"Це завжди індивідуальна перспектива": Муженко визначив п'ять "помилок" України в умовах повномасштабної війни.

Військовий експерт, генерал армії України Віктор Муженко озвучив п'ять основних помилок, які, на його думку, стали проблемами для України у перші роки повномасштабної війни з Росією. Він акцентував увагу на різних аспектах військової стратегії та організації, зазначаючи, що деякі з помилок могли бути уникнуті, якби прийняття рішень було більш продуманим та обґрунтованим.

В інтерв'ю для українських ЗМІ Муженко поділився своїми роздумами. Він підкреслив, що оцінка рішень, ухвалених під час бойових дій, завжди є суб'єктивною. Проте, він вирішив поділитися своїм досвідом та спостереженнями стосовно тих рішень, які, на його думку, могли б суттєво змінити перебіг війни.

Переговори на початку війни

Муженко переконаний, що одним із найбільших прорахунків стало початок переговорів з Росією на самому старті конфлікту. Він зазначає, що, відкривши дискусії про умови припинення вогню та можливі територіальні поступки, українська влада проявила слабкість і готовність йти на компроміси. Це сталося в той час, коли Росія зазнала серйозних втрат і була в шоці від того, як рішуче українці відреагували на її агресію.

"Це було досі не оцінене патріотичне піднесення на рівні не лише окремих людей, а й цілих громад. Прикладів дуже багато. І на Чернігівщині, і на північній Київщині, і на північній Житомирщині, і на Харківщині, і на півдні. Росіяни не очікували такого. Вони сподівалися на бравурні марші, квіти, аплодисменти та хліб і сіль. Однак цього не сталося. І тут їм, розгубленим, запропонували обговорити умови припинення бойових дій. На мою думку, це дуже швидко створило в них враження, що влада України почала прогинатись через цю агресію. До речі, прогнозовану, але чомусь неочікувану", - пояснив він.

Децентралізація та хаотичність дій

Ще однією проблемою на початкових етапах війни Муженко вважає децентралізацію управління та хаотичність військових дій. Спочатку, за його словами, рух опору був ефективним завдяки наданню команді на місцях великих повноважень і можливості діяти без постійного контролю з боку старшого командування.

Однак з часом це призвело до певної неузгодженості в діях і управлінні військовими силами, що виявилось на прикладі ситуацій у Луганській області. Одним із таких прикладів став відхід українських військ з території Станиці Луганської та Щастя, де, на думку Муженка, не було серйозної загрози, яка б обґрунтовувала таке рішення. Це виявилось результатом слабкої координації, коли командування змістилося на значні відстані від передової, що ускладнило ефективне управління військами на місцях.

Проблеми, пов’язані з мобілізацією.

Однією з основних проблем, що виникли на початку війни, став безлад у процесах мобілізації. За словами Муженка, організація мобілізаційних заходів залишала бажати кращого. У результаті значна кількість людей була призвана без належної перевірки їхніх навичок і підготовки. Військові спеціалісти, такі як експерти з радіоелектронної боротьби або снайпери, часто опинялися в підрозділах, де їхні вміння не були затребувані. Водночас, великий попит на людські ресурси створював ілюзію, що цю проблему можна швидко вирішити. Однак такі тимчасові рішення призвели до ускладнень у розподілі фахівців у критично важливих спеціальностях, що в майбутньому могло негативно позначитися на боєздатності армії.

"Якщо вже була інформація про вторгнення, то чому ж тоді цей хаос розгорнувся в таких масштабах? Втрати за перші кілька днів широкомасштабної агресії виявилися приблизно такими ж, як за весь 2014 рік. Я про це говорив при свідках колишньому головнокомандувачу та начальнику Генштабу. Після цього почали приховувати цю статистику", - підкреслив Муженко.

Недостатня увага до фортифікацій

Ще одним із недоліків, на думку Муженка, була недостатня увага до фортифікаційних елементів. Він зазначив, що навіть на початку 2022 року, коли російські війська почали відступати від Києва, українська армія не змогла адекватно підготувати свої оборонні позиції. У порівнянні з попередніми роками, коли війська не були готові до тривалих оборонних боїв, виникали серйозні проблеми з постачанням навіть таких базових речей, як лопати. Ситуація була ускладнена ще й тим, що за кілька місяців до початку масованого наступу з'ясувалося, що армія страждає від критичного браку навіть простих інструментів для створення укріплень.

Довготривала оборона Бахмута та неузгодженість у Харківській операції

Муженко зазначає, що однією з операцій, яку, на його думку, можна було б краще організувати, є довготривала оборона Бахмута. Хоча ця операція демонструвала стійкість українських військ, вона потягнула за собою великі втрати, а тривала оборона дозволила росіянам зміцнити свої позиції.

Окрім того, Харківська операція, хоча й мала свої успіхи, не була своєчасно адаптована з наступального на оборонний режим. Це стало причиною того, що після досягнення визначених позицій наступальні підрозділи втратили свою ефективність.

"Тобто коли вийшли десь в район східніше річки Чорний Жеребець, вся потуга українського наступу забуксувала. А росіяни зуміли посилити свої війська. У цій ситуації нам потрібно було вийти на відповідні вигідні рубежі, закріпитись і спрямовувати частково ударне угруповання на інші напрямки. Це б давало нам можливість постійно утримувати таку ініціативу. Така сама помилка була потім повторена, на мою думку, вже у 2024 році на початку проведення Курської операції", - резюмував він.

Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський висловив думку про те, що для відновлення контролю над усіма окупованими територіями, зокрема Кримом, нинішні можливості українських збройних сил є недостатніми. Глава держави акцентував, що необхідно шукати дипломатичні шляхи, які б підтримували військові дії.