Окупантам вдалося оголосити про відновлення драматичного театру в Маріуполі (фото)

Інформацію про те, що театр повертається до роботи після відновлення, оприлюднили кілька пропагандистських медіа.

У день урочистого відкриття на цій сцені виступили виконавці з Маріуполя та Росії. Театр отримав від пропагандистів титул "одного з найкращих у Росії та світі", а також був проголошений "символом відновлення Донбасу".

Згідно з інформацією, опублікованою ВВС, у театральному репертуарі можна знайти як російські, так і інші постановки, такі як "Аленький цветочек", "Царівна-жаба" та "Улюбленець імператриці".

Окупанти заявили, що "піклуються про новорічний настрій маріупольців", тому будівлю підсвітили, а на Театральній площі поставили ялинку. Востаннє вона там була перед повномасштабним вторгненням ЗС РФ в Україну.

У Маріупольській міській раді наразі не надавали жодних коментарів щодо запуску театру, так само, як і глава Центру вивчення окупації Петро Андрющенко поки що не висловлювався з цього питання, незважаючи на його активну діяльність у висвітленні подій в окупованому місті.

Маріупольський драмтеатр звели в 1956-1960 роках у стилі радянського монументального класицизму. За проєктом у театрі були дві сцени: велика на 800 місць і мала на 70. Над головним фасадом розмістили фронтон із розвиненою скульптурною групою, де зобразили металургів і хліборобів як представників "головних професій" Приазов'я.

У 1983 році Донецький обласний академічний драматичний театр, який спочатку носив цю назву, був визнаний пам'яткою архітектури в Маріуполі.

16 березня 2022 року під час повномасштабного вторгнення ЗС РФ в Україну російські військові скинули на театр у Маріуполі авіабомбу. Їх не зупинив навіть величезний напис "Діти" на площі перед будівлею, де ховалися від бомбардувань від 1000 до 1200 мирних жителів.

Достеменно невідомо, скільки людей загинуло. Згідно з різними оцінками, в той день потерпіло від 300 до 600 осіб.

Після захоплення території російські війська спершу встановили паркан навколо місця свого злочину, прагнучи приховати розбирання завалів, що містили тіла загиблих, і запобігти фіксації доказів.

Український журналіст Юрій Бутусов поділився на своєму каналі перехопленими розмовами, які розкривають деталі організації евакуації загиблих з драматичного театру в Маріуполі. Зокрема, для цих цілей було направлено запит на доставку трактора з лафетом та спеціальної техніки для транспортування "двохсотих".

У липні 2022 року адміністрація Маріуполя повідомила, що окупаційні сили провели "слідство". Вони стверджували, що смердючий запах, що заполонив приміщення театру, виник не внаслідок загибелі сотень людей від російського авіаудару, а через таємний склад з протухлою рибою.

"Як і передбачалося, окупанти заявили, що вибух був із середини української армії, а загинули лише 14 осіб. Це чергова брехня, яка буде використовуватися з метою пропаганди", -- констатували в міській раді.

Крім того, зазначається, що слідчі ігнорували свідчення очевидців, не провели аналіз супутникових знімків та радарних даних, отриманих безпосередньо перед і після нападу.

Експерти Amnesty International у своєму детальному аналізі прийшли до висновку, що російські військові, очевидно, навмисно атакували театр, усвідомлюючи, що там знаходились сотні цивільних осіб. Існує ймовірність, що вони скинули дві бомби вагою по 500 кілограмів, які вибухнули одночасно.

У серпні 2025 року Генеральний прокурор України Руслан Кравченко розповів, що прокуратура Донецької області заочно повідомила про підозру генерал-лейтенанту ЗС РФ. Йому інкримінують порушення законів і звичаїв війни під час боїв за Маріуполь.

Ім'я військового злочинця не було озвучено, проте мова йшла про керівника 4-ї армії південного військового округу повітряно-космічних сил. З 2019 року цю роль виконує генерал-лейтенант Ігор Мірошниченко.

Згідно з інформацією, наданою колишнім радником мера Маріуполя та нинішнім керівником "Центру вивчення окупації" Маріуполя Петром Андрющенком, наказ про бомбардування Драмтеатру, пологового будинку та дитячої лікарні в місті віддавав Сергій Атрощенко, якому 41 рік. Ця особа має походження з Житомирської області, але пізніше мешкала в Росії та на окупованому півострові Крим.