Отримав відзнаку за захист Покровська. На передовій загинув 21-річний прихильник.

У 2024 році В'ячеслав Малець повернувся до України з Німеччини.

29 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку поблизу села Родинське загинув 21-річний фанат харківського "Металіста-1925" В'ячеслав Малець. Про це сповіщають інформаційні ресурси команди зі Слобожанщини.

В'ячеслав Малець з'явився на світ у місті Дергачі, що на Харківщині. Там він завершив навчання в ліцеї №2, а згодом продовжив освіту в Національній академії Ярослава Мудрого. Коли розпочалася повномасштабна війна, молодий чоловік вирушив до Німеччини, проте в 2024 році прийняв рішення повернутися в Україну і приєднатися до військових сил. Він пояснив свій вибір тим, що, не маючи змоги допомогти на дипломатичному рівні, готовий захищати свою країну в реальних боях.

У лютому 2025 року В'ячеслав став першим українцем, який вступив до Збройних сил України за програмою "Контракт 18-24". Він служив у 3-му штурмовому батальйоні 92-ї окремої штурмової бригади, названої на честь кошового отамана Івана Сірка. У армії його позивний був Купер, на честь персонажа з фільму "Інтерстеллар".

"Росія продовжує прагнути до захоплення всіх українських земель. Якщо ми, українці, не будемо активними у своїй обороні, то російські війська можуть з'явитися не лише в Харкові та Дніпрі, а й перетнути річку і опинитися в Житомирі. Тому важливо активно включатися в захист," - зазначив В'ячеслав в інтерв'ю для Укрінформу.

Цього вересня В'ячеслав Малець був удостоєний ордена "За мужність" від Президента України. Цю нагороду він та його товариші отримали за відвагу, проявлену під час оборони позицій в районі Покровська. Внаслідок прориву російських сил по боках, бійці опинилися в повному оточенні, але протягом 12 днів їм вдалося утримувати свої позиції та завдавати шкоди противнику в їхньому тилу.

Як повідомляють військовослужбовці, перші два-три дні пройшли у відносному затишші, проте згодом їх помітили російські сили, що почали обстрілювати з мінометів та намагалися вражати за допомогою FPV-дронів і скидів. В результаті цього нападу двоє з бійців отримали поранення від осколків.

"Ми почули, як хтось ходить по подвір'ю, шарудить шифером, а його там було дуже багато, і кричить, шукає якогось Гриню. Ми навіть спочатку подумали: Гриня -- щось схоже на українське. Він так сказав -- Гриня. Вже думаємо, може, це наші, може, нам підмогу підіслали. Але потім бачу, як у вікно вилазить оця російська форма, російський камуфляж. І тут уже без жодних вагань я даю чергу із "калашникова", - згадував про першого знищеного ворога В'ячеслав.

Протягом 12 днів українські військові ліквідували приблизно десять російських військовослужбовців. Завдяки українським розвідувальним дронам, які стежили за противником, бійці отримували своєчасні попередження про можливі загрози.

13 листопада на Алеї Слави Семенського цвинтаря в Дергачах відбулася похоронна церемонія воїна. В'ячеслав залишив по собі кохану дівчину Алісу, матір Світлану, бабусь Галину і Людмилу, а також дідуся В'ячеслава.