Конопля як новий вид пального? Експерти галузі поділилися інформацією про необхідні площі та інвестиції для старту.

Досвідчені фермери та представники уряду несподівано почали обговорювати цю рослину з великим оптимізмом.

Серед численних економічних труднощів, з якими сьогодні стикається Україна, виникла несподівана надія, пов'язана із зеленими технологіями. Нещодавно презентований онлайн-сервіс "єКонопля" має потенціал стати тим рушійним чинником, який перетворить забуту культуру на новий джерело доходів для українського аграрного сектору, а можливо, навіть на справжній "золотий запас" у сільському господарстві.

Тепер компанії, які займаються вирощуванням та обробкою промислових конопель, отримали можливість користуватися зручною цифровою платформою, що звільняє їх від обтяжливих звітів перед правоохоронними структурами.

Чи дійсно почати займатися коноплярством так просто? Яка вартість входу в аграрний сектор і з якими викликами можна зіткнутися? Наскільки висока конкуренція в цій сфері, і чи можливо насправді уникнути перевірок з боку правоохоронців?

"Телеграф" звернувся безпосередньо до представників сфери.

Кілька десятиліть тому промислові коноплі становили важливу частину аграрного сектору України. У період Радянського Союзу наша країна була однією з провідних у світі — на території України вирощували близько 120 тисяч гектарів цієї культури, а також функціонувало 35 переробних підприємств. Наразі ж виробництво зменшилося в 30 разів: щорічно засівають лише 2-4 тисячі гектарів, і з усіх заводів залишилося всього три.

Суть справи полягає в тому, що в 1961 році ООН прийняла Єдину конвенцію про наркотичні засоби, яка наклала обмеження на доступ до продуктів, пов'язаних із канабісом, кокаїном і опіатами. Пізніше більшість розвинених країн вирішили розмежувати технічні коноплі від наркотичних речовин, встановивши чіткі регламенти для їх вирощування. Це стало причиною того, що глобальний ринок технічних конопель у 2024 році досяг обсягу 9,47 млрд доларів США.

В Україні ж пішли іншим шляхом. У 1995 році Верховна Рада ухвалила Закон "Про наркотичні засоби", фактично прирівнявши технічні коноплі до наркотиків. Це зробило ведення бізнесу в цій сфері майже неможливим через складні обмеження.

Саме це протягом останніх років, хоч і поступово, прихильники галузі намагалися дерегулювати.

У 2023-2024 роках відбулися кардинальні зміни в законодавстві, які нарешті дозволили відокремити медичні коноплі від технічних. Це призвело до повного усунення негативної репутації, яка супроводжувала технічні коноплі, і тепер їх статус зрівнявся з іншими важливими сільськогосподарськими культурами, такими як кукурудза, пшениця та соняшник.

Як визнає Міністерство аграрної політики України, наша країна має одні з найкращих сортів промислових конопель у світі. Ця культура є високоприбутковою і має у своєму складі близько 200 активних речовин, з яких 18 добре вивчені. До них належать КБД та *ТГК, найкраще досліджені канабіноїди.

В Україні промислові коноплі можуть містити тетрагідроканабінол, який є основним психоактивним елементом канабісу. Відповідно до законодавства України, вміст ТГК у технічних коноплях не повинен перевищувати 0,08%. Для порівняння, в країнах Європейського Союзу цей ліміт становить 0,2%, а в США, Канаді та Китаї — 0,3%.

Коноплі можуть стати цінним ресурсом у аграрному секторі завдяки своїм міцним волокнам. Вони знаходять застосування в виробництві харчових продуктів, таких як кондитерські вироби та ласощі, а також у створенні медичних і косметичних засобів, будівельних матеріалів та екологічного пального. Наприклад, гранули, виготовлені з конопляних відходів, використовуються при будівництві доріг, як це сталося на трасі Київ-Одеса.

Коноплі також використовуються у виробництві цінних паперів та в автомобільній промисловості, де вони допомагають зменшити вагу конструкцій.

Беручи до уваги всі описані переваги, очевидно, що розвиток конопляної індустрії може стати істотним джерелом доходу для України, що є так необхідним сьогодні. Зрештою цілком можливо, що запуск офіційної онлайн-платформи "єКонопля" сприятиме вдосконаленню нинішнього стану коноплярства в державі, який значно поступається потенціалу цієї рослини.

Як ділиться з "Телеграфом" завідувач відділу інтелектуальної власності та маркетингу інновацій Інституту луб'яних культур НААН Олег Примаков, сьогодні у цієї галузі навіть більше можливостей, ніж за радянських часів.

Проте, це не питання одного року. Чому так? Тому що індустрія конопель вимагає комплексної стратегії, що, в свою чергу, потребує значних фінансових вкладень на кожному етапі виробництва, -- зазначає експерт.

Перші ініціативи на національному рівні вже втілюються: прийнято нове законодавство, стартувала реєстрація підприємств, що займаються коноплями, та спростили процедури вирощування. Наприклад, для промислових конопель більше не вимагається ліцензія, а виробники звільнені від постійного спілкування з правоохоронними органами. Проте для забезпечення стабільного розвитку цієї сфери критично важлива додаткова підтримка з боку держави.

-- Ми, коноплярі, хотіли б, щоб вона була на рівні європейського досвіду, коли виробники певних культур отримують субсидії. Це може бути підтримка програмного забезпечення, державні замовлення тощо -- варіантів багато, і це потрібно обговорювати, -- вважає він.

Зрештою це широкий спектр можливостей, який дозволить розвивати не лише аграрний сектор, а й суміжні галузі, зокрема екологічні та переробні. У коноплярстві використовується все -- насіння, стебло, листя, і навіть коріння. Це культура, що застосовується на 100%.

В Україні розвитком насінництва промислових конопель займаються Інститут луб'яних культур Національної академії аграрних наук України, Інститут сільського господарства північного сходу НААН, а також 11 приватних агрокомпаній.

Найбільш інтенсивне вирощування промислових конопель спостерігається в Чернігівській, Сумській, Одеській, Полтавській, Черкаській, Вінницькій та Житомирській областях. Хоча українські ґрунти в загальному мають відмінні характеристики для культивації промислових конопель, що дає можливість їх вирощування в будь-якому регіоні, існують певні кліматичні труднощі.

-- Не секрет, що клімат для вирощування конопель змінюється. Це культура, яка потребує вологи, особливо на початкових етапах вирощування, коли вона формує свою біологічну активність, -- пояснює Олег Примаков.

Згідно з думкою фахівця, брак вологи є серйозною проблемою для більшості регіонів України. Проте, завдяки нашому широкому асортименту сортів, ми можемо ефективно реагувати на ці виклики. Україна займає одну з лідируючих позицій у світі за різноманітністю сортів промислових конопель.

-- Головне - це вірно обрати сорт і адаптувати агротехнології під специфіку даного регіону, -- зазначає представник Інституту луб'яних культур НААН.

Олег Примаков зазначає, що вирощувати промислові коноплі не є важким завданням, оскільки ця культура в основному є досить стійкою та невибагливою.

Раніше це створювало труднощі, оскільки для вирощування конопель необхідно було мати спеціалізовану техніку. Однак все залежить від типу вирощування. Наприклад, для волокнистих конопель обов'язково потрібне відповідне обладнання. Проте існують й інші можливості, де спеціальні інструменти взагалі не є необхідними. Головне — оволодіти навичками роботи з цією рослиною, — зазначає фахівець.

Він повідомляє, що вже 14-16 березня в Україні розпочне свою роботу перша освітня платформа, присвячена агробізнесу, переробникам сировини, а також виробникам і продавцям товарів з конопель. Це стане чудовою можливістю для всіх бажаючих глибше зануритися у світ коноплярства та зрозуміти, як функціонує ця галузь. У рамках платформи буде представлено все необхідне: аналіз ринку, агрономічні аспекти та майбутні перспективи.

Сьогодні в Україні наявність насіння конопель є досить значною, оскільки кілька наукових установ займаються його селекцією. В активному режимі функціонують два з цих інститутів. Крім того, в країні працює приблизно десять компаній, які спеціалізуються на вирощуванні конопель. Всі вони мають відповідні ліцензії від наших наукових організацій і ведуть діяльність на основі ліцензійних угод щодо розмноження насіння, -- зазначає представник Інституту луб'яних культур НААН.

Як зазначає Олег Примаков, можна звертатися як до нього, так і до інститутів, і вони підкажуть, яке насіння підходить для кожного регіону, як його правильно вирощувати, а також нададуть рекомендації щодо агротехнологій, щоб вирощувати цю культуру відповідно до потреб бізнесу.

Чому, незважаючи на те, що всі шляхи для розвитку відкриті, досі не спостерігається "конопляного буму"? За словами експерта, основною причиною є те, що ринок розвивається повільно і ще не набув чітко виражених форм. Додатково, існують стереотипи. Протягом багатьох років коноплі асоціювалися виключно з наркотиками, і багато людей до цього часу не сприймають їх як перспективну сільськогосподарську культуру.

У коментарі для "Телеграфу" Андрій Алечко, який є представником Асоціації розвитку льонарства та коноплярства в Україні, а також співзасновником компанії "Hempy UA", що спеціалізується на переробці промислових конопель, зазначив, що основним споживчим ринком для українських конопель є країни Європейського Союзу.

-- Європа потребує значних обсягів продукції з промислових конопель. Частина товарного зерна йде на продаж також в Україні, де його переробляють нішові виробники для олії, обрушеного зерна, конопляної клітковини та протеїнів. В Україні є попит на таку продукцію, і ми, зокрема, цього року також виготовляли конопляну олію. Однак основний ринок -- це ЄС, -- коментує експерт.

Натомість переробку соломи коноплі, за його словами, доцільно здійснювати саме в Україні. Оскільки логістика дозволяє транспортувати її лише на відстань до 60 кілометрів від поля, після чого необхідно проводити її переробку на місці.

Представник Асоціації розвитку льонарства та коноплярства в Україні підкреслює, що вони відкриті до надання підтримки та допомоги підприємствам у цьому процесі.

Попри поширену думку, що для вирощування конопель потрібні великі площі, це не зовсім так. Якщо йдеться про насіннєве виробництво, оптимальна площа -- від 50 гектарів, адже саме така кількість дозволяє отримати достатній обсяг насіння.

Якщо займатися селекцією (вирощуванням насіння з високими репродукціями), то може бути достатньо 15-20 гектарів. Однак варто пам'ятати, що кожне господарство має свої унікальні характеристики, тому бізнес-модель потрібно розробляти індивідуально.

Середній рівень рентабельності в конопляному бізнесі наразі становить 63%, проте цей показник варіюється в залежності від застосовуваних технологій вирощування та методів подальшої обробки. Витрати на обробку одного гектара коливаються від 30 до 40 тисяч гривень. Ця сума охоплює всі етапи до збору врожаю, починаючи від посіву і закінчуючи отриманням насіння та стебла. Однак, варто зазначити, що витрати на переробку не враховані в цій сумі, хоча саме вони потребують додаткових інвестицій, але також відкривають значні можливості для отримання прибутку, -- зазначає Олег Примаков.

За його словами, перший прибуток можна отримати вже з першого року вирощування. При цьому прибутковість на початковому етапі може досягати 40%.

Але основний заробіток закладений саме в подальшій переробці сировини. Вирощування конопель -- це лише перший крок. Якщо господарство має можливість самостійно переробляти врожай, прибуток зростає в рази.

Як зазначає Олег Примаков, без сумніву, рано чи пізно з'являться аграрні лобісти, які виступатимуть проти вирощування конопель, а також великі компанії, що прагнутимуть взяти під контроль ситуацію. Проте це не означає, що інші учасники ринку не матимуть можливостей. Ринок є досить великим, і на міжнародній арені у нас є потенціал для активної діяльності.

Вже зараз є компанії, які засівають багато коноплі в Україні й підходять до галузі комплексно: вирощують, переробляють, виробляють готову продукцію. Навіть у сфері військового забезпечення.

Ось ще одне важливе усвідомлення: з правоохоронними органами, як і в будь-якій іншій державі, можуть виникати труднощі на різних стадіях.

Два дні тому фахівці Інституту луб'яних культур НААН України успішно зареєструвалися в системі "єКонопля". Процес реєстрації пройшов досить гладко, інтерфейс виявився інтуїтивно зрозумілим. Взаємодія з міністерством відбулася без проблем: ми отримали консультації та допомогу, і жодних питань не виникло. Тепер нам залишилося лише дотримуватися вимог законодавства та інструкцій, опублікованих на сайті міністерства, -- зазначає він.

За його словами, це стосується наступних етапів, таких як посівна кампанія, лабораторні дослідження тощо. Загалом, процес спрощується, але поки не мине перший рік роботи з сервісом, можуть виникнути певні питання.

-- Що стосується поліції, то, як і в будь-якій іншій країні, можуть виникати проблеми. У них своє розуміння процесів, і, на жаль, не завжди це збігається з нашим, як у звичайних виробників. Тому проблеми з правоохоронними органами можуть виникнути, навіть якщо все офіційно оформлено, -- підсумовує експерт.

Згідно з словами Андрія Алечка, ми існуємо в правовій державі, де закон завжди повинен бути на першому місці. Тому аграрії не повинні остерігатися контролюючих органів. Після ухвалення нового закону та запуску реєстру, на даний момент немає необхідності отримувати ліцензії, квоти чи дозволи від Міністерства внутрішніх справ. Головне полягає в дотриманні законодавчо встановленого рівня тетрагідроканабінолу (ТГК).

Якщо рівень ТГК у вашому врожаї не перевищує встановлені норми, головне завдання на стадії цвітіння – запросити представників Держлігслужби (Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками) для збору зразків у супроводі поліції. Зразки слід надіслати до акредитованих державних лабораторій, які проведуть аналіз і нададуть висновок щодо вмісту цієї речовини в рослині, – пояснює він.

Якщо вміст ТГК не перевищує встановлені норми, вам не варто переживати – ви дієте у межах закону, і все є абсолютно законним.

Нагадаємо, через рік після ухвалення закону про легалізацію медичного канабісу, 8 січня 2025 року, в Україні офіційно зареєстрували перші ліки на основі медичного канабісу. Ними стали оральні краплі іспанського бренду. Тож незабаром препарати можуть зʼявитися в українських аптеках.