Заключна частина судової історії: мати вклала всі 4 мільйони, які отримувала під час перебування сина в полоні.

Судова справа, яку уважно відстежувала вся країна. Військовослужбовець, що повернувся з російського полону, подав позов проти своєї матері, оскільки вона не повертала йому належні виплати. Тепер, за рішенням Рівненського районного суду, жінка повинна виплатити синові близько 3 мільйонів 900 тисяч гривень. ТСН висвітлювала цю історію протягом кількох місяців. 22-річний Дмитро провів у полоні майже три роки. Після його повернення та проходження реабілітації він дізнався, що всі виплати, які йому належали, отримувала його мати, а коли він попросив повернути гроші, вона відповіла, що вони вже витрачені.

Після кількох місяців засідань -- отримав рішення на свою користь. Та чи погоджується з цим мати -- кореспондентка ТСН Анна Махно розповість.

Ключове питання полягає в тому, чи зможе жінка повернути близько 4 мільйонів гривень, які вона отримувала під час перебування її сина в полоні. Пані Людмила не відповідає на дзвінки. Суддя взяв 10 днів на ухвалення рішення, а його зачитування тривало майже півгодини.

Місяці напруженого очікування та вирок, який отримав статус прецедентного. Рівненський районний суд став ареною для справи, за якою з цікавістю спостерігала вся Україна. 22-річний військовослужбовець звернувся до суду проти своєї матері, стверджуючи, що вона відмовилася повернути кошти, які отримувала під час його перебування в російському полоні.

"З самого початку мені постійно повторювали, що вона має на це право, і що ти нічого не зможеш довести в суді," -- ділиться Дмитро.

Сьогодні Дмитро знову на фронті, воює на Харківському напрямку. Повернувся до служби, пройшовши реабілітацію після полону. Каже, переживши неволю, не міг уявити, що доведеться ще й судитися з рідною матір'ю.

Ще до початку масштабного військового конфлікту Дмитро уклав угоду зі Збройними силами України. На самому старті вторгнення він захищав Житомирську область, а згодом переїхав на фронт у Миколаївську та Донеччину. У червні 2022 року його захопили в полон, і він провів у неволі цілих 35 місяців. Лише в травні 2025 року він зміг повернутися додому. Після лікування та процесу відновлення стало відомо, що протягом усієї його відсутності мати отримувала його грошове забезпечення від військової частини.

"Команда представила документи, в яких вказано, що вони отримували по 125 тисяч гривень щомісяця з моєї заробітної плати. Але я запитав, куди поділися ці кошти? Вони відповіли, що їх вже немає. Зараз у нас ще існує борг по кредиту, і ми б хотіли попросити тебе, щоб ти його погасив," – додав молодий чоловік.

Це стало для нього справжнім шоком. Він зазначає, що його родина отримувала виплати впродовж всього часу, поки він перебував у полоні. З 2025 року суми зменшились до половини через внесені зміни. Він намагався комунікувати, відвідував рідний дім, намагався домовитися, але раптом отримав повідомлення в "Дії" про те, що його виписали з реєстрації. Після цього Дмитро ухвалює рішення звернутися до суду.

"Перед тим, як взятися за цю справу, я слухав коментарі багатьох юристів, я радився зі своїми колегами. І, ну, практично всі мої колеги були одностайні стосовно того, що ці кошти мама не повинна повертати", -- зазначає адвокат.

Його адвокат переконаний, ці гроші мають повернути, адже це зарплата військовослужбовця. Навіть якщо їх тимчасово виплачували родині. І починаються місяці судів.

У суді адвокат щоразу повторювала -- мати хоче помиритися. Сама жінка на суди не з'являлася, бо у Польщі. Через захисницю пояснювала -- гроші витрачала на дім, техніку та лікування. І просила відмовити у позові. Публічно свою позицію не озвучувала ні на камеру, ні телефоном. Передала лише лист через доньку.

"Якщо мій син ухвалив таке рішення, я, звичайно, готова передати ці гроші. Можливо, я візьму частину суми в борг. Щиро сподіваюсь, що наш сімейний конфлікт все ж знайде своє вирішення", -- висловилася жінка.

Далі уповноважила коментувати свого адвоката. Згодом і пролунала пропозиція мирової угоди. Мати готова платити частинами.

"Вона пропонувала 5 тисяч гривень на місяць і записати мене назад до будинку. Все", -- розповідає боєць.

Дмитро не погодився з такими умовами. Пізніше з'явилася інша інформація, що, мовляв, його сестра вже повернула йому півтора мільйони.

"Мені ні копійки не вертали. Це просто замилення очей", -- запевнив військовий.

Фінальне засідання судових дебатів відбулося в атмосфері напруження. Одна зі сторін стверджувала, що виплати були абсолютно законними, тоді як інша наполягала, що ці кошти належать військовослужбовцю. Суддя оголосив, що для винесення рішення знадобиться максимальний термін — 10 днів. Документ, що містив усі деталі справи, складався з 8 сторінок, а оголошення тривало майже півгодини. В результаті, позов було задоволено частково через виявлені неточності в розрахунках, і сума зменшилася на 98 тисяч гривень.

Суд ухвалив часткове рішення щодо позову, проте повністю його не задовольнив. Це сталося через виявлені арифметичні помилки в розрахунках, що призвело до зменшення суми позову.

Дмитро задоволений ухваленим рішенням. Реакція матері залишається стриманою. Якщо суд виніс таке рішення, значить, існують обґрунтовані підстави для цього.

Адвокат Дмитра пропускає, що тепер може виникнути хвиля подібних судових процесів.

"Я не вважаю, що тут є щось негативне. Якщо дійсно були порушені права військовослужбовців, вони мають повне право відстоювати ці права та вимагати повернення своїх коштів. На мою думку, оскільки це, можливо, перше таке рішення в Україні, інші суди, які розглядатимуть подібні справи, навряд чи зможуть ігнорувати цей прецедент," -- зазначив юрист.

Хоча це рішення районного суду, і лише висновки Верховного суду здатні формувати судову практику, його вже охрестили показовим.

Сторони мають право оскаржити рішення протягом 30 днів, подавши апеляцію безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

І ось настав новий момент. Мати, вперше за тривалий період, виходить на контакт із сином без посередників. Це сталося напередодні оголошення.

Писала, підтверджує Дмитро, але каже, знову з тією ж пропозицією.

"Вона морально тиснула на мене, стверджуючи, що хвора, аби уникнути повернення коштів. Це все, що насправді прозвучало з її вуст. Я запропонував свої умови: нехай будинок залишиться за мною, а решту боргу вона може виплатити частинами, відповідно до своїх можливостей щомісяця," -- розповідає боєць.

Матері вже не приймають ці умови. Адвокат матері не відкидає можливість як мирного вирішення, так і апеляції. Врешті-решт, стало зрозуміло, що апеляцію дійсно готують.

"Якби вона справді бажала, то, напевно, погодилася б з цим судовим рішенням. Однак, на мою думку, це лише підтверджує, що вона не має наміру повертати гроші," – висловив свою думку Дмитро.

Але що ж стало причиною цієї ситуації? Юридичні експерти вказують на недоліки в законодавстві. В момент отримання цих виплат Дмитро мав статус військовополоненого.

"Ймовірно, держава виходила з того, що військовослужбовці мають сім'ї, за які вони відповідають фінансово. Проте законодавець не врахував, що сімейні стосунки можуть бути дуже різноманітними", -- зазначає юрист.

Донедавна всі кошти автоматично перераховували родичам військових, які перебували в полоні або вважалися зниклими без війська. Але з 2025 року правила змінили. Тепер військовий може залишити особисте розпорядження і сам визначати, кому та який відсоток виплат має йти.

У випадку відсутності особистого розпорядження, тепер обов'язково 50% від загального обсягу коштів, включаючи грошове забезпечення, додаткові винагороди та інші виплати, буде утримуватись на умовному депозитному рахунку військового, який ми можемо так назвати. Інша половина залишиться в розпорядженні військовослужбовця.

Юристи підкреслюють, що подібні документи можуть значно знизити ризик виникнення схожих судових ситуацій у майбутньому. Вони рекомендують складати їх негайно після прибуття до військової служби.

Мати Дмитра має місяць для подання апеляції. Після цього справу розглядатиме вища судова інстанція. Вона вирішить, чи стане на сторону військовослужбовця, або ж дозволить матері не повертати гроші синові.