Національна рада у другій половині 2025 року: змагання, санкції та відмова від реєстрації казино як засобу масової інформації.

Напутствия стали найбільш застосованою санкцією щодо медіа, але в цьому півріччі були призначені і велики штрафи

Раніше "Детектор медіа" публікував огляди діяльності Національної ради з питань телебачення та радіомовлення за перші півріччя 2025 року, а також за аналогічні періоди 2024, 2023, 2022 та 2021 років. Всі ці огляди діяльності Нацради доступні за вказаним посиланням.

У другій половині 2025 року частина членів Національної ради з питань телебачення та радіомовлення продовжувала виконувати свої обов'язки не маючи оновлених повноважень, оскільки ані парламент, ані президент не вносили зміни до складу цього органу. У своїй діяльності Нацрада акцентувала увагу на питаннях реєстрації, проведенні конкурсів, а також реалізації заходів реагування і рішень щодо блокування ворожих ресурсів. Регулятор почав відмовляти у реєстрації онлайн-казино, які раніше отримували дозволи, дозволяючи телеканалам відкладати старт мовлення у державному мультиплексі та накладаючи штрафи за діяльність без реєстрації.

Соревнования

Найбільше конкурсів регулятор провів на радіо частоти. Втім було й кілька конкурсів на мовлення в цифрі. Зокрема продовжили отримувати частоти канали телемагазинів. Milady Television отримав чотири частоти у місцевому мультиплексі: на 27 ТВК у м. Одесі, на 51 ТВК, 59 ТВК та 60 ТВК в Одеській області. Також компанія перемогла в конкурсі на регіональний мультиплекс "Зеонбуду" МХ-5 у Житомирській та вінницькій області, де була єдиним претендентом. Нагадаємо, у першому півріччі 2025 року Нацрада провела форматний конкурс саме для каналів телеторгівлі у мультиплексах "Зеонбуду", де перемогли ТОВ "Тайм медіа солюшн" (логотип "Rozpakuy"), ПП "Тюсо" (логотип "Тюсо") і ТОВ "Телекомпанія "Фенікс-ТВ" (логотип "BTQ Beauty Trust Quality").

У вересні пройшов конкурс на київський місцевий мультіплекс. Після арешту Віталія Кропачова, який є власником ТОВ "Ера продакшн" (41 ТРК), у Києві залишився один діючий місцевий мультиплекс ТРК "Експрес-інформ" (43 ТРК). Він належить журналістці Прямого каналу Світлані Глуховській, яка змінила у складі власників Петра Порошенка ще у 2022 році. Торік регулятор проводив на нього конкурс, де перемогло сім компаній. Однак у мультиплексі залишилось ще два вільних місця, які виставили на конкурс. Але одне з них так і залишилось вакантним попри те, що участь у конкурсі брали три компанії - ТОВ "Телерадіокомпанія НБМ", ТОВ "Караван-ТВ" та "Перший міський канал". Більшість членів Нацради підтримала одеський канал "Перший міський", редакція якого тепер планує запустити мовника в столиці і набиратиме у команду нових людей. НБМ представляв канал з загальною тематикою та контентом про війну, "який має наближати перемогу". У 2024 році з цією концепцією він брав участь у конкурсі на МХ-1. Однак як і тоді не набрав голосів членів Нацради. За канал телемагазинів "Караван TV" члени Нацради також не проголосували. Тому у мультиплексі залишилось вакантне місце і можливий новий конкурс у 2026 році.

У другій половині 2025 року Національна рада з питань телебачення і радіомовлення організувала три конкурси на отримання радіочастот, в результаті яких нові радіостанції, такі як "Чемпіон", а також великі радіохолдинги, як-от "Тавр" і "Люкс", змогли зайняти ефір у великих містах. Однак не всі власники радіостанцій мають намір розширювати свої FM-мережі. Наприклад, Денис Козлітін, керівник холдингу "Розвиток", який управляє радіостанціями "П'ятниця" та "Авторадіо", планує вкладати всі свої доходи в розвиток онлайн-радіо та не виявляє зацікавленості у FM-частотах, окрім випадку з Львовом.

На конкурсі Національної ради, що відбувся 11 вересня, частоту 97,5 МГц у Бердичеві Житомирської області отримало "Радіо голос надії". Серед конкурентів була також нова радіостанція "Teren (fm)", яку заснував співвласник OTT-платформи "Українське ТБ" Олександр Мургін.

14 жовтня на радіоконкурсі Нацради найбільша конкуренція була за частоти у Білій Церкві й Тернополі. На них претендували і місцеві, і загальнонаціональні компанії. Зрештою обидві частоти дістались радіостанціям "Тавру": "Радіо Рокс" та "Класик радіо". Також чотири місцеві компанії претендували на частоту в Новодністровську Чернівецької області. Перемогу здобуло комунальне підприємство "ТРО "Сокиряни"" Сокирянської міської ради Чернівецької області. Ще один переможець конкурсу ГО "Культурний десант" ("РадіоПіхота"), яке отримало частоту 87,5 МГц у м. Білопіллі Сумської області. Це прифронтовий регіон і компанія була єдиним претендентом на частоту. За словами представників, організація хоче збудувати ФМ-мережу на лінії зіткнення, контент буде створюватись військовослужбовцями. В ефірі планується українська музика, при цьому 70% -- це музика військовослужбовців, решта -- від виконавців, які підтримують військо. Інвестувати в діяльність радіостанції буде бізнес. Олег Черниш звернув увагу на те, що вежа у Білопіллі зруйнована і мовлення там неможливе, але наявність ліцензії дасть змогу отримувати тимчасові дозволи на мовлення в інших регіонах.

20 листопада під час радіоконкурсів Національної ради було розподілено найбільшу кількість частот серед радіостанцій. Лідером за кількістю отриманих ліцензій стало радіо "Тавр", а також ліцензії отримали "Люкс", "Чемпіон", NovaLine та низка місцевих компаній. Радіочастоти розподілялися в 16 населених пунктах, зокрема з найбільшою конкуренцією у Чернівцях. Медіагрупа "Тавр" через ТОВ "ЧК" ("Класик радіо") отримала ліцензії у Кривому Розі, Миколаєві та Чернігові. Частоту в Дніпрі отримало ТОВ "Радіо "Класика і джаз" ("Ностальжі") під маркою "Люкс", в Одесі – радіо "Чемпіон", а в Полтаві – NovaLine. У Рівному частоти дісталися місцевій компанії "Ритм" та "Радіо Рокс". Найбільш конкурентоспроможні частоти в Чернівцях отримали радіостанції потужних холдингів "Хіт ФМ" та "Максимум".

У голосуванні на конкурсах членів Нацради відбулась ще одна зміна. Під час конкурсу висловлювати свої мотиви при голосуванні мав намір заступник голови Нацради Олег Черниш. Однак голова регулятора Ольга Герасим'юк наполягала на тому, що перед голосуванням з мотивів висловлюватись не потрібно, щоб не вплинути на колег. На своїй позиції Ольга Герасим'юк наполягала і під час інших конкурсів. Зрештою члени Нацради не говорили про свої мотиви перед голосуванням. Нагадаємо, "Детектор медіа" неодноразово писав про те, що регулятор має обґрунтовувати свої рішення.

Також Нацрада скасувала два конкурси на вільні місця у державному мультиплексі МХ-7. Перший мав пройти у липні, другий у грудні. Однак бажаючих мовити у мультиплексі не знайшлось

Тепер державний мультиплекс у кризі. Бо в МХ-7 є 12 вільних місць, наразі в ньому залишаються мовити тільки чотири канали: "Рада", "Мegogo спорт", "Ми -- Україна", "Світ+". Решта або відмовилися від ліцензій, або отримали дозвіл на відтермінування запуску до завершення воєнного стану. Детальніше про втечу каналів з державного мультиплексу читайте у матеріалі "Детектора медіа".

Напутствия

Найпоширенішим інструментом, який Національна рада застосовує до порушників, є припис. Відповідно до закону "Про медіа", припис є заходом, спрямованим на попередження суб'єктів від подальших правопорушень. Головною метою цього механізму є відхід від суто карального підходу. Ті, хто не згоден з приписом, мають можливість подати зустрічну заяву, де можуть викласти своє бачення ситуації. Якщо Нацрада визнає їх аргументи обґрунтованими, припис може бути скасовано. Кожен тип суб'єкта має визначений ліміт на кількість приписів (наприклад, не більше п'яти за рік). У разі перевищення цього ліміту активується наступний етап реагування — накладення штрафів.

У другій половині 2025 року орган нагляду видав більше ста приписів.

Найбільше приписи стосувалися онлайн-медіа через відсутність необхідних вихідних даних, таких як контактна інформація, електронна пошта та ідентифікатор у реєстрі, які мають бути відображені на їхніх веб-сторінках для зареєстрованих видань. Крім того, приписи часто вносилися через несвоєчасні оновлення інформації в реєстрі, зокрема, щодо змін у керівництві, порушень у сфері реклами, програмних концепцій та днів пам'яті. Наприклад, "Армія ТБ" та "Радіо НВ" стали об'єктами таких приписів.

У цьому контексті важливою новацією стало створення першим кодексу мовлення для лінійних медіа, розробленого органами співрегулювання у сфері аудіовізуальних медіасервісів, що запроваджує нові правила, які набрали чинності з 1 вересня. Цей новий документ є більш лояльним у порівнянні з попереднім, зокрема стосовно нішевих каналів, таких як дитячі, музичні та контент для дорослих. Більш детальну інформацію можна знайти у статті "Детектор медіа".

У другій половині року відбулося дві спроби оскарження рішень, однак Національна рада залишила їх без задоволення. Зокрема, медіа "Like позитивні новини", яке належить Олені Королюк, намагалося оскаржити свій припис, отриманий через відсутність вихідних даних, таких як поштова адреса та номер телефону. Як повідомив член Нацради Максим Онопрієнко, що розглядав це питання, Королюк надала свої пояснення, зазначивши, що відсутність необхідної інформації у розділі "Контакти" не свідчить про те, що ці дані відсутні на інших сторінках. Проте медіа не уточнило, де саме можна знайти цю інформацію. "На жаль, пояснення не містять нічого нового і не є достатніми для перегляду попереднього рішення", — підкреслив Максим Онопрієнко.

Національна рада вирішила не скасовувати припис.

Другу спробу скасувати припис зробив Forbes (юридична особа ТОВ "Уяви!"). Припис видання отримало за розміщення на своєму сайті статті "Philip Morris запускає в Україні нікотинові подушечки ZYN".

Представники Forbes звернули увагу на правову невизначеність, що виникла навколо класифікації тютюнових виробів, зокрема, питання, чи слід вважати нікотинові подушечки тютюновими виробами. Вони спиралися на визначення, наведені в законі "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення", де нікотинові подушечки не включені до категорії тютюнових виробів. У свою чергу, Національна рада орієнтувалася на терміни, викладені в законі "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин для електронних сигарет та пального". У відповідь член Нацради Максим Онопрієнко підкреслив: "Ми могли б захищати медіа, якби йшлося не про продукт, що завдає шкоди". Таким чином, попередня заборона залишилася в силі.

Пеня

Національна рада наклала штрафи на медіа та провайдерів, які у 2025 році перевищили 5 мільйонів гривень. 22 компанії вже виконали свої фінансові зобов’язання, в той час як чотири з них оскаржують рішення регулятора в судовому порядку.

Сукупно найбільшу суму штрафів отримала Business Radio Group саме через трансляцію онлайн-радіо, яке не мало реєстрації. Пеня по 160 тисяч гривень отримали дев'ять радіостанцій радіогрупи: Pоwer FM (ПП "Компанія Нова хвиля"), "Перец FM" (ТОВ ТОРК "Столиця"), "Шлягер" (ТОВ ТРК "Шансон"), Magic Radio (ТОВ ТРК "Бізнес-радіо"), DJ FM (ТОВ "Українська радіо група"), Best FM (ТОВ "Телерадіовидавнича компанія "Комра"), "Радіо Шансон", DJ FM dance і "Бізнес радіо" (ПП "Бізнес радіо груп"). Загальна сума -- 1 млн 440 тисяч.

За таке ж порушення штрафи отримала компанія ТОВ "Спортбет сістем", радіостанції якої "Авторадіо", Lounge FM та NRJ вийшли без реєстрації в онлайні (загальна сума -- 480 тисяч гривень) і ТОВ "Модерн аудіо стрімінг" ("Горила ФМ" , штраф 160 тисяч гривень).

Діяльність без реєстрації -- це грубе порушення. У разі його вчинення регулятор застосовує штраф у подвійному розмірі та може звернутися до правоохоронних органів для припинення роботи.

Національна рада розпочала процес накладення штрафів на онлайн-радіостанції, що функціонують без належної реєстрації, восени. Цьому передувала активна дискусія між представниками радіоіндустрії та членами регулятора. На той момент чимало компаній транслювали свої радіо в інтернеті через власні сайти або аудіоплеєри. Під час засідання 1 жовтня, заступник голови Нацради Олег Черниш висловив свою думку щодо питання трансляції радіо без реєстрації. Він зазначив, що 90% ліцензованих радіостанцій мають онлайн-трансляцію, і регулятор не звертав на це уваги з початку 2023 року. "Представники галузі прагнуть дотримуватися встановлених правил, проте просять уточнити їх", -- додав Олег Черниш, який єдиний не підтримав рішення про накладення штрафів.

Попри те, що на той час досить багато компаній мали таке порушення, штрафи за нього отримали лише 13 радіостанцій. Власник Lounge FM, NRJ і "Авторадіо" Денис Козлітін не вбачає в цьому політичних або інших причин і називає цю ситуацію професійною дискусією, яка виникла після подання заяви на реєстрацію: "Пеня отримали ті суб'єкти, які самостійно подали заяву на реєстрацію як онлайн-медіа". Якраз реєстрацію радіо як онлайн-медіа Нацрада і вважає неприйнятною з огляду на те, що у законі "Про медіа" аудіовізуальні медіа не належать до онлайну.

Після прецеденту зі згаданими штрафами радіостанції (і ті, що мають ліцензії, і ті, які не мають) активно почали реєструватися як радіо, що мовить за інтернет-технологією (ОТТ).

А самі компанії, яких регулятор оштрафував, звернулися до суду. Як повідомив "ДМ" Олег Черниш, штрафи оскаржують ТОВ "Спортбет сістем", ПП "Компанія Нова хвиля" та ТОВ "Модерн аудіо стрімінг".

Найбільший штраф цього року був накладений на "Радіо NV" (юридична особа ТОВ "ТРК "Радіо-Ера"") у розмірі 718 тисяч гривень. Це становить 10% від ліцензійного збору за різними дозволами: 36 тисяч і 682 тисячі гривень. Згідно з інформацією члена Нацради Максима Онопрієнка, у компанії відбулася зміна структури власності, однак в установлені законом терміни вона не подала заяву про зміну власника до Нацради.

Змінився розмір статутного капіталу ТОВ "Видавничий дім "Медіа ДК"" на 90 мільйонів гривень, через це товариство набуло статусу власника істотної участі. Раніше основну частку статутного фонду складало ТОВ "НВ медіа". Обидві компанії (і ТОВ "Видавничий дім "Медіа ДК"", і ТОВ "НВ медіа") належать Томашу Фіалі.

За словами Максима Онопрієнка, у своїх поясненнях радіостанція звертала увагу на воєнний стан, чим і зумовлена затримка подання інформації про зміни у власності.

Згідно з даними Національної ради, компанія досі не виконала свої фінансові зобов'язання у вигляді штрафів і на 2 грудня 2025 року не подала апеляцію до суду.

Наприкінці серпня провайдер ПП "ТБ-КОМ", що розташований у місті Сміла Черкаської області, отримав штраф у розмірі 640 тисяч гривень. Моніторинг, проведений Національною радою, виявив, що компанія здійснює свою діяльність без належної реєстрації. Крім того, в телевізійних пакетах провайдера виявлено 14 російських каналів. Регулятор оцінив рівень суспільної небезпеки цього порушення як високий, внаслідок чого було накладено штраф у подвійному розмірі — 640 тисяч гривень. Також регулятор звернувся до правоохоронних органів для розслідування діяльності цього провайдера. Станом на 2 грудня компанія ще не сплатила накладений штраф.

Останній великий штраф у 2025 році отримала ОТТ-платформа YouTV (ТОВ "Платформа ТВ") 296 тисяч гривень через наявність у каталозі на платформі фільму "Місія нездійсненна: Протокол "Фантом"". Одним з акторів у стрічці є росіянин Володимир Машков, унесений до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.

Зміни в логотипах, скасування ліцензій та продовження цифрової ліцензії для 5-го каналу, з якої його було вимкнено.

Серед інших важливих рішень регулятора було продовження практики відтермінування дати старту цифрового мовлення для каналів, які отримали ліцензію у МХ-7, до закінчення воєнного стану та трьох місяців після. Так, канал "Інтер Україна" також відтермінував свій початок мовлення. Як повідомлялося раніше "Детектором медіа", влітку 2024 року медіагрупа отримала нову цифрову ліцензію у МХ-7 для цього каналу. На засіданні Національної ради його представляли член наглядової ради Сергій Созановський та голова правління "Інтера" Олександр Пилипець, які позиціонували канал як джерело новин, аналітичних програм, документальних фільмів, серіалів і кіно. Созановський зазначав, що "Інтер" планує повернутися до "великої гри" в осінньому сезоні 2025 року. Проте, канал зіткнувся з фінансовими труднощами, скорочуючи зарплати та штат. Більше про ситуацію з медіагрупою "Інтер" під час війни можна дізнатися у матеріалі "ДМ".

Регулятор також скасував ліцензію каналу Film.ua "Світло", який працював у державному мультиплексі МХ-7. Власниками цього телеканалу є Сергій Созановський, Ірина Костюк і Сергій Коннов. Після скасування ліцензії в цифровому форматі канал продовжить свою діяльність в OTT. Схожа ситуація очікує й канал Тимура Міндіча. Наприкінці грудня Kvartal TV, частка якого на 25% належить бізнесмену, що підпадає під санкції, вирішив анулювати свою цифрову ліцензію для мовлення в державному мультиплексі МХ-7. Заявка на скасування вже подана до Національної ради, але канал планує продовжувати мовлення через OTT, кабельні мережі та супутник.

Низка каналів змінили концепції та логотипи. Наприклад, "Суспільне Культура" вилучила з програмної концепції дитячі програми. Григорій Тичина, генеральний продюсер дирекції телебачення Суспільного, сказав, що щороку падає споживання дитячого контенту на каналах загальної тематики. Натомість Суспільне запустило свій дитячий ОТТ-сервіс "Бробакс".

Канал "УНІАН" перетворився на "УНІАН Серіал", в той час як "ТРК-Чорноморська" отримала нову назву - "Капучино TV".

У серпні Національна рада з питань телебачення та радіомовлення продовжила ліцензію 5 каналу (юридична особа ПІІ у вигляді ТОВ "ТРК "НБМ") на цифрове мовлення. Генеральний директор каналу Володимир Мжельський висловив сподівання на відновлення мовлення в стандарті T2, зазначивши: "Ми хочемо, щоб наші глядачі могли нас бачити".

Голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим'юк зазначила: "Впевнена, що ваша аудиторія не зникла". Регулятор ухвалив рішення про продовження ліцензії для мультиплексу МХ-5 "Зеонбуду", незважаючи на те, що 5 канал не здійснює цифрове мовлення, оскільки його трансляцію було припинено разом з Прямим та "Еспресо" на початку повномасштабної війни.

Зареєструватися

Протягом останніх шести місяців у діяльності регулятора в сфері реєстрації відбулися значні зміни, особливо стосовно онлайн-казино. Спочатку Національна рада реєструвала їх як медіа, але наприкінці року почала відмовляти у таких запитах. Улітку 2025 року Нацрада надала реєстрацію трьом телеграм-каналам онлайн-казино: "Ggbet.ua Casino", "Ggbet.ua Esports" та "Ggbet.ua". Також було зареєстровано портал Bet.ua, а сторінки "VBET Ukraine Casino" в Instagram, Telegram і Facebook отримали офіційний статус. Ці реєстрації були помічені виданням "Детектор медіа". Проте вже восени регулятор змінив свою політику і почав відмовляти в реєстрації новим онлайн-казино, зокрема таким, як ТОВ "Маліна" ("Champion club | Чемпіон клуб"), ТОВ "Лімон" (юридична компанія ChampionCasino), ТОВ "Вбет Україна" та ТОВ "ГГБЕТ". Варто зазначити, що останні вже мали реєстрацію в Нацраді в інших категоріях медіа.

Крім того, регулятор почав відмовляти в реєстрації блогерам, яких не класифікує як медіа.

Після отримання кількох штрафів за мовлення без реєстрації, згаданих раніше, радіостанції, які працюють в онлайн-форматі, почали активно проходити процедуру реєстрації. Це стосується також тих, що мають ліцензії на FM-діапазон. Першими зареєструвалися представники Суспільного, за ними послідували радіогрупи "Тавр", BRG, "Люкс" та інші. При цьому регулятор не проводив моніторинг їхньої діяльності перед реєстрацією і не накладав штрафи, незважаючи на те, що більшість із цих станцій здійснювали мовлення в інтернеті без необхідної реєстрації.

Додаткова інформація про медіа, які були зареєстровані Національною радою:

3 липня Національна рада зареєструвала нові сайти онлайн-казино, додатковий канал та провайдера з Києва.

17 липня Національна рада зареєструвала медіа-ресурси Руху "Чесно", що охоплюють тематичні напрямки спорту, медицини та кримінальних новин.

24 липня Національна рада офіційно зареєструвала медіа-ресурси футбольних клубів, вищих навчальних закладів та кілька нових друкованих видань.

21 серпня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення зареєструвала новий канал УНТ, радіостанцію Teren (FM), а також 25 онлайн-ЗМІ.

11 вересня Нацрада зареєструвала канал про звірят та новинні сайти -

25 вересня Національна рада зареєструвала OTT-платформу "Тріолана", присвячену стилю життя, а також шість онлайн-видань.

2 жовтня Національна рада зареєструвала шість нових радіостанцій в ОТТ, а також додала ще 15 медіа до свого реєстру.

14 жовтня Нацрада зареєструвала ОТТ-сервіс Суспільного, радіо для прифронтових територій, спортивні та інформаційні онлайн-медіа

23 жовтня Національна рада зареєструвала онлайн-радіостанцію "Тавру" та BRG, водночас відмовивши у реєстрації для казино.

13 листопада Національна рада зареєструвала нове онлайн-радіо, водночас відмовивши в реєстрації чотирьом іншим компаніям.

20 листопада Національна рада здійснила реєстрацію 15 нових телеканалів та радіостанцій.

4 грудня Національна рада зареєструвала онлайн-радіостанцію, спортивні медіа в інтернеті та наукові журнали.

11 грудня Національна рада зареєструвала онлайн-радіостанції, комунікаційний телеканал та футбольні медіа в інтернеті.

18 грудня Нацрада перереєструвала "1+1 video" на іншу юридичну особу, а також додала до реєстру 41 медіа

Списки осіб або компаній, що підлягають обмеженням.

У другій половині 2025 року Національна рада оновила Перелік аудіовізуальних медіасервісів на замовлення та провайдерів аудіовізуальних сервісів, додавши до нього ще 14 російських медіасервісів і онлайн-кінотеатрів. Усі ці заборонені платформи виявляють явну орієнтацію на ринок та аудиторію країни-агресора. Таким чином, загальна кількість заборонених ресурсів у Переліку досягла 56.

Національна рада також включила російських акторів Валерія Ніколаєва та Івана Агапова до списку осіб, що становлять загрозу національній безпеці України.