У Житомирській області на землях, що піддаються деградації та мають низьку продуктивність, вирощують міскантус і вербу, призначену для енергетичних потреб.

У Житомирській області землі з низькою продуктивністю та деградовані використовують для вирощування енергетичних рослин, таких як міскантус і енергетична верба. Павловнію ж застосовують для захисту ягідних насаджень.

Цю інформацію кореспонденту Укрінформу надали представники Департаменту агропромислового розвитку та економічної політики Житомирської обласної державної адміністрації.

"Житомирська область має значний потенціал для розвитку вирощування енергетичних культур, зокрема міскантусу, енергетичної верби, тополі та інших багаторічних рослин, біомаса яких використовується для виробництва твердого біопалива. В області налічується 6651 га деградованих земель, що підлягають консервації, а також 19981,8 га малопродуктивних земель. Ці площі можуть стати ресурсом для вирощування енергетичних культур, зокрема міскантусу, при цьому не витісняючи традиційне сільське господарство", - поінформували в департаменті.

Відзначено, що перед початком масштабного вторгнення на території області вирощуванням енергетичних рослин займалися 6 підприємств на площі близько 150 гектарів. Основними культурами в цьому напрямку були енергетична верба, міскантус та павловнія.

Зараз на Житомирщині енергетичні культури вирощують лише два підприємства. Одне з них вирощує енергетичну вербу на площі 15 га, яку використовує для власних виробничих потреб, зокрема як паливо для сушіння врожаю зернових і технічних культур.

Інше є єдиним підприємством області, яке займається вирощуванням міскантусу гігантського у промислових масштабах. Товариство реалізує інноваційний проєкт у сфері вирощування енергетичних культур, розвитку біоенергетики та промислової переробки рослинної сировини.

"Загальна площа земель, які перебувають в обробітку підприємства, становить 332 га, з яких 124 га відведено під маточну плантацію для вирощування садивного матеріалу міскантусу. Створення розсадника здійснюється в межах спільного проєкту з британською компанією. На площі 100 га проводяться науково-дослідні роботи з метою вивчення технологічних особливостей вирощування культури та напрацювання практичних рекомендацій для подальшого розширення плантацій. У межах програми InnovateUkraine підприємство отримало фінансування в розмірі майже 2 млн фунтів стерлінгів на два роки для реалізації відповідного проєкту", - додали в департаменті.

У аграрному відомстві повідомили, що до 2032 року компанія планує заснувати промислові плантації цієї культури на території 2-2,5 тисяч гектарів, використовуючи маргінальні землі, зокрема невикористані, занедбані, деградовані та малопродуктивні угіддя. Крім того, підприємство має намір організувати індустріальний парк для виробництва паперової продукції з целюлози, отриманої з міскантусу, а також розпочати будівництво заводу для виготовлення пелет.

В ОВА звернули увагу на те, що одним із важливих напрямків використання енергетичних культур є їхнє застосування у вирощуванні ягід. Швидкий ріст павловнії робить її ідеальною для формування вітрозахисних смуг навколо ягідних насаджень, що допомагає захистити рослини від шкідливого впливу вітру та морозів взимку. Наприклад, деякі аграрні підприємства регіону вже успішно використовують павловнію для створення таких захисних смуг, зокрема для охорони плантацій лохини.

Як зазначив Укрінформ, на дні старого Каховського водосховища виявлено принаймні 400 різних видів рослин.

Фото: Robert Chen on Unsplash