Брак спеціалістів, ризики та інфляційні процеси - основні виклики для підприємництв.

Як війна впливає на розвиток бізнесу? Які перешкоди стоять на шляху підприємств? Чому спостерігається зниження кількості фізичних осіб-підприємців?

В Україні спостерігається значне скорочення числа фізичних осіб-підприємців (ФОПів). Упродовж останніх місяців тисячі підприємців завершили свою діяльність, і ця проблема набирає обертів. Які виклики постають перед бізнесом та яким чином вони намагаються їх подолати?

В Україні зафіксовано різке зменшення кількості фізичних осіб-підприємців (ФОПів), що може свідчити про серйозні проблеми в малому бізнесі та економіці загалом. За останні місяці тисячі підприємців припинили діяльність, і ця тенденція набирає обертів.

"Війна має суттєвий вплив на розвиток бізнесу. Внаслідок бомбардувань українських міст російськими військами виникають серйозні проблеми з електропостачанням. Підприємці на лінії фронту втрачають не лише свої бізнеси, а й обладнання, що ускладнює логістику. Крім того, конфлікт негативно позначився на фінансовій спроможності населення", - зазначає Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.

Крім того, заважають розвиватись зростання податкового навантаження та невизначеність у законодавстві. Частина ФОПів також згортає бізнес через еміграцію або перехід у "тінь".

Скорочення числа фізичних осіб-підприємців може призвести до втрати робочих місць, зниження бюджетних надходжень і подальшого ослаблення економічної активності. Фахівці з економіки закликають уряд переосмислити свою стратегію підтримки малого бізнесу, щоб зупинити масові закриття та сприяти розвитку підприємництва в умовах війни.

Підприємці очікують, що найбільший вплив на їх сектори у найближчі три роки матиме безпекова ситуація в Україні - фактор війни, обстрілів та загроз фізичній інфраструктурі. Це зокрема зазначили 58% респондентів під час щомісячного опитування, яке провів Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).

"Це очікувано, що безпека роботи стала більш важливою, зважаючи на посилення атак ворога на нашу інфраструктуру і промислові об'єкти", - зазначив старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.

Ця проблема найбільше турбує великі компанії, адже майже 70% з них відчувають її вплив. Особливо гостро вона відчувається у прифронтових регіонах, де понад 80% респондентів з Житомирської, Харківської, Вінницької, Полтавської, Дніпропетровської та Запорізької областей вважають небезпечні умови серйозною перепоною для ведення бізнесу.

На другому місці за впливом на бізнес - дефіцит кадрів і зміни на ринку праці (49%), пов'язані зі зменшенням пропозиції робочої сили та структурним безробіттям.

Частка компаній, що зазначили "недостатню кількість працівників" як перешкоду для своєї діяльності, зменшилася з 63% до 58%. Проте, у списку перешкод ця проблема все ще займає провідні позиції.

Своєю чергою, в НБУ кажуть, що попри збільшення кількості вакансій і резюме, проблема браку кадрів і невідповідність професій залишається актуальною.

"Позитивна динаміка резюме частково полегшила ситуацію з нестачею кадрів, проте проблема залишається серйозною і продовжує впливати на функціонування компаній. Крім того, існує значна невідповідність між запитуваними професіями," - зазначено в макроекономічному прогнозі Національного банку України.

Третій чинник - інфляція. Вона виступає однією з найбільш суттєвих перешкод для підприємництва, оскільки ускладнює передбачення витрат, доходів та рівня прибутковості. Це, в свою чергу, знижує довіру та призводить до відстрочки інвестиційних рішень.

З підвищенням цін на енергоносії, транспортні послуги, заробітну плату та сировину, вартість виробництва товарів також зростає. Якщо бізнесмен не має можливості підняти ціну на свій продукт, його прибуток може суттєво зменшитися або повністю зникнути.

Окрім того, інфляційні процеси спричиняють зменшення купівельної спроможності. Коли людина стикається зі зниженням своїх реальних доходів через інфляцію, її витрати скорочуються. Це призводить до зниження попиту, що, в свою чергу, негативно впливає на малий і середній бізнес.

На четвертому місці - зростання вартості енергоносіїв і нестабільність логістики (33%), а також зміни в регуляторній та податковій політиці (27%).

Водночас проблеми з електропостачанням стали менш значущими, ніж у минулому.

"Проблеми з електропостачанням значно зменшилися. Цю тенденцію ми відстежуємо вже протягом кількох місяців. Це найнижчий показник з початку повномасштабного вторгнення", - повідомив Ангел.

Наступними, хоч і з помітним відставанням, йдуть інші фактори.

"Лише 17% опитаних зазначили, що інтеграція до ЄС та адаптація до норм ЄС буде впливати на їхній сектор. На геополітичну і політичну нестабільність вказали 13% бізнесу, як і на розвиток цифрових технологій. Вплив штучного інтелекту, кліматичних викликів та обмеження вільної торгівлі на їх сектори очікує по 7% бізнесів", - зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.

У червні показник відновлення бізнес-активності зазнав незначного зниження.

Водночас рівень невизначеності для підприємців суттєво підвищився. У перспективі 6 місяців частка тих, хто не розуміє, яким буде загальноекономічне середовище в Україні, зросла. Невизначеність щодо фінансово-економічного стану на власному підприємстві теж збільшилась.

Частка тих, хто не зміг спрогнозувати стан бізнесу через два роки, зросла з 28,7% до 37,4%. За словами Кузяків, на це впливають геополітична нестабільність та збільшення обстрілів цивільної інфраструктури.

Одночасно, частка підприємців, які не прогнозують значних змін у виробничому процесі протягом найближчих двох років, досягла найбільшого рівня з жовтня 2022 року - 85,6% респондентів планують зберігати існуючий обсяг виробництва.

При цьому частка підприємств, які планують розширення виробництва впродовж 3-4 місяці, несуттєво знизилась.

Також спостерігається тенденція на скорочення середньої тривалості портфелю нових замовлень.

В уряді розуміють, що бізнес через війну переживає не найкращі часи, тому намагаються його підтримати.

Згідно з даними Міністерства економіки України, з початку 2025 року українські бізнесмени отримали 13 970 пільгових кредитів у рамках програми "Доступні кредити 5-7-9 %", що в сумі становить 44,3 мільярда гривень.

За словами Андрія Телюпи, заступника міністра економіки України, ця програма надає підтримку підприємцям, які працюють у реальному секторі економіки. Більшість виданих кредитів орієнтовані на фінансування інвестиційних проектів, розширення переробних потужностей та допомогу бізнесу в регіонах з високим рівнем військових загроз.

Окрім того, нещодавно Кабінет Міністрів України ухвалив оновлену редакцію програми підтримки переробної промисловості, додавши новий напрямок – гранти на відновлення бізнесу після атак з боку Росії.

Відповідно до постанови уряду, компанії можуть претендувати на компенсацію до 16 мільйонів гривень, проте не перевищуючи розмір задокументованих збитків. Це стосується відшкодування витрат на придбання, транспортування та встановлення обладнання.

Прем'єр-міністр України Юлія Свириденко зазначила, що інтенсивні обстріли завдають значної шкоди українській промисловості. Від цього компанії щоденно втрачають цінне обладнання, яке потребує термінового ремонту.

Для того щоб отримати максимально допустиму суму фінансової підтримки, підприємству необхідно вкласти щонайменше 4 мільйони гривень зі своїх власних ресурсів.

На гранти можуть претендувати мікро-, малі та середні підприємства, а також фізичні особи-підприємці, що займаються діяльністю в галузі переробної промисловості.