Житомирські рибалки-спортсмени за рибою для їжі ходять на ринок

Житомирська область багата на річки та озера. Через це рибальство стало дуже популярним у нашому регіоні.

Для одних рибальство - хобі, а для інших - справа всього життя.

Саме таким є житомирянин Тарас Дятел. Дев'ять років тому, прочитавши статті з спортивної риболовлі, Тарас захопився й почав брати участь в житомирських, обласних, всеукраїнських та міжнародних змаганнях, займав призові місця. Тепер він - риболов, спортсмен, тренер, організатор змагань, керівник житомирського риболовного клубу «ЖРК».

 

– У кого Ви навчались рибальству? Можливо, це родинна справа?

– Ніхто в родині риболовлею не захоплювався. Всього досягати довелось самому. Рибальству вчився в чемпіонів України та чемпіона Європи. Доводилось приїздити на міжнародні змагання і навчатися, питати, не соромитися, дивитися, підглядати. Головне – найбільше дізнатись інформації.

– Чим відрізняється звичайна риболовля від спортивної?
– Спортивна риболовля - це не так відпочинок, як велика праця. Великі фізичні навантаження. Головне в спортивній риболовлі - тренування. На тренуваннях відпрацьовують техніку з ловлі риби певного виду, швидкість. У мене рекорд 5-6 риб уклейки в хвилину (світовий рекорд - 10 риб/хв.- ред.). Ось, на минулих тренуваннях у вихідні зловив 222 рибини за 5 годин. Це все техніка й дуже захоплююче. Результат залежить не лише від оснастки, а й від людини. При цьому потрібно обережно знімати рибу. Не має бути зайвих рухів, все має бути злагоджено.
– На вашу думку, рибальству може навчитись будь-хто чи для цього потрібен талант?
– Рибалці навчитись можна, та без талану і фарту – нікуди. Я вважаю, що мені фартить. Але головне - це досвід. Чим більше тренувань, змагань – тим більше досвіду. Тому їздимо на змагання та запрошуємо чемпіонів до себе в Житомир.

– Який вид рибної ловлі ваш улюблений?
– Найулюбленіша - “поплавкова”ловля. Спінінг теж люблю, але не вистачає часу. Ще “донну” та “фідерну” люблю.
– Яку рибу вам найбільше подобається ловити?
– Улюблена риба – плотва, лящ. Карася ловити не люблю, бо це дурна риба, клює на все підряд. А от піймати ляща – складніше, треба постаратися, докласти зусиль, щоб клювало лише та риба, яку хочеш впіймати
– Яким водоймам віддаєте перевагу?
– Перевагу віддаю річкам. Вони – непередбачувані, кожен раз різні. Один день риба ловиться на одні стнасті, на одні прикорми, на другий – на інші.  Можна отримати більше досвіду.
– Риболовля - дороге задоволення?
– Чим кращий хочеш отримати результат, чим більше хочеш отримати досвіду, тим більше часу проводиш на рибалці, тим більше грошей витрачаєш. Звичайна “поплавкова” риболовля – задоволення не дороге, можна вписатися в 300 гривень. А от спортивна – не дешева, мінімум 5 тис. грн.  У мене обладнання на 3-4 тис. євро, все ж область представляю, спорт є спорт. У велоспорті не поїдеш презентувати країну на «Аїсті», так само й тут.

– Чи любите ви страви з риби?
– Страви з риби люблю, особливо коропа на грилі, уху . Та спійману рибу ми не їмо. Купуємо.
– Чому не їсте впійману рибу?
– Не хочу шкодити природі. Вважаю, що рибалці-спортсмену за рибою для їжі потрібно йти на базар. Риба – друг! З собою ми забираємо лише задоволення від рибної ловлі.
– Хіба риба, яку відпускають, не гине?
– Деякі риби, яких випускаємо, гинуть. Але переважна більшість з них живе й далі. Ми використовуємо спеціальні прилади, що дозволяють мінімізувати травмування риби. Щоб риба жила далі й на наступних змаганнях ми мали що ловити.
– Ви говорили, що не хочете шкодити природі. Питання екології Житомира вам не байдуже?
– Так, звичайно. Наш риболовний клуб організовує акції «Чистий берег». Прибираємо сміття біля Монументу Слави, річки Тетерів. Зараз, на жаль, рідко це робимо, бо дуже щільний графік тренувань та чемпіонатів. На дитячих змаганнях також привчаємо дітей змалку, щоб також випускали рибу, не смітили, прибирали за собою. Браконьєрів не любимо. Коли зустрічаємо – знищуємо їх приладдя, сітки ріжемо та спалюємо.

– Яке місце в Житомирі найкраще для риболовлі? Яку найбільшу рибу там впіймали?
– Улюблене місце для риболовлі в Житомирі – набережна в парку Гагаріна. Кажуть, що там риби немає, але насправді там її багато. Просто вона обережна  й щоб її впіймати потрібно багато майстерності. Найбільшу рибу в Житомирі, яку вдалось впіймати - це лящ 3кг 100гр.

– Ви тренуєте команди рибалок на змагання. Як проходять тренування та як ви піднімаєте бойовий дух команди?
– Як тренер приділяю велику увагу створенню конкуренції, щоб молоді спортсмени отримали досвід. Люблю інтриги. Сильнішим даю мало інформації, а слабшим - багато інформації. На перемогу завжди потрібно налаштовуватись. Як каже один з моїх вчителів: «Перший – переможець, другий – програвший, а всі інші не при чому».

– Трапляються якісь курйозні випадки на змаганнях?
– Риболовля – екстремальна справа. Усіляке було. Нещодавно на риболовних іграх «Флагман» два рази плавав у Дніпро, бо вітер був 15м/с , доводилось рятувати речі.
– Чи є в рибалок-спортсменів свої секрети, невідомі звичайним рибалкам?
– В нас є свої секрети, але спортсмени ними діляться неохоче. Бо втрачені сили, вкладені кошти й нема сенсу видавати ці таємниці звичайним рибалкам. В кожного свої секрети, пізнані «в бою». Ділимося лише у командах на змаганнях та чемпіонатах.

Щороку в другу неділю липня в Україні відзначають день рибака. Цього року він припадає на 12 липня.

Редакція “ЖИТОМИР.today” вітає усіх любителів закинути вудку з Днем Рибалки . Нехай не тільки в цей день, а і в будь-який, літній або зимовий, вас чекає удача і хороший кльов. Бажаємо великої риби і хороших попутників, надійної наживки і, звичайно, нехай рибалка приносить чисту насолоду.