Дискотека для супротивника. Як Михайло Семків із "едельвейсу" організовує битви на "мавіках" (ВІДЕО)

Михайло Семків, якому 28 років, вже понад три з них проводить на фронті. До цього він відслужив 1,5 року у строковій службі. Нині він є дронарем у складі самохідного артилерійського дивізіону 10-ї бригади "Едельвейс". Його завдання полягає в піднятті безпілотників у повітря, де він влаштовує справжні "дискотеки" для ворога, виявляючи техніку та особовий склад противника. Він зазначає, що знищення ворога приносить йому емоційне задоволення та підвищує мотивацію.

Його розповідь Репортер зафіксував на Донеччині під час робочої місії в самохідному артилерійському дивізіоні 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

Летів з другого дня.

Михайло Семків родом із села Лука на Івано-Франківщині. Там його чекають батьки, дружина, друзі. Вони постійно допомагають його підрозділу.

Збирають донати і з мого села, і з того, де я в зятях. Друзі допомагають. Це дуже добре, коли забезпечують, підтримують" - каже Михайло.

У повсякденному житті він займався ремонтом автомобілів та мотоциклів, а також працював зварювальником за межами країни. Коли розпочалася війна, він не чекав повістки.

Ознайомтесь також: Війна та писанкове мистецтво: як коломиянин Олег Кіращук сприяє здобуттю перемоги в артилерійському підрозділі бригади "Едельвейс".

Мобілізація моїх двох товаришів відбулася 25 лютого, а вже наступного дня я приєднався до бригади, щоб бути з ними. Ми проходили строкову службу разом у Києві, а всі навички бойового досвіду здобув вже на фронті. І з самого початку я потрапив до 10-ї бригади, - розповідає Михайло Семків.

Весною 2022 вони звільняли Київщину й Житомирщину. Каже, там було найважче.

У той час ми всі відчували страх. Лише почуєш звук літака — і серце починає калатати. Зараз усе інакше. КАБ наближається з відстані. А тоді вони просто літали над нами, скидаючи ФАБи. Хоча КАБ — це, по суті, те ж саме, що і ФАБ, тільки з крилами, — ділиться своїми спогадами Михайло.

За три роки на війні був навідником гармати, возив боєкомплект (БК), а з січня цього року пішов у пілоти. Каже, БК довелося повозити через стан здоров'я - контузії та високий тиск. Але прагнув назад до хлопців, каже, хотілося бойової роботи.

Спочатку я виконував роль помічника: заряджав і виносив дрон, а також заправляв генератор. Але вже на наступний день мав змогу літати самостійно.

Михайло Семків ділиться спогадами: "Мені вказали напрямок, і я швидко опинився під самим бліндажем. Так я поступово розпочав свою кар'єру в авіації."

Вчився на ходу - в польоті. А якщо чогось не знав, то побратими завжди допоможуть і підкажуть. Бо, підтверджує, пілотів бракує, тож усі зацікавлені в тому, щоб навчити нових дронарів. Тоді й відпочивати можна буде частіше.

Досліджуйте також: Небесна кара. Як мешканець Надвірної Іван Майхрович "опікується" супротивниками (ВІДЕО)

Ти виконуєш те, задля чого з'явився.

Його головне завдання - розвідка: знайти техніку, пілотів, позиції ворога. І передати їхні координати на знищення. Каже, бували виїзди, коли щодня знаходили та допомагали "мінусувати" і техніку, і особовий склад росіян.

Ми дуже багато знаходимо ворожих пілотів, техніку, антени, міномети. І багато їхнього особового складу. Їх розносять наші FPV чи наша арта потім по них працює, - розповідає Михайло. - Ми знаємо, де вони є. Чекаємо, поки вийдуть трошки далі, а тоді починаємо робити їм дискотеку. Це дуже гарні емоції, адреналін. Ти розумієш, що робиш те, заради чого сюди прийшов.

Каже, зараз на війні дрони - найголовніше, але після піхоти.

Ми їх супроводжуємо або маскуємо, коли ворожі "мавіки" наближаються, щоб завдати удару. Також ми можемо приземлитися на їхній "мавік" та знищити його за допомогою нашого. Якщо ж немає вибухівки, то просто "мавік" націлений на "мавік", – розповідає Михайло.

На його думку, дронів у них вистачає. Команда має все, що їй потрібно. Проте він підкреслює, що надмірна кількість дронів не завадить. Вони завжди будуть необхідні, адже один дрон може працювати протягом місяця, а можна за один день втратити чотири.

Ознайомтеся також з матеріалом: "Всі видатні - з піхоти". Історія нацгвардійця Юрія Костюка, відомого під позивним "Чоловіче" (ВІДЕО)

Якщо є можливість - донатьте на дрони і привозьте нам, - каже Михайло Семків. - Є таке, що летиш - він впав, мотор згорів, або збили. Деколи стрілецькою зброєю збивають. Буває, що через РЕБ - і чужий, і свій. А буває, що осколок переб'є кабель - все, зв'язок пропав...

У подібних випадках корисною стає технічна освіта. Вона дозволяє усвідомити, як функціонують різні системи, що спрощує виявлення причин зникнення сигналу.

Без гумору - ніяк

Вони жартують і сміються, навіть коли відчувають страх. Гумор, за їх словами, має дуже темний відтінок. Дружина вже звикла до цього, але мама не може цього зрозуміти. Проте без жартів на фронті не обійтися. Особливо в моменти, коли вирушають на позиції. Адже найважливіше — це доїхати туди і повернутися назад усім разом.

Як їдемо на позицію, то думаємо, аби нормально доїхали, вивантажились. І щоби хлопці, яких міняємо, повернулись і все нормально було. Це основне.

Між виїздами на завдання він ремонтує обладнання, а якщо пощастить, то ще й вирушає на риболовлю.

Оце недавно зловив жабу і вісім карасів. Потім відпустив, - посміхається Михайло.

Перед відпусткою я придбав мотоцикл у Краматорську і поїхав додому на ньому, подорожуючи цілих 14 годин. Також навчив дружину, щоб вона могла приєднатися до мене в поїздках.

Короткі домашні відпустки проходять насичено: сплави по Дністру, риболовля, кемпінг, а також прогулянки на мотоциклах.

У мене багато товаришів, що служать у різних підрозділах. Коли нам вдається зустрітися, наша відпустка завжди проходить дуже весело, - ділиться враженнями Михайло Семків.

Зізнається, що на війні йому фізично неважко, а от морально - так: "Вже трошки забагато армії на мої 28 років".