрій Балясний з Полтавщини вражає своїми надзвичайними фізичними здібностями.

Раніше "ФАКТИ" ділилися з читачами історією Василя Шевчука, який 6 лютого 2022 року був внесений до Національного реєстру рекордів. На жаль, Василь загинув у боях під Бахмутом.

Юрій Балясний, майстер дільниці контрольно-вимірювальних приладів і автоматики нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз", став найстаршим членом команди з восьми атлетів, які 23 листопада минулого року встановили новий рекорд України у Дніпрі. Протягом дванадцяти годин спортсмени по черзі виконували вправу на брусах без перерви. За цей час їм вдалося сумарно виконати надзвичайні 51 537 відтискань!

Це вперше в Україні зафіксовано такий рекорд.

Ідею реалізував старший лейтенант Збройних сил України Дмитро Косатий, 25-річний житель Житомира, який неодноразово здобував перемоги на найвідоміших змаганнях з воркауту. Наразі він служить в Оперативному командуванні "Схід", де відповідає за фізичну підготовку військовослужбовців. Цей рекорд був присвячений Герою України, молодшому сержанту 60-ї бригади сухопутних військ Ігорю Височенку з Новомосковського району Дніпропетровщини, який загинув у серпні 2022 року на Харківщині, а також усім захисникам, які пожертвували своїм життям заради незалежності України.

Цей вражаючий силовий досягнення наших відважних хлопців вражає уяву. Хоча їх могло бути більше, частина з них вирушила на фронт, щоб захищати нас від безглуздого ворога, -- зазначила Лана Вєтрова, керівниця Національного реєстру рекордів України. Вона висловила вдячність за співпрацю та організацію встановлення рекорду Федерації воркауту України, Оперативному командуванню "Схід" та Силам спеціальних операцій.

— Якщо професійний спортсмен виходить на майданчик і виконує 300-400 віджимань, це вражаючий результат. 500 – це вже справжній рекорд! Проте під час встановлення нового рекорду кожен атлет продемонстрував в середньому 520 підходів і 6250 відтискань! — поділився віцепрезидент федерації воркауту Гауранітай Шуліка. — Це надзвичайно складне випробування як для фізичного стану, так і для психологічної витривалості учасників.

Початково спортсмени планували зробити 50 тисяч відтискань за 12 годин. Боячись не вкластися у визначений час, вони до мінімуму скоротили відпочинок. І чотири години поспіль працювали без перерви. Загалом за пів доби зробили лише три вільні п'ятихвилинки. Ще кожен спортсмен мав 20-30 секунд перепочинку, доки очікував свого підходу. У підсумку перевищили заплановану кількість відтискань на 1537 разів.

О п'ятій годині три учасники вибули з змагань через різні травми, що ускладнило завдання для тих, хто продовжував боротьбу. Проте бруси залишалися в активному режимі!

Окрім Дмитра Косатого, до команди приєдналися ще троє військових: 24-річний капітан Олександр Рева з Києва, 40-річний військовослужбовець 4-го полку "Рейнджер" ССО Олександр Тітенко з Кропивницького та його 38-річний співвітчизник Олександр Стасенко. Також до групи долучилися цивільні — 40-річний тренер з воркауту Юрій Балясний, 19-річний Арман Маргарян з Харкова та наймолодший учасник, 18-річний киянин Михайло Бурлака.

Під час заходу було проведено збір коштів на придбання станції РЕБ для захисників, які виконують бойові завдання на одному з найгарячіших напрямків.

Юрій Балясний згадує, що за два тижні до наміченого дня встановлення рекорду йому подзвонив Ігор Бабков. "Яка кількість віджимань на брусах ти зможеш виконати за годину?" — спитав він.

-- Я не знав відповіді, -- знизує плечами Юрій. -- Тому наступного дня почав відтискатися на час. У мене вийшло 1260 разів. "А за дві години 2000 разів зможеш відтиснутися?" -- спитав Ігор, дізнавшись про моє особисте досягнення. Я спробував -- зміг. І тільки тоді він "розкрив карти", сказавши, що, згідно з умовами встановлення рекорду, відтискання триватиме... дванадцять годин поспіль.

Чи це вас не налякало?

З дитинства я завжди був впертим, адже за гороскопом я Овен. Мій життєвий принцип – "Умри, але зроби". Я можу працювати над однією вправою безкінечно – хоч місяць, хоч три, поки не досягну результату, якого хочу. Інакше просто не зможу заспокоїтися. Хоча, можливо, це не завжди правильно. Дотримуючись цього принципу, я колись потягнув зв'язки на лівій руці, і тепер, коли є навантаження, мені доводиться її бинтувати.

"Як зазначає Юрій, якщо б не його син Владислав, то всі його досягнення в легкій атлетиці залишилися б маловідомими. Він завжди займався спортом не для слави, а щоб підтримувати свою фізичну форму. Проте, коли Владислав підріс, він почав фіксувати на фото та відео тренування батька і ділитися ними з друзями. Друзі захоплювались цим і висловлювали своє враження, вважаючи це дуже крутим. Зрештою, Владик запропонував батькові створити профілі в соціальних мережах, щоб публікувати короткі відео."

— Я деякий час вагався, але врешті-решт здався, — усміхається Юрій. — Ось так я став "зіркою" Інтернету. Нині в моєму TikTok уже 157 тисяч підписників. Саме через соціальні мережі на мене натрапили організатори турніру. Тепер у мене є сертифікат, що підтверджує мій рекорд...