Надра під контроль: ЗМІ розкрили, як Опімах з Держгеонадр сприяв Сергію Шапрану в отриманні родовищ, що підпадають під санкції.

Ексдепутат з Броварів та бізнесмен Сергій Шапран разом зі своїм партнером Володимиром Осиповим змогли за надзвичайно короткий термін отримати спеціальний дозвіл на видобуток корисних копалин для своєї компанії. Імовірно, допомогу в цьому процесі їм надало колишнє керівництво Державної служби геології та надр, зокрема Роман Опімах, якого не раз звинувачували в причетності до незаконного видобутку піску та спробах монополізувати цей сектор. Це, до речі, не єдине сумнівне рішення, ухвалене під його керівництвом.

Про це йдеться у розслідуванні, яке провели журналісти видання "Акценти". За їхніми даними, Держгеонадра та Опімах могли сприяти передачі Шапрану підсанкційних кар'єрів у Житомирській області.

Спецдозволи на видобуток копалин у Пинязевицькому родовищі Житомирської області - один із найцінніших активів підсанкціонної бізнес-імперії "Юнігран" російсько-українського бізнесмена Ігоря Наумця, на заволодіння якими був націлений Шапран, йдеться в матеріалі.

Як зазначають журналісти, попередній спецдозвіл на користування надрами було видано ще 1997 року Державною службою геології та надр України. Він був оформлений на АТ "Малинський камнедробильный завод", яке входило до сфери інтересів групи компаній "Юнігран".

Дію спецдозволу було зупинено через застосування до власників компаній-надрокористувачів санкцій РНБО. Водночас уже навесні 2024 року Держгеонадра відновили дію низки "юнігранівських" спецдозволів, про що стало відомо з наказу Романа Опімаха №123 від 18 березня 2024 року, оприлюдненому на офіційному сайті Служби 22 березня 2024 року. Йшлося про чотири кар'єри, серед яких Коростенський, Пинязевицький, Малинський та Коростишевський.

Після проведення журналістського розслідування та підвищення уваги громадськості, 5 листопада 2024 року Господарський суд Києва виніс рішення, яке забороняє Державній службі геології та надр вносити зміни до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами, зокрема щодо зміни власника дозволу, виданого на ім'я акціонерного товариства "Малинський каменедробильний завод". Окрім цього, суд заборонив укладати, підписувати або змінювати угоди про умови користування надрами, що також стосується спеціальних дозволів, виданих для розробки Пинязевицького родовища з 24 січня 1997 року.

Журналісти повідомляють, що угода щодо передачі прав на використання спеціального дозволу була укладена з порушенням Указу Президента №279/2023, виданого 12 травня 2023 року. До цього, 30 жовтня, той же суд заборонив спробу реалізації Коростенського родовища. Суд ухвалив рішення, яке забороняє Держгеонадрам змінювати власника спеціального дозволу, виданого АТ "Коростенський кар'єр". "Таким чином, столичний Господарський суд зробив важливий крок для повернення під державний контроль активів великого промислового підприємства, яке, за попередніми даними, могло займатися незаконною передачею прав на видобуток, порушуючи існуючі санкційні обмеження", – зазначають розслідувачі.

Проте в Держгеонадрах не підтримали дане рішення суду. Як повідомляють журналісти, 7 та 14 листопада Державна служба геології та надр України подала до Північного апеляційного господарського суду майже однакові апеляційні скарги, у яких просить анулювати обидва рішення суду першої інстанції, що забороняють внесення змін до державного реєстру стосовно спеціальних дозволів.

"Того ж дня, 14 листопада, без очікування на результати апеляційного розгляду, Державна служба геології та надр України затвердила передачу чотирьох спеціальних дозволів на видобуток гранітів від компанії ТОВ "Новел Пром" до ТОВ "Малинська добувна компанія" та ТОВ "Коростенська добувна компанія", які належать Сергію Шапрану. Цю інформацію підтверджує наказ №532, опублікований на офіційному веб-сайті, датований 14.11.2024 року та підписаний виконуючим обов'язки голови служби Сергієм Дехтяренком", - зазначається в розслідуванні.

Дехтяренко потрапив у документ не випадково, підкреслюють журналісти. Оскільки 8 листопада Кабінет Міністрів офіційно звільнив Романа Опімаха з позиції голови Державної служби геології та надр України, оскільки його п'ятирічний контракт завершився.

Досить цікаво, що процес переоформлення спеціального дозволу, який зазвичай триває тижнями, був завершений всього за один день за участю колишнього голови Держгеонадра Опімаха. Це може свідчити про особисту зацікавленість чиновника в звільненні цінного активу з арешту та його передачі структурам, пов'язаним із Шапраном-Осиповим, - акцентують увагу розслідувачі.

Водночас, автори підкреслюють, що при детальному розгляді попередньої роботи Опімаха на займаній посаді "багато речей стають очевидними". Він обійняв посаду голови Державної служби геології та надр України у 2019 році, але, як зазначається в матеріалі, продовжував виконувати обов'язки виконавчого директора Асоціації газодобувних компаній, яка об'єднує та захищає інтереси приватного сектора.

Як свідчать дані журналістського розслідування, лише у перший рік каденції Опімаха надходження до державного бюджету за користування надрами скоротилися у 20 разів. Однак у самого чиновника з'явилася люксова квартира у Києві вартістю понад 4 млн грн, наголошують розслідувачі.

"На чолі з ним Державна служба геології та надр України неодноразово ставала об'єктом уваги через скандали, пов'язані з непрозорими практиками розподілу спеціальних дозволів на надра. Представників відомства часто критикували за численні поразки в судах, які виникали внаслідок їхніх недоліків у виконанні службових обов'язків", - повідомляють журналісти. Згідно з їхніми даними, Держгеонадра порушували встановлені процедури та строки відмови у видачі дозволів, що змушувало компанії звертатися до суду для отримання цих документів.

Зокрема, ситуація з відомою компанією "Бурисма", заснованою скандальним ексміністром Миколою Злочевським, не залишилася непоміченою. Аналогічно, "Голден Дерік" також асоціюється з колишнім міністром екології Едуардом Ставицьким. Крім того, під час карантину, запровадженого через пандемію COVID-19, Державна служба геології та надр провела аукціон, на якому за символічну ціну — 3400 гривень за гектар — було реалізовано дозвіл на дослідно-промислову розробку бурштину в Олевському районі.

Проте Роман Опімах, безсумнівно, залишився в виграші. У його декларації, поданій в НАЗК 17 листопада, можна знайти безліч цінних нерухомих активів. Окрім вже згаданої квартири в Києві вартістю 4 млн грн, придбаної в 2020 році, родина голови володіє ще трьома квартирами в столиці, нежитловим приміщенням, паркомісцем і, під час військових дій, орендує житло в Іспанії, де проживають його дружина та дочка Романа Євгеновича, повідомляють журналісти.

Крім того, вони зазначили, що обрана Опімаха Олена є власницею підприємства ТОВ "Дірівер Ассошіейтс". Ця компанія, з статутним капіталом у 1000 грн, зареєстрована у звичайному житловому будинку і спеціалізується на "консультаціях у сфері комерційної діяльності та управлінських послуг". За фінансовими звітами, активи фірми складають всього 3900 грн, а доходи відсутні.

"Яким чином структура Опімахів надає консультації - залишається загадкою. Проте, незважаючи на рішення суду і практично в останні дні своїх повноважень, Роман Опімах все ж передав спецдозволи на видобуток корисних копалин у Житомирській області компаніям, що мають зв’язки з проросійськими діячами Шапраном і Осиповим, причому - обійшовши державні інтереси. Виглядає на те, що тепер він може безтурботно вирушити до Іспанії? Сподіваємося, що відповідні органи, яким небайдужі національні інтереси, не дозволять цього і припинять безлад щодо передачі цінних ресурсів у ненадійні приватні руки", - коментують журналісти.

Раніше в медіа з'явилася інформація про те, що активи компанії "Юнігран", оцінювані щонайменше в мільярд гривень, замість націоналізації потрапили у приватні руки. Журналісти проекту "Схеми" виявили, як бізнес Наумця, що потрапив під санкції РНБО, був переданий Шапрану через посередницькі компанії та схему кредитування.

Згідно з даними слідства, для передачі активів, що підпадають під санкції, Шапрану була створена мережа нових компаній, назви яких частково нагадують "Юнігран". Серед них - ТОВ "ЮНІ Стоун Плент", ТОВ "ЮНІ СЕРВІС", ТОВ "ЮНІ ЛОГІСТИК" та ТОВ "ЮНІ ЛЮКС". З 2022 року ця група компаній, активи якої підлягали арешту, почала реалізовувати своє майно за значно зниженими цінами. В результаті цього були передані всі важливі активи, включаючи офіси, заводи, автопарк та дрібний інвентар.

Як зазначають автори розслідування, Шапран є власником понад 20 компаній, які займаються різними видами діяльності: від обробки деревини та виробництва алюмінію до кредитування та операцій з нерухомістю. . Крім того, Шапран обіймав посаду депутата Броварської міської ради та очолював місцевий осередок партії "За майбутнє". Водночас діловим партнером Шапрана є Володимир Осипов - одеський депутат від забороненої проросійської ОПЗЖ.

Також, як писав OBOZ.UA, у листопаді 2024 року стало відомо про обшуки у Шапрана. Імовірно, вони пов'язані з незаконним видобутком піску, зокрема у Києві.