"Це не стосується тиску на аптечні мережі, а йдеться про прозорі правила для всіх гравців на ринку", - заявив нардеп Кузьміних, коментуючи нові норми регулювання фармацевтичної сфери | УНН

З 1 березня 2025 року в Україні почала діяти постанова Кабінету Міністрів №168, яка встановлює обмеження на націнки на лікарські засоби та забороняє проведення маркетингових угод. Аналітики попереджають про можливий дефіцит та зростання цін на медикаменти.

З 1 березня 2025 року в Україні набрала чинності постанова Кабінету Міністрів №168, яка вводить нові правила для регулювання фармацевтичного сектору. Однією з основних змін стало введення обмежень на націнки для постачальницько-збутових та роздрібних надбавок на всі ліки, а не лише на окремі їх категорії. Крім того, новими нормами заборонено ритейлерам укладати маркетингові угоди з виробниками фармацевтичної продукції, що раніше дозволяли аптекам надавати знижки для пацієнтів, реалізовувати соціальні проєкти та організовувати навчання для фармацевтів.

Голова підкомітету з питань фармації та фармацевтичної діяльності Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації Сергій Кузьміних в ексклюзивному інтервʼю для УНН розповів про нове регулювання, обмеження маркетингу, справедливі націнки та про те, чому зміни були необхідні вже зараз.

-- Пане Сергію, ви голосували за законопроєкт №11493, результатом якого, у тому числі, стала постанова КМУ №168, яка обмежує націнки та забороняє маркетингові угоди. Але чимало експертів кажуть, що це регулювання мало прораховане економічно і вдарило по аптечному ринку. Хто відповідає за розрахунки, і чи були вони взагалі?

Рішення РНБО полягало у створенні законопроєкту №11493 та його голосуванні у Верховній Раді. Хоча в тексті закону немає прямих заборон на проведення маркетингових кампаній, в рішенні РНБО зазначено: "заборонити укладання маркетингових угод до впровадження референтного ціноутворення".

Щодо націнок: раніше вони регулювались лише на препарати, які входять до Національного переліку ліків. Зараз встановлено: 25% -- для рецептурних, 35% -- для безрецептурних, і 10% -- як і було, для "Доступних ліків". На мою думку, це правильна ініціатива, повинні контролюватись всі препарати, які продаються в аптеках, і ця постанова дає нам можливість це робити.

Щодо заборони маркетингу. Заборонили той маркетинг, який дозволяв продавати ліки або вироби медичного призначення. Повторюю в сотий раз, аптека - це не магазин, аптека - це заклад охорони здоров'я. Тому вони не повинні продавати, спираючись на якісь маркетингові послуги. Якийсь мінімальний маркетинг у вигляді оренди полиць може бути - це нормальна історія. Тому зараз у МОЗ на громадському обговоренні знаходиться постанова щодо регулювання маркетингу. Наразі у ній прописано, що маркетинг має становити не більше 10% від всього обігу препаратів в аптеці. На мою думку, відсоток маркетингу має рахуватись від конкретного препарату, а не від обороту коштів аптеки. Свої зауваження я вже надіслав у Міністерство охорони здоровʼя.

Прим. ред. Тим часом колеги Сергія Кузьміних зазначали, що, незважаючи на введену заборону на укладання маркетингових угод між аптеками та виробниками, яка фактично звільнила заводи від обов'язку сплачувати відсотки рітейлу, ціни на лікарські засоби не лише не зменшилися, а навпаки, продовжують стрімко зростати. Фармацевтичні компанії стверджували, що були змушені виплачувати аптечним мережам від 40% до 60% від вартості препарату за маркетинговими контрактами, що безпосередньо впливало на кінцеві ціни ліків. Проте після заборони на маркетинг виробники не зменшили ціни на відпускні препарати на ці 40-60%.

У відповідь на наш запит, Державна податкова служба повідомила, що українські виробники медикаментів у 2024 році сплатили лише трохи більше 4,5 мільярдів гривень податків. Це на майже мільярд менше, ніж обсяг податків аптеками, і більш ніж удвічі нижче, ніж у дистриб'юторів. Експерти вже висловлювали занепокоєння, що через нові правила регулювання фармацевтичного ринку держава недоотримуватиме приблизно 10 мільярдів гривень податкових надходжень щорічно. Яким чином ви плануєте компенсувати ці втрати для бюджету, адже статистика свідчить, що саме виробники сплачують найменше податків?

- Я чув про цю історію і навіть спілкувався з керівником Державної податкової служби. Маркетинг закладений у ціні виробника - якщо препарат коштує, умовно, 100 гривень + 10 гривень маркетинговий платіж, то він продається за 110 гривень. І це платимо ми з вами як споживачі.

А з чого сплачується податок? З прибутку. У аптек маркетингові платежі не йдуть як прибуток, а як послуга. Тому на податкові надходження заборона маркетингу ніяк не вплине.

Примітка редакції. Важливо зазначити, що, згідно з оцінками спеціалістів, нові правила все-таки можуть викликати зниження податкових надходжень з кількох причин:

Як ви вважаєте, яким чином зміни в ціновій політиці впливають на можливість українців отримувати лікарські засоби? Зокрема, понад 80% препаратів зі списку найбільш популярних коштують до 250 грн, тоді як середній витратний чек пенсіонера на ліки від серцево-судинних захворювань сягає понад 500 грн на місяць на одну особу. Найдорожчий препарат, який держава пропонує за зниженою ціною, має вартість до 560 грн.

- Логіка була така - взяти ті препарати, які найчастіше купують. Були обрані препарати, щоб якнайбільше людей максимально швидко відчули, що є певне зниження вартості. Звісно було трохи смішно, коли у списку опинилися вітамінки, але це те, що купують. Зараз додадуть ще близько 160 препаратів.

Отже, чи вірно розуміти, що основною метою було лише продемонструвати зниження цін, а не фактично зменшити вартість життєво важливих медикаментів?

Ні, почекайте. Раніше аптеки мали можливість продавати що завгодно, керуючись маркетинговими стратегіями. Тепер же фармацевти надають певні фармацевтичні послуги, і вже не вибирають, на що витрачати маркетинг — чи то вигідні товари, чи ні, в рамках конкретної аптеки.

Прим. ред. У той же час, медичні фахівці висловили критичні зауваження щодо стратегії Міністерства охорони здоров'я в формуванні переліку лікарських засобів для зниження цін на основі їх популярності. Зокрема, експерти зазначили, що до списку потрапили препарати, ефективність яких не підтверджена науковими дослідженнями, але вони все ще користуються попитом. Крім того, Ірина Верещук, заступниця керівника Офісу Президента, висловила скепсис щодо включення клофеліну до цього списку популярних ліків, ціни на які планують знизити.

- Пацієнти в соцмережах скаржаться, що ліки українського виробництва, які не увійшли до списків МОЗ, здорожчали. Як ви це можете прокоментувати? Виробники діють за тією ж схемою, що й щодо препаратів зі списку - спочатку ціни піднімемо, а коли скажуть знизити, трохи знизимо і залишимося з прибутками?

У цьому році виробники не піднімали ціни. Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ретельно контролює вартість медикаментів у аптеках. За березень надійшло 1200 скарг від населення, а під час 44 перевірок було виявлено порушення, що призвело до накладення штрафів на суму 220 тисяч гривень. Так хто ж насправді відповідальний у цій ситуації?

Прим. ред. Користувачі соціальних мереж в Україні активно висловлюють своє обурення через підвищення цін на медикаменти, що не були включені до переліку Міністерства охорони здоров'я. Вони звинувачують виробників, які встановлюють 72% вартості лікарських засобів, у цій ситуації.

Ще раз згадаємо про відгуки пацієнтів. У соціальних мережах українці звернули увагу на те, що, згідно з інформацією на сайті Таблетки.юа, ціни на препарати, які потрапили до списків для зниження вартості, почали зростати ще з осені 2024 року. А після введення нових регуляторних норм виробники не знизили ціни навіть до рівня літа 2024 року. Це піднімає питання: чи справді лікарські засоби стали дешевшими, чи ж виробники просто знайшли спосіб обійти Міністерство охорони здоров’я та народних депутатів, створивши при цьому "запас міцності"?

- Таблетки.юа формували вартість, не виробники ж. Я батько трьох дітей і так само купую ліки в аптеках. Було як - заходиш в аптечну мережу і обираєш препарат Х, а потім заходиш на сайт Таблетки.юа і обираєш у цій же мережі той самий препарат, то через сайт він вже на 20% дешевше. Тому і постало питання заборони маркетингу. Зараз, якщо ви зайдете на Таблетки.юа, то ви побачите, що в цілому вартість однакова, що в аптеці, що на сайті. А це класна історія, якщо ми будь-який препарат зможемо купити в будь-якій аптеці, або онлайн замовити, і воно буде у всіх по одній ціні. І до цього потрібно йти, адже ця галузь давно вже реформування не бачила.

Примітка редакції. Для обʼєктивності важливо зазначити, що аптечні заклади несуть витрати на оренду приміщень, комунальні послуги та заробітну плату своїх працівників, тому їх націнка на деякі препарати може бути вищою, ніж ціни, вказані на сайті. Крім того, сайт Таблетки.юа не встановлює ціни на ліки, а скоріше виконує функцію агрегації, надаючи інформацію про актуальні ціни препаратів.

Деякі міжнародні виробники висловлювали занепокоєння, що впровадження реферування призведе до їхнього виходу з українського ринку. Це пов'язано з тим, що вимоги комплаєнсу зобов’язують їх встановлювати однакові ціни на лікарські засоби у всіх країнах. Раніше завдяки маркетинговим угодам аптеки в Україні могли пропонувати знижки на препарати, але тепер це стало неможливим. Чи можуть ці обставини спричинити дефіцит лікарських засобів або їх подорожчання? Яка ваша думка з цього приводу?

Дійсно, існував ризик через обмеження в 8% для дистриб'юторів та імпортерів з офіційною присутністю в Україні. Ми провели консультації з Європейською бізнес-асоціацією та Американською торговою палатою і внесли корективи, які дозволяють імпортерам безперешкодно продовжувати свою діяльність.

Прим.ред. У той же час пацієнти скаржаться, що через введення нового регулювання доступ до імпортних ліків скоротився.

Ви підкреслюєте важливість встановлення уніфікованих кваліфікаційних стандартів для фармацевтів і створення єдиного реєстру працівників фармацевтичної сфери. Чи не вважаєте ви, що ці ініціативи можуть викликати нестачу кваліфікованих спеціалістів у аптеках, особливо в сільських районах та на територіях, що межують з фронтом?

В даний час здійснюється розробка спеціальних норм для прифронтових регіонів. Проводяться переговори з усіма представниками галузі. Справді, існує потреба у спрощених умовах, оскільки виникають труднощі з кадрами.

У містах на кшталт Житомира та Києва існує інша проблема, пов'язана з фармацевтами. Я мав розмову з представниками Академії фармацевтики в Харкові (Національний фармацевтичний університет - ред.). Ситуація виглядає досить тривожно — молодь не прагне вступати на спеціальність фармацевта, оскільки професія втратила свою привабливість і тепер асоціюється лише з роботою продавця в аптеці.

Фармацевт – це фахівець у сфері медицини, який забезпечує не лише продаж ліків, а й надає важливі медичні послуги. Я прагну бути впевненим, що в аптечному закладі зі мною працює саме фармацевт. Коли я приходжу за рецептурними препаратами, я маю на увазі певну діючу речовину, і саме на фармацевта покладається відповідальність за надання якісної допомоги в цьому процесі.

Представники малого бізнесу в коментарях зазначають, що в Україні функціонує лише 1200 аптек-ФОПів, і нові регуляторні ініціативи, зокрема, обмеження націнок, можуть призвести до їх закриття. Чому думка малого бізнесу не береться до уваги? Чи усвідомлюєте ви, які наслідки виникнуть, якщо маленькі аптеки, які переважно розташовані в сільських районах, зупинять свою діяльність?

Я також спілкувався з власниками невеликих аптек. Вони відзначають, що їхній прибуток покращився в порівнянні з минулим. Дозвольте пояснити, чому це стало можливим. Раніше у них не було жодних маркетингових стратегій. Конкуруючи, вони не могли підвищувати ціни, оскільки великі мережі домінували на ринку. Зараз, оскільки відсутній маркетинг і націнка у всіх однакова, маленькі аптеки кажуть, що нарешті почали отримувати прибуток. Вони змогли стати конкурентоздатними.

Прим. ред. Тим часом у коментарях до УНН представники невеликих аптек висловлюють занепокоєння щодо запроваджених обмежень на маржу та просять підвищити ці ліміти, аби мати можливість "вистояти".

Проте ми розмовляли з представниками невеликих аптек, і вони висловлюють занепокоєння, що обмеження націнки може, навпаки, "душити" їхній бізнес і призвести до закриття. Як ви на це дивитесь? Ви вважаєте, що це не відповідає дійсності?

У спілкуванні з Міністерством охорони здоров'я ми досягли згоди про необхідність проаналізувати ринок у березні-квітні. Наша мета не полягає в закритті аптек чи створенні збиткового бізнесу, а в ефективному регулюванні, щоб аптеки виконували свої функції. Якщо після квітня ми встановимо, що націнок недостатньо, то ми готові внести зміни до постанови.

У сучасний час ми можемо спостерігати численні маніпуляції з боку аптек, виробників та дистриб'юторів. Однак, коли аналізуєш інформацію з податкових органів чи інших установ, ситуація виявляється дещо іншою. Основна мета не полягає в закритті аптек.

Прим ред. Власники невеликих аптечних пунктів скаржаться, що змушені працювати у збиток і якщо далі так піде, будуть вимушені припинити свою роботу.

Отже, я вірно розумію, що існує "план Б" на випадок, якщо ситуація з масовим закриттям аптек стане очевидною, і будуть переглянуті вже ухвалені норми?

Звичайно. В даний час аптеки в торгових мережах почали зникати. Проте, це відбувається не в сільських місцевостях, а в великих ТЦ. У селах ж, навпаки, важливо, щоб аптеки продовжували функціонувати.

- Пане Сергію, ви активно просуваєте нові регуляторні заходи щодо діяльності аптек, зокрема, впровадження референтного ціноутворення та обмеження маркетингових платежів. Чому саме аптеки стали об'єктом таких жорстких змін, адже дослідження вказують на те, що основна вартість препарату (72%) закладається виробником. Чому це залишається поза увагою законодавців?

- Дивіться, зараз з кожного боку - виробники, дистрибʼютори, аптеки - відбуваються маніпуляції. Референтне ціноутворення зачепить саме виробників. З 1 січня 2027 року вступає в силу закон, у якому досить ґрунтовно, за всіма європейськими директивами, прописано все по виробникам.

Не можна стверджувати, що регуляція охоплює тільки аптечну сферу. Щодо аптек існують лише обмеження націнок, а також визначення терміна "аптечна мережа". Ці зміни були ініційовані Антимонопольним комітетом, а також обумовлені маркетинговими аспектами. Це складна ситуація, але ми не були ініціаторами цих змін; це стало результатом рішення РНБО.

- Тобто у майбутньому ще будуть ініціативи, які регулюватимуть саме діяльність виробників?

- Звісно, це не історія про те, що давайте закриємо аптеки.

На основі інформації, наданої виданням "Апостроф", під час зустрічі, яку очолювала заступниця голови Офісу Президента Ірина Верещук, було ухвалено рішення щодо проведення перевірок всіх етапів ланцюга постачання медикаментів. Це стосується виробників, дистриб'юторів та аптек, з метою з'ясувати, на якому етапі відбувається затримка у зниженні цін.

Спілкуючись з представниками фармацевтичного сектору, ми дізналися, що під час розробки змін до постанови КМУ №168, що стосується цін на лікарські засоби, Молдова була виключена з переліку країн, які можуть використовуватися як референтні. Це сталося завдяки лобіюванню великих українських виробників, які наразі реалізують певні свої препарати в Молдові за цінами нижчими, ніж в Україні (зокрема, "Анальгін", "Тауфон" у краплях, "Нафтизин" у краплях та "Корвалол" у краплях). Чи вважаєте ви прийнятною ситуацію, коли ліки українського виробництва в Україні виявляються дорожчими, ніж за кордоном? І знову виникає питання: чому діяльність виробників не підлягає жодному контролю?

Схоже, що Молдова поки що не була виключена, а лише перебуває на стадії обговорення. Я маю певні сумніви, що українські виробники реалізують за кордоном ліки за цінами нижчими, ніж ті, що пропонуються українцям. Також мені здається, що "Анальгін" в Європі взагалі не доступний для продажу.

Примітка редакції. УНН провів аналіз цін на окремі лікарські засоби українського виробництва, доступні на інтернет-платформах у Молдові.

Наприклад, 10 ампул "Анальгіна" виробництва української компанії "ЛекХім" в Молдові коштують близько 56,60 грн (по курсу НБУ). Середня ціна цього ж препарату у Києві складає близько 77 гривень.

Крім того, очні краплі "Тауфон" (10 мл) від українського виробника "Фармак" в Україні коштують від 43,30 грн, середня ціна в Києві - приблизно 60 грн. У Молдові ціна українського препарату вдвічі нижча - 12,32 лея, що за офіційним курсом НБУ на 2 квітня 2025 року становить близько 28,38 грн.

Ще один приклад - оральні краплі "Корвалол" (25 мл) того ж виробника:

Ви активно підтримуєте ідею заборони укладання маркетингових угод між виробниками і аптеками, що, на вашу думку, повинно призвести до зниження цін на медикаменти. Проте, як зазначають фахівці фармацевтичного ринку, у країнах Європейського Союзу економічні відносини між виробниками та аптеками не підлягають державному контролю або обмеженням. Це викликає питання, чи відповідає нове регулювання євроінтеграційним амбіціям України і чи не ставить під загрозу наші шанси на вступ до ЄС. Чи проводили депутати консультації з віце-прем'єркою Ольгою Стефанішиною та європейськими партнерами на тему євроінтеграційних ініціатив перед ухваленням нових норм щодо регулювання фармацевтичного ринку?

- Дійсно, в країнах ЄС не регулюються націнки на ОТС-препарати. Але ми маємо таку ситуацію, що держава змушена була втручатися в цю історію. У нас виробник, дистриб'ютор і аптечна мережа почали робити якийсь сюрреалізм і забули, що вони займаються соціально важливим для українців товаром. Тому і втрутилися в цю історію.

Прим. ред. Сергій Кузьміних запевнив, що має намір обговорити з віце-премʼєром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольгою Стефанішиною, чи відповідає нове регулювання фармацевтичного ринку вимогам європейського законодавства.

- Як ви оцінюєте поточний стан співпраці між законодавцями, Міністерством охорони здоров'я та учасниками фармацевтичного ринку? Чи вважаєте ви, що існуючий діалог є достатньо ефективним для вироблення збалансованих рішень, які враховують інтереси як споживачів, так і бізнесу?

Основний аспект — це комунікація. Завжди знайдуться як задоволені, так і незадоволені. Ми прагнемо знайти оптимальне рішення, яке задовольнить усіх учасників процесу: виробників, дистриб’юторів, власників аптек і малих підприємців. Наша мета — забезпечити кожного пацієнта якісними ліками та фармацевтичними послугами.

Примітка редакції. Олена Пруднікова, голова однієї з професійних аптечних асоціацій, у своєму коментарі для УНН підкреслила, що Міністерство охорони здоров'я ігнорує інтереси малих підприємств і орієнтується виключно на підтримку великих виробників.

Як вам, до речі, рейтинг 100 найнеобхідніших лікарських засобів, на які слід знизити ціни? Ви часто вживаєте кору дуба та соснові бруньки?

Жодного разу. Можливо, це сталося колись, але я цього не пам'ятаю. Згоден, що в цій ситуації є певний елемент абсурду. Проте я розумію позицію Міністерства охорони здоров'я. Вони звертаються з проханням про знижки на ТОП 260. Якщо корвалол чи валідол добре продаються, вони потрапили до цього списку.

Примітка редакції: Раніше інформаційне агентство УНН повідомляло, що під час однієї з нарад, яку провела заступниця голови Офісу Президента Ірина Верещук, стало відомо, що формування списку ТОП-100 лікарських засобів, ціни на які мають знизитися на 30%, здійснювалося не Міністерством охорони здоров'я за рекомендаціями медиків, а безпосередньо компаніями-виробниками.

"Цей перелік не є нашим творінням, а інформація, яку надали виробники," - зазначив заступник міністра охорони здоров'я Едем Адаманов.

- Так, як каже лікар Комаровський: "Якщо ви ще не смокчете валідол, то ми йдемо до вас".

Комаровський не є лікарем. Це також свідчить про питання маркетингу, пов'язані з його особою.

Примітка редакції: Євген Комаровський - український педіатр, який є кандидатом медичних наук та має звання лікаря вищої категорії.

- І останнє запитання. Як ви ставитесь до того, що окремі чиновники чи міністерства порушують законодавство України? У Державній регуляторній службі нам офіційно повідомили, що проєкт постанови КМУ не надходив їм для експертизи, що є порушенням Закону про регуляторну політики. МОЗ підзвітне безпосередньо вашому комітету. Чи плануєте ви розібратися у цій ситуації і притягнути до відповідальності винних за порушення законодавства?

Будь ласка, надішліть мені дані, і я сам все з'ясую.