Данилюк-Ярмолаєва обговорила ненависть до військових та терористичні акти у ТЦК | Еспресо

У 2022 році люди в одностроях роздавали пиріжки, дарували хризантеми та підписували кожне фото словами "спаси, Боже, наших котиків". На третю річницю повномасштабного вторгнення з'явилися відео, де жінки ламають огорожу перед прикордонниками, а чоловіки поруч демонструють, що не служать у війську і не планують цього робити.

Що ж сталося? Чому так швидко були забуті вороги? Лише миттєво відвернувшись від росіян, Сили оборони раптом стали цапом-відбувайлом.

Протягом кількох днів сталося декілька терактів поблизу ТЦК. У Рівному, в самому коридорі, загинула одна особа, а шість отримали поранення.

Увечері 2 лютого біля будівлі районного ТЦК та СП в Павлограді, що на Дніпропетровщині, стався вибух, внаслідок якого військовослужбовець отримав осколкове поранення. Жертві було всього 24 роки, а нападники, які з'явилися в маках-алкоголічках, були на два-три роки молодшими. Цікаво, що за віком всі троє могли б не служити у війську: один обрав шлях захисту Батьківщини, тоді як інші, ймовірно, проведуть тривалий час за ґратами за скоєний теракт.

Яскравим сигналом того, що ситуація в країні йде не в тому напрямку, а політики намагаються маніпулювати громадською думкою, стала трагедія, яка сталася в Пирятині. 1 лютого на автозаправній станції в цьому місті Полтавської області під час супроводу військовозобов'язаних до навчального центру невідомий з рушницею вбив військовослужбовця Полтавського ТЦК, забрав його автомат і втік разом із одним із мобілізованих. Згодом поліція затримала обох. Проте група виховательок дитячих садків та дбайливих батьків стала активно висловлювати підтримку "народним месникам" і цікавитися, чи проводять збір коштів на адвокатів для нападників.

Так само дискусія пішла кудись не туди, коли низка українців кпинила загиблого, що він "несправжній" військовий. Бо був мобілізований у 2023 році за приписом "обмежено придатний" і був відправлений на службу ТЦК. Мабуть, якби він перепливав Тису або виїхав із країни в коробці для памперсів -- був би більшим героєм нового часу.

Що ж сталося?

Мобілізація є винятково відповідальністю верховного політичного керівництва, яке встановлює як форму, так і масштаби цієї мобілізації.

Читайте також: Основне завдання президента – гарантувати захист країни, а не підбурювати проти Мар'яни Сирського.

Згадаємо трохи про події минулого, коли Володимир Зеленський яскраво відреагував на висловлювання колишнього Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного, який виступив з ідеєю перейти до глибокої оборони та поступово мобілізувати 500 тисяч військових. Президент тоді виявив сильну емоційну реакцію, заявивши, що Валерій Федорович лише прагне відправити людей на фронт і що цивільних слід берегти. У результаті розгорнулася негативна кампанія, метою якої було усунути генерала з його посади, а також уникнути обговорення мобілізації до весни. Цей момент став знаковим: суспільство втратило важливий символ опору російській агресії. Сам Залужний перетворився на символ не реалізованої перемоги, що пояснює його високі рейтинги навіть попри спроби деяких представників влади зменшити його присутність у публічному просторі.

Другий серйозний удар по ефективній мобілізації — це затягування прийняття закону про зменшення віку призову до 25 років. Варто зазначити, що цей законопроект пролежав на столі президента протягом десяти місяців без підпису, незважаючи на те, що його ухвалила монобільшість Верховної Ради.

І звісно основа цих проблем з мобілізацією -- небажання президента брати відповідальність за всі труднощі та помилки воєнного часу. Бо нагадаю, не війна створила такого монстра як ТЦК, а те, що д до військкоматів руки не доходили у жодної влади.

Трагедія в Пирятині виявила, хто насправді має совість і готовий взяти на себе відповідальність, — зазначив командувач Сухопутних військ Збройних сил України Михайло Драпатий. Цей військовий, який пройшов через усі етапи сучасної російсько-української війни, першим відреагував на атаки на військових із ТЦК. Він підкреслив, що це є червоною лінією, яку не можна переступати. Саме він закликав до рішучого реагування з боку влади і до покарання винних у вбивствах. Хоча під його постом знайшлися люди, які висловлювали негативні коментарі на адресу військових, це лише підкреслює його позицію як чоловіка та відповідального керівника. Такі якості вкрай необхідні в наш час, сповненому позерства та сумнівних обговорень у телеграмі.

Читайте також: Час обирати військових?

На щастя, іноді безсоромність і знущання над військовими отримують належну відповідь. Багато, напевно, пам'ятають про полтавського фітнес-тренера Богдана Заволоку, який влітку 2023 року активно просував свій блог, використовуючи провокаційний контент. Він підходив до військових ТЦК на вулицях і знімав принизливі відео. Одного разу його шлях перетнув ветеран війни Олександр Мацько, який намагався вручити повістку цьому спортсмену. Заволока, користуючись своєю популярністю, почав знущатися з тремтячих рук солдата, а коли той зазначив, що страждає від серйозної контузії, фітнес-тренер відреагував образами, назвавши його "придурком, який попався на крючок", і навіть плюнув в його бік.

Виявилося, що Мацько вирішив стати добровольцем і приєднався до війни у 2016 році, коли для багатьох Росія залишалася союзником і братом. Він проявив себе як талановитий розвідник у складі збройних сил. У 2022 році, під час Харківської операції, разом із побратимом він натрапив на міну, внаслідок чого отримав опіки рук і ніг. Після цього йому присвоїли другу групу інвалідності, і він продовжив службу в територіальному центру комплектування.

Під час винесення вироку спортсмен Заводока вже не був такий сміливий, як раніше. Бо попереду його чекає затишна камера і воркаути з зеками.

Одного відносного хепі-енду недостатньо, щоб вирішити проблему ненависті та агресії до людей у формі. Це питання стало надто політизованим, особливо через висловлювання таких особ, як Марʼяна Безугла. Крім того, російські спецслужби активно використовують соціальні мережі для вербування молоді, яка прагне швидкого заробітку, і готова на крайні заходи, навіть тероризм, пов'язаний із ТЦК. Проте кожен свідомий громадянин повинен стояти на захисті армії від свавілля й пам'ятати, хто першим простягнув руку допомоги, коли ви виривалися з Бучі або долали небезпечні ділянки на Житомирській трасі.

В мережі багато охочих висловлювати свої думки про те, як організувати мобілізацію, а також визначати, хто справжній воїн, а хто залишився залежним від батьківської опіки.

Читайте також: Безугла проти ТЦК: підмога Соловйову

Утім є один факт -- коли Росія окуповує нові території, далі вона не питає чоловіче населення -- хоче воно в армію чи не дуже.

Протягом цих тривалих років війни ми стали свідками численних випадків, коли наші колишні співгромадяни перетворювалися на гарматне м'ясо в руках Москви. Що більше, в ієрархії окупантів, де панували зеки, статус українця, який здався і став колаборантом, виявлявся вкрай непривабливим.

Для особливо сміливих і розумних нагадаю один факт. Сто років тому українці не палали бажанням іти в армію УНР і виборювати свою незалежність. Бо удома був садок вишневий, діточки та Петлюра -- не такий. Але за кілька років ті самі пацифісти закопували дітей, які померли від Голодомору, у городах. І вмирали за Сталіна -- утверджуючи імідж СРСР як нової супердержави. Хто не шанує власну армію -- той стає худобою в чужій.

І хочу зазначити, що втекти до Німеччини чи Польщі вже не вийде. Останні опитування серед місцевих жителів свідчать про те, що вони втомилися від українців і прагнуть їхнього повернення на батьківщину.

Спеціально для Еспресо

Про автора: Марина Данилюк-Ярмолаєва, репортерка.

Редакція не завжди співпадає з думками, які висловлюють автори блогів.