Складні шляхи: де знайти фінансування для нового "великого проєкту"?

Щоб забезпечити належне відновлення автомобільних доріг після цієї зими, знадобиться в 5-6 разів більше фінансування, ніж те, що наразі закладено в бюджеті.

Цього року Україні, окрім витрат на оборону та пошуку фінансування для відновлення зруйнованих ворожими атаками енергетичних та інших критичних інфраструктур, необхідно буде також вирішити питання, де знайти десятки мільярдів гривень на ремонт доріг, які стали справжнім викликом у цю сувору зиму. З усіх куточків надходять тривожні звістки про те, що через сильні опади та морози автошляхи, які ще восени були у доброму стані, в багатьох місцях перетворилися на непроїзні зони з глибокими ямами. Простий ямковий ремонт у цій ситуації не допоможе, адже багато доріг потребують капітального відновлення. Це вимагатиме значних фінансових вкладень. Крім того, за деякими джерелами, майже половину з виділених бюджетних коштів на утримання доріг вже витратили на очищення вулиць та автомобільних шляхів від снігу та виконання інших зимових робіт.

ДЕ М'ЯКО, ТАМ І ЛОМАЄТЬСЯ: ЯК ПОГОДНІ УМОВИ ТА ВІДСУТНІСТЬ КОШТІВ ВПЛИВАЮТЬ НА СТАН ДОРОГ

У ЗМІ й соцмережах тепер багато світлин та відео з "місячним ландшафтом" зимових українських доріг, зокрема, таких важливих загальнодержавних артерій, як

Водії записують свої пригоди, мандруючи через безліч величезних ям на асфальті, не зважаючи на тисячі дрібних вибоїн і тріщин на зруйнованій дорозі. Часті аварії і сотні пошкоджених автомобілів стали звичним явищем – соціальні мережі переповнені відповідними постами.

"На окружній дорозі в Коростишеві від'єднався патрубок системи охолодження, тому довелося викликати евакуатор. Водій-рятувальник з Житомира зазначив, що вони працюють цілодобово. Основна проблема полягає у пошкоджених і зламаних колесах. По дорозі ми стали свідками багатьох пригод: ніч, мороз, а люди намагаються полагодити свої автомобілі на узбіччі. Не можу уявити, скільки грошей доведеться витратити на запчастини та ремонти..." - так характеризує свою подорож зі Львова експерт паливного ринку Сергій Куюн.

Мова йде про надзвичайно важливу для держави та громадян інфраструктуру. Експерт ілюструє це на прикладі постачання пального: "Бензовози почали буквально розвалюватись, ремонти, витрати та затримки стали звичним явищем. Формований в умовах паливної кризи багатотисячний флот, яким ми так пишались у 2022-2023 роках, поступово зникає".

У коментарі під цим постом засновник однієї з мереж автозаправних станцій, Дмитро Льоушкін, зазначив, що витрати на ремонти автопарку компанії збільшилися на 60%, а оцінити збитки від простою виявилося неможливо.

І це стосується не лише бензовозів, а й іншого вантажного транспорту, що доставляє продукти, везе енергетичне обладнання від партнерів, військові вантажі, розвозить пошту чи перевозить пасажирів, аварійні та медичні служби тощо.

Безумовно, суворі погодні умови цієї зими, які були характерні для останніх років, дійсно призвели до пошкодження дорожнього покриття. Однак вони лише прискорили цей процес, адже навіть у теплішу погоду всі ці "кратери" на шляхах все одно виникли б, хоча трохи пізніше. Основною причиною є постійна недофінансованість інфраструктури дорожнього господарства.

Експерти вважають, що ухвалене в умовах війни рішення про перенаправлення коштів Дорожнього фонду (починаючи з 1 січня 2024 року, ресурси від паливних акцизів будуть направлені до загального фонду Державного бюджету для підтримки армії) є обґрунтованим. У нинішній ситуації країна не може дозволити собі витрати на будівництво нових дорожніх об'єктів, за винятком випадків, коли мова йде про термінове відновлення того, що було знищене внаслідок війни.

Суспільне сприйняття теми дорожнього будівництва є вкрай важливим. Проте, поряд із конструктивною критикою, часто забувають про те, що якісні дороги, зведені в період 2010-2021 років, значно полегшили наше життя в перші роки після початку повномасштабного вторгнення. Якби ситуація була такою, як тепер, я впевнений, що ані зброя, ані пальне, ані багато інших необхідних вантажів не дісталися б до місця призначення, або ж це відбувалося б із величезними затримками, - зазначає Куюн.

Отже, значне скорочення витрат на обслуговування дорожньої інфраструктури є серйозною помилкою, наслідки якої вже стали очевидними.

"Принципова помилка - боротися з корупцією банкрутством, урізанням фінансування майже до нуля чи скасуванням функції (йдеться про Укравтодор, - ред.). Це не рішення. Бо дорожня інфраструктура - наша спільна й життєво необхідна. На базові роботи й послуги із хоча б утримання мереж у робочому стані потрібно набагато більше коштів, ніж 12 мільярдів, передбачених на цей рік", - упевнений транспортний аналітик Віктор Загреба.

Цю думку підтримує і Сергій Вовк, керівник Центру транспортних стратегій. Ті кошти, які останнім часом виділяються з резервного фонду бюджету для утримання доріг, виявляються недостатніми навіть для виконання поточних ремонтів дорожньої інфраструктури на рівні країни, не говорячи вже про необхідність капітального відновлення, яке вимагає певних ділянок.

"Недостатнє фінансування негативно вплинуло на стан численних магістралей, які вже вичерпали свої ресурси. Асфальтне покриття не здатне витримати навантаження зимового періоду, що супроводжується частими замерзаннями та розмерзаннями дорожнього покриття," - зазначає фахівець у коментарі для Укрінформу.

У випадку, якщо кошти на капітальний ремонт відсутні, проблему потрібно буде вирішувати в рамках поточного утримання. Однак ситуація ускладнюється і тим, що значна частина виділених ресурсів вже була витрачена, зокрема через аномально сувору зиму, яка не властива останнім рокам.

"Через погоду обласні бюджети служб відновлення за неповні 2 місяці року вже вичерпані на 50% (принаймні, така ситуація у Полтавській області). За оцінками фахівців, "дорожній" бюджет на цей рік треба збільшити на 25-30 млрд грн (з урахуванням підготовки до наступного сезону)", - каже Куюн.

У кабінеті міністрів усвідомлюють, що доступних фінансових ресурсів може не вистачити для реалізації запланованих заходів. Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко наголошує, що ведуться пошуки додаткового фінансування, проте конкретні суми поки що не розголошуються.

"Доручила терміново забезпечити готовність до виконання поточного ремонту автомобільних доріг загального користування. Насамперед це стратегічно важливі маршрути, які забезпечують логістику для потреб оборони, життєзабезпечення громад, а також роботу критичної інфраструктури. Роботи мають початися, щойно цьому сприятимуть погодні умови. У державному бюджеті на 2026 рік передбачені видатки на ремонт автошляхів. Уряд працює над забезпеченням додаткового фінансування", - написала Свириденко.

ДЕ ОТРИМАТИ ДОДАТКОВІ МІЛЬЯРДИ І ЯК ІХ ЕФЕКТИВНО ВИКОРИСТАТИ

Але для комплексного розв'язання проблеми українських доріг, вочевидь, необхідний значно більший ресурс, ніж може дозволити собі в умовах війни держава.

"Через хронічну відсутність витрат на утримання (а отже, і відповідних робіт) тисячі ділянок доріг та тисячі мостів уже не можна врятувати "автосервісом", їх треба фактично міняти. Це дорого і складно. Пошук коштів на це має бути окремим важливим треком роботи. Для цього потрібні окрема розумна команда фул-тайм та окрема розумна державна політика", - вважає Загреба.

У Міністерстві фінансів ще восени минулого року повідомили про плани відновити Дорожній фонд. Його функціонал хочуть розширити, трансформувавши у Фонд розвитку транспортної інфраструктури. За словами заступника міністра фінансів Олександра Кави, із фонду фінансуватимуть не лише автомобільні дороги, а й залізницю та міський пасажирський транспорт.

Проте реалізація такої реформи впродовж бюджетного року є неможливою. Отже, якщо окреме фінансування для Фонду і з’явиться, то лише з наступного року. І навіть у цьому випадку не варто сподіватися, що миттєво знайдуться кошти для масштабного будівництва нових доріг або для капітального ремонту вже існуючих. Перш за все, необхідно забезпечити адекватне фінансування для поточних робіт. За оцінкою Сергія Вовка, потреби в цьому напрямку в кілька разів перевищують виділені цьогоріч кошти. Мова йде про необхідність у 60-70 млрд грн щорічно.

На мою думку, в найближчій перспективі є можливість залучення зовнішнього фінансування. Наприклад, нещодавно був заснований Фонд підтримки транспорту України (UkraineTransport Support Fund, UTSF) за участі Швеції, Литви та Канади. Такі ініціативи можуть швидко забезпечити необхідні ресурси для покращення стану автомобільних шляхів, - зазначає експерт. Якщо вдасться знайти фінансування, то, на його переконання, проблем із проведенням поточного ремонту не виникне.

"В Україні є необхідна техніка та технології. Що стосується людських ресурсів, то через мобілізацію ситуація ускладнюється, але, на мою думку, і тут не виникне серйозних труднощів. У нас є значний потенціал у дорожньому виробництві, який активно використовувався під час програми "великого будівництва". Більшість компаній, які брали в цьому участь, продовжують свою діяльність. Головне – мати фінансування для замовлення їхніх послуг, хоча б для оновлення верхнього шару дорожнього покриття", – зазначає директор Центру транспортних стратегій.

Крім фінансової підтримки, необхідно без затримок реалізувати всі державні закупівлі, щоб громадяни могли приступити до роботи в найкоротші терміни і уникнути відкладання ремонту доріг до наближення наступної зими.

"Роботи повинні розпочатися як тільки закінчаться морози, адже, враховуючи ситуацію з дорогами Київ - Одеса та Київ - Чоп, а також на ділянці Київ - Житомир, стає зрозуміло: часу для очікування просто немає", - зазначає Вовк.

Водночас поспішати експерти не радять. Адже, за технологічними вимогами, ремонт покриття ефективний лише за температури повітря більше як +10 градусів, коли дороги повністю висохли. Тож те, що ми іноді бачимо - спроби узимку чи під дощем засипати ями асфальтом, - також про марнування й без того дефіцитного фінансового ресурсу.

Температура підвищилась до 10 градусів, що дозволяє повністю висушити дорожнє покриття... Проте виникає питання: чи використовуватимуться для цього спеціалізовані машини, чи буде проводитися просушування, чи планується застосування гідрофобного покриття, чи використовуватиметься якісний модифікований бітум? Важливий аспект: ми часто говоримо про "засипання" ям, але насправді потрібно їх заливати. Варто змінити наше сприйняття дороги, - зазначає Віктор Глеба, експерт у сфері державного управління містобудування.

Україна, за його словами, має достатньо власної сировини, щоб повністю замінити асфальтові дороги на довговічні бетонні.

Хоча це, звичайно, стосується майбутнього. У світлі наших теперішніх фінансових ресурсів, першочерговим завданням є проведення поточного ремонту існуючих об'єктів.

Частково з фінансами на такі роботи, на думку Сергія Куюна, можуть допомогти більш справедливий розподіл коштів, отриманих як паливний акциз, і розширення бази справляння акцизного збору.

Протягом останніх двох років акциз на пальне зріс на 6-7 гривень за літр, в залежності від типу пального. У 2023 році надходження від акцизів на пальне склали близько 63 мільярдів гривень, а в 2025-му ця сума зросла до 141 мільярда гривень. У поточному році очікується, що вона досягне 180 мільярдів гривень. Це означає, що водії вносять значні кошти до державного бюджету. Звичайно, головним завданням залишається питання оборони, проте не слід забувати і про потреби дорожньої інфраструктури, - вважає експерт.

До того ж держава, на його думку, має можливості збільшувати потенційний Дорожній фонд. Адже фактично неохопленими відповідними зборами залишаються власники електрокарів. Водночас їхні машини тиснуть на покриття набагато сильніше, ніж "звичайні" автівки - через велику вагу акумуляторів.

Експерти підкреслюють, що відсутній цілісний підхід до утримання доріг та тротуарів у житлових районах. Як приклад, Вовк згадує Київ, який, навіть у умовах війни, має бюджет, здатний забезпечити якість дорожнього покриття, принаймні на ключових магістралях, за умови розумного управління ресурсами. "Київ володіє достатніми фінансовими можливостями для проведення як поточних, так і капітальних ремонтів. Інше питання полягає у пріоритетах витрат. Це стосується не лише будівництва «зайвих» транспортних розв'язок, але й багатьох інших аспектів," - зазначає експерт.

У деяких інших великих містах ресурси, хоч і менш значні, все ж присутні і можуть бути використані. Проте ситуація з рештою населених пунктів залишається непростою. Регіональні ресурси, які були доступні під час децентралізації, тепер, по суті, залежать тільки від державного бюджету. Це, у свою чергу, негативно позначається на швидкості прийняття рішень та реалізації інфраструктурних проектів.

"Громадам доводиться розраховувати на власні сили. Передусім потрібно шукати можливості для співпраці з міжнародним капіталом. Маю на увазі міжнародні фінансові організації, як-от ЄБРР чи ЄІБ. Але треба бути відвертим: інструменти та механізми надання міжнародної фінансової допомоги часто настільки довгі й забюрократизовані, що місцеві громади не мають можливості ними скористатися", - каже Вовк. Тому він вважає, що Міністерство фінансів та інші відповідальні організації мають порушувати питання про зміну процедур проходження таких нагальних проєктів - принаймні під час воєнного стану, коли потреби зростають, а ефективних джерел для їх покриття у громад немає.

Загалом же, на думку експертів, реакція влади - центральної та місцевої, - на "підсвічену" цією зимою проблему українських доріг почасти буде й показником готовності нашої країни до якісної, швидкої та ефективної повоєнної відбудови.