Люди зібрались під ВРУ, аби не допустити змін до мовного закону

«Заважає мова – геть до Ростова». Тисячі людей зібрались під Верховною Радою, аби не допустити змін до мовного закону. Документ авторства депутатів монобільшості планували розглянути на сьогоднішньому засіданні парламенту. У ньому – скасування обов'язкового переходу російськомовних шкіл на українську і норми про викладання не менше 80 відсотків предметів державною.

– Відкрити можливість для тотальної русифікації освіти. Українці виступили з жорсткою критикою ініціативи скандального нардепа пропрезидентської фракції Максима Бужанського змінити мовний закон. Нову редакцію збирались розглянути в день 30-ї річниці ухвалення Декларації про державний суверенітет України. Однак, на заваді планам монобільшості стали небайдужі громадяни, які вийшли на мітинг для захисту мови.

На сцені – політики, освітяни і громадські активісти. Під сценою- українці з усіх областей.

П’ятий президент України та лідер опозиції Петро Порошенко переконує – влада не випадково обрала сьогоднішню дату.

«Не тільки наші воїни на фронті, віддаючи життя, боронять українську землю. Тут ми з вами, кожен день і кожну годину, маємо захищати Українську Державу. Це символ, як я сказав. Але п’ята колона Кремля, представники якої засіли, в тому числі, в цій залі, також дуже добре розуміються на символізмі. Саме тому, саме сьогодні Путін їде до окупованого Криму. І саме тому саме сьогодні вони, представники цієї п’ятої колони, дивної антиукраїнської коаліції «Слуг народу» і ОПЗЖ, спробували поставити закон про скасування української мови. І лише рішуча ваша воля зруйнувала цей сценарій», – сказав Петро Порошенко.

– Нинішнє освітнє законодавство не містить жодних дискримінаційних норм, – про це зі сцени нагадала ексміністр освіти Лілія Гриневич. Навпаки – на її переконання – дає можливість учням мати рівні права з українськомовними дітьми. Адже вивчати державну зі школи – це шанс на успішне майбутнє в Україні.

«Цей закон був відстояний у Венеційській комісії, цей закон був відстояний в Конституційному суді України. Він не порушує – він розширює права наших дітей. (…) Сьогодні українська молодь володіє багатьма мовами (… )при цьому вони починають вчити державну… І стаючи старшими можуть термінологічний апарат, всі предмети вивчати державною мовою. Це їм дасть можливість бути успішними в житті, будувати свою кар’єру, вступати в найкращі університети», – говорить  Лілія Гриневич.