Без води та ліфтів, але оренда до 15 тисяч: як у Києві райони адаптуються під час відключень електроенергії -- відео

Вплив великої ракетної атаки на енергетичну інфраструктуру Києва: вимкнення електроенергії, водопостачання та адаптація нових графіків. Як жителі столиці готуються до зимового сезону, роль автономних ОСББ та новий законопроєкт, що розглядається Верховною Радою.

На початку цього тижня росіяни завдали однієї з наймасштабніших ракетних атак по об'єднаній українській енергосистемі за останній рік. Через це з аварійними знеструмленнями упродовж тижня, зокрема, живе Київ та Київщина. У столиці майже відсутня власна генерація, тому мегаполіс залежить від центральної системи електропостачання. Графіки до Києва намагаються повернути, але це вдається зробити лише в деяких районах і тільки на кілька годин. Відтак напередодні зупинялася робота метрополітену та громадського електротранспорту, а також паралізувало і систему водопостачання: в окремих районах води у будинках не було близько доби.

Цього тижня у Верховній Раді був представлений законопроєкт, що, незалежно від типу багатоквартирних будинків, допоможе мешканцям міст підготуватися до зимових морозів. Як цей законопроєкт вплине на життя в містах, які основні виклики стоять перед Києвом у контексті енергетичної безпеки та як самі кияни готуються до холодів, враховуючи спогади про важку минулу зиму, — розбиралася журналістка ТСН Ірина Кондрачук.

"На Троєщині готуються до зимового сезону: укриття ДСНС та паливні генератори"

Троєщина — житловий район на лівому березі Києва. Тут проживає близько 250 тисяч осіб, що дорівнює населенню цілого Житомира. Минула зима була вкрай важкою для цього місця: противник знав, що район залежить від єдиного джерела енергетики — теплоелектроцентралі, тому робив усе можливе, щоб мешканці багатоповерхівок залишалися без опалення, гарячої води та електрики.

Перед наступною зимою місцеві багатоповерхівки були оснащені генераторами, що забезпечують електроенергією ліфти та водяні насоси. Цю підтримку надали міжнародні організації, а керуюча компанія взяла на себе відповідальність за їхнє обслуговування. Проте, через нестачу пального, дизельні агрегати іноді не працюють.

Олександр Бурля, мешканець Києва, повідомив: "У нас відсутнє паливо, тому ми збираємо кошти у людей, аби заправити автомобілі".

Олександр ділиться своїми думками: до цього часу разом із сусідами збирали по 500 гривень на місяць на пальне. Проте тепер планують здавати по 2000 гривень, оскільки ціни продовжують зростати. Вони самостійно організовуються – наразі все базується на довірі до тих, хто ініціює ці процеси. На останніх зборах, що проходили перед настанням холодів, більше ста мешканців зібралися, щоб об’єднатися в ОСББ.

Проте, в сусідній 25-поверховій будівлі, усвідомлюючи власну безвихідь, мешканці почали формувати черги до голови діючого ОСББ з проханням взяти на себе управління і їхніми об'єднаннями співвласників.

Михайло Візеренко, голова ОСББ у м. Київ: "Це ж треба було влітку все робити. У минулому році була ця історія, і в цьому ж році повторилася: люди просять, щоб йшов головою, тільки коли починаються холоди".

Пані Ірина виконує обов'язки консьєржки у одному з житлових будинків. Вона мешкає зовсім поряд і на власному досвіді відчуває різницю між ОСББ та звичайним житлом. На роботу вона взяла з собою все, що залишилося в холодильнику.

Ірина, консьєржка: "Вже два дні без світла... Вчора лише на три години включили електрику. Я принесла всі свої запаси сюди, щоб зберегти продукти".

Колись вона мріяла створити ОСББ і у своєму будинку-гостинці, але через борги сусідів від ідеї відмовилася: зізнається, що тепер під час знеструмлень їй легше залишатися на роботі.

Енергонезалежність за мільйони гривень: автономний будинок 24/7

Оренда в багатоповерхівці з активним ОСББ вже зросла вдвічі – до 15 тисяч гривень, у той час як сусідні будинки пропонують квартири за 8 тисяч. Люди охоче платять більше, оскільки в періоди відключень електроенергії тут функціонують ліфти, у квартирах є постійна подача води та доступ до Інтернету. Під'їзди забезпечені освітленням, встановлені камери відеоспостереження, а також є підігрів підлоги біля входу і навіть кавовий апарат у холі.

Михайло Візеренко, голова ОСББ у м. Київ: "10 годин ми працюємо на інверторі. Дві години ми працюємо на генераторі: він автоматично заряджає батареї і заживлює будинок. Люди не бачать перемикання. Будинок працює, одним словом, 24/7".

У умовах війни цей двір уже отримав третій генератор. Перші два, менш потужні, мешканці придбали за власні кошти, тоді як новий став подарунком від благодійників. Частину витрат (приблизно 300 тисяч гривень) на енергетичну незалежність покрила держава в рамках програми "СвітлоДім", а ще частину — місто за програмою "30 на 70". Загалом система альтернативного живлення обійшлася будинку більше ніж у 2 мільйони гривень.

Проте для злісних боржників у будинку діють суворі правила.

Михайло Візеренко, голова ОСББ у м. Київ: "Всім не догодиш. Єсть такі люди, їм не подобається це все, що зараз є. Щоб поїхати в ліфті -- треба піднести свій ключик, який прописаний номером квартири. Ти пікнув на зчитувач і натиснув свій поверх -- і ти поїхав. Боржники -- відключені, вони ходять сходами. І так само з сміттєвими баками. Це ми всі колективно прийняли рішення, весь будинок за це проголосував".

Грани автономії, водопостачання та перспективи скасування обмежень на тарифи.

Проте існує межа, яку жодне навіть найенергійніше ОСББ не може подолати — це постачання міської води та тепла. Якщо тиск у центральних комунікаціях знижується, то навіть при наявності резервного живлення, крани залишаються сухими.

Отже, на масштабних об'єктах водопостачання місто будує додаткові 50 мегаватів потужності, а на менших об'єктах встановлює більше 100 генераторів, що додає ще 11 мегаватів. У міській раді зазначають, що саме ці заходи дозволили відновити водопостачання в домівках всього за пів доби або добу після останнього відключення електрики.

Петро Пантелеєв, виконуючий обов’язки першого заступника голови Київської міської державної адміністрації, зазначив: "Ініціатива зі спорудження електростанцій забезпечить резервне енергопостачання для водопровідної системи. Вона зможе функціонувати під час відключень, однак не зможе повністю замінити основну систему енергозабезпечення для об’єктів водопостачання".

Ситуація з теплопостачанням виглядає наступним чином: місто та уряд мають намір запустити 13 об'єктів резервного теплопостачання. Проте, повністю і швидко змінити енергетичну інфраструктуру, яка формувалася протягом десятиліть ще за радянських часів, не є реалістичним. Фахівці зазначають, що для того, щоб мережі не почали руйнуватися, необхідна їх капітальна модернізація, а це, в свою чергу, потребує фінансових вливів. Однак через мораторій, що діє з початку війни, підвищити тарифи на послуги наразі неможливо.

Михайло Лук'яник, фахівець з центрального теплопостачання в громадській організації "Екоклуб", зазначає: "Можна надати операторам більше можливостей для маневру та переглянути систему тарифів, щоб стимулювати їх до модернізації інфраструктури. Слід сісти за стіл переговорів і обговорити: оператори висловлять свої потреби та можливості, а держава, враховуючи вимоги Європейського Союзу, визначить, на які кроки вона готова піти".

На запит Європейського Союзу, відповідне міністерство готується скасувати мораторій на тарифи на енергоносії, що може призвести до підвищення цін у платіжках вже наступного року. Щоб уникнути несподіванок, мешканців закликають звернути увагу на програми енергоефективності. Для цього планується відкрити доступ до грантових коштів не лише для об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, а й для всіх багатоквартирних житлових комплексів — відповідний законопроєкт вже подано на розгляд парламенту.

Наталія Козловська, заступниця міністра інфраструктури України, зазначила: "Головне питання, яке ми маємо вирішити, полягає в тому, щоб визначити будинок як юридичну особу. Це дозволить їм скористатися різними програмами, проектами та пільгами, які доступні в містах, оскільки вони матимуть статус юридичної особи і зможуть отримувати цю підтримку".

На цю ж юридичну особу можна буде реєструвати і прибудинкову землю. На це рішення дуже чекає голова ОСББ Михайло: тоді його будинок зможе оформити територію двору, а з нею -- і дозвіл на власну свердловину та котельню.

Цими стратегічними методами мешканці Києва демонструють, що подолати блекаут можливо, коли сусіди в одному будинку об'єднуються в команду.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: ГЕНЕРАЛ ДУКА В СУДІ: шок-заяви! КОЛАПС У КИЄВІ й анонс від ТРАМПА | ТСН 20:00 6 листопада