На честь героїчної медикині Тетяни Хуторної, відомої під позивним "Відьма".

Всі воїни, яким Тетяна надала підтримку, вижили.

Бойова медик полку "Сафарі" бригади Національної поліції "Лють" Тетяна Хуторна трагічно загинула 12 жовтня 2024 року.

Тетяна з'явилася на світ у Житомирі. Після завершення навчання в одній із місцевих шкіл вона вирішила реалізувати свою дитячу мрію — стати поліцейською. Часті відвідини батька на його роботі у Державтоінспекції допомогли їй визначитися з професійним шляхом ще в юності. Спочатку Тетяна отримала освіту в Національному університеті внутрішніх справ за спеціальністю "Правознавство", а згодом закінчила Житомирське училище професійної підготовки працівників міліції (тепер — Житомирська академія поліції) та розпочала свою кар'єру у правоохоронних органах.

Тетяна присвятила понад 15 років службі в правоохоронних органах. Вона обіймала посаду старшого слідчого в слідчому відділі, а також старшого інспектора в черговій частині районного відділу поліції. Пізніше стала оперуповноваженим карного розшуку, здобувши звання капітана поліції. Її захоплювало те, що робота поєднує в собі велику відповідальність і ризик. Тетяна, володіючи сильними характерними рисами, також мала талант до малювання, захоплювалася літературою, подорожами та безмежно любила свою доньку.

Коли розпочалася повномасштабна війна, капітан поліції одразу вирішила, що піде на військову службу, але спочатку її стримали батьки, які були розгублені й не розуміли, як далі розвиватиметься ситуація. Утім, згодом Тетяна таки домоглася свого, приєднавшись до полку "Сафарі" у лютому 2023 року.

Я запитала себе: "Якщо всі підуть, хто ж захистить нашу країну?". Ні, я не засуджую нікого. Кожен має право на свій вибір і спосіб життя. Я сподівалася, що більшість чоловіків, які виїхали на початку війни, повернуться і візьмуться за зброю, проте, на жаль, я помилилася. Тому я вирішила приєднатися до фронту і стала частиною полку "Сафарі", - поділилася своїми думками в останньому інтерв'ю військовослужбовиця.

В медичному підрозділі Тетяні присвоїли позивний "Відьма" завдяки її яскравим очам і здатності працювати в команді з вражаючою злагодженістю.

На роботі, під час виконання обов’язків, іноді колеги жартували: "Ти, напевно, чаклунка, адже тобі завжди щастить. Як тільки ти вирушаєш на виклик, все складається вдало. Розслідування завершуються успішно, і з командою ми чудово взаємодіємо", - поділилася спогадами військовослужбовиця.

Ті, хто мав честь знати Тетяну, стверджують, що її рішучість і внутрішня сила могли б вистачити на кількох чоловіків. Незважаючи на це, вона завжди випромінювала усмішку і була справжнім центром уваги в будь-якій компанії.

Військова медичка ніколи не виявляла, що переживає труднощі. Вона працювала з неймовірною швидкістю та впевненістю, рятуючи життя пораненим бійцям.

- Бойовий медик - не лише "перша медична допомога на фронті", а й батько, мати, сестра і брат... Найбільший мій страх - втратити бійця. Навіть після того, як його забрали з поля бою до лікарні, я цікавлюсь його подальшою долею. Можливо, саме той факт, що всі бійці, яким я надавала допомогу, вижили, мотивує мене працювати далі, - поділилася жінка незадовго до своєї загибелі.

Тетяна й сама неодноразово потрапляла під ворожі обстріли та отримувала поранення, але щоразу казала, що все заживе і поверталася до виконання завдань.

- Для хлопців вона була взірцем. Коли під час стресів треба було орієнтуватися, Тетяна завжди знала по годиннику, де і що розташоване... Дуже мріяла купити будинок, повернутися додому. Розказувала, які помідори в неї будуть рости. Ніколи не забувала, що вона є мамою дівчинки. На відстані підтримувала зв'язок і з вчителькою, і з донькою... Її поважали і любили не тільки наші хлопці, а й воїни ЗСУ, які з нами несуть службу на Торецькому напрямку, - згадує про "Відьму" психологиня полку "Сафарі" Оксана Кожухар.

За сумлінну військову службу Тетяна Хуторна нагороджена медаллю "Ветеран війни - Учасник бойових дій", відзнакою Головнокомандувача ЗСУ "За збережене життя", відзнакою "За сумлінну службу", а також численними грамотами та подяками.

Медикиня загинула у віці 38 років під час виконання бойового завдання на сході України.

Після прощання у Свято-Михайлівському кафедральному соборі Житомира Тетяну поховали на Смолянську військовому кладовищі.

Визнання та слава Героїні!