Два мільярди для громад на розвиток проектів з інвесторами, а також заклик утриматися від просити милостині.

Децентралізація створила нові перспективи для регіонів, проте водночас виявила ряд суттєвих труднощів. Один з найважливіших викликів полягає в потребі самостійно залучати інвестиційні ресурси для забезпечення розвитку. Якщо раніше місцеві громади могли покладатися на централізовану систему розподілу ресурсів, то тепер їхній успіх значною мірою залежить від власної ініціативи та професійних навичок.

На жаль, не всі громади мають можливість проявити таку самостійність. Деякі стикаються з нестачею кваліфікованих спеціалістів, здатних взаємодіяти з інвесторами. Інші ж не можуть похвалитися розвиненою інфраструктурою або вигідним географічним розташуванням. Треті ж зазнають труднощів через брак досвіду в просуванні свого інвестиційного потенціалу.

Експерти обговорили, як ефективно вирішувати подібні виклики при пошуку іноземних партнерів під час публічного діалогу "Децентралізація на зв'язку". Захід під назвою "Партнерство без кордонів: міжнародне співробітництво для розвитку громад" відбувся 25 жовтня в Українському кризовому медіа-центрі.

Тут доцільно перейти на новинний стиль викладу. Таким чином...

Під час обговорення народний депутат Олександр Аліксійчук, який є головою підкомітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, повідомив, що підкомітет розробив законопроєкт, який передбачає внесення змін до проекту державного бюджету на 2025 рік з метою забезпечення державної підтримки міжнародних проектів.

Як зазначив голова підкомітету, основна мета поправки полягає у наданні підтримки громадам і регіонам в отриманні обігових коштів, якщо їх проєкт буде затверджено у будь-якому з європейських фондів. Справа в тому, що відповідно до європейських норм, для отримання фінансування заявник зобов'язаний спочатку інвестувати власні кошти, які згодом будуть повернені.

"Ми рекомендуємо закласти в проект державного бюджету два мільярди гривень для цих обігових коштів. Ви, [громада], зможете отримати... [конкретну суму], а потім ще стільки ж з фінансування Європейського Союзу," – підкреслив Олександр Аліксійчук.

Коли і якщо законопроєкт стане законом, це буде гарною новиною для громад і регіонів. Але багато, точніше, дуже багато громад просто не знають відповіді на запитання: як підготувати якісний, приречений на перемогу проєкт?

Відповідь: необхідно мати проєктний офіс або хоча б проєктного менеджера. Так, це дорого. Тим паче що війна вимиває класних фахівців з українського ринку. Що робити?

Олександр Аліксійчук підкреслює важливість співпраці між різними громадами. Він зазначив, що в жовтні Верховна Рада прийняла за основу законопроєкт №11412, який має на меті спростити міжмуніципальне співробітництво. Згідно з цим законопроєктом, кілька громад зможуть об'єднуватися для вирішення спільних завдань, зокрема, створювати проєктні офіси, які обслуговуватимуть одразу кілька територіальних одиниць. Окрім того, депутат згадав законопроєкт №10284, який був прийнятий за основу в червні, і ухвалення якого відкриє нові можливості для громад у пошуку фінансування на оплату послуг висококваліфікованих спеціалістів. Нарешті, закон №9450, підписаний президентом 25 червня, був ухвалений для забезпечення можливостей для громад і регіонів України співпрацювати з іноземними партнерами, зокрема в рамках європейських фондів і програм.

Та насамперед треба знати відповідь на запитання: у які двері стукати?

Це питання є надзвичайно важливим, і для того, щоб надати громадам детальну відповідь, Український кризовий медіа-центр організував дискусію за участю представників різних державних та недержавних організацій, які можуть допомогти налагодити співпрацю між громадами та інвесторами. Серед них:

Експерт Всеукраїнської асоціації територіальних громад Сергій Шаршов розповів про те, як асоціація допомагає налагоджувати відносини громад із закордонними партнерами: на її майданчику діє міжнародна платформа, завдання якої -- націлювати членів цієї організації на участь у міжнародних заходах.

У жовтні учасники асоціації долучилися до великої події — Європейського тижня регіонів і міст, який відбувався в Брюсселі. Такі заходи сприяють значному прогресу у розвитку співпраці між українськими громадами та їхніми міжнародними партнерами.

Наталія Лазаренко, представниця Асоціації міст України, поділилася досвідом створення співпраці між членами асоціації та міжнародними партнерами, а також розповіла про підтримку, яку асоціація надає в рамках проєктної діяльності.

Заступник керівника Програми USAID DOBRE Максим Бурдавіцин запропонував посередницькі послуги в налагодженні співробітництва між українськими й закордонними муніципалітетами.

Усі, хто виступав, були єдині в думці, що співробітництво українських громад із закордонними партнерами має бути взаємовигідним. Вони закликали громади втриматися від свого роду жебракування на кшталт "дайте грошей на ремонт доріг" тощо. Гроші треба заробляти.

В цілому, дискусія засвідчила, що існує безліч "дверей", до яких можна звертатися для підготовки програм і бізнес-планів, що зацікавлять потенційних міжнародних інвесторів. Головне — не втрачати мотивацію.

Голосуємо за креативних.

Ще один важливий аспект, який не був прямо озвучений під час публічного діалогу "Децентралізація на зв'язку", – це значення особистості лідера, якого обирають мешканці громад. Якщо громада обере енергійну, креативну та чесну людину, вона зможе залучити інвесторів і не буде жалітися на непридатність земель, відсутність природних ресурсів чи віддаленість транспортних шляхів. У такому випадку громада матиме всі шанси на економічний розвиток і процвітання. Є чимало успішних прикладів.

А щоб інвестор знайшов громаду, її голові, всім і кожному потрібно дуже енергійно ворушитися -- це головний принцип. І постійно вчитися. Тоді все вийде.

Є чудовий приклад, як треба робити. Це невелика громада з населенням трохи більше двох тисяч осіб із центром у селі Високе (Житомирська область). Зараз там ведуться роботи на рівні геологічних вишукувань для підготовки до будівництва вітрової електростанції, що складатиметься з 18 вітроелектричних установок. Громада здала в оренду інвесторові (українській компанії з іноземним капіталом) землі запасу, непридатні для ведення сільського господарства. Орендна плата вже надходить плюс, коли вітряки почнуть роботу, відрахування інвестора до бюджету громади зростуть у рази. Далі в планах -- будівництво сонячної електростанції.

Ми запитали у голови громади Миколи Бардука, як вдалося налагодити контакт між громадою та інвестором, а також чи залучав він посередників. З усмішкою на обличчі він відповів: "Це сталося майже випадково, але ми зробили так, щоб ця 'випадковість' відбулася". За його словами, обласна адміністрація ще нещодавно не знала про цей інвестиційний проект, і коли дізналися, були дуже здивовані.

Микола Бардук визнав необхідність вчитися ведення бізнесу. Відзначив, що приходили й псевдоінвестори, обіцяли золоті гори, однак їхньою метою був лише перепродаж корпоративних прав. Низка громад піймалися на такий гачок, підписали довгострокові договори оренди земель. Однак у псевдоінвестора перепродажі зірвалися. Тепер і землі простоюють, і орендна плата не надходить.

Отже, ідеї щодо посередницьких послуг, які були висловлені під час відкритого обговорення, безперечно, мають свою цінність.

На завершення згадаємо яскраві приклади, коли країни та регіони, абсолютно позбавлені природних ресурсів, перетворювалися на економічні гіганти завдяки visionерам. Невелика група сіл на болотистому острові перетворилася на Сінгапур, справжнє чудо сучасності. Тайвань, який переживав важкі часи з втратою міжнародного визнання, став провідником у сфері мікроелектроніки. Старіші приклади успішного розвитку без помітних ресурсів - Японія та Швейцарія. Те ж саме стосується і місцевих громад: коли ситуація виглядає безнадійно, необхідно активізувати зусилля, а не впадати у відчай – реалізуйте перспективні проєкти для європейських фондів, залучайте інвесторів, і успіх не забариться.