Цей борщ не має звичного червоного кольору, а сірий: у поліському селі створюють оригінальну страву - Стиль життя | Експрес онлайн

Зображення з колекції Наталії Пилипчук.

Жителька села Стугівщина, що на Житомирщині, Наталія Пилипчук зауважує: сірий борщ варили її бабуся, прабабуся, а тепер і вона варить. І не лише на щодень, а й на свята. Що ж це за страва і як її готують?

Основою сірого борщу, відомого як "сєчанка", слугує особлива закваска. Спочатку потрібно нарізати капустяні головки, які не підходять для квашення або приготування голубців, у дерев'яній ємності. Ці капустини, що в народі називають "шулячками", слід ретельно промити. Після цього порізану капусту заливають водою, не додаючи солі, і ставлять у погріб на три-п’ять днів для ферментації. Про це розповідає 66-річна Наталія Пилипчук, учасниця місцевого жіночого ансамблю "Берегині". Для приготування сірого борщу в глиняний горщик необхідно покласти нарізану картоплю. Також додають свинячі ребра або кістки для наваристості, сушені білі гриби, квасолю, порізану капусту разом із розсолом, а також засмажку з сала і цибулі. Все це заливають водою, солять, перчать і ставлять глечик під кришкою в піч. У піст, замість м'яса, господині використовували традиційну засмажку з цибулі на олії.

За словами співрозмовниці, у печі борщ насичується теплом, і страва протягом кількох годин поступово доходить до готовності. Приготування розпочинають з ранку, щоб вже до обіду насолоджуватися його смаком.

"Коли борщ дістають з печі, він має сірий колір через капусту. Ні томату, ні буряків рецепт не передбачає. Готову страву подають зазвичай без сметани, бо вона і так кисленька. А от окраєць чорного хліба зі салом і цибулька до неї дуже смакують, -- каже Наталія Пилипчук. -- Коли у Стугівщину приїжджають туристи, то обов'язково пригощаємо їх своїм автентичним сірим борщем, адже такого вони більше ніде не скуштують. Ті, хто пробував готувати страву на звичайній газовій чи електричній плиті, кажуть, що в неї зовсім інший смак. Тому ініціюватимемо, аби нашу "сєчанку" внесли до нематеріальної спадщини Житомирщини".