У Житомирі відкрили меморіальну дошку Першому Українському Незалежному театру (ФОТО)

На будинку колишнього Дворянського зібрання (тепер поліклініка №1 на вул.  Великій  Бердичівській) 17 серпня відкрили меморіальну дошку Першому Українському Незалежному театру.

На дошці зображені імена найвидатніших театральних діячів Житомирщини: Поліни Самойленко, Павла Кудрицького, Степана Бондарчука, Амвросія Бучми, Семена Семдора, Зої Гайдай та Бориса Тена.

«Фішка нашого міста – це театр. Якщо театр являється нашою гордістю, значить Житомир має свою еліту. Найголовніша цінність сьогоднішнього заходу в тому, що український театр розпочався саме в нашому місті. І потрібно писати книги, щоб про це знали не тільки в нашому місті, а і у всій Україні. Взагалі Житомир у 19 столітті був одним із культурних центрів нашої держави. Я думаю, надалі нам всім потрібно тримати планку», – зазначив режисер Житомирського академічного українського музично-драматичного театру імені Івана Кочерги Петро Авраменко.

Історики ж запевняють, що дійсно Український Незалежний театр був провісником знаменитого театру "Березіль".

“Це був дуже гарний двохповерховий будинок, у лівій частині якого знаходився зал. В ньому працювала в 1918 році Центральна Рада, а потім в 1922-23 році діяв наш Український Незалежний театр. Коли він припинив свою діяльність,  в 1923 році переважна більшість акторів, які грали в нашому театрі, влилися до складу театру “Березіль”. Це моя ініціатива встановити дошку, за кошти представниці такого відомого культурно-наукового роду житомирян –  Лесі Кудрицької”, – сказав історик-краєзнавець Георгій Мокрицький.

Довідково: У житомирському Незалежному театрі пробували сили Павло Кудрицький, який пізніше проявив себе талановитим режисером у курбасівському ; 3оя Гайдай – у майбутньому видатна українська співачка, яка провела дитячі і юнацькі роки в Житомирі і закінчила тут гімназію; а також Олександра та Павло Боришкевичі, Лілія Перегуда, (напевно, сестра Олександра Перегуди) Галина Верещинська, Нара Ковальчук-Хомичевська. Хормейстером театру був Михайло Петрович Гайдай (батько Зої Михайлівни), літературною частиною завідував поет Яків Савченко – полтавчанин, що став саме у Житомирі на літературну стежину, яка привела його в радянських умовах до сталінських таборів.