»Борода — єдиний природній чоловічий аксесуар», — головний житомирський ламберсексуал Макс Рудницький
Світ, Європу, Україну охопив новий тренд – чоловіки-ламберсексуали. Назва “ламберсексуал” походить від англійського слова “ламберджек” (lumberjack) – дроворуб, лісоруб. Зовнішній вигляд бородатих міцних чоловіків у фланелевих картатих сорочках з сокирою в руках ліг в основу нового стилю. Щоб детальніше дізнатися про нову моду, ми поспілкувалися із головним житомирським бородачем, арт-тусовщиком та просто привабливим чоловіком Максимом Рудницьким, на якого звертають увагу навіть перехожі. У Житомирі Максим одним із найперших запровадив подібний стиль, заснував декілька “пабліків” у соцмережах про культуру носіння бороди та започаткував “Бородаті зустрічі”, в основі яких – селфі із привабливими бородачами.
– Максиме, розкажіть, будь ласка, чому у такому молодому віці вирішили відпустити бороду?
– Коли в мене почало щось рости на обличчі, я почав цьому всіляко сприяти: плекати та леліяти, наскільки дозволяли обставини. Після закінчення школи пішла свобода – поїхав у Харків, вільне місто. Там бородаті експерименти розгорнулись на повну. Коли почалися події на Майдані у нашій країні, йменовані в подальшому Революцією честі та гідності, беручи приклад із бельгійських чоловіків, які під час кризи уряду відрощували бороду в якості протесту, я також вирішив, що спробую. Місяць, два… Але хто ж думав, що все так вийде. Я часто повторюю фразу, що мій зовнішній вигляд демонструє те, наскільки в нас у країні все глибоко. Під бородою я таки молодий чоловік, хоча паспорт не покажу (сміється, продовжуючи розмову Максим, – ред.). Слід обставин, які відбуваються у нашій країні – на моєму обличчі.
– Що саме для Вас означає борода?
– Я вважаю, що борода на обличчі – єдиний найбільш природній та чоловічий аксесуар, все інше спірно – довге волосся, пірсинг, навіть татуювання доволі неоднозначно. До бороди питань бути не може, борода – це чоловік, «мужик”. Очікуючи народження свого первістка я хвилювався, що виглядаю занадто молодо. Тому я вирішив, що для правильності образу я повинен бути з бородою. Всіх наступних дітей своїх я також зустрічав з бородою.
– Чи важко доглядати за бородою?
– Найголовніше спочатку – це як з кущем – підрізати. Злегка форму потрібно надати, а далі вона вже більш-менш нормально росте.
Носіння бороди – це ціла наука. Тільки при правильному підході вона виглядатиме гарно, а не запущено. Щоб самотужки навчитися підстригати бороду, потрібно витратити чимало часу та зголити не одну бороду. Але сьогодні є майстри цієї справи і це все спрощує: ціни доступні, тому проблем немає, було б бажання.
– Скільки часу витрачаєте, щоб привести до ладу бороду? Які засоби для догляду використовуєте?
– На сьогодні я витрачаю небагато часу на догляд за бородою. Чим більш “усталена” борода, тим менше вона потребує догляду. На початковому етапі потрібно витрачати 20 хв на день, а зараз я вправляюсь за хвилин сім. Щодо засобів для догляду: найдоступніше, найпоширеніше та найпопулярніше – реп’яхова олія. Я постійно користуюся бальзамом та воском, вони у зручних баночках, які можна носити з собою.
– Максиме, Ви є засновником пабліку у соцмережах “Бородата Житомирщина”. Розкажіть, як виникла ідея його створення?
– Ідея створення групи “Бородата Житомирщина” у соцмережах виникла на основі особистої бородатості та спостеріганнями навколо, що якось це вже стало модно. Але я підкреслюю, що завів бороду не тому, що це тренд. Не зважаючи на це, вже давно існує спільнота oдеських бородачів, найбільш численна. Вони щороку проводять фестиваль бороди у Всесвітній день бороди. Я трохи спостерігав за ними та різними спільнотами і спробував організувати щось подібне у Житомирі. Тобто групу у “Вконтакте”, як хобі.
– Що публікуєте у своїй групі?
– Я зрозумів, що паблік від якогось навіть доволі помітного бородача з усілякими стандартними картинками та музикою нікого не цікавив. Більший інтерес для житомирян представляли “Бородачі зустрічі”. Абсолютно випадково прийшла така ідея. Я почав фотографуватися із різними бородачами і постити фото у групу. І вже після 15 фото деякі люди почали писати і просити сфотографуватися. Тому відвідуваність пабліку зростала. Перехожих бородачів на вулиці я не зупиняв, щоб сфотографувати, хоча були персонажі, яких одразу хочеться зупинити. Щось у бородатих є об’єднуюче, відчувається воно на психологічному рівні.
– Чи звертають увагу на вашу зовнішність перехожі?
– Я навіть не знаю як це м’якіше сказати, але різноманітних варіантів реакції на мене є просто безліч. Я вже говорив, якого я року народження, і ви розумієте, що усілякі там 90-ті та 2000-ні, я все це відчув. Живу я у центрі міста, а воно у нас своєрідне, а я, як людина різностороння, весь час носив довге волосся, набагато довше, ніж зараз (Максим поголений під нуль. Ред) У той час таких як я називали неформалами, тому я звик до уваги перехожих. Раніше реакція була в основному негативна, бо місто у нас таке, де багато людей з периферії. Не хочу нікого ображати, але факт є факт. Зараз реакція зовсім інша. По-перше, я став трохи сильнішим і фізично, і духом, і морально. По-друге, слава йде вперед, напевно (Сміється).
– Як реагують перехожі на ваш вигляд? Підходять знайомитись?
– А щодо варіантів реакції, ось я буквально вчора з приятелем обговорював що на те, як мене сприймають, дуже впливають релігійні моменти. Неодноразово мене приймали за священика, запрошували висповідати, благословити і таке різне; за дагестанського бойовика, адже борода рижувата; за турецького нелегала... Навіть днями чув фразу з приводу синагоги. Я, звісно, із Житомира, і в будь-якому випадку трошки єврей (жартую) суто через місце проживання. Але про синагору мене здивувало. Хоча я не бачу в цьому нічого такого, людина хотіла мене цим образити. Але знову ж таки після цього він сказав: «Таку бороду я собі хочу». У будь-якому разі все сходиться до того, що викликати своїм виглядом негативну реакцію я не можу.
– У Житомирі відкрилося декілька нових салонів для чоловіків, які називають Barbershop. Які послуги пропонують такі заклади та чи дотримуються житомирські Barbershop загальних правил?
– Barbershop – це така модна назва місця чоловічого дозвілля, в якому ще й можна привести себе до ладу. Але це наше трактування. Насправді ж у перекладі це перукарня, цирульня – нічого нового. Новим в таких закладах є тільки підхід до клієнта та організації часу проведення в ньому. У Житомирі ще такі заклади важко назвати Barbershop, можливо це ще тільки зачатки, адже я знаю, що це мало б бути трохи по-іншому. Barbershop – це більш широке поняття, але в Житомирі воно представлене ще не зовсім так. Це місце, де чоловік разом із своїми однодумцями проводить своє дозвілля, адже це суто чоловіче місце. Це не просто модний чоловічий зал перукарні.
– Чи користуються попитом такі заклади у Житомирі?
–Однозначно не можу відповісти. Це питання я не досліджував, але достеменно знаю кілька закладів встигли закритись, не пропрацювавши й року. Житомир дещо байдужий. Тобто це проявляється не тільки відносно Barbershop, ні, просто житомиряни так ставляться і до моди, і до музики, і навіть до революції. Якщо нам подобається, то ми тихенько радіємо – зверніть увагу, як житомиряни аплодують на концертах. В основному люди в’ялі, їм поки не підкажеш, що плескайте, то вони і не зрозуміють, що потрібно. Так у нас на все реагують. І на модну тенденцію, яка охопила весь світ, Європу, Україну, адже публічні багаті люди (Коломойський, Новицький, Фірташ) – усі бородаті, а от житомирянам байдуже. Ми відізвемось через декілька років, спочатку подивимось на інших. А тим часом - я буду з бородою!)