Компанії, пов'язані з Шапраном, отримали пів мільярда гривень, обходячи санкції: їх продукцію купували навіть комунальні організації.

Протягом 2024 року бізнес-структури, які належать броварському підприємцю Сергію Шапрану, отримали понад 500 млн грн завдяки контролю над активами бізнес-імперії "Юнігран", що належить росіянину Ігорю Наумцю. Серед клієнтів, які замовляли продукцію цих компаній, що підпадає під санкції, опинилися, зокрема, комунальні підприємства з Київської та Житомирської областей.

Про це йдеться у розслідуванні видання "СтопКор". Зазначається, що активи підсанкційної групи компаній "Юнігран" продовжують працювати, незважаючи на санкції та розслідування правоохоронних органів. А робота цих активів, у свою чергу, збагачує їхніх нових власників.

Так, за даними розслідувачів, Шапран та його бізнес-партнери всього за рік через мережу фірм-клонів - зокрема, Uni Stone Plant, Uni Lux, Uni Service - продали продукції більш ніж на 522 млн грн. Їхня активна діяльність розпочалася 2024-го, коли Шапран отримав контроль над підсанкційними активами, завдяки своїм зв'язкам у владних колах та судовій системі, зазначають журналісти.

Під брендом "Юніграна" почали існувати компанії-двійники, які займалися продажем щебеню, плитки, вибухових матеріалів та піску. Зокрема, ТОВ "Юні-Люкс" реалізувало тротуарну плитку на суму 133 мільйони гривень, ТОВ "Юні Стоун Плент" збуло щебінь на 205 мільйонів гривень, ТОВ "Юні Сервіс" постачило вибухівку на 75 мільйонів гривень, а ТОВ "Будіндустрія Сервіс ЛТД" продало піскові матеріали на 109 мільйонів гривень, як зазначено в розслідуванні.

Тобто за один лише 2024 рік з активів "Юніграна" було отримано понад півмільярда гривень. Якби дійсні санкції працювали, ці кошти міг би заробити український держбюджет. Їх вистачило б на 20 тис. бронежилетів, 10 тис. дронів Mavic або 1,5 тисячам позашляховиків для Сил Оборони.

Крім того, журналісти виявили, що ці компанії реалізували свою продукцію не лише приватним особам, а й державним та комунальним установам. Зокрема, зазначається, що мали місце такі поставки:

Зазначається, що механізм функціонує завдяки специфіці галузі: наприклад, видобутий щебінь може зберігатися тривалий час і реалізовуватися, формально вважаючи його "залишками". Це відкриває можливість підтримувати бізнес навіть під час його тимчасового призупинення.

Структури, що знаходяться під контролем Шапрана, насправді зазнали такого блокування. Після проведення журналістських розслідувань кримінальну справу стосовно "Юніграна" було передано до Головного слідчого управління Національної поліції 16 листопада 2024 року, коли суд наклав арешти на частину майна "Юніграна" та рахунки компаній-двійників.

Проте всього через кілька днів керівництво компаній відкрило нові рахунки та надіслало клієнтам нові банківські реквізити, а арешти виявилися не надто ефективними... Більше того, Головне слідче управління чітко вказує у судових документах, що Шапран здобув активи "Юніграна" завдяки корупційним зв'язкам у владних колах. Однак, попри це, він, ймовірно, вже виїхав за межі країни, а бізнес продовжує приносити величезні доходи, - повідомляють журналісти.

Справа компанії "Юнігран" та особи Ігоря Наумця.

Діяльність "Юніграна" потрапила у фокус уваги силовиків на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Державне бюро розслідувань у супроводі Служби безпеки України за процесуального керівництва Офісу генпрокурора порушило кримінальну справу стосовно "Юніграна" за низкою статей - від фінансування тероризму до ухилення від сплати податків.

За інформацією правоохоронних органів, підприємство, яке очолював громадянин Росії Ігор Наумець, займалося нелегальним видобутком корисних копалин з українських надр у великих обсягах. При цьому, за даними слідства, "отримані мільйонні доходи використовувалися для фінансування широкомасштабної агресії Російської Федерації, а також для матеріального забезпечення окупаційних адміністрацій у Криму і на сході України".

За даними журналістів, власник "Юніграна", бізнесмен Ігор Наумець, у 2001 році отримав громадянство Росії, а у 2014-му, після досягнення 45-річчя, оновив паспорт. Сам бізнесмен стверджує, що російського паспорта він не має, але дійсність документа підтверджують дані з державного порталу РФ "Госуслуги", а також виписки про власність в іноземних компаніях, де вказується його російське громадянство.

У весняний період 2023 року Рада національної безпеки і оборони України вжила заходів у вигляді санкцій проти Наумця та його представниці, громадянки Великої Британії Олени Калпи. Це рішення стало наслідком спроби переписати активи Наумця на її ім'я після старту кримінального провадження. Крім того, під санкції потрапили кілька кіпрських компаній, які управляють українськими підприємствами холдингу "Юнігран".

Але у 2024 році ситуація вийшла з-під контролю. Контроль за активами підсанкційного "Юніграна" отримав Шапран - щоби стати важливим тіньовим гравцем у сфері надрокористування. Цю оборудку до найдрібніших подробиць розкрили розслідувачі проєкту "Схеми".

Розслідування виявило, що Шапран спільно з менеджером Володимиром Соцьковим, який представляє компанії Наумця, заснували три нові підприємства: "Юні Сервіс", "Юні Люкс" та "Юні Стоун Плент". Ці фірми через посередницькі компанії "Мартен Локс" і "Енкрос" здійснили покупку активів "Юніграну" за зниженою ціною. Усього Шапран контролює більш ніж 20 компаній, які займаються різними видами діяльності — від деревообробки до фінансових послуг.

Як писав OBOZ.UA, у листопаді 2024 року стало відомо про обшуки у Шапрана. Ймовірно, вони пов'язані із незаконним видобутком піску, зокрема у Києві. Однак результат цих слідчих дій досі не відомий.