Кризова ситуація в українських судах: як громадяни України позбавляються можливості отримати справедливість.

Без можливості на своєчасний розгляд справ. Близько двох третин судів в Україні мають недостатню кількість кадрів. У зв'язку з нестачею фахівців, як цивільні, так і кримінальні справи можуть залишатися без розгляду протягом місяців, а іноді навіть років.

Наші журналісти відвідали суди в трьох українських регіонах. Чому вже протягом кількох років спостерігається надзвичайна завантаженість? Які рішення можуть допомогти судовій системі подолати кадрову кризу? Дивіться далі.

Інгулецький районний суд Кривого Рогу. Під час великої війни справ тут побільшало на чверть. Але розглядали їх лише два судді, хоча за штатним розкладом має бути сім.

Олексій Нестеренко, керівник Інгулецького районного суду у Кривому Розі:

Відчувається значний дефіцит кадрів. Один суддя щороку розглядає більше трьох тисяч справ. Це навантаження перевищує фізичні можливості.

3000! В той час як, згідно зі статистичними даними, на одного суддю в Україні в середньому приходиться 800 справ. І це в умовах, коли Кривий Ріг зазнає постійних обстрілів.

Олексій Нестеренко, керівник Інгулецького районного суду у Кривому Розі:

Це будівля Дніпровського апеляційного суду, це філіал, який розташований у Кривому Розі. Напередодні Дня суду було влучання в центр будівлі балістичною ракетою.

Торік у грудні російська армія завдала удару по установі за кілька хвилин до завершення робочого дня. У будівлі ще тривали судові засідання. Загинув помічник одного з суддів, були поранені. Приміщення ж відновленню не підлягає.

Віталій Гацелюк, представник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:

Вторгнення створило нові труднощі, зокрема неможливість виконання обов'язків суддями на постраждалих територіях. Більше 300 суддів, що становить близько 10 відсотків, були тимчасово переведені. Ми надали цим суддям можливість подати заявки в найбільш завантажені суди України, щоб вони могли підтримати їхніх колег. Важливо, що це відбувається за їхньою згодою.

Проте навіть примусове переселення суддів не значно змінило ситуацію з нестачею кадрів.

Це Київська область. Будівля Ірпінського міського суду також зазнала ушкоджень через війну.

Леонід Мерзлов, керівник Ірпінського міського суду:

Практично всі вікна були розбиті. До приміщення увірвалися незнайомці, викравши деякі предмети та техніку. - А як щодо документів? - На щастя, документи залишилися неушкодженими.

Серед інших, у цей суд надходять справи про воєнні злочини росіян в Ірпені, Бучі, Гостомелі та Ворзелі.

Яна Шестопалова, суддя та речник Ірпінського міського суду:

У місті Буча зареєстровано близько 10 тисяч випадків, пов’язаних із тяжкими воєнними злочинами, такими як катування та вбивства мирних жителів. Українські судді стали першими у світі, які під час війни почали розглядати та вивчати такі справи, адже раніше не існувало подібної категорії. Щодо вироків, то наразі винесено лише один. Ця ситуація свідчить про те, що справа є досить складною. Законодавство не було підготовлено до війни, і в Бучі зафіксовано 500 вбивств громадян. Ми не можемо розглядати ці справи поспіхом, аби уникнути помилок або низької якості рішень, інакше процес може затягнутися на десятиліття.

Та одинадцять служителів Феміди, які працюють в Ірпінському суді, заледве дають раду масиву справ, що пов'язані з воєнними злочинами окупантів.

Леонід Мерзлов, керівник Ірпінського міського суду:

1500 справ на рік для кожного судді – це реальність, враховуючи, що у нас лише частково заповнені вакансії. Це суттєво впливає на доступність правосуддя для громадян та на якість розгляду справ. Уявімо собі майстра в салоні краси: якщо він здатен виконати 5 манікюрів за день, а до нього приходять 20 клієнтів, чи зможе він обслугувати всіх? Безумовно, ні. А якщо й встигне, то яка ж буде якість виконання? Ситуація у суддів аналогічна.

В Україні на даний момент залишається близько 90 тисяч кримінальних справ, які ще не були розглянуті, як повідомляє Вища кваліфікаційна комісія суддів. Найвищі показники спостерігаються в Херсонській, Одеській, Миколаївській, Житомирській, Київській областях та в столиці.

Віталій Гацелюк, представник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:

У 2024 році в Україні спостерігається тенденція, коли щодня країна втрачає одного суддю. Багато з них приймають рішення про відставку.

Олег Копіца, який обіймає посаду секретаря судової палати, що займається розглядом кримінальних справ в Одеському апеляційному суді:

Лише шляхом збільшення числа суддів можна знайти вирішення цієї проблеми.

В Одеський апеляційний суд потрапляють справи не тільки з судів першої інстанції області, а віднедавна і з Херсонщини. Ледь не всі приміщення суду завалені справами, документами, письмовими доказами.

Це одне провадження кримінальне, яке знаходиться зараз в провадженні, понад двісті томів. І тому воно в окремому кабінеті для того, щоб не переплутати з іншими справами.

В Одеському апеляційному суді функціонує всього 18 суддів, що втричі менше від необхідної кількості. Однак це ще не найгірша ситуація.

Віталій Гацелюк, представник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:

Апеляційні суди стали однією з найгостріших проблем в Україні на сьогоднішній день. У Дніпропетровській області значна кількість справ була передана з судів, які не здатні функціонувати через бойові дії. У Дніпровському апеляційному суді з 60 вакантних посад лише 18 заповнені суддями. У Харківському апеляційному суді з 60 суддів працює лише 12. У Черкасах виконують обов'язки всього 8 суддів з 33, а в Запоріжжі - 10 з 40.

Судді просто не мають достатньо часу на детальне ознайомлення з матеріалами справ, через що розгляд справ постійно переноситься, зазначають представники правосуддя.

Вадим Коваленко, керівник Приморського районного суду міста Одеса:

Якщо мова йде про цивільні справи, то це можуть бути роки, якщо мова йде про кримінальні справи, то є справи, які більше п'яти, шести, семи, в деяких випадках і більше років розглядаються в суді. Судді - це теж люди, вони можуть припускатися помилок, особливо, коли людина працює в таких складних умовах.

Проблема браку суддів в Україні існує вже доволі довго. 10 років тому в апеляційні суди призначили останні свіжі кадри. Роботу Вищої кваліфікаційної комісії, що екзаменує та затверджує нових суддів, певний час було заблоковано. І це при тому, що охочих вдягнути суддівську мантію вистачає.

Віталій Гацелюк, представник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:

На 1800 прогнозованих робочих місць подали заявки майже 10 000 осіб. Ця цифра свідчить про високий інтерес кандидатів до пропонованих вакансій, незважаючи на всі труднощі, перевірки та необхідність подання декларацій.

Кваліфікаційні оцінювання суддів, які проводяться вперше за десятиріччя, були розпочаті комісією восени минулого року з метою направлення суддів до найбільш завантажених апеляційних судів.

Віталій Гацелюк, представник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:

Суми, Запоріжжя, Чернігів, Житомир та Закарпаття – ці п'ять судів обрані в якості перших для відбору. Сьогодні завершується термін подачі заяв кандидатами на ці посади. У серпні ми розпочнемо співбесіди. Сподіваємось, що вдалося швидко заповнити перші вакансії в апеляційних судах, які мають найбільше навантаження. Після цього ми перейдемо до відбору кандидатів для п'яти найбільш завантажених судів у містах з населенням понад мільйон.

Відновлено процес відбору суддів у місцеві суди. Більше ніж 6 тисяч кандидатів отримали допуск до іспитів. Кваліфікаційна комісія має намір організувати конкурси вже в цьому році, щоб швидко зменшити навантаження на суддів і пришвидшити розгляд справ.