Витримали удари історії: які таємниці ховають українські села з незвичною назвою "Білка" (фото, відео)

В Україні налічують щонайменше дев'ять сіл із назвою Білка. Розповідаємо про найдавніші з них

На карті України можна виявити декілька населених пунктів з незвичайною назвою Білка. Незважаючи на спільну назву, кожне з цих сіл має свою неповторну історію, географічні особливості та цікаві легенди про своє походження. Вони розташовані в різних регіонах та мають багатовікову історію, яка залишає свій слід.

Наразі в Україні щонайменше дев'ять сіл мають назву Білка. Походить вона або від рудих лісових звірів, або ж від кольору "білий". "Телеграф" розповість про найдавніші поселення з цією назвою.

Село має багатий історичний спадок, перша згадка про яке відноситься до 1600 року. Через його територію протікає річка Кривуха. За народними переказами, це поселення було засноване людьми, яких направляли сюди "на покуту", а свою назву отримало завдяки численним білкам, що мешкають у навколишніх лісах.

Це село ще більш давнє, перша згадка -- 1589 рік. Село виникло як козацьке поселення. Тут існувала Більчанська сотня, згадана в документах XVII століття. У 1676 році тут збудували першу церкву, яка після пожежі була відновлена і стоїть донині. На початку 20 століття село було настільки велике, що мало власну волость. На гербі села зображена золота білка, яка тримає стрілу -- символ козацького минулого Білчанської сотні.

У Житомирській області спостерігається значна концентрація топонімів, пов'язаних із назвою "Білка". Одне з таких сіл заслуговує на особливу увагу. Це село знаходиться в поліській зоні, приблизно за 35 км від Коростеня та за 12 км від станції Омелянівка. У XIX столітті тут функціонували водяний млин, навчальний заклад, готель, винокурня та гуральня, а також дерев'яна церква, зведена в 1775 році, яка є значущою історичною пам'яткою. Село Білка належало родині Тишкевичів і входило до так званого "білоцького ключа", що об'єднувало кілька сусідніх сіл. На карті Полісся, датованій 1650 роком, Білка вже позначена як місце збору червця — цінного натурального барвника, хоча офіційна дата заснування села вважається 1775 роком.

Село відзначається своєю насиченою середньовічною історією, адже в історичних літописах його можна зустріти під іменем Добрутрич. У 1512 році тут польське військо завдало нищівної поразки татарському загону — ця подія навіть знайшла своє відображення в поетичних хроніках. Цікаво, що на території села виявлено залишки поселення черняхівської культури, що свідчить про безперервність життя в цих краях щонайменше з III до V століття.

У Львівській області можна знайти й інші населені пункти з назвою Білка — Верхню та Нижню. Нижня Білка раніше носила титул Королівської, оскільки була частиною польської корони. Верхня Білка, що також відома як Шляхетська, вперше згадується в документах 1400 року, тоді як Нижня — у 1405 році. Історично назва села пов'язана зі словом "білий". У центрі Нижньої Білки збереглася будівля колишнього костелу, яка тепер функціонує як церква. Село розташоване на стародавньому Глинянському торговому шляху.

У Верхній Білці зберігся один із найстаріших храмів регіону — колишній костел святого Войцеха, який був зведений у 1546 році і має готичні декоративні елементи. Це село протягом історії належало магнатським і шляхетським родам, таким як Гербурс, Сапіги та Уруські.

Раніше "Телеграф" розповідав про село з цікавою назвою Чортория. Звідси походить актор Іван Миколайчук.