Диплом у 69 років: пенсіонерка здобула освіту у фаховому коледжі та отримала ступінь бакалавра - Спеціальний репортаж | Експрес онлайн

Жінка впевнена, що навчання не має вікових обмежень.

Три роки назад Раїса Янкова прийняла рішення повернутися до студентського життя. Уявіть собі — на той момент їй було вже 66 років! Вона хвилювалася, чи зможе впоратися з навчанням. Тому не пропустила жодної лекції, старанно вела записи, виконувала контрольні роботи та складала іспити. І ось нещодавно вона отримала диплом молодшого бакалавра. Цікаво, що ж спонукало її до такого прагнення до знань?

Пані Раїса походить із села Слобідка, розташованого на Житомирщині. Її батьки працювали у колгоспі, виховуючи десятеро дітей — сім доньок і трьох синів. Подружжя Безсмертних славилося своїм співом, а мати Пелагея активно передавала дітям знання про українські традиції та народні мелодії. Саме в цей час у молодшої доньки Раїси з’явилася пристрасть до музики. Більше того, у дитинстві вона почала складати вірші. Проте після закінчення школи спершу здобула освіту в училищі на розкрійницю взуття та працювала за цим фахом. Згодом вона вивчилася на токаря і багато років віддала праці на заводі. Також пройшла курси мануальної терапії, адже має до цього особливий талант.

"У 19 років я вийшла заміж, але вже через рік стала матір'ю, хоч сімейне життя не склалося, -- ділиться спогадами Раїса Янкова. -- Проте 45 років тому я зустріла Віктора, який прийняв мого сина як свого, став йому справжнім батьком". Пара, що оселилася в Коростишеві, згодом стала батьками ще двох дітей. У 2003 році Раїса пережила третій інсульт і в той момент дала обітницю Богові: "За дароване життя я напишу сотні пісень для людей". Так розпочався її творчий шлях, в рамках якого жінка випустила три збірки, що містять 63 її пісні.

Дванадцять років тому пані Раїса заснувала вокальний ансамбль "Родина", до складу якого увійшли переважно її близькі. Спочатку репетиції проходили у домашніх умовах у Янкових. З часом колектив отримав можливість виступати в місцевому будинку культури, а згодом почав гастролювати різними містами України. У їхньому репертуарі були як пісні Раїси Петрівни, так і твори народної творчості. Ансамбль здобув численні нагороди на різних конкурсах. У 2022 році "Родина" отримала титул "Народний аматорський колектив", а в минулому році взяла участь у міжнародному конкурсі "Україна єднає світ", де виборола два гран-прі у категоріях "народний вокал" і "авторська пісня" для вікової групи 25+. Наразі "Родина" налічує десять учасників, вік яких варіюється від 63 до 84 років.

Попри творчу реалізацію, Раїса Янкова мріяла здобути музичну освіту. Тож три роки тому вирішила вступити до Житомирського фахового коледжу культури і мистецтв імені Івана Огієнка, обравши спеціальність "менеджмент соціокультурної діяльності".

"Спершу переживала, чи потягну навчання, адже в такі роки воно дається непросто, -- ділиться співрозмовниця. -- Але я дуже цього хотіла, та й рідні підтримували, хоч і просили не перевантажувати себе. Група в нас склалася чудова -- усі студентки мають сім'ї й діток. І хоч я серед них була найстарша, це не стало на заваді, ми здружилися і підтримували одна одну". Раїса Петрівна зауважує: вчитися було нелегко, але викладачі не робили їй поблажок. Найстарша студентка не пропустила жодної лекції, встигала вести усі конспекти, а щоб готуватися до контрольних, навіть освоїла сенсорний телефон.

"Слухаючи лекції та роблячи нотатки, все можливо досягти. Я докладала максимум зусиль! До речі, я зберігаю свої конспекти та контрольні роботи, які підготувала в двох варіантах — один з них здавала, а інший залишала для себе," — ділиться жінка. Протягом трьох років навчання студенти коледжу вивчали 37 різних предметів, серед яких були народознавство, культурологія, хорове мистецтво, диригування, гра на фортепіано, основи голосу, а також українська та англійська мови. Переважну більшість предметів студентка Янкова завершила з високими оцінками, отримавши п'ятірки з усіх, окрім восьми, де виставили четвірки. "З предметів, як-от перша допомога, англійська (з виниклою помилкою в перекладі) та культурологія — мені було важко освоїти дикцію," — зауважує пані Раїса. "Проте я навчилася грати на піаніно і диригувати, дізналася багато цікавих і корисних речей для себе та своєї творчої діяльності."

Нещодавно 69-річна Раїса Янкова отримала диплом молодшого бакалавра. "Я була неймовірно щаслива, як і мої рідні, які приїхали, щоб мене підтримати," - розповідає вона з усмішкою. "Я дуже задоволена, що наважилася на це в своєму віці. Ця освіта важлива для мого особистісного розвитку, адже я пишу пісні і керую колективом. Це може стати прикладом для багатьох, адже ніколи не пізно почати навчання! І ще хочу порадити батькам: слухайте своїх дітей і підтримуйте їх у всіх починаннях."

Віктор, чоловік, який вже три десятиліття працює слюсарем у водоканалі і є активним учасником колективу "Родина", ділиться своїми думками: "Одного разу Рая запитала: 'Може, варто зупинитися, трохи відпочити, перестати співати?' Але я заперечив, адже вона живе піснями, обожнює наш колектив, який надихає її. Інколи вона пише пісні навіть уночі. Вона дуже творча особистість, і її композиції приносять людям справжню радість".

Цьогоріч Раїса Петрівна хотіла вступити до інституту медсестринства, бо з дитинства цікавиться медициною. Та зрозуміла, що кожного дня не матиме змоги відвідувати лекції, адже є чимало інших важливих справ. "Мама завше вчила, що ми маємо любити людей і всім допомагати, -- каже Раїса Янкова. -- Не можу залишатись осторонь, коли в Україні війна. Тож кошти за продані книжки та благодійні концерти йдуть на допомогу ЗСУ. Приміром, цьогоріч на прохання воїнів надіслали їм генератор, тепловізор та інше необхідне, нині збираємо на дрон". Натомість вдячні захисники надсилають їм стяги своїх бригад із підписами.

На завершення дипломована авторка пісень зазначає: "Після того, як батько пішов з життя, я забрала маму, яка втратила зір, і доглядала за нею протягом 20 років. Я продала свою машину, щоб оплатити їй операцію на очах, і це стало величезною радістю, коли вона знову змогла бачити нас! Моя мама Пелагея прожила 90 років, встигла виховати 32 внуків, 28 правнуків і 12 праправнуків. А у нас з чоловіком діти подарували вісім внуків і двох правнуків. Тепер вся родина збирається у нашому домі, як це було раніше у мами. Я ціную життя і щиро бажаю, щоб кожна людина була сповнена доброти, щирості та співчуття. Тільки тоді ми зможемо подолати зло і досягти перемоги у цій жахливій війні".

"Освоєння нових знань у зрілому віці стимулює роботу мозку."

-- На сьогодні велика кількість людей, у яких не реалізований потенціал інтелектуальної діяльності. Вони готові здобувати нову освіту навіть у зрілому віці. Ми на факультеті психології також маємо студентів старшого віку -- є випадки, коли батьки навчаються разом з дітьми, -- каже Антоній Мельник, доцент кафедри практичної психології та психодіагностики Волинського національного університету імені Лесі Українки. -- В Україні нині доволі популярні Університети третього віку -- освітні заклади, які пропонують людям пенсійного та передпенсійного віку навчатися, розвивати інтелектуальні та культурні навички, підтримувати активний спосіб життя. В Європі такі університети виникли ще у 1970-х роках і швидко набули поширення у всьому світі -- у США, Канаді, Австралії, деяких країнах Азії.

Коли ми їздили на сеньйоріади (культурно-спортивні або освітні заходи, орієнтовані на людей похилого віку. -- Авт.) до Польщі та Словаччини, то мали можливість побачити учасників із дуже багатьох країн. На Заході, власне, оперують терміном "сеньйорський вік", а не "похилий вік". Це той вік, коли можна присвятити увагу собі та улюбленій справі, тобто коли вже діти та онуки виросли, а трудова діяльність відійшла на задній план. Тоді люди готові далі навчатись та опановувати професію, про яку мріяли упродовж життя.

Навчання в зрілому віці сприяє активізації мозкової діяльності, покращує пам'ять, увагу та інші когнітивні функції. Освітні курси та заняття також відкривають можливості для знайомства з новими людьми, обміну досвідом та розширення соціальних зв'язків. Успішне засвоєння нових знань позитивно впливає на самооцінку і підвищує впевненість у своїх силах. В цілому, така діяльність приносить користь як для психічного, так і для фізичного здоров'я.

Унікальні дані!

● Найстаршим студентом України був 90-літній чернівчанин Василь Гребенюк -- він п'ять років відвідував у місті лекції Університету третього віку.

● Одесит Феофіл Дорошенко у 81-річному віці захистив магістерську дисертацію у Гуманітарній теологічній академії при Одеському християнському гуманітарно-економічному відкритому університеті (університет не входить до системи Міністерства освіти й науки, а працює на підставі дозволу Мін'юсту).

● Іван Якобчак з Буковини у 75 років навчався на другому курсі Чернівецького національного університету (перший диплом про вищу освіту він отримав у Чернівецькому медичному інституті у 1952-му).

● Галина Чернова із Сімферополя у 86-літньому віці успішно склала державні іспити й отримала диплом бакалавра Кримського інституту економіки та господарського права. До слова, 2008 року, коли запровадили ЗНО, вона, не набравши потрібних 124 бали, через суд обстояла своє право навчатися власним коштом.

● У світі існує безліч студентів, які встановили рекорди за віком. Наприклад, Нола Окс з США отримала диплом коледжу у 95 років, що дозволило їй потрапити до Книги рекордів Гіннесса як найстарша випускниця. Шігемі Хірата з Японії, у віці 96 років, стала бакалавркою в Університеті мистецтв і дизайну в Кіото, перевершивши рекорд Ноли. Філліс Тернер з Австралії здобула ступінь магістра наук з медичних досліджень в Університеті Аделаїди у 94 роки, почавши навчання в сімдесят. А Варата Шанмуганатан, яка народилася в Шрі-Ланці та стала громадянкою Канади, отримала другий магістерський диплом в Йоркському університеті у 87 років, ставши найстаршою випускницею цього навчального закладу.