»Житомирські ласощі»: арешт директора, обшуки та зміна власника

Скандал на житомирській кондитерській фабриці насправді спалахнув ще шість років тому. У квітні 2010 року податкова міліція затримала гендиректора “Житомирських ласощів” за підозрою у несплаті 1,6 млн грн до Пенсійного фонду. Відтоді і почалась “шоколадна битва”, результатом якої стало перетворення “Житомирських ласощів” у “ЖЛ”.

Арешт, мітинги, втеча директора, обшуки, захоплення території фабрики “приватною охороною” (про “тітушок” тоді ще не чули), скандальні збори акціонерів, звинувачення у політичному замовленні – це події шестирічної давнини, які дуже нагадують нинішні. Отже, яким був шлях “Житомирських ласощів” до “ЖЛ”?

23 квітня 2010 року: Співробітники податкової міліції затримали генерального директора компанії "Житомирські ласощи" за підозрою в несплаті 1,6 млн грн в пенсійний фонд.

З 23 квітня податківці проводили обшуки вдома у посадовців підприємства та на самому підприємстві.

26 квітня 2010 року: Працівники “Житомирських ласощів” влаштували під стінами обласної державної та обласної податкової адміністрацій акцію протесту. Вимога мітингуючих – звільнити директора Євгенія Гамова.

За коментарями нардепа Сергія Пашинського, арешт Гамова та обшуки – політзамовлення, оскільки “Ласощі” відкрито підтримували на президентських виборах кандидата Юлію Тимошенко.

Тим часом Євгенія Гамова швидка забирає до лікарні просто з залу суду. Того ж вечора він покидає межі Житомира.

 

21 травня 2010 року: Богунський районний суд Житомира відміняє постанову про порушення кримінальної справи, мотивуючи своє рішення тим, що в ході розслідування податківці та пенсійний фонд надали довідки про відсутність заборгованості у підприємства.

23 червня 2010 року: “Житомирські ласощі” провели позачергові збори акціонерів. Саме в цей день підприємство вперше перетворилось на фортецю, яка готується до довгої осади. На зборах розгорівся скандал. Спочатку виявилось, що в якості представників головного акціонера фабрики,  швейцарської компаніі “Дельта Кепітал”, заявилось одразу два кандидати – Ігор Бойко та  Юрій Ліщинський. За принципом “хто перший встав – того і капці”, Бойко “окупував” територію “Ласощів”, а Ліщинський з помічниками залишився за бортом. Обидва охоче роздавали коментарі, розмахували документами, викликали міліцію та скандалили. Як виявилось трохи згодом, і в одного, і в другого представницькі документи на повноваження були “правильними”. І далі “розбірки” двох “заклятих товаришів” мали б перейти у юридичну площину.

20 листопада 2010року:  Кондитерська фабрика “Житомирські ласощі” змінює форму власності та змінює назву на “ЖЛ”. Збори акціонерів ухвалили, що ЗАТ “Житомирські ласощі” з’єднується з ТОВ “Будстайл”, невеличкою фірмою, яка придбала землю поруч із фабрикою, нібито щоб розширити виробництво. Ліщинського та його колег на збори акціонерів не пускає приватна охорона. Їх зрештою впустили, але не як представників контрольного пакету акцій. Від імені “Дельта Кепітал” зареєструвався і проголосував Ігор Бойко.