Наша ціль полягає в тому, щоб кожен євро з наших інвестицій приносив користь на місцях, – заявив керівник регіонального представництва ЄІБ.

Інтерв'ю з головою регіонального представництва Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) в країнах Східної Європи Крістіною Мікуловою

Біографічна інформація:

Крістіна Мікулова, доктор філософії, є керівником регіонального представництва Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) у Східній Європі, яке розташоване в Києві. Перед цим призначенням, яке відбулося в жовтні 2024 року, вона займала пост очільниці представництва ЄІБ у Лівані (Бейрут) і раніше працювала старшою радницею з політичних питань в операційному департаменті банку. Її обов'язки включали оцінку доданої вартості інвестицій ЄІБ і їхній вплив на сталий розвиток, а також впровадження екологічних і соціальних стандартів банку, як в межах ЄС, так і за його межами. Крістіна розпочала свою професійну діяльність у Світовому банку після здобуття ступеня доктора філософії в галузі соціальних наук в Оксфорді. Вона надавала експертну підтримку у сфері врядування для різних проектів у Європі та Центральній Азії. Пізніше вона знову приєдналася до Світового банку, цього разу працюючи в Раді директорів, де відповідала за регіон Східної Європи та Машрек на Близькому Сході під час кризи з сирійськими біженцями. Словацька є рідною мовою Крістіни, вона також вільно говорить українською та французькою, розуміє польську та російську, а також активно вивчає ліванський діалект арабської мови.

Текст: Оксана Гришина

Ви вже перебуваєте в Україні протягом шести місяців. Що стало ключовим чинником у вашому рішенні приїхати сюди в умовах війни? Які враження вас найбільше вразили? Якими були ваші очікування перед від'їздом?

Я прибула в Україну прямо з Лівану, де протягом останніх двох років виконувала обов'язки керівника представництва Європейського інвестиційного банку. Хочу зазначити, що я справді люблю як Ліван, так і Україну. Обидві країни проходять через складні випробування, але я дуже вдячна за ті уроки та досвід, які ці ситуації мені принесли.

Після початку широкомасштабної агресії Росії проти України я вирушила на кордон між Словаччиною та Україною в якості волонтерки. Спочатку я провела там тиждень, а згодом залишилася ще на один. Ми надавали підтримку людям, які втікали від війни — допомагали їм, давали поради та організовували транспорт у напрямку Чехії, Австрії та Польщі. Цей досвід залишив у моїй душі глибокий слід. Вже тоді я усвідомила, що прагну знайти можливість працювати в Україні і внести свій вклад у справи, які для мене важливі. Коли з’явилася вакансія в банку через ротацію керівника представництва, я в той час перебувала в Лівані, але без сумнівів подала свою заявку. Мене також надихнула Катерина Матернова — моя землячка зі Словаччини, яка працює в Україні як посол ЄС. Її приклад став для мене істотним стимулом.

Прибувши до України, я була глибоко вражена не лише стійкістю та незламністю людей, а й ефективністю державних послуг, які продовжують працювати навіть у складних умовах війни. Рівень цифровізації в країні справді вражає. Коли держава активно підтримує своїх громадян, а суспільство вірить у неї, це створює непереможну комбінацію. Саме це я спостерігала під час свого візиту в Україні.

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) займає важливе місце в реалізації ініціативи ЄС "Ukraine Facility" та надає суттєву підтримку Україні в її прагненні стати членом Європейського Союзу. Яка сума фінансування, яку може надати ЄІБ цього року? Яка була тенденція в 2024 році? Які ключові проекти вже реалізовано, і які з них є пріоритетними на 2025 рік?

- ЄІБ справді відіграє ключову роль у підтримці України в межах Ukraine Facility. В березні 2025 року ми підписали гарантійну угоду з Європейською Комісією, яка дозволяє банку надати щонайменше EUR2 млрд фінансування для реалізації першочергових заходів з відновлення та відбудови України. Ці кошти будуть спрямовані на відновлення критично важливої інфраструктури й послуг, зокрема в енергетичному секторі, теплопостачанні, водопостачанні, а також у сфері соціальної інфраструктури (школи, лікарні, дитячі садки). Ми говоримо про проєкти, реалізація яких почнеться вже в 2025-2026 рр.

Одним з перших швидких заходів після підписання гарантій стало виділення фінансування в обсязі EUR300 млн для державного сектора. Ця угода була укладена на початку квітня в Брюсселі під час зустрічі між прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем і президенткою Європейського інвестиційного банку Наді Кальвіньо. Кошти будуть інвестовані в три проєкти, кожен з яких отримує по EUR100 млн для оновлення та модернізації систем опалення і водопостачання, а також реконструкції важливих соціальних об'єктів на муніципальному рівні по всій Україні. Ця інфраструктура є критично важливою для повсякденного життя громад, особливо в умовах війни. ЄІБ з моменту початку своєї діяльності в Україні акцентує увагу на інфраструктурних проєктах, і близько 70% фінансування в державному секторі спрямовується саме на їх розвиток і відновлення.

Що стосується наших пріоритетів, у 2025 році і в подальшому ми плануємо зберігати незмінний акцент на підтримці стійкості та відновлення України. Особливу увагу будемо приділяти секторам, які є критично важливими для щоденного життя громадян: енергетика, опалення, електропостачання, водопостачання та соціальне житло. Ми усвідомлюємо, як важливо забезпечити мільйони українців доступом до основних послуг, таких як тепло і електрика, особливо з наближенням холодної пори року.

Згідно з інформацією, наданою Міністерством фінансів, на 1 січня 2025 року проектний портфель Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) у державному секторі налічує 25 проектів з загальною вартістю 5,2 мільярда євро. У рамках цих ініціатив було реалізовано вибірку в розмірі 3,1 мільярда євро, з яких 1,72 мільярда євро було використано в 2022 році, 260 мільйонів євро в 2023 році та 250 мільйонів євро в 2024 році. Які причини зниження обсягу вибірки в останні два роки? Яким чином можна підвищити цей показник?

Дякую за це питання, яке дозволяє мені роз'яснити важливий контекст. Необхідно розглядати динаміку вибірки в ширшому ракурсі, а не лише зосереджуватися на порівнянні цифр з року в рік. Високий рівень вибірки у 2022 році був зумовлений надзвичайною ситуацією, що виникла після повномасштабного вторгнення Росії. Європейський інвестиційний банк став однією з перших міжнародних фінансових установ, яка вже в березні 2022 року активувала терміновий пакет підтримки для України. Це був критичний момент, коли потрібно було діяти швидко, і ми це зробили.

Порівняно низькі показники в 2023-2024 роках не є свідченням нашого зменшеного рівня підтримки. Реалізація складних інвестиційних проєктів, особливо в умовах війни, вимагає значного часу на підготовку, узгодження та структурування. Часто результати роботи, виконаної в одному році, проявляються лише в наступному, включаючи укладання угод. Ми залишаємося надійним партнером України і підтримуємо країну не лише в часи кризи, а й під час відновлення та модернізації. Також важливо зазначити, що показники вибірки залежать від інституційної спроможності наших партнерів. Наприклад, ми активно співпрацюємо з Міністерством розвитку громад та територій, яке нещодавно зазнало реорганізації; це також впливає на терміни, оскільки вимагає адаптації процесів.

Наш основний акцент полягає не лише в нарощуванні фінансових ресурсів, а й у забезпеченні високоякісного виконання проєктів, які приносять відчутну користь для суспільства. У 2024 році ми уклали контракти на загальну суму 266 мільйонів євро. Серед них:

- EUR100 млн в межах третього етапу Програми відновлення України, спрямованих на відновлення соціальної інфраструктури: лікарень, шкіл, дитячих садків і водних об'єктів. Завдяки цій програмі ми відкриваємо відновлені об'єкти щомісяця. Наприклад, лише за останнє півріччя я брала участь у відкриттях на Житомирщині, Львівщині, Київщині та в інших регіонах.

Місто Київ отримало фінансування в розмірі 50 мільйонів євро для модернізації свого метрополітену. Ці кошти будуть використані для оновлення старих вагонів, що допоможе знизити залежність від російських запчастин.

Це лише два приклади, але наша основна мета полягає в тому, щоб кожен євро, отриманий нами, приносив користь на місцях: відновлював послуги, підтримував людей і сприяв наближенню України до Європейського Союзу. Адже кожен проект, здійснений у партнерстві з Європейським інвестиційним банком, відповідає європейським стандартам і сприяє зміцненню євроінтеграційного курсу України.

Нещодавно відбувся огляд портфоліо проектів Європейського інвестиційного банку в Україні, де було проаналізовано їхні результати та досягнення. Поділіться, будь ласка, інформацією про висновки цього огляду, а також про те, які напрямки чи проекти виявилися найбільш успішними, а які стикаються з труднощами у реалізації.

Перегляд портфелю є визначальним елементом нашої діяльності, що сприяє ефективному управлінню реалізацією проєктів. Ми регулярно проводимо оцінки портфоліо, але в цьому році впровадили новий формат, який ми назвали "Стратегічний тріалог". Цей процес об'єднує три ключові сторони: Європейську комісію, що надає гарантії та гранти, Європейський інвестиційний банк, який забезпечує фінансування, технічну підтримку та супровід, а також Україну - державу-партнера, що реалізує проєкти через свої міністерства, відомства та державні підприємства. У перегляді портфелю беруть участь ключові українські стейкхолдери, такі як Міністерство фінансів, Міністерство розвитку громад, Міністерство економіки, МВС, "Укренерго", "Укргідроенерго", "Укрпошта", "Укрзалізниця" - усі наші партнери, з якими ми працюємо над реалізацією проєктів. Останній стратегічний тріалог відбувся наприкінці березня, триваючи два дні. Головною метою є системна оцінка стану кожного проєкту, його зрілості, прогресу та готовності до наступних етапів. Результати цього аналізу стануть основою для узгодження подальших пріоритетів і фінансування, зокрема в рамках угоди з Єврокомісією на суму €2 млрд, яку ми підписали в березні. Необхідно ухвалити рішення щодо того, яким проєктам буде надано фінансування в межах цієї угоди. Сподіваюсь, що результати стратегічного тріалогу допоможуть досягти узгодження на високому рівні та ухвалити рішення, які дозволять нам впевнено та скоординовано продовжувати нашу роботу.

Щодо пріоритетних напрямків, як я вже згадувала, значну увагу ми приділяємо муніципальній інфраструктурі. Саме на цю сферу орієнтовані перші три проєкти, підписані в Брюсселі: відновлення соціальної інфраструктури, включаючи школи, лікарні та дитячі садки, модернізація систем водопостачання та централізованого теплозабезпечення, зокрема в рамках нової програми, що реалізується через "Укрексімбанк". Наступним кроком стане підписання угоди з "Укргідроенерго", що має на меті відновлення та підвищення стійкості роботи ключових об'єктів компанії, що в свою чергу посилить надійність енергосистеми України в умовах постійних загроз. Ще одна важлива ініціатива - соціальне житло, яке також є пріоритетом для українського уряду. Ми вже розпочали підготовку до пілотного проєкту, який дозволить нам випробувати наші підходи та використати досвід країн Європейського Союзу. На основі результатів цього пілоту, ми плануємо розширення масштабів програми та активну роботу в цій галузі.

Чи могли б ви надати більше інформації про житлові умови?

Зараз ми маємо справу з пілотним проєктом, метою якого є тестування нової методології створення системи соціального житла в Україні. Важливо зазначити, що відбір міст для участі у пілотній фазі буде здійснюватися українським урядом на основі прозорих і чітких критеріїв, при цьому буде використана методика, що має потенціал до подальшого розширення. Якщо якась громада не потрапить до початкового етапу, вона матиме можливість приєднатися у наступних етапах. Для нас критично важливо випробувати цю модель в реальних умовах та спільно з українською стороною вдосконалити механізми перед масштабуванням проєкту. Цей проєкт стане першим у своєму роді в сфері житла, реалізованим у партнерстві з Європейським інвестиційним банком. Наразі очікується ухвалення рішення Кабінету міністрів, яке закладе необхідну нормативну базу. Паралельно ми проводимо техніко-економічну оцінку з боку банку та сподіваємося на підписання першої угоди вже у 2025 році.

- Тобто проєкт пілоту відбиратиме наше Міністерство розвитку, а банк погоджуватиме? І вимоги до участі визначає також українська сторона?

Так, але надзвичайно важливо зазначити, що цей процес вже відбувається у тісній співпраці з фахівцями Європейського інвестиційного банку та Єврокомісії. Як я вже підкреслювала, ми орієнтуємося на досвід країн Європейського Союзу та адаптуємо його до специфіки України. Наші спеціалісти активно співпрацюють із міністерством, сприяючи розробці структури цього проєкту. Одним з основних інструментів є програма консультативної підтримки JASPERS, що допомагає країнам ЄС та кандидатам на вступ у підготовці якісних проєктів. JASPERS розпочав свою діяльність в Україні в жовтні 2024 року, і одним із перших пріоритетів стала тема соціального житла, поряд із сферами енергетики та транспорту. Експерти JASPERS вже активно взаємодіють із нашими українськими партнерами в київському офісі.

Яким чином здійснюється контроль за ефективністю використання допомоги, зокрема в аспекті антикорупційних заходів?

Ми підходимо до оцінки ефективності використання допомоги з комплексним підходом, зосереджуючи увагу на трьох ключових напрямах. Перший з них полягає у підтримці спроможності наших українських партнерів у проведенні моніторингу. Це, в першу чергу, є вимогою, закладеною в контракти, які ми укладаємо. Ми надаємо підтримку таким державним установам, як Міністерство розвитку, Міністерство внутрішніх справ, а також державним компаніям, наприклад, "Укргідроенерго" та "Укренерго", у розвитку їхніх власних можливостей для якісного моніторингу впровадження проєктів. Це є нашим головним пріоритетом: не лише забезпечити фінансування, а й сприяти створенню сталих механізмів моніторингу на українському боці.

Другим важливим аспектом є співпраця з міжнародними організаціями, зокрема із Програмою розвитку ООН (ПРООН), яка часто виступає нашим надійним партнером у питаннях технічного нагляду. Наприклад, наша взаємодія з ПРООН довела свою дієвість у рамках програми Європейського інвестиційного банку з відновлення. Досвід свідчить, що як до початку повномасштабної війни, так і під час її проведення, мати партнера з глибоким залученням і постійною присутністю в громадах є вкрай важливим. ПРООН регулярно організовує виїзди на місця, активно взаємодіє з громадами, надає технічну підтримку, відстежує прогрес, а за необхідності – й реагує на скарги. Такий підхід сприяє встановленню довіри та забезпечує реальний контроль. Я особисто брала участь у спільних виїздах з командами ПРООН до Миколаївської, Полтавської та Житомирської областей і була вражена тим рівнем довіри, який їм вдалося створити під час спілкування з місцевими громадами.

І третє - наша співпраця з антикорупційними органами та громадянським суспільством. Ми систематично працюємо з українськими правоохоронними органами, які відповідають за боротьбу з корупцією. В ЄІБ є окремий відділ розслідувань генеральної інспекції, який співпрацює з НАБУ, БЕБ, Офісом Генерального прокурора та ДБР. Ми обмінюємося інформацією, проводимо спільні розслідування, працюємо над підвищенням прозорості. Також тісно співпрацюємо з громадськими організаціями - Центром протидії корупції, Transparency International Ukraine, YouControl, Рухом "ЧЕСНО", Антикорупційним центром "Межа", Асоціацією відкритих даних. Вони відіграють ключову роль в зовнішньому контролі в Україні, і ми підтримуємо з ними діалог. Наприклад, в січні цього року ми організували в нашій штаб-квартирі в Люксембурзі семінар, де поділилися своїм підходом, вислухали їхні відгуки й бачення. Також зараз ми працюємо над розробкою нової програми технічної допомоги обсягом майже EUR4 млн, яка буде спрямована саме на антикорупційну роботу.

Яким чином ця програма функціонуватиме в реальному житті?

Ми наразі знаходимося на стадії розробки цієї програми, проте вже зрозуміло, що її ключовою метою є зміцнення ефективності державної служби на центральному та регіональному рівнях. Програма буде зосереджена на навчанні державних службовців антикорупційним стандартам Європейського інвестиційного банку, які відповідають вимогам Європейського Союзу, адже ми є частиною цієї інституції. Планується організація навчальних заходів, зокрема в форматі "тренінгів для тренерів", щоб підготовлені фахівці мали змогу навчати своїх колег і підтримувати реалізацію проектів. Основну увагу буде приділено тим, хто безпосередньо працює з ресурсами ЄІБ, щоб забезпечити відповідність нашим політикам і стандартам. Ми також розглядаємо можливість залучення представників громадянського суспільства, які мають значний досвід у антикорупційній сфері, до участі в цій програмі.

Ми сподіваємось, що старт програми відбудеться в 2025 році.

- У продовження теми прозорості. Цього року стартував третій етап Програми відновлення України, в межах якого проєкти відбираються через систему DREAM. Чи були у вас зауваження до відбору чи реалізації проєктів на першому та другому етапах, коли цієї системи ще не було? Чи з усіма проєктами ви були згодні? Які пріоритети визначають донори при виборі проєктів?

Започаткована цьогоріч "Програма відновлення України III" дозволила продовжити нашу діяльність у цьому напрямку. Варто зазначити, що ініціативи ЄІБ щодо відновлення почалися ще в 2014 році, у відповідь на перші агресивні дії з боку Росії. З тих пір ми реалізували безліч проєктів спільно з Міністерством розвитку, Міністерством фінансів, Європейським Союзом, місцевими органами влади та партнерами, такими як ПРООН. Цей накопичений досвід дозволив нам створити ефективний механізм, який націлений на перенаправлення ресурсів туди, де вони необхідні найбільше — до постраждалих від війни громад.

Новий підхід до відбору в 2025 році передбачає, що інвестиційні пропозиції подаються центральними органами влади та обласними військовими адміністраціями через цифрову платформу DREAM. Далі ці проєкти оцінюються Мінфіном, Мінекономіки та Мінвідновлення відповідно до їх компетенцій. В результаті формується перелік інфраструктурних проєктів, який можна побачити на сайті DREAM. Ми повністю підтримуємо такі цифрові інструменти як система DREAM. Вона дає змогу уряду, громадам, донорам і фінансовим установам спільно відстежувати процес, контролювати прогрес і забезпечувати підзвітність. Ми переконані, що це значно покращує якість і швидкість підготовки та реалізації проєктів.

На перших двох етапах ми активно співпрацювали з місцевими партнерами, щоб гарантувати, що проєкти відповідають реальним потребам населення. На третьому етапі наші пріоритети залишаються незмінними: ми обираємо проєкти, які здатні справді змінити життя людей і вирішити найгостріші проблеми, зокрема в таких сферах, як житло, охорона здоров'я, теплопостачання, водопостачання та водовідведення. Наша мета - сприяти відновленню громад у сучасний, ефективний спосіб, дотримуючись принципів сталого розвитку. Якщо узагальнити, ми повністю підтримуємо використання цифрових інструментів, а проєкт DREAM є логічним продовженням наших висновків з попередніх етапів відновлення.

Ви підкреслили важливість підтримки найбільш уразливих громад і необхідність врахування ризиків. Яким чином ви бачите оцінку ризиків, пов'язаних із наданням допомоги цим громадам?

Основна мета цих програм відновлення полягає в тому, щоб продемонструвати, що процес відбудови розпочався не "після перемоги", а вже триває в даний момент. Це має велике значення не лише для фізичної інфраструктури, але й для надії, яку це вселяє в громади, підтверджуючи, що життя триває.

Звісно, ми розуміємо ризики. Ми знаємо, що можемо допомогти, наприклад, лікарні, і потім вона знову може постраждати від атаки. І ми маємо такі ситуації. Наприклад, у Дніпрі, у лікарні ім. Мечникова. Там почали ремонти, а потім стався новий обстріл - уламки впали буквально за 50 м від корпусу, і частину робіт довелося повторювати. Для таких випадків ми працюємо з гарантією ЄС. Вона захищає наші інвестиції та кредити і дає змогу працювати навіть у настільки складних умовах. Якщо стається ситуація, як у Дніпрі, саме тоді ця гарантія і спрацьовує. Ми повторимо роботи і підемо далі, у незламному українському темпі.

Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) приділяє значну увагу співпраці з місцевими громадами та суспільством, щоб забезпечити найвищу ефективність наданих ресурсів. Чи могли б ви назвати найбільш активні громади?

Важливо зазначити, що порівняння громад є складним завданням, оскільки кожна з них має свої унікальні умови. Наприклад, серед тих громад, які реалізують найбільше проєктів в рамках наших програм відновлення, можна виділити громади з Дніпропетровської, Київської та Одеської областей. Проте ситуація в цих регіонах суттєво відрізняється. Деякі з них розташовані ближче до лінії фронту, інші ж — на значній відстані. Важливими є також різниця в фінансових можливостях, кількість внутрішньо переміщених осіб і ступінь руйнувань.

Справедливо було б не порівнювати, яка громада краще "контролює" реалізацію проєктів, адже кожна з них опиняється в складних умовах. У сьогоднішній Україні, де кожна ніч супроводжується повітряними тривогами, громадам доводиться функціонувати в умовах постійного кризового управління. У цьому контексті наша роль як довгострокового інвестора полягає у підтримці громад у збереженні їхнього бачення майбутнього. Це складний і вразливий баланс, але ми прагнемо бути надійною опорою в цьому процесі.

Я глибоко вражена тим, з якою готовністю, стійкістю та відданістю працюють громади, з якими ми співпрацюємо. Мені вже вдалося відвідати кілька регіонів, зокрема Полтавську, Миколаївську та Житомирську області. Проте я ще не мала можливості побувати на Сумщині та в Запоріжжі, і дуже прагну побачити, як реалізуються наші проєкти в усіх куточках країни: на сході, півдні, заході та півночі.

Безумовно, громади, які вже мали досвід співпраці з нами у реалізації проєктів, швидше та ефективніше залучаються до нових ініціатив. Вони ознайомлені з нашими стандартами і процедурами, зокрема у сфері закупівель, які, зізнаюся, можуть бути складними. Проте ми завжди готові надати кожній громаді можливість навчитися і пройти цей шлях разом із нами. Так, перший проєкт може реалізовуватися повільніше, однак наступний вже матиме значно вищу швидкість, і це є для нас показником успіху.

Наші проєкти змінюють повсякденне життя людей. Це школи, лікарні, водопостачання.

Мене цікавить питання, що стосується малого та середнього бізнесу (МСБ). Цей сектор є надзвичайно важливим, оскільки він слугує основою зростання для кожної громади та економіки в цілому. Чи маєте ви намір посилити підтримку МСБ у рамках вашої роботи?

- Так, ми вже розширюємо нашу підтримку. У лютому під час візиту президентки ЄІБ Наді Кальвіньо до України ми оголосили про новий пакет фінансування. Пакет включає кредит у розмірі EUR100 млн та гарантії, які мають на меті залучити близько EUR400 млн кредитів для МСБ через ключові українські банки, зокрема Укрексімбанк, ПроКредит Банк та Укргазбанк, з якими ЄІБ підписав тоді в Києві угоди.

Загалом з моменту початку нашої діяльності в Україні у 2007 році підтримка МСБ завжди була в центрі нашої уваги. З того часу ми надали близько EUR1,5 млрд на його підтримку, і ця допомога охопила понад 1500 компаній, що дозволило зберегти близько 260 тис. робочих місць.

Ми працюємо з приватним сектором у двох напрямках. Перший - це опосередковане фінансування: ми надаємо фінансування та гарантії українським банкам, які вже на місці кредитують малий і середній бізнес.

Другий аспект - це безпосереднє фінансування великих приватних підприємств, зокрема в аграрній галузі, інноваціях та інших сферах. Ще до початку повномасштабного вторгнення ми надали допомогу таким компаніям, як Agrofusion, Nibulon, Kernel, а також інноваційному парку UNIT.City.

Яскравим прикладом є аграрний сектор. У цьому випадку наша підтримка складається з поєднання інвестицій у приватний бізнес та державної допомоги. Ми активно сприяли забезпеченню безперебійного експорту завдяки ініціативі Solidarity Lanes — транспортним маршрутам, які виявилися надзвичайно важливими для збереження українського аграрного експорту, навіть у найскладніші часи.

Давайте повернемося до питання житла. Ви згадали про підготовку пілотного проєкту. Чи плануються окремі програми для внутрішньо переміщених осіб, чи вони будуть включені в більш загальні муніципальні програми?

З початку війни у 2014 році Європейський інвестиційний банк активно допомагав Україні в процесах відновлення, зокрема шляхом фінансування програм соціального житла. В рамках цих ініціатив було реалізовано приблизно 23 субпроєкти, спрямовані на забезпечення житлом у різних регіонах, серед яких Донецька, Луганська, Запорізька, Полтавська та Черкаська області.

На жаль, частина цих об'єктів сьогодні зруйнована або опинилася на тимчасово окупованих територіях. Водночас деякі з них продовжують працювати, а нові планується відкрити найближчим часом, зокрема в Запорізькій області.

Після повномасштабного вторгнення питання житла стало ще більш актуальним. Наскільки мені відомо, наразі це є одним із ключових пріоритетів уряду, зокрема міністра розвитку Олексія Кулеби. За даними оцінки шкоди та потреб (RDNA), найбільші втрати зазнав житловий фонд, і для його відновлення знадобиться понад 80 мільярдів євро. Ця величезна сума ілюструє масштаб проблеми та терміновість необхідних заходів.

Забезпечення доступного, безпечного житла, зокрема для ВПО, є не лише соціальною потребою, а й елементом гідності та основою для сталого відновлення країни. Саме тому ЄІБ тісно співпрацює з українською владою, зокрема з Мінрозвитку, щоб знайти системні рішення.

Ми допомагаємо уряду в підготовці нового законодавства, яке повинно замінити застарілий Житловий кодекс ще радянських часів. Новий закон має створити сучасні, чіткі правила для розвитку соціального та муніципального житла. Це важлива передумова для запуску масштабних програм. До речі, ухвалення такого закону передбачено Українським планом у межах Ukraine Facility.

Одночасно ми займаємося реалізацією конкретних проектів. Один з них має бюджет у 230 мільйонів євро і спрямований на відновлення житлових будівель, які постраждали внаслідок війни. У рамках цього проекту обов'язково будуть впроваджені заходи щодо підвищення енергоефективності. Європейський інвестиційний банк вже затвердив цю програму, і наразі ми співпрацюємо з українською стороною для підготовки до підписання угоди.

Ми також працюємо над новим проектом, спрямованим на створення та фінансування державного житла для оренди. Наша мета — залучити ресурси для формування фонду соціального житла, одночасно співпрацюючи з міністерством для розвитку необхідної правової та інституційної основи.

Реалізація цієї ініціативи розпочнеться з пілотного проєкту, що дозволить нам перевірити ефективність моделі в реальних умовах. Після отримання початкових результатів ми зможемо внести відповідні зміни та масштабувати проєкт у майбутньому.

Модель державного житла для оренди зарекомендувала себе як ефективна у країнах Європейського Союзу. Вона створює можливість для доступного житла для різних соціальних груп, зокрема для тих, хто потребує особливої уваги, таких як внутрішньо переміщені особи, ветерани, жінки, студенти та молоді сім’ї. Це не лише питання розвитку інфраструктури — це також про стабільність, гідність людини та можливість повернутися до звичайного життя.

Близько року тому в рамках ініціативи Invest EU було створено європейський механізм гарантій експортних кредитів для малих і середніх підприємств ЄС, що постачають товари чи послуги в Україну. Які ж перші підсумки цієї програми підтримки?

Улітку 2024 року було запущено цей механізм з загальним фондом у розмірі 300 мільйонів євро. Управління цим інструментом здійснює Європейський інвестиційний фонд, який є складовою частиною групи Європейського інвестиційного банку та спеціалізується на підтримці мікро-, малих і середніх підприємств у Європейському регіоні.

Основна мета цієї ініціативи полягає у зменшенні фінансових ризиків для малих і середніх підприємств Європейського Союзу, а також для компаній з проміжним рівнем капіталізації (Mid-Caps), які бажають експортувати свої товари та послуги до України в умовах надзвичайно високих загроз, спричинених війною. За допомогою цього механізму Європейський інвестиційний фонд (EIF) надає гарантії європейським агентствам з експортного кредитування (ECA), що дозволяє їм страхувати або гарантувати експортні угоди підприємств з країн ЄС, які постачають свою продукцію в Україну. Це, в свою чергу, сприяє спрощенню експорту важливих товарів, технологій, обладнання та послуг, які є критично важливими для зміцнення стійкості України, її економічного відновлення та тривалого реконструкційного процесу. Крім того, ця ініціатива сприяє розвитку торговельно-економічних зв'язків між ЄС та Україною, підтримуючи українську економіку у цей складний період і сприяючи її подальшій інтеграції в Європейський Союз.

Подання заявок від європейських агентств з експортного кредитування (ECA) триває до кінця квітня 2025 року. На сьогодні ми спостерігаємо високий інтерес - вже подано 13 заявок на загальну суму близько EUR475 млн, що перевищує початковий бюджет у EUR300 млн. Ці заявки надійшли від агентств з кількох держав-членів ЄС, що забезпечує хороше географічне покриття.

Ми сподіваємося, що перші угоди щодо надання гарантій будуть укладені вже в цьому році. Такий значний попит вказує не лише на важливість цього інструменту, а й на ясний інтерес європейських компаній, які, незважаючи на ризики, продовжують експорт до України, підтримуючи та розширюючи торговельні відносини, а також сприяють українській економіці та відновленню під час війни.

На початку квітня у Києві відбулося засідання Керівного комітету Платформи донорів України. Під час цієї зустрічі обговорювалися пропозиції щодо створення механізму координації міжнародної допомоги Україні в умовах завершення війни та на етапі відновлення країни.

- Передусім слід зазначити, що це вже 13-те засідання Керівного комітету Платформи донорів України, і це ще раз підкреслює, наскільки важливою є координація зусиль партнерів у підтримці України.

З моменту початку повномасштабної війни Україна разом зі своїми міжнародними партнерами, включаючи Європейський інвестиційний банк, не стали чекати на закінчення конфлікту, щоб розпочати процес відновлення. Відновлювальні роботи вже активно тривають, а для їх координації була створена Платформа донорів. Цей механізм дозволяє ефективно розподіляти допомогу в тих сферах, де вона є найбільш необхідною, відповідно до пріоритетів, визначених українською стороною.

Це ваша країна, ваше відновлення і ваше бачення майбутнього - і ЄІБ хоче бути надійним партнером у цьому процесі. Банк бере активну участь у Платформі від самого початку - з грудня 2022 року. На цій 13-й зустрічі в Києві нас представляв Ендрю МакДауелл, генеральний директор EIB Global - підрозділу ЄІБ, що відповідає за діяльність поза межами ЄС.

ЄІБ відіграє ключову роль у дискусіях, зокрема щодо реформування системи управління державними інвестиціями в Україні. Ми підтримуємо створення Україною Єдиної проєктної бази (single project pipeline) і активно працюємо над тим, щоб проєкти відповідали як нагальним потребам, так і стратегічним цілям.

На зустрічі акцентували увагу на енергетичному секторі, зокрема в умовах недавніх масованих атак, які завдали шкоди критично важливій інфраструктурі взимку. Однак обговорювалися також і перспективні інвестиції в такі сфери, як транспорт, житлове будівництво, логістика, пункти перетвору на кордонах та енергетична інтеграція з Європейським Союзом. Темою розмови був баланс між екстреними заходами та довгостроковою стратегією відновлення.

Основний висновок полягає в тому, що результативність усієї міжнародної допомоги безпосередньо пов'язана з відкритою, організованою та безперервною взаємодією між українським урядом, донорами та міжнародними фінансовими організаціями.

- Як виглядає ця координація на практиці? Чи це лише періодичні зустрічі керівного комітету?

- Це не лише рівень керівництва. Так, засідання комітету важливі - вони задають напрямок. Але відбувається ще й щоденна координація на технічному рівні через робочі групи - наразі їх 16 або 17 за секторами. У цих групах постійно працюють представники уряду, донори, банки розвитку, міжнародні організації. Наприклад, транспорт - це один із наших ключових секторів. Ми фінансуємо проєкти в межах ініціативи Solidarity Lanes, підтримуємо "Укрзалізницю", муніципальний транспорт, дороги. У цьому секторі також активно працюють Світовий банк, уряд Японії та інші партнери. Завдяки координації ми уникаємо дублювання: замість того, щоб робити одне й те саме, ми доповнюємо зусилля одне одного і шукаємо можливості для паралельного або співфінансування.

Саме ця структура - щоденна, жива взаємодія - дозволяє донорам і партнерам бути ефективними. І це не лише про уряди чи банки. До цих робочих груп дедалі активніше долучається і громадянське суспільство. Для мене саме технічний рівень координації - найцінніший елемент роботи Платформи. Саме там народжуються практичні рішення.

У Європейському Союзі активно ведуться розмови про можливість використання ресурсів Європейського інвестиційного банку для підтримки оборонної промисловості. Яка на даний момент позиція банку щодо цього питання, і чи є у нього плани на майбутнє в цій сфері?

В Україні існує можливість фінансування пасивних елементів оборонної інфраструктури, таких як укриття та захисні споруди, з боку Європейського інвестиційного банку. Наприклад, ми надаємо підтримку "Укренерго" в створенні системи захисту від дронів на важливих підстанціях електропередачі. Одночасно в рамках наших відновлювальних програм реалізуються проекти по будівництву укриттів у навчальних закладах, таких як школи та дитячі садки.

Фінансування Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) у сфері безпеки та оборони ЄС включає, серед іншого, інвестиції в безпілотники та супутникові технології, які допомагають захистити Україну від агресії з боку Росії. Продукція німецької компанії Quantum Systems, розробка дронів якої отримала підтримку від ЄІБ, активно застосовується українськими військовими.

Щодо військових проєктів та інвестицій, варто зазначити, що фінансування від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) доступне виключно для компаній та організацій, які мають реєстрацію в межах Європейського Союзу. При цьому, варто врахувати, що закупівля озброєнь і боєприпасів не підпадає під фінансову підтримку з боку ЄІБ.

Які ключові проблеми, на вашу думку, стоять перед Україною щодо залучення інвестицій та фінансування для відновлення?

- Один із ключових викликів - це забезпечення достатньої спроможності на місцях для якісної підготовки та реалізації проєктів. Потреби України у відновленні є величезними, і для того, щоб фінансова підтримка перетворювалася на реальні результати, необхідно забезпечити якісну підготовку проєктів, спроможність реалізувати їх як на національному, так і на місцевому рівнях, а також тісну координацію між усіма партнерами. Саме тому ЄІБ приділяє увагу не лише фінансуванню, а й технічній допомозі, наданню консультацій, підвищенню спроможності та забезпеченню того, щоб проєкти реалізовувалися ефективно та прозоро.

Для досягнення цієї мети ми розширили консалтингову програму JASPERS в Україні, яка отримує фінансування від Європейської комісії та фонду EU for Ukraine. JASPERS є командою професіоналів, що надають підтримку українським партнерам у прискоренні підготовки стратегічних проектів. Це довгострокова стратегічна ініціатива, що ґрунтується на активному діалозі з міністерствами, державними підприємствами та донорами. Ми залучаємо експертів на основі запитів української сторони.

Спершу фокус на транспорті, енергетиці та житлі, але охоплення програми поступово розширюється. Наприклад, перша команда JASPERS почала працювати в Україні у жовтні 2024 року. Один із прикладів - співпраця з "Укрзалізницею" щодо підготовки заявки на фінансування від Connecting Europe Facility (CEF). Один із проєктів стосується адаптації ширини колії до європейських стандартів, інший - перетворення Львова на транспортний хаб.

Отже, JASPERS сприяє налаштуванню проєктів відповідно до ваших потреб?

Так, точно. Дотримання наших стандартів вимагає значних зусиль. Це може бути нелегко, але результат того вартий. Коли проект успішно проходить усі стадії та втілюється в життя, це велике досягнення. Кожен такий проект наближає Україну до європейських стандартів.

Протягом кількох років велися дискусії щодо узгодження стандартів подання проєктів між донорами. Чи є якісь зміни на цьому фронті?

В Україні відбулися значні зрушення, які відзначаються як з боку держави, так і з боку донорських організацій та Міжнародних фінансових установ (МФО). Країна зробила важливий крок уперед, запровадивши систему пріоритизації державних інвестицій та створивши Єдину проектну базу. Це вже яскравий доказ прогресу.

Тепер пріоритети визначаються урядом, зокрема Мінрозвитку, Мінфіном та Мінекономіки, а наша роль полягає в підготовці проєктів, щоб вони відповідали встановленим стандартам і могли отримати фінансування. Цей підхід реалізується через нову ініціативу "Ukraine First", яку ми запускаємо спільно з ЄБРР. Вона буде підтримувати проєкти з державного портфеля в їхній технічній та фінансовій підготовці. Також Світовий банк працює над подібним інструментом. Це суттєво підвищить якість підготовки проєктів.

Чи існують конкретні зусилля для уніфікації стандартів між міжнародними фінансовими установами, такими як Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку та Світовий банк?

- Це довгостроковий процес. Я працювала над цим ще на своїй попередній посаді в ЄІБ. Там теж багато робочих груп, наприклад, із гармонізації ESG-стандартів (це екологічні, соціальні та управлінські критерії, які використовуються при оцінці проєктів), або з процедур закупівель тощо. Ми координуємося з іншими установами, і ця тема підтримується також на рівні G20, зокрема в межах робочої групи з міжнародної фінансової архітектури, де ми теж беремо участь.

Звісно, кожна фінансова установа має свій унікальний мандат, і ми не є аналогами ЄБРР чи Світового банку – ЄІБ має свої власні особливості. Проте існують приклади, де можлива ефективна гармонізація. Наприклад, у Києві ми спільно з ЄБРР реалізуємо проект у сфері міського транспорту, застосовуючи механізм взаємного визнання процедур. Це означає, що ми довіряємо один одному і уникаємо дублювання зусиль. Це вже яскравий приклад досягнутого прогресу.