ФІЛІППОВ: "На Поліссі панує чудова атмосфера, а умови тут значно кращі, ніж у Бельгії."

Форвард Полісся Олександр Філіппов поділився враженнями від виступів за житомирський клуб:

Які у мене перші враження від "Полісся"? Вони виключно позитивні. Коли я приєднався до команди, я вже знайомий з багатьма гравцями. Крім того, тренерський штаб також прийшов зі мною з "Олександрії", тож я швидко адаптувався. У команді панує дружня атмосфера, всі усміхнені і доброзичливі - дуже комфортно, все проходить спокійно і без зайвих труднощів.

З ким я мав можливість грати раніше? Рік тому я виступав за "Дніпро-1", тому знайомий з 7-8 гравцями команди. Ми перетиналися на полі, змагалися один проти одного. З легіонерами та молодими футболістами я знайомий меншою мірою, але з кожним тренуванням наше взаєморозуміння зростає, і ми поступово звикаємо один до одного.

Тренувальна база в Житомирі? Перший етап підготовки був у Житомирі. До цього спілкувався з хлопцями, які розповідали про базу. Одним словом - "вау". Всі умови: відновлювальні процедури, медичне обладнання, якісні футбольні поля - все на дуже високому рівні.

У "Поліссі" умови значно кращі, ніж у моєму бельгійському клубі "Сент-Трейден". Там був невеликий комплекс з двома хорошими полями і синтетичним покриттям на стадіоні, але не вистачало відновлювальних процедур, і футболістам не було де зупинитися. Перед матчами ми не зупиняємося в готелях — збираємося на стадіоні за три години до гри. В Україні ж звично приїжджати напередодні, щоб добре відпочити. А там, після обіду, потрібно одразу готуватися до матчу — це досить важко. Між тренуваннями також не було можливості для відпочинку: максимум, що можна було зробити — посидіти в роздягальні або на дивані в тренажерному залі. Щодо відновлення? Тут самостійно потрібно шукати масажиста, адже все залежить від бюджету клубу. "Сент-Трюйден" не є найбагатшим клубом у Бельгії. Хлопці з "Гента" розповідали, що у них зовсім інший рівень — там є все необхідне.

Як відбувся мій перехід до "Полісся"? Після завершення сезону в "Олександрії" агент під час моєї відпустки повідомив, що ведуться переговори з "Поліссям". Пізніше з'явився ще один варіант, але я насправді прагнув перейти до Житомира. Я особисто зателефонував Руслану Ротаню і висловив своє бажання приєднатися до команди. Він відповів, що йому потрібно трохи часу. Я чекав, поки він проведе консультації з керівництвом і з'ясує ситуацію в команді. На щастя, все вийшло добре.

Сезон в "Олександрії"? Дуже позитивний. Жодного негативного моменту не згадав. Ми були як сім'я. Індивідуально - хет-трик "Шахтарю", великі перемоги над сильними суперниками, хороші ігри з "Динамо", "Шахтарем". Незважаючи на поразки, команда росла. Друге місце при нашому бюджеті - це велике досягнення.

Фізична форма? Парадоксально, але зараз, у 32 роки, почуваю себе дуже добре. Завдяки тренерам із фізпідготовки додалося більше швидкісної роботи, що важливо для нападників. Порівняно з "Десною" чи "Дніпром-1", де кілометраж був схожим, тут інтенсивність вища. Нам важко, але ми розуміємо, що це потрібно для сезону.

Збірна України? Дуже хочу потрапити в національну команду і щодня працюю для цього. Але є досвідчений тренерський штаб, який бачить картину. Якщо зараз мене не викликають - значить, є кращі. Це стимул. Треба працювати, вірити й робити свою роботу в клубі. Вік - не проблема: 32 чи 34 роки. Все буде добре".

Повернення в Україну після війни? Все почалося в Бельгії з великими амбіціями, але не все пішло за планом. Перший рік виявився непростим, і я задумався про оренду. Зупинився на "Ризі", оскільки чемпіонат Латвії тільки розпочинався, і були позитивні відгуки. Але потім розпочалася війна - це стало великим моральним випробуванням. Постійно думав про родину та про свою рідну країну. Зрештою, я прийняв рішення повернутися додому, адже прагнув бути ближче до сім'ї і грати в українському футболі.