Юлія Демчук розповіла про причини звільнення з міського центру земельних відносин

Ексклюзивно для “ЖИТОМИР.today” голова громадської організації "Рух Автомайдан Житомир", активістка і правозахисниця Юлія Демчук прокоментувала своє рішення звільнитися з посади директора КП “Житомирський міський центр земельних відносин”, яке вона очолює з жовтня 2014 року.

Кореспондентам порталу вона розповіла, що це – виважене рішення, яке вона прийняла сама, без тиску ззовні. Заяви на дві невикористані відпустки та на звільнення Юлія вже написала і подала на підпис міському голові Сергію Сухомлину. Якщо нічого не зміниться, то акурат під Новий рік – 23 грудня – її контракт буде розірвано. Після цього Демчук має намір повернутися до юриспруденції.

“Дещо відволіклася, займаючись іншою справою, але все ж таки юридична практика – це те, що я вмію робити найкраще. Крім того, накопичилося чимало громадської роботи, яка потребує багато часу. А посада зобов'язує почасти відмовлятися від неї, бо дехто й так висловлював невдоволення моєю активною громадянською позицією, закидаючи, ніби я “не прив'язана до стільця”.

Дехто висловлював невдоволення моєю активною громадянською позицією, закидаючи, ніби я “не прив'язана до стільця” як директор.

Мене почали контролювати, адже у розумінні людей старої формації, директор – це людина з великим животом і надутими щоками, котра постійно має сидіти у робочому кабінеті, понуривши голову. А не дай Бог наважиться виступити проти керівництва... Мені навіть прямо казали: якщо щось не подобається, то можу написати заяву і піти... Можливо, то говорилося зопалу”, – пояснила Демчук.

Зважаючи на те, що волелюбність – та риса, яку вона намагається у собі культивувати, то бути покірною і непомітною для всіх довго не змогла. Чиновницьке крісло почало надто тиснути на правозахисницю, позбавляючи можливості розвиватися – і професійно, й особистісно.

“Я дуже ціную свободу і власну незалежність від будь-кого. Свободу висловлюватися, пересуватися містом, бути там, де мені подобається і робити те, що мені цікаво. Я згодна з тією думкою, що коли людина дві третини свого життя присвячує роботі, то вона – раб. Я цю стадію рабства вже пройшла. Майже 10 років я присвятила роботі в правоохоронних органах, де витратила багато свого здоров'я та енергії. Зараз не хочу, щоб хтось обмежував мене і нехтував моїми принципами”, – зазначила наша співрозмовниця.

Термін дії контракту, за яким Юлія Демчук працювала на КП, закінчився ще у серпні.

І вона ще тоді подумувала про звільнення, але її зупинила тодішня виконувачка обов'язків міського голови Любов Цимбалюк: “Любов Володимирівна переконала мене не поспішати. Мовляв, чого ти будеш приймати таке рішення прямо перед виборами – залишся, попрацюй. Тому я продовжила контракт, але на півроку – до кінця лютого 2016 року”.

Я згодна з тією думкою, що коли людина дві третини свого життя присвячує роботі, то вона – раб.

Існує хибна думка, буцімто посадовець тримається за своє крісло, отримуючи величезну зарплатню. На посаді директора згадуваного підприємства Демчук ледь вдавалося отримувати 3 тис. грн:

“Мій посадовий оклад становив 2 тис. 500 грн (мені його навіть зменшили, про що я дізналася постфактум). Із надбавками я ледь-ледь отримувала 3 тис. грн. Тобто протягом року я жила не за рахунок зарплати, а завдяки заощадженим коштам і грошам, які я отримала від автомобіля, за який судилася. А працювала я, по суті, на альтруїстичних засадах. Мені просто хотілося змінити ситуацію”.

Будучи за крок від звільнення, Юлія таки не припиняє думати про своїх колег. Вона переймається зокрема тим, щоб вони зберегли робочі місця. Адже новий керівник може захотіти кадрових змін.

“Бажаю колегам, щоб їхня праця належно оплачувалася і вони могли за ці кошти утримувати свої сім'ї. Мені завжди було важливо зберегти колектив. Не хочеться, щоб підприємство ліквідували”, – щиро констатувала майже екс-директор КП “Житомирський міський центр земельних відносин”.

У роботі ж активістка розраховувала на допомогу керівників інших підприємств. Ті навіть обіцяли сприяти завершенню робіт, що довгим шлейфом тяглися за центром земельних відносин іще з 2008–2009 років. Насправді ж усе виявилося не так.

Узагалі, співпраця Демчук із центром земельних відносин розпочалася ще 2011 року. Тодішній керівник – Олександр Пришляк – звернувся до неї за юридичною допомогою, щоб зберегти комунальне підприємство від банкрутства.

“За результатами перевірки Державна інспекція з контролю за цінами в Житомирській області нарахувала підприємству штрафні санкції у розмірі 300 тис. грн. Якби ці санкції були стягнені, то підприємство збанкрутувало б, адже таких прибутків, щоб виплатити ці кошти, у них не було. Майже півтора року я займалася їхніми судовими справами. Провела стосовно цієї ситуації близько десяти судових засідань у Києві та Житомирі”, – розповіла правозахисниця.

Зрештою, їй вдалося виграти справу і, тим самим, унеможливити стягнення санкцій з КП “Житомирський міський центр земельних відносин”.

Гонорар за свою роботу Юлія вимагати з підприємства не стала. Хоча могла, звісно, розраховувати на значну суму. Натомість Демчук запропонували роботу – протягом чотирьох місяців вона була юристом Центру. А потім колектив підтримав її кандидатуру на посаду директора, оскільки з попереднім керівником не поновили контракт.

Майже півтора року я займалася судовими справами КП “Житомирський міський центр земельних відносин”.

 “Якби прийшов інший керівник, може мені довелося б звільнятися. Колеги переконували: “Миколаївно, спробуйте!” Ну і я вирішила погодитися. Можливо, мені було просто шкода своєї роботи, бо я стільки зусиль доклала, щоб ті штрафні санкції не були стягнені... Почавши працювати на новій посаді, я побачила низку проблем: від заборгованості з виплати зарплати до оформлення земельних ділянок. Працівникам не виплачували заробітну плату, оскільки підприємство не отримувало замовлень, за рахунок яких і заробляє гроші, – пригадала вона, і тут же уточнила: – Ми не надаємо нікому земельних ділянок, як пишуть деякі активісти. Ми не розпоряджаємося землями міської ради. Вже коли міськрада надала земельну ділянку, людина приходить до нас, оформлює проект і технічну документацію, на підставі якої й отримує земельну ділянку. Дуже велика конкуренція: у Житомирі діє близько 50-ти схожих приватних організацій”.

Нагадаємо, Юлія Демчук сумнівається у легітимності “вечірнього” засідання нового складу виконкому.

Довідково: Юлія Миколаївна Демчук за освітою – юрист. Закінчила прокурорсько-слідчий факультет (нині – Інститут підготовки кадрів для органів прокуратури України) Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Протягом 2002-2009 років працювала в прокуратурі Житомирської області. Після звільнення з органів у 2010 році почала працювати за цивільно-правовими угодами з надання юридичних послуг у різних структурах.