Дослідження показало, що Миколаївська область не дотримується законодавчих норм щодо оприлюднення екологічної інформації.

Миколаївська область є однією з тих регіонів, де доступ до екологічної інформації залишається обмеженим, що суперечить вимогам Постанови №835, яка зобов'язує до публікації екологічних даних. Миколаївська обласна державна адміністрація та міська рада не виконують необхідних норм, не надаючи інформацію про викиди забруднюючих речовин та стан зелених насаджень.

Це виявили фахівці SaveEcoBot у дослідженні рейтингу відкритості екологічних даних, пишуть "МикВісті".

Згідно з рейтингом SaveEcoBot, міські ради обласних центрів надають лише 25,9% необхідної екологічної інформації. Лише шість з них, а саме Кропивницька, Чернівецька, Хмельницька, Житомирська, Івано-Франківська та Львівська, відкрили доступ до своїх даних. У той же час, на рівні обласних адміністрацій ситуація виглядає краще – 44,4% інформації є відкритою, при цьому 11 областей забезпечують доступ до такої інформації.

У рамках дослідження також було проведено оцінку прозорості даних великих державних установ, таких як Держгеонадра, Держпродспоживслужба, Міндовкілля та Держлісагентство. Найвищі показники відкритості виявилися у Держгеонадр і Міненерго, які досягли 70,6%, в той час як Міністерство енергетики продемонструвало найнижчий рівень - всього 5,9% від необхідного обсягу даних.

Слід підкреслити, що в Україні на законодавчому рівні забезпечено доступ до екологічної інформації через Конституцію, Орхуську конвенцію та ряд законів, зокрема "Про інформацію" та "Про доступ до публічної інформації". Відповідно до зазначених норм, державні органи зобов'язані гарантувати прозорість екологічних даних, що дозволяє громадянам отримувати достовірну інформацію про стан навколишнього середовища. Це охоплює інформацію про викиди забруднюючих речовин, що допомагає населенню усвідомлювати екологічні ризики та наслідки людської діяльності для природи, а також здійснювати контроль за дотриманням екологічних стандартів безпеки.

Постанова №835 передбачає, що місцеві держадміністрації мають публікувати екологічні дані про викиди стаціонарними джерелами забруднення, а міські ради -- інформацію про зелені насадження, що підлягають видаленню. Однак, під час повномасштабної війни доступ до екологічної інформації суттєво знизився.

У процесі моніторингу екологічних відкритих даних фахівці SaveEcoBot проаналізувализагальну доступність та регулярність оновлення 209 наборів від 74 розпорядників. Дослідження охоплює період з початку 2022 року (до початку повномасштабної війни) до жовтня 2024 року включно, що дозволяє оцінити динаміку публікації даних і рівень дотримання вимог до їх відкритості.

Нагадуємо, що з початку повномасштабної агресії Російської Федерації проти України, екологічні збитки в Миколаївській області перевищили 90 мільярдів гривень.

Читайте також статтю "МикВісті" "Побічна жертва: Як війна руйнує екологію півдня та що з цим робити".

Нагадуємо, що фахівці проєкту Європейського Союзу APENA 3 займаються розробкою кліматичних стратегій для трьох пілотних регіонів України: Миколаївської, Івано-Франківської та Львівської областей. Ці регіони були обрані для реалізації проєкту ще до початку повномасштабної агресії з боку Росії. Вони отримують міжнародну технічну підтримку для створення обласних стратегій адаптації до змін клімату. Зокрема, у серпні 2021 року у Миколаївській обласній державній адміністрації була сформована робоча група, яка працює над розробкою стратегії адаптації області до кліматичних змін в рамках проєкту APENA 3.

Ще у травні 2023 року вони презентували проміжні результати з оцінки вразливості секторів економіки до зміни клімату на прикладі Миколаївської області. Тоді йшлося, що зміни середньорічних температур в області перевищують загальносвітові показники. Виявилося, що ця тенденція прискорюється протягом останніх 30 років з більш частими та інтенсивними грозами, зливами та шквалами. Водночас, додали там, російська агресія ще більше підвищила ризики виникнення пожеж у степовій та інших частинах регіону.