"Історичний" паркінг на Старокиївській горі: які проблеми виникають з новою ініціативою Кличка і хто може отримати вигоду з цього проекту?

Кому вигідне скандальне будівництво в історичному центрі Києва та чи є шанс його зупинити

У представників КМДА, депутатів Київської ради та мера Віталія Кличка, здається, існує особливий інтерес до будівництва паркінгів. У столиці планують звести чимало таких об'єктів, і часто у найнеочікуваніших локаціях. Проте іноді вибір цих місць викликає, м'яко кажучи, певні запитання.

Ідея створення великого підземного паркінгу на 320 автомобілів у історичному центрі Києва, зокрема на Старокиївській горі, виглядає дуже незвично. Процес затвердження детального плану територій (ДПТ) вже відбувся на засіданні земельної комісії Київради 13 листопада. Незважаючи на обмежений доступ до будівлі та численні охоронні статуси, які захищають обрану ділянку, зокрема статус загальнонаціонального значення, плани продовжують реалізовуватись. Міністерство культури, яке відповідає за узгодження будь-якої забудови в таких зонах, вже висловило свою позицію, назвавши таку ініціативу неприпустимою. Місцеві жителі та активісти, які виступають за збереження київської історії, також проти цього проекту.

"Телеграф" досліджував, які проблеми виникають з концепцією підземного паркінгу на Старокиївській горі поблизу Пейзажної алеї в Києві, а також те, що або хто може стояти за нездоланним бажанням київської влади розміщувати паркінги в будь-якому можливому місці.

Розпочати варто з очевидного: для мегаполісу, як Київ, який переповнений автомобілями, паркінги є надзвичайно важливими. Відповідно до оцінок КО "Інституту Генерального плану міста Києва" ще до війни, до 2028 року в столиці планувалося звести паркінги на 12 ключових локаціях. Переважно йдеться про перехоплювальні паркінги, які мають бути розташовані на в'їздах до міста та в околицях основних транспортних вузлів, зокрема поблизу станцій метро. Це рішення виглядає цілком виправданим, адже дозволяє зменшити навантаження на центр столиці, контролюючи потоки автомобілів, що прибувають з передмість.

Але цікаво, що в переліку 12 визначених у 2021 році Інститутом Генплану локацій не було жодної згадки про будівництво паркінгу в історичній місцевості Києва - на Старокиївській горі. Як, до речі, не було там згадок і про будівництва паркінгів прямо на території водної зони озера Вирлиця чи на території історичного Китаєва.

Звідки ж тоді у київської влади беруться ідеї будувати їх саме в межах природоохоронних зон та унікальних з археологічного та історичного погляду місцевостей?

Ось альтернативний варіант тексту: Можна пояснити ситуацію так: під час управління Омельченка та Черновецького земельні ділянки в цих регіонах часто надавалися "своїм" компаніям для майбутньої комерційної забудови, іноді сумнівними методами. Проте в останні роки, коли контроль у цій сфері дещо посилився, забудовники змушені шукати способи, щоб "продати" свої плани громадськості. Сучасна київська влада, відома своїм тісним зв'язком із забудовниками, здається, знайшла рішення – виправдовувати нові будівництва паркінгів "суспільною необхідністю" та "вирішенням транспортних проблем".

При цьому максимально замовчується, що зазвичай до паркінгів відразу або у перспективі іде "невеличкий додаток" -- офісна будівля у кілька поверхів чи навіть ТРЦ. Наприклад, в історії з забудовою озера Вирлиця так і було - будівництво гігантського торгівельно-розважального центру намагалися виправдати, серед іншого, необхідністю будівництва паркінгу, начебто для убезпечення району від транспортного колапсу. Зрештою, озеро вдалося врятувати від забудови, але не відомо, чи надовго. Цілком можливо, що є свій "комерційний інтерес" і в історії з паркінгом на Старокиївській горі.

Старокиївська гора - це одна з найдавніших територій Києва, яка відіграла ключову роль у формуванні князівської державності. Тут розташований "унікальний комплекс археологічних пам'яток різних епох", як зазначено на сайті Національного музею історії України. За легендою, саме на цій горі князь Кий заснував місто, яке отримало його ім'я. Про це свідчить нещодавно встановлений пам'ятний знак - камінь із літописними словами: "Звідси є пішла земля руська...". Наразі планується будівництво паркінгу у Кличка неподалік від цього знакового місця.

Вибір локації для паркінгу на Старокиївській горі, зокрема на території занедбаних гаражів у Киянівському провулку, 13-21, ставить під сумнів логістичні аспекти. Наразі єдиний шлях для автомобілів до цього паркінгу проходить через той самий Киянівський провулок, котрий має досить обмежені габарити. У деяких ділянках цього провулка навіть двом пішоходам важко розминутися, не кажучи вже про автомобілі. Крім того, питання щодо можливості розширення провулка викликає сумніви через наявність капітальних будівель, що розташовані з обох сторін на його початку.

Сам Киянівський провулок впирається у також не надто широкий Вознесенський узвіз, котрий, своєю чергою, у верхній частині виходить на вулицю Січових Стрільців (продовжує Велику Житомирську) неподалік Львівської площі. Кияни чудово знають, що відбувається у цьому районі в часи пік: у заторах можна стояти годинами. Як на ситуацію може вплинути поява додаткових кількасот автівок - питання риторичне.

"Це рішення (щодо затвердження ДПТ для будівництва паркінгу на Старокиївській горі. - Ред.) є принизливим і безцеремонним. Воно завдає шкоди місту... Це абсолютно непотрібний об'єкт, який ніяким чином не вирішить проблеми з паркуванням, але призведе до втрати частини історичної спадщини міста," -- зазначив під час обговорення ДПТ на земельній комісії Київради Олександр Гречко з громадської організації "Пасажири Києва", що займається аналізом питань покращення транспортної інфраструктури столиці.

Окрім того, місце під паркінг, немов навмисне, вибране у частині досить нерівного схилу Старокиївської гори. Тобто будівництво (якщо його все-таки раптом дозволять) явно потребуватиме значних укріплювальних робіт і, вочевидь, витрати чималих коштів у час, коли в Україні йде війна.

Втім, дуже схоже, що все вищезгадане для ініціаторів цього будівництва -- лише "незначні технічні деталі", які їх не надто не лякають. Можливо тому, що гроші на укріплення схилів завжди можна "правильно освоїти". А необхідність розширення Киянівського провулку може у майбутньому стати чудовим аргументом, щоби знести наявні будівлі та побудувати там щось інше, наприклад новий БЦ чи ТРЦ.

За даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, територія, яку обрала КМДА для будівництва паркінгу, розташована в межах кількох археологічних пам'яток, зокрема: "Культурний шар міста Ярослава", "Копирів кінець", "Поселення та могильник на горі Дитинка" і "Історичний ландшафт київських гір". Як зазначається в заяві Мінкульту, на цю ділянку поширюються різні охоронні статуси, затверджені відповідними урядовими постановами.

Ця земельна ділянка знаходиться в Центральному історичному районі Києва, згідно з наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 2 серпня 2021 року № 599, який затверджує межі та режими використання територій історичних ареалів міста. Вона розташована поруч з буферною зоною об'єкта всесвітньої спадщини "Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра", відповідно до наказу Міністерства культури, молоді та спорту України від 31 січня 2020 року № 412. Ділянка також входить до складу Державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ" і потрапляє під охоронні (буферні) зони I, II та V категорій пам'ятки архітектури національного значення "Андріївська церква" (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 659, охоронний № 26071-Н; наказ Міністерства культури України від 10 лютого 2014 року № 65). Крім того, ця територія є частиною пам'ятки археології національного значення "Культурний шар "Міста Ярослава", що підтверджується постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 року № 928 (охоронний № 260028-Н), -- зазначили у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій.

Отже, в установі підкреслили, що "захист культурної спадщини є складовою частиною національної безпеки", а "ліквідація археологічної пам'ятки, що має національне значення, для зведення підземного паркінгу на Старокиївській горі є абсолютно недопустимою".

У Київській міській державній адміністрації, куди редакція "Телеграф" надіслала запит про можливість зведення паркінгу на Старокиївській горі, вважається, що ситуація має інший аспект.

"Згідно з ст. 14-1 Закону України "Про охорону культурної спадщини" на територію пам'яток археології не розповсюджується заборона нового будівництва. Для таких територій законом встановлено, що земляні роботи на території пам'ятки проводяться виключно за умови проведення попередніх археологічних розвідок, що передбачено містобудівними умовами і обмеженнями для зазначеної земельної ділянки згідно матеріалів проєкту детального плану території. Затверджені відповідною науково-проєктною документацією зон охорони пам'яток і заповідника режими використання цієї території також передбачають можливість розміщення в її межах об'єктів нового будівництва", -- йдеться у відповіді Департаменту містобудування та архітектури КМДА.

Депутатка Київради від партії "Слуга народу" Євгенія Кулеба висловила думку, що деякі охоронні статуси, які були зазначені Міністерством культури, фактично забороняють місту проводити будь-які роботи в цих зонах.

"Наразі Марина Соловйова, керівниця департаменту охорони культурної спадщини КМДА, який погодив це скандальне будівництво, розповідає, що археологи там будуть щось розривати та перевіряти. Вони не мають права щось там копати, навіть для перевірки! Це недоторканна територія з відповідними охоронними статусами, про які нещодавно нагадав Мінкульт", -- розповіла Євгенія Кулеба в коментарі "Телеграфу".

На засіданні Постійної комісії Київської міської ради, що займалася архітектурними, містобудівними та земельними питаннями, під час затвердження детального плану території для будівництва паркінгу, виникли кілька цікавих моментів, які стали предметом обговорення.

По-перше, Тетяна Зайченко, яка є заступницею директора Департаменту містобудування КМДА, намагалася впевнити учасників зустрічі в тому, що проект отримав схвалення громади завдяки проведеним громадським слуханням, виконаним відповідно до всіх необхідних процедур.

"Існує встановлений порядок інформування суспільства, який було дотримано. Уся громада отримала необхідну інформацію. Ми прагнемо залучити якомога більше учасників на громадські слухання, включаючи депутатів," - зазначила Тетяна Зайченко.

Все було б добре, але насправді "воля громади" часто використовується як один з тих "аргументів", котрими маніпулюють для виправдання незаконного будівництва в Києві. При цьому "громадськістю" нерідко є "свої" активісти. Наприклад, у згаданому випадку з планами забудови Вирлиці була навіть створена фейкова громадська організація, яку захисники озера вважають підробкою, що просувала необхідні наративи. Схоже, що подібна ситуація спостерігається і в контексті проекту паркінгу під Пейзажною алеєю.

На відео "громадських слухань" по паркінгу, які пройшли 22 жовтня, навіть неозброєним оком помітно, що люди, які на них прийшли, явно не до кінця розуміють, чому їх, власне, зібрали. Частина уткнулася у смартфони, частина ледве не спить. Жодної активності, жодної притомної участі в обговоренні. У результаті - єдине поставлене запитання від так званої "громадськості". Та й то його зміст абсолютно неможливо розібрати через абсолютно спотворений (чи не навмисно?) запис заходу.

Цю ситуацію можна легко пояснити. Учасники так званих громадських слухань виявляються підготовленими особами. За інформацією, отриманою від знайомої, приблизно 80% присутніх складають двірники та працівники, які займаються облаштуванням Воздвиженки. Їх переодягнули і відправили на ці слухання. Який сенс у цьому? Мер та його команда вдаються до маніпуляцій, оскільки вони замінюють справжню участь мешканців у міських рішеннях на імітацію. Вони усвідомлювали, що якщо запросити справжніх жителів з їхніми думками та аргументами, то ті ніколи не підтримали б цей проект ДПТ, - зазначила Євгенія Кулеба.

Про те, що жодного притомного інформування громадськості про плани будувати паркінг не було, заявила під час засідання земельної комісії Київради продюсерка і режисерка Ганна Яценко, що мешкає на вулиці Велика Житомирська. За її словами, окрім знищення історичної місцевості, будівництво паркінгу несе ще й цілком реальну загрозу обвалу будівель, розташованих над місцем будівництва. У зв'язку з цим, за її словами, реальна громадськість наразі буде вимагати перегляду цієї ідеї.

"Щодня я спостерігаю за гаражами, де планується будівництво. Якби там створили зелені простори, подібно до парку 'Наталка' на Оболоні, я б не заперечувала. Але, на жаль, ніхто з нас не був запитаний... Про реконструкцію Пейзажної алеї я дізналася з сюжету на '1+1'... В результаті ми, мешканці верхніх поверхів, просто спустимося вниз. Адже під нами проходять річки, які є частиною дренажної системи. Ви це знаєте, але для вас це, схоже, не має значення. Як і те, що ця зона має архітектурну та археологічну цінність. Тому я закликаю вас не підтримувати це незаконне та злочинне рішення," -- підкреслила Яценко, звертаючись до ініціаторів проєкту та членів земельної комісії.

"Телеграф" провів швидке опитування на Воздвиженці та Пейзажній алеї, і результати показали, що жоден з респондентів не був в курсі будь-яких громадських обговорень щодо паркінгу. Деякі жителі району дізналися про плани будівництва лише після появи новин у ЗМІ та соціальних мережах. Більшість з опитаних висловилася проти створення паркінгу саме в цій місцевості.

"Я дізналася про плани будівництва паркінгу зовсім випадково через соціальні мережі, коли це питання почало активно обговорюватися. Вважаю, що це катастрофа. Це не лише загроза історичній спадщині, але й серйозний удар по екосистемі, що сформувалася на Старокиївській горі та Пейзажній алеї за останні роки. Я стурбована, що це може суттєво вплинути на статус цього місця як улюбленої зони відпочинку для киян і знищити той природний куточок, яким воно є сьогодні," -- поділилася своєю думкою Тетяна, мешканка Львівської площі, в розмові з "Телеграфом".

Друга деталь - це нібито звернення за погодженням проєкту будівництва паркінгу до Мінкульту, у чому намагалася переконати присутніх головний архітектор проєкту Любов Апостолова-Сосса.

Виявилося, що такого звернення, а тим більше погодження, не було -- "Київгенплан" просто написав листа з прохання уточнити статус місцевості, а потім спробував видати це за погодження. Інформацію про це озвучили депутати, присутні на засіданні комісії.

Цікаво, що 14 листопада КМДА опублікувала інформацію, в якій, очевидно, після активного обговорення питання будівництва паркінгу, намагалася пояснити цю ініціативу. Вони стверджували, що це не лише зведення нового паркінгу, а й спроба впорядкувати старі гаражі, що залишилися з радянських часів, а також реалізація проекту нового укриття.

"Наразі територія, де планується зведення укриття та паркінгу, не належить до паркової зони і ще за радянського періоду була забудована гаражними боксами з підпірними стінами. Ці конструкції здебільшого зведені самочинно, тобто без відповідної проєктної документації та будь-яких археологічних досліджень. <...> Місто суворо дотримуватиметься вимог пам'яткоохоронного законодавства під час реалізації проєкту Детального плану територій. Зокрема, до початку робіт будуть проведені археологічні дослідження відповідно до Закону України "Про охорону археологічної спадщини". Крім того, проєктна документація буде направлена на погодження до органів охорони культурної спадщини", -- йдеться, зокрема в новині.

Що ж, побачимо, що на це відповість Мінкульт, коли йому на погодження прийдуть (і якщо все-таки прийдуть) відповідні документи.

Реалії київського будівництва вже давно доводять: чим абсурдніший і скандальніший проєкт, тим більша ймовірність, що за ним можуть стояти чиїсь дуже значні фінансові інтереси. Відтак, наразі існує кілька версій щодо справжніх замовників та бенефіціарів будівництва паркінгу на Старокиївській горі.

Одна з теорій стосується компанії, якій на даний момент належить територія, на якій планується зведення паркінгу, а саме ТОВ "Фундація "Якісне житло".

Офіційно ця компанія перебуває під контролем ТОВ "Будресурс" та ТОВ "Бридж плюс", які належать Глуханюку Володимиру Михайловичу. Крім ТОВ "Фундація "Якісне житло", на нього також оформлено ряд інших активів, включаючи будівельні компанії, логістичні фірми та підприємства в галузі видобутку.

Однак, ймовірно, що Глуханюк є лише формальним власником. ТОВ "Фундація "Якісне житло" вже опинялося під увагою "Телеграфу" через інший суперечливий проєкт будівництва на Воздвиженці, що розташований на ділянці, відведеній для Академії гончарного мистецтва. До речі, це зовсім поряд із запланованим місцем для паркінгу.

Згідно з інформацією, отриманою від "Телеграфу", ТОВ "Фундація "Якісне житло" демонструє цікаві зв'язки з ПАТ трест "Київміськбуд-1" на ім'я М. П. Загороднього. Ці дві компанії мають спільні юридичні адреси, однаковий менеджмент і навіть ділять земельні ділянки. Наприклад, "Київміськбуд-1" раніше отримав в оренду 13 ділянок у Києві загальною площею близько 6 гектарів, і в 2012 році ці землі були передані в оренду ТОВ "Фундація "Якісне житло". Серед цих ділянок є і та, на якій планують збудувати паркінг.

ПАТ трест "Київміськбуд-1 імені М. П. Загороднього" асоціюється з Олексієм Омельяненком, який обіймав посаду голови наглядової ради та почесного президента з 2003 року.

Прізвище колишнього члена Партії регіонів Омельяненка стало відомим через кілька гучних скандалів. Зокрема, його звинувачують у розкраданні 100 млн грн через фіктивний кредит, отриманий у "Укргазбанку", а також у махінаціях з нерухомістю на столичній Оболоні. Крім того, Омельяненко славиться своїм фінансуванням Московського патріархату. Він заснував громадську організацію "День Хрещення Русі" і вкладав значні кошти в підтримку проросійської церкви. Наразі він також активно займається благодійною діяльністю, надаючи допомогу українським військовим.

Існує думка, що суперечливий паркінг є приватним проєктом Віталія Кличка. Цю інформацію в інтерв’ю з "Телеграфом" озвучила Євгенія Кулеба, підкресливши, що всі причини пов’язані виключно з особистими амбіціями міського голови.

"Це особиста амбіція мера Кличка. Кілька років тому він висловлював подібну ідею — звести паркінг під Михайлівською площею, що викликало обурення серед городян. Тепер у нього з'явилася нова 'блискуча' задумка — знищити археологічну пам'ятку. На жаль, у цій ситуації Кличко став схожим на боксера, який прагне перемоги, незважаючи на всі перешкоди: на здоровий глузд, на позицію Міністерства культури і на інтереси громади," — прокоментувала Кулеба в інтерв'ю "Телеграфу".

Не виключений і третій, так би мовити, "комерційний" варіант цієї історії. Річ у тім, що ДПТ будівництва паркінгу включає у тому числі реконструкцію Киянівського провулка, а також деяких будівель, які там знаходяться. У цьому контексті головний архітектор проєкту вже обмовилася про появу нової споруди, висотою 5 поверхів (і це, зауважте, для "підземного паркінгу"). Цілком достатньо, погодьтеся, для нового БЦ чи навіть ТРЦ, який "чисто випадково" раптом може вилізти над паркінгом.

Євгенія Кулеба звернула увагу на те, що в межах ділянки, що регулюється ДПТ, вже існує одна офісна споруда з незвичним статусом. Вона була зведена в період, коли Міністерство культури, враховуючи історичну цінність даної території, не мало підстав для схвалення нового будівництва.

"На цій ділянці було незаконно зведено офісний центр. Мінкультури ніколи не дало б зелене світло для такого будівництва на землі з таким статусом. Ймовірно, що через цей детальний план території вони прагнуть не лише легалізувати, а й добудувати цей офісний центр. Додавання поверхів не випадкове. Це може бути частиною більшої схеми, що містить численні елементи корупції," -- висловив думку Кулеба.

Судячи з розвитку подій, проєкт рішення про будівництво паркінгу на Старокиївській горі може бути винесено на сесію Київської міської ради вже найближчим часом -- 21 листопада. І шансів, що за нього раптом не проголосують, небагато.

Для забезпечення законності в даній ситуації важливим чинником може стати активний розголос та небайдужість киян. Також існують різні юридичні механізми, такі як звернення до прокуратури або інших правоохоронних структур у випадку можливого порушення законодавства, що охороняє історичну та археологічну спадщину. На сьогодні "Телеграфу" стало відомо, що кілька громадських організацій та народних депутатів готують такі звернення, а депутати від СН у Київраді вже подали відповідну заяву.

Можливо, на цю ситуацію також вплине позиція Міністерства культури та депутатів окремих фракцій Київради, зокрема "Слуги народу", чия точка зору, як відомо, часто є протилежною позиції мера Віталія Кличка в багатьох питаннях.

"Телеграф" звернувся до КМДА з проханням висловити свою думку щодо доцільності зведення паркінгу на Старокиївській горі, а також уточнити питання необхідності узгодження містобудівної документації з Мінкультом та орієнтовної вартості проєкту. На момент публікації відповіді не отримано, проте в пресслужбі запевнили, що на запит обов'язково відреагують.

Ми зосереджено спостерігатимемо за ситуацією, що стосується забудови Старокиївської гори, і будемо інформувати наших читачів про всі новини. Залишайтеся з нами!