Димна комбінація з нотками злочину.

Експрокурор і сільська підприємниця відкрили люксовий готель Lubich у Львові ZAXID.NET

Протягом короткого часу у Львові, немов гриби після дощу, почали активно з'являтися магазини вейпів – заклади, що спеціалізуються на продажу електронних сигарет та різноманітних аксесуарів до них. У цих крамницях можна знайти рідини, які, за словами продавців, призначені для паріння, хоча насправді це все ж куріння – з нікотином або без. Вейп-шопи приваблюють покупців завдяки своїй доступності: витрати на куріння електронних сигарет можуть становити близько 1000 грн на місяць, якщо вже є в наявності випарник, який слугує тривалий час і коштує від 1500 грн.

Якщо поточна тенденція до масового відкриття вейп-магазинів продовжиться найближчим часом, вони можуть перевершити аптеки за кількістю, які розташовані майже на кожному кроці. Тому ZAXID.NET вирішив представити інформацію про власників найбільших мереж вейп-магазинів у Львові.

Як ми проводили підрахунки? Ми вирішили зосередитися на тих брендах, які мають щонайменше п’ять торгових точок у Львові. Для цього ми вручну переглядали Google Maps, оскільки вейп-шопи, як правило, активно маркують свої місця розташування, прагнучи залучити максимальну кількість клієнтів, особливо молодь, що користується цифровими технологіями. При цьому ми не враховували мережі, де основним товаром є традиційні алкогольні напої та сигарети, а електронні сигарети пропонуються лише як додаток.

На сьогоднішній день у місті функціонують п’ять магазинів під брендом Le Cloud Store, а також декілька торгових точок у Львівській області і одна в Ужгороді. За інформацією, розміщеною на їхньому веб-сайті, компанія займається "вейперним" бізнесом з 2022 року.

Власником бренду є львів'янин Альберт Чайківський, відповідно до інформації з реєстру "Укрпатент" Державної системи захисту інтелектуальної власності. Згідно з даними, він подав заявку на реєстрацію марки Le Cloud Store в червні 2024 року. На даний момент товарна марка ще не отримала остаточну реєстрацію, і в даний час проходить етап формальної експертизи, під час якого комісія перевіряє правильність заповнення документів без розгляду заяви по суті.

Інформації про Альберта Чайківського досить обмаль. Хоча він є власником бренду, що займається роздрібною торгівлею, дані про його реєстрацію як підприємця в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відсутні.

У 2019 році особа з таким іменем і прізвищем почала навчання на першому курсі Львівського національного університету імені Івана Франка за спеціальністю "міжнародний бізнес". У 2023 році він вирішив продовжити освіту, вступивши до Львівського національного університету природокористування, з бажанням стати агрономом.

В інтернет-магазині Le Cloud Store замовлення на вейпи та інші товари обробляє підприємець Капінос Даниїл Павлович. Ресурс ZAXID.NET неодноразово здійснював замовлення з доставкою через пошту і отримував реквізити для оплати на рахунок цього ФОП. За інформацією з YouControl, підприємство було зареєстровано в травні минулого року. Основна діяльність - роздрібна торгівля іншими новими товарами в спеціалізованих магазинах. В інтернеті також є згадка про те, що у 2023 році абітурієнт із таким ім'ям намагався вступити до ЛНУ для вивчення "акторського мистецтва драматичного театру і кіно".

У Єдиному реєстрі судових рішень можна знайти ряд документів, пов'язаних із мережею Le Cloud Store. Зокрема, у 2023 і 2024 роках поліція наклала штрафи на продавців цієї мережі за реалізацію електронних сигарет і рідин для куріння з вмістом нікотину (див. тут і тут) без необхідних акцизів.

Проте найцікавіша судова інформація щодо мережі - у кримінальній площині. У реєстрі є кілька ухвал про обшуки та арешти майна, вилученого в торгових точках та за місцем реєстрації власників. У січні 2024 року в ЄРДР було зареєстровано кримінальне провадження - у ньому йшлося про те, що у Le Cloud Store торгують електронними сигаретами та рідинами до них або взагалі без обов'язкових акцизних марок або ж з фальшивими наліпками. Окрім того, мережа не мала ліцензії на торгівлю підакцизними товарами. Розслідуванням, яке триває донині, займається львівський осередок Бюро економічної безпеки, попередня кваліфікація - це статті 199 (незаконне виготовлення та реалізація марок акцизного податку для збуту) та 204 (нелегальне виготовлення та продаж підакцизних товарів) Карного кодексу.

У ухвалах коротко викладено інформацію про структуру власності Le Cloud Store: згідно з даними детективів БЕБ, до цієї торгової мережі залучено кілька фізичних осіб-підприємців (їхні імена в електронному реєстрі не розголошуються). Один з бізнесменів займається постачанням нелегальної нікотиновмісної продукції, а інший керує торговими точками тощо.

Минулого року в рамках цього розслідування були проведені обшуки в квартирі Альберта Чайківського, що знаходиться на Личакові. Правоохоронці під час обшуку confiscували в нього ноутбук та значну кількість рідин для вейпінгу. Адвокат Чайківського оскаржив confiscation майна, наполягаючи на тому, що його клієнт "не має жодного зв'язку з мережею магазинів Le Cloud Store" і виступав лише як покупець, а вилучені рідини "призначені виключно для його особистого використання".

Мережа Vape Brothers налічує близько двох десятків крамниць у Львові та передмісті. Поза Львовом вона працює у 80 містах і селищах по всій Україні. Vape Brothers називає себе мережею "експертних магазинів електронних сигарет, що працює з 2016 року".

Згідно з даними бази "Укрпатент", торговою маркою Vape brothers shop володіє підприємець з Сихова Ростислав Далівський. Її було зареєстровано у серпні 2021 року, призначення - продаж або реклами товарів для куріння, комплектуючих та аксесуарів. Ще дві торгові марки за заявою Далівського - brothers vape та vape brothers - перебувають в процесі реєстрації.

Про Ростислава Далівського у публічній площині також відомо небагато. Підприємницьку діяльність він почав 2016 року, йдеться на порталі YouControl. Основний вид діяльності - ремонт побутових приладів, домашнього та садового обладнання. З-поміж інших КВЕДів він не має таких, які мали би стосунок до продажу нікотиновмісних товарів.

2014 року людина з таким ПІБ вступала до Львівського державного університету внутрішніх справ на правознавство.

Що стосується правових аспектів, то в судовому реєстрі щодо компанії Vape Brothers є лише кілька ухвал. Вони свідчать про те, що минулого року трьох продавців з Рівненської області та Прикарпаття намагалися притягнути до адміністративної відповідальності за продаж рідин для вейпів без сплати акцизного збору. Проте, оскільки поліція не надала достатніх доказів у судах, всі провадження були закриті. На відміну від багатьох інших учасників "вейпінгового" бізнесу, у справі Vape Brothers кримінальних звинувачень не зафіксовано.

Мережа "Паротяг" має до 10 магазинів у Львові. Згідно з даними реєстру "Укрпатент", власником цього торгового знака є львівський підприємець Олексій Леньо, який раніше був зареєстрований у Дрогобичі. Заявка на реєстрацію торгової марки була подана в грудні 2024 року, а її класифікація дозволяє реалізацію електронних сигарет, аксесуарів до них, а також тютюну та його замінників. Знак "Паротяг" наразі перебуває на стадії реєстрації.

Власник бренду залишається маловідомим. Раніше Олексій Романович Леньо, зареєстрований як ФОП, займався торгівлею автомобільними запчастинами, але наприкінці 2021 року він зупинив свою діяльність. На початку 2023 року він знову став підприємцем, цього разу в сфері продажу продуктів харчування, напоїв та тютюнових виробів. В тому ж році особа з таким ім'ям та прізвищем вступила до аспірантури "Львівської політехніки" на спеціальність "маркетинг".

Підприємець був двічі оштрафований за адміністративні правопорушення: вперше у травні 2023 року за зберігання тютюнових виробів без акцизних марок, а вдруге у лютому 2024 року за реалізацію електронної сигарети без наявності фіскального чека. Інших даних про підприємця та його бізнес у судовому реєстрі не виявлено.

Мережа Vape Hub, яка має п’ять магазинів у Львові, налічує до 20 стаціонарних точок продажу по всій Україні. Як зазначено на їхньому веб-сайті, компанія ТзОВ "Вейп Хаб" є власником цієї мережі та інтернет-магазину, що спеціалізується на продажу електронних сигарет і супутніх аксесуарів. Ця компанія була зареєстрована в Рівному на початку 2022 року. Основним напрямком її діяльності є роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах. У минулому році компанія звітувала про чистий прибуток у розмірі 779,7 тисяч гривень, загальний дохід склав 20,97 мільйона гривень, а штат налічував 83 співробітники.

На початку історії компанії її директором і власником виступав Ярослав Вознюк, який родом з Броварів. До 2020 року він працював у Головному управлінні Державної податкової служби в Києві на посаді головного ревізора у відділі телекомунікацій, а згодом став фізичною особою-підприємцем, про що свідчить інформація з платформи "Опендатабот". У 2023 році Ярослав Вознюк вийшов з числа власників, а його місце зайняли дві компанії з Кіпру: Сі. Ес. Кепітал Шилд Лтд та Брайтшилд ЛТД. Відтоді в компанії кілька разів змінювалися власники та керівники.

Станом на жовтень поточного року директором компанії записаний рівненський бізнесмен Олег Барановський, а власницею - Марина Півовар з Києва. Окрім "Вейп Хаб" підприємниця є одноосібною бенефіціаркою ще шістьох компаній зі Львова, Рівного, Чернівців, Тернополя і Вінниці, що займаються продажем тютюнових виробів у спеціалізованих магазинах. Усі компанії були створені близько року тому.

У судовому реєстрі є кілька рішень за 2023-2024 рр. стосовно мережі Vape Hub. Зокрема, її продавців притягували до відповідальності за продаж товарів без обов'язкових акцизних марок (тут, тут і тут), з-поміж них навіть була одна з тимчасових директорок ТзОВ "Вейп Хаб" Ірина Алексійчук, яка була продавцем в крамниці в Ужгороді (тут).

У 2023 році львівське представництво Бюро економічної безпеки займалося розслідуванням діяльності компанії ТзОВ "Вейп Хаб". Відповідно до декількох ухвал, доступних для громадськості, було відкрито кримінальну справу за підозрою в незаконній торгівлі підакцизними товарами та ухилянні від сплати податків.

Детективи встановили, що через мережу магазинів та їхній веб-сайт здійснювався продаж електронних сигарет без сплати акцизних зборів або з фальшивими марками, часто обходячи офіційну касу. Цю злочинну схему організували чотири підприємці, які використовували "Вейп Хаб", згідно з рішенням суду, для маскування своєї незаконної діяльності [...] без відображення у податкових звітах, щоб уникнути сплати акцизного податку, податку на прибуток та податку на додану вартість.

У рамках розслідування проведено кілька обшуків, під час яких правоохоронні органи вилучили значну кількість товару. Суд ухвалив рішення про накладення арешту на вилучене, але подальших дій не було. Останні відомості, що містяться в реєстрі щодо цієї справи, були опубліковані наприкінці 2023 року, тому залишається нез’ясованим, чи були виявлені будь-які правопорушення з боку власників мережі "Вейп Хаб".

Мережа Vandal Vape має в своєму складі вісім магазинів у Львові, а також декілька десятків торгових точок, які розташовані в різних містах західних регіонів України, включаючи Житомирську та Вінницьку області.

Двоє підприємців - Сергій Хлопан із Кременецького району Тернопільської області та Ярослав Качур з Бурштина Івано-Франківської області - володіють кількома брендами, що містять слово Vandal. Згідно з інформацією на платформі YouControl, у період 2023-2024 років Сергій Хлопан, разом із Ольгою Качур з Тернополя, був співвласником мережі вейп-магазинів Vape Hub, проте згодом вони вийшли з числа бенефіціарів.

У судовому реєстрі є чимало документів, які свідчать, що мережа Vandal Vape працює у частковій тіні. Їхніх продавців неодноразово штрафували за торгівлю без фіскальних чеків та без акцизів на товарах, що містять нікотин (наприклад - тут, тут, тут, тут). У 2022 році суд штрафував самого співвласника Vandal Ярослава Качура за продаж електронних цигарок без акцизів.

Також мережа Vandal Vape згадується у реєстрі у кримінальному контексті. Улітку 2023 року було порушено кримінальне провадження щодо створення організованої злочинної групи, яка продавала через мережу крамниць Vandal електронні сигарети і додатки до них невідомого походження та без акцизів. Спочатку справу розслідували місцеві слідчі СБУ на Івано-Франківщині, згодом її передали до головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки. Івано-франківські правоохоронці підозрювали місцевого жителя в організації цієї схеми за двома статтями ККУ - незаконна торгівля підакцизними товарами (№204) та легалізація злочинних доходів (№209). Проте до суду справа пішла з обвинувальним висновком лише щодо незаконної торгівлі без акцизів, вчиненим групою у змові.

Згідно з даними сайту "Судова влада", обвинуваченими у ній є Віра Пронь, Андрій Костів, Марія Галюк, Юрій Мазур, Наталя Ониськів та Олександр Курач. Усі вони так чи інакше пов'язані з вейперним бізнесом. Наприклад, Олександра Курача 2022 року у Рівному намагалися притягнути до відповідальності через продаж вейпів без акцизів. У матеріалах справи він був вказаний як продавець у магазині мережі Vandal. Окрім того, раніше він був співвласником тернопільської фірми "Інтера Корп", яка торгує підакцизними товарами. Нині компанія належить згаданій вже власниці Vape Hub Марині Півовар. Ще одна з обвинувачених, Наталя Ониськів, записана директоркою іншої фірми Півовар - ТзОВ "Терн Груп", що торгує нікотиновмісними товарами.

Юрій Мазур раніше очолював та володів тютюновим ТзОВ "Франківськ Юнайтед", яке має в своєму портфелі кілька магазинів Vandal Vape в Івано-Франківську. Ця компанія також була залучена в розслідування, пов'язані з нелегальною торгівлею. Після відходу Мазура, власником "Франківськ Юнайтед" стала Марина Півовар, а нині її бенефіціаром є громадянин Таджикистану Карімі Асолат Ісматзода, який контролює більш ніж 100 компаній в Україні.

П'ятьох обвинувачених у справі Vandal Vape судять з листопада 2024 року у Тернопільському міськрайонному суді, але процес затягується - то один з обвинувачених не приходить на засідання, то адвокати підсудних.

Мережа Vаpе & Coffee налічує вісім магазинів у Львові. На початку 2025 року харківський бізнесмен Максим Харченко подав заявку на реєстрацію торгової марки. На даний момент документація все ще знаходиться на стадії розгляду, як свідчать дані з реєстру "Укрпатент".

Максим Харченко є власником кількох компаній, серед яких ТзОВ "Сігаленд" та "Флаворлаб", розташованих у Харкові. Ці підприємства спеціалізуються на торгівлі та виробництві тютюнових виробів, а також різних хімічних продуктів. На основі цих двох компаній харків'янин заснував асоціацію "Вейпінг України". Крім того, Максим має бізнес-інтереси у Львівській області: компанія "Флаворлаб 2", зареєстрована в селі Підбірці, перебуває під керівництвом Надії Харченко, яка також очолює "Сігаленд" і "Флаворлаб". "Флаворлаб 2" займається оптовою торгівлею хімічними продуктами та налічує одного працівника. Додатково, у Підбірцях Максим Харченко заснував благодійний фонд "Медей", про що зазначено в його профілі на платформі Vkursi.

Судовий реєстр надає більше інформації про діяльність мережи Vаpе & Coffee ніж реєстр підприємців. Як вказано в ухвалі Одеського апеляційного суду від 9 вересня 2025 року, її власників підозрюють у стандартному для власників вейперного бізнесу порушенні - утворенні злочинної групи, що займалась нелегальним виготовленням та продажем підакцизних нікотиновмісних товарів (ч.1 та 2 ст. 204 ККУ). Фігурантами справи є Максим та Надія Харченки, а також ще одна особа (її ініціали в матеріалах приховані).

На думку БЕБ, з 2023 року вони незаконно торгували рідинами (окремо гліцерин, ароматизатор і нікотин) для електронних сигарет на Львівщині та Харківщині. Рідини, як йдеться в рішенні, продавали "замовникам без відображення у фінансово-господарській звітності та реалізуються кінцевим споживачам через мережі закладів роздрібної торгівлі, які не мають відповідної ліцензії, наявність якої передбачена податковим законодавством України". Велику кількість товару та документів фігуранти зберігали в гаражі у селі Підберізці біля Львова, де з-поміж іншого відбувалися обшуки. Адвокат Харченків у суді заперечував, що вони торгували підакцизними товарами. Наразі розслідування у цій справі ще триває.

Мережа Vapors налічує близько 20 магазинів у Львові, а також ще близько 30 точок у Львівській області, Закарпатті, Києві, Київській та Житомирській областях, згідно з інформацією на їхньому веб-сайті. Вказується, що ця мережа функціонує з 2014 року.

Власником діючої торгової марки та її варіантів є львів'янин Антон Лесюк, відповідно до інформації з бази "Укрпатент". Він є підприємцем з активним ФОП, а також бенефіціаром кількох компаній, зокрема львівських ТзОВ "Файв" та "Ґетвейп", які спеціалізуються на продажу товарів з вмістом нікотину. До жовтня 2025 року Антон Лесюк також володів компанією "Вейпорс". Наразі ТзОВ "Вейпорс" змінило свою назву на "Смайлдрінк", і його перереєстрація відбулася з Львова до Києва. Бенефіціаром замість Лесюка став громадянин Таджикистану Улугжон Акрамзода, на якого також оформлено понад 30 інших фірм в Україні, як зазначено в профілі компанії на платформі Vkursi.

Ймовірно, продаж компанії відбувся після того, як у вересні з'явилася інформація про підозри БЕБ щодо власника та співробітників "Вейпорс". Їх підозрюють в організації схеми масового продажу рідин для вейпів, що не мали акцизних марок.

Як йдеться в ухвалі Личаківського районного суду від 18 серпня 2025 року, Бюро економічної безпеки вважає, що організатором схеми з продажу електронних сигарет без акцизів був директор і власник львівської компанії "Вейпорс", одним зі співорганізаторів - директор компанії "Самшит". Перший - це Антон Лесюк, другий - Ростислав-Степан Лесюк (найімовірніше це брати). Також до схеми нелегального продажу товарів для курців були причетні ще п'ятеро людей.

За інформацією БЕБ, в період з липня 2024 по травень 2025 року вони здійснили закупівлю рідин для електронних сигарет без сплати акцизів "у осіб, що не були встановлені в ході досудового розслідування". Пізніше значну частину цих "сірих" товарів група зберігала на складі на вулиці Ткацькій, а також поступово реалізовувала через телеграм-канал Vapors Vape Shop та власну мережу магазинів Vapors Shop у Львові.

У Єдиному реєстрі судових рішень зафіксовано кілька документів, що стосуються підприємців Антона та Ростислава-Степана Лесюків. Зокрема, Антон Лесюк став обвинуваченим у кримінальному провадженні, пов'язаному з незаконною торгівлею підакцизними товарами та зберіганням наркотичних засобів. Крім того, він неодноразово намагався уникнути адміністративної відповідальності за продаж сигарет без чеків у магазинах Vapors, а також за торгівлю рідинами для вейпів без акцизів. Його також підозрювали у перевезенні кокаїну та амфетаміну в малих кількостях без наміру збуту тощо. Щодо Ростислава-Степана Лесюка, він був обвинуваченим у справі про незаконне зберігання зброї (кастет у автомобілі) та фігурував у адміністративному провадженні за торгівлю рідинами для вейпів з нікотином без необхідної ліцензії.

Ростислав-Степан Лесюк, згідно з даними порталу NGL.media, був помічником депутата Львівської міської ради (2010-2015 рр.) Олега Лесюка від ВО "Свобода". Найімовірніше, вони є батьком і сином, оскільки Ростислав-Степан Лесюк по батькові Олегович.

На сьогоднішній день Антон Лесюк, власник мережі Vapors, є учасником двох кримінальних справ відповідно до статті 204. У одній з цих справ він виступає в ролі обвинуваченого, і наразі справа розглядається Шевченківським районним судом Львова. Разом із ним на лаві підсудних також перебувають Ростислав-Степан Лесюк, Вадим Петрів, Роман Мищишин, Матвій Калагурка та Віталій Олексюк.

У другій справі, окрім Антона Лесюка, підозрюваними є Віталій Олексюк, Роман Дацишин та Віктор Гураль.

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help.

Вищезгадані мережі наразі є найбільшими у Львові за кількістю своїх торгових об'єктів. Проте, протягом наступних шести місяців або року до них можуть приєднатися нові гравці, оскільки ринок активно розвивається.

Власники та продавці у сфері вейпінгу не бояться кримінальних переслідувань чи штрафів (середній розмір яких становить 3,4 тис. грн); навпаки, вони продовжують розвивати свій бізнес.

Of course! Please provide the text you'd like me to make unique, and I'll be happy to help.

Згідно з даними досліджень, частка нелегального ринку електронних сигарет в Україні складає 93% (наприклад, Kantar Ukraine за жовтень 2025 року). Найвищий рівень нелегальності - у сегменті одноразових пристроїв та сигарет із багаторазовими картриджами, де частка нелегальної продукції майже дорівнює до 100%. Основною ознакою нелегальних електронних сигарет в цілому в Україні є смак, відмінний від тютюнового (61%). Також понад чверть продуктів на ринку мають невідповідний об'єм картриджа або тип рідини. Щонайменше, кожен п'ятий продукт не має зазначення рівня нікотину на упаковці. Лише на 50% продукції мали акцизні марки.

Згідно з інформацією, наданою головою фінансового комітету Верховної Ради Данилом Гетманцевим, ринок електронних сигарет та супутніх продуктів майже повністю залишився поза увагою. Він зазначив, що у 2025 році не було зафіксовано жодних закупівель акцизних марок на електронні сигарети, тоді як два роки тому їх кількість становила близько семи мільйонів. Гетманцев оцінив втрати державного бюджету на рівні 5 мільярдів гривень.

Влітку 2023 року набрання чинності нової законодавчої норми, що забороняє виробництво, гуртову та роздрібну реалізацію, а також імпорт рідин для вейпів з ароматичними добавками в Україні, стало серйозним ударом для легального ринку вейпів. Як зазначила експертка з оподаткування Тетяна Кощук з Growford Institute, саме ці продукти користуються найбільшим попитом, особливо серед молоді. Введення заборони лише підштовхнуло ринок до тіньових схем.

Для обходу заборони у магазинах продаються окремо пусті девайси е-сигарет (не заборонені, не оподатковуються акцизним податком), смаки (харчові ароматизатори, що не оподатковуються акцизом) і нікотин (з маркою акцизного податку). З усього цього споживач може самостійно зробити ароматизований вейп. Зазначені продажі не заборонені чинним законодавством, хоча готові вейпи правоохоронці можуть класифікувати як заборонену нелегальну продукцію.

Ситуація на ринку електронних сигарет в Україні потребує активних дій з боку держави, наголошувала економістка. Вона акцентувала на необхідності посилення митного контролю за імпортом вейпів, картриджів та рідин до них, а також виявлення нелегальних виробництв, які можуть виготовляти значні обсяги контрафактної продукції.