У вшанування пам’яті бойового медика Богдана Кряжа, відомого під позивним "Кавун".

Мріяв про вільну Україну та був готовий віддати за неї життя

Богдан народився у 2003 році в селищі Ємільчине Житомирської області. Після того, як закінчив із золотою медаллю школу у Харкові, вступив до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Хлопець мріяв стати кваліфікованим адвокатом та служити Феміді, тож обрав відповідний факультет для майбутньої кар'єри.

Богдан підтримував теплі стосунки з однокурсниками та іншими студентами, активно залучаючись до університетського життя і беручи участь у численних подіях.

"Енергійний, оптимістичний та яскравий молодий чоловік, що лише розпочинав формувати свої життєві цілі, насолоджувався кожним миттю, випромінюючи радість для своїх рідних і товаришів, та мріючи про майбутнє," - так описують третьокурсника в його університеті.

Юнак мав пристрасть до читання, створював свою бібліотеку і навіть мріяв стати автором. Богдан також був великим прихильником тварин, активно займався волонтерством і з ранніх років дбав про бездомних котів і собак, підгодовуючи їх.

Під час широкомасштабного вторгнення Російської Федерації він став частиною добровольчого батальйону "Братство", що підпорядковується Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України. У березні 2023 року він успішно пройшов курс тактичної медицини в Медичному добровольчому батальйоні "Госпітальєри", здобувши кваліфікацію бойового медика.

Мати воїна Оксана розповідає, що Богдан завжди прагнув бачити Україну незалежною і, незважаючи на свій молодий вік, був готовий відстоювати цю мрію.

За бойову операцію поблизу Бахмута, під час якої він зазнав поранення, військовослужбовець удостоївся медалі "Україна понад усе!".

Невдовзі родина отримала жахливу новину. 4 липня 2023 року Богдан загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому фронті. За місяць йому мало б виповнитися 20 років.

"Немає жодного дня, щоб я про тебе не думала, не плакала за тобою. Дуже погано, сумно без тебе, не бачу ніякого майбутнього без тебе, мій синочку. Я дякую Всесвіту, що ми - твої батьки, і що в нас був такий син, як ти. З одного боку, ми нещасні, бо тебе немає поряд, а з іншого - щасливі, бо ми були батьками такого чудового, розумного, дбайливого, доброго, найкращого і найріднішого сина на планеті. Для нас честь бути твоїми батьками. Вибач, що не вберегли...", - написала пані Оксана.

Героя поховали на Алеї слави в Харкові.

5 квітня 2024 року у Харківському ліцеї №128 в пам'ять про Богдана відкрили меморіальну дошку. Хлопець навчався в ньому, а зараз тут працює його батько Сергій - вчителем географії.

Сьогодні відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на честь мого синочка. Хоча тебе вже немає дев'ять місяців, біль у моєму серці та туга за тобою залишаються незмінними, і ці почуття супроводжуватимуть мене до кінця моїх днів. Мені так не вистачає тебе - твого сміху, веселих розповідей і підтримки. Ти є і моєю гордістю, і моєю печаллю. Я завжди буду любити тебе, мій Янголе", - поділилася своїми почуттями пані Оксана в цей значущий день.

Після загибелі Богдана побратими видали збірку його оповідань під назвою "Фантоми".