Житомирянин Дмитро Краб малює, щоб нагодувати «звіра» всередині (ФОТО)

Житомирянин Дмитро Краб створює неймовірні картини на стінах житлових будинків і показує всім своєю плідною працею, як має виглядати вуличне мистецтво.

Хлопець уже презентував ряд проектів, які відомі не лише в Житомирі. Вони вражають своєю тонкою майстерністю. Серед наймасштабніших – «Житомир в орнаменті» та «Українська абетка міста».

Початок так званої кар’єри стріт-артера почався два роки тому:

«Жодного обряду та жертвоприношень не робив. Придумав так собі, що буду малювати на стіні, от і все. Адже так усе і відбувається в цьому світі».

Натхнення він визначає як комплекс почуттів та навколишнє середовище.

«Усе це стан, в якому перебуваєш. Надихає бажання працювати. Хоча скоріше, це не бажання, а необхідність. Банальна й тупа необхідність заповнити „яму‟ всередині себе. Чи нагодувати «звіра», чи навпаки вивільнити все, що там накопичено. Назвати можна по-різному, але суть у тому, що як тільки ти зупинишся, – воно тебе знищить. Тому от такі вони, художники, – с*икуни: бояться бути знищеними», – сміючись зізнається хлопець.

Крім малювання, Дмитро Краб уже дев’ять років займається брейкінгом – це одна із течій хіп-хоп культури, вуличний танець. Має свою команду, з якою викладає дітям. Та Дмитро говорить, що вони знають цю культуру до мозку кісток.

Свою роботу не розділяє на відпочинок. Як би дивно не звучало, але Дмитро говорить, що в нього немає роботи, а тому і немає відпочинку.

«Робота – то з 8:00 до 17:00, а в мене є аж 24 години. Буває, що малюю по три доби без сну взагалі. Наприклад, як було з проектом про тварин. Останній „шмат‟ малював дві доби без перерви. Думав, що не встигну відправити заявку на конкурс у Штати. По закінченню з’ясувалося, що я переплутав місяць і в мене в запасі залишилося ще 30 днів», – ділиться художник.

Хлопець досить неординарний – цікаво та незвично висловлює свої думки. Тому часто оточуючі задаються питанням, чи не вдається він до заборонених способів натхнення. На це він відповідає:

«Не п'ю алкоголь і не курю траву. Тільки кава і багато сигарет. Не можу малювати п’яним. Важко розібратися в тверезому стані, а тут ще „наркотить‟ себе, – можна взагалі заплутатися».

Дмитро розповідає, що стріт-арт не може бути в якихось рамках – там немає правил та алгоритмів.

«Школи та екскурсії вуличного мистецтва – це, напевне, викачка бабла, як правило, таким займаються люди, які взагалі не розуміються на мистецтві та абсолютно некомпетентні і ті, які називають словом "графіті" все, що намальовано на стінах (сміється – ред.). Недостатньо просто пшикнути два рази і називати себе майстром цієї справи! В цьому треба варитись роками! Знати історію, бути приналежним до цієї субкультури та мати повагу до інших!» – говорить Дмитро.

За словами хлопця, прибуток у цій справі досить нестабільний. Але головне – вийти на новий рівень та отримувати як задоволення від роботи, так і заробіток.

«Коли обираєш цей шлях, треба бути готовим ходити голодним. Я дуже довго малював за свій кошт. Принципово не влаштовувався на "роботу". Головне – не здаватись!» – розповідає Дмитро.

Наразі хлопець приділяє більше уваги масштабним проектам. Але все одно виконує цікаві замовлення, наприклад, для брендів одягу.

Та і загалом говорить, що потрібно вкладати душу в улюблену справу і результат не змусить себе чекати. Він закликає дбати про своє місто!

Дмитра Краба часто можна побачити в місті на велосипеді. Але за його словами, це не для здоров'я, а для задоволення: «Не визнаю велосипеди, на яких треба „ішачити‟, вткнувшись поглядом в асфальт».