Підготовка держави до зимового періоду — це колективний виклик.

660 об'єктів у Харківській, Полтавській та Донецькій областях мають забезпечити захистом від атак в межах підготовки до наступної зими. Ці роботи передбачено планами стійкості регіонів, представленими на п'ятому засіданні урядового Координаційного центру. Про це повідомила Прем'єр­міністр Юлія Свириденко за підсумками засідання.

"Ми розпочали підготовку до наступного опалювального сезону ще в кінці лютого. Кожен регіон має затверджений план, в якому визначено пріоритети: захист критичної інфраструктури, розвиток дистрибуційної генерації, а також забезпечення безперебійного теплозабезпечення, водопостачання та водовідведення. Уряд виділив фінансування на першочергові роботи та спростив адміністративні процедури. Голови областей і громад, а також оператори критичної інфраструктури несуть особисту відповідальність за своєчасне виконання задуманого. Це колективне завдання -- підготувати країну до зими в умовах триваючої війни та постійних загроз з боку ворога," -- підкреслила Юлія Свириденко.

Зокрема, стратегія стійкості Харківської області передбачає захист 540 ключових об'єктів інфраструктури від можливих атак. Крім того, намічено впровадження 55,5 МВт додаткової розподіленої генерації, що забезпечить функціонування систем тепло- і водопостачання, а також водовідведення та інших важливих об'єктів. Для резервного живлення планується задіяти 764 генератори. Особливу увагу буде приділено децентралізації теплопостачання: у Харківській області планується впровадження майже 130 МВт розподіленої теплової генерації. Загальна потреба в фінансових ресурсах для реалізації цієї стратегії перевищує 32,296 млрд грн.

План стійкості Полтавської області передбачає захист 83 критично важливих об'єктів інфраструктури та впровадження близько 106,4 МВт розподіленої генерації. Для зміцнення резервного електропостачання планується залучення 248 одиниць обладнання для систем тепло-, водопостачання та водовідведення. Особливу увагу приділено розвитку розподіленої теплової генерації. У рамках цього плану заплановано введення 31,68 МВт когенераційних установок і блочно-модульних котелень, а також будівництво котельні та ЦПТ загальною потужністю 115,8 МВт. Загальна сума фінансування для реалізації плану стійкості Полтавської області становить 5,065 млрд грн.

План стійкості Донецької області передбачає захист 37 об'єктів критичної інфраструктури та введення до 68 МВт додаткової розподіленої генерації. Для резервного живлення об'єктів тепло­, водопостачання і водовідведення заплановано залучити 87 одиниць обладнання загальною потужністю 41,7 МВт. Загальна потреба у фінансуванні плану стійкості Донецької області становить 1,989 млрд грн.

На засіданні розглянули стан робіт із захисту об'єктів критичної інфраструктури в інших областях -- наскільки регіони готові рухатися за графіком і як просувається реалізація перших етапів.

На наступному тижні всі регіони повинні представити свої плани щодо співфінансування проектів за рахунок місцевих бюджетів. Уряд вже виділив кошти для першочергових робіт. У березні було виділено загалом 22,1 млрд грн на захист 576 об'єктів, що є найбільшими витратами з резервного фонду державного бюджету. Ці фінансові ресурси вже направлено на захист ключових енергетичних об'єктів, підстанцій, трансформаторних станцій, газорозподільчих станцій, а також інфраструктури Укрзалізниці.

Більшість регіонів країни вже розпочали реалізацію робіт, і на сьогоднішній день виконання першого етапу досягло 46%. Мова йде про підготовчі роботи, включаючи геологічні та геодезичні дослідження, формування технічних завдань та підготовку майданчиків. Декілька областей, зокрема Миколаївська, Чернігівська, Житомирська, Запорізька, Тернопільська, Харківська та Волинська, вже почали роботи з демонтажу обладнання. Укрзалізниця, в свою чергу, успішно завершила цей етап на всіх своїх об'єктах. Агентство відновлення, Запорізька обласна військова адміністрація та Укрзалізниця перейшли до етапу облаштування фундаменту, -- зазначив віцепрем'єр-міністр з відновлення та міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба.

Основну увагу на засіданні приділили забезпеченню безперебійного водопостачання та водовідведення як одному з базових елементів стійкості громад.

У рамках діяльності міжвідомчої команди було здійснено всебічне дослідження обласних центрів та великих міст з населенням понад 100 тисяч осіб. Аналізувалися ключові ризики, такі як залежність від єдиного водного джерела, вразливість інфраструктури та нестача альтернативних сценаріїв для функціонування систем.

За підсумками сформовано портфель інфраструктурних рішень, спрямованих на перехід до стійкої та резервованої моделі водопостачання. Ідеться зокрема про захист об'єктів водопостачання; створення резервних джерел водозабору; розвиток автономного водопостачання; кільцювання мереж у великих містах; модернізацію обладнання та зменшення енергоспоживання; забезпечення резервного енергоживлення об'єктів водоканалів.

Здійснення цього набору рішень дозволить забезпечити стабільне водопостачання для більше ніж 9 мільйонів людей. Ключовим є те, щоб міста мали доступ до води в будь-яких умовах і не були залежні від одного джерела або єдиного алгоритму роботи системи. Окремо розглядається можливість створення мережі мобільних водозабірних комплексів швидкого реагування, які можна буде розгорнути у разі необхідності. Це фактично означає формування національного резерву для аварійного водопостачання, -- підкреслив Олексій Кулеба.

Отже, ключові рішення повинні бути підготовлені до старту опалювального сезону 2026-2027 років.

Плани стійкості регіонів представляють собою систему заходів, спрямованих на підготовку енергетичних мереж та житлово-комунального господарства до наступного опалювального сезону. Цю ініціативу реалізує уряд спільно з обласними військовими адміністраціями та місцевими громадами. Загальна сума, необхідна для фінансування цих заходів, оцінюється в 278 мільярдів гривень (приблизно 5,4 мільярда євро). Для забезпечення цих витрат уряд активно шукає можливості залучення фінансових ресурсів від міжнародних партнерів. Крім того, планується участь громад у співфінансуванні проектів для комунальної інфраструктури.