Після служби на передовій та отримання травм: як військовий досвід сприяє розвитку кар'єри ветерана в бізнес-сфері.

В перший день повномасштабного конфлікту Василь Назаренко приєднався до Збройних Сил України та виконував бойові завдання на найактивніших ділянках фронту в Донеччині. Літнього сезону 2023 року, під час бойових дій біля Торецька, він зазнав серйозного вогнепального поранення голови. Після цього його чекав тривалий період лікування в шпиталях та кілька складних хірургічних втручань. Зараз у Василя встановлена титансова пластина, що замінила частину черепа, а також залишився уламок, який лікарі вважають небезпечним для видалення. Проте, незважаючи на тяжку травму, він зміг повернутися до професійної діяльності та очолити службу безпеки в групі логістичних компаній ZAMMLER.

Василь Назаренко, 32 роки, походить із Житомирщини та має чітке уявлення про те, як важливо починати все з нуля. Вісім років тому він приєднався до команди ZAMMLER на позицію охоронця в центральному офісі. З часом він обіймав різні посади та поступово піднявся до керівника служби безпеки. Цей відділ фактично було створено ним з нуля, адже йому вдалося переконати керівництво в його важливості.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, сумнівів, чи долучатися до війська, не було.

"Моя мотивація була очевидною — захистити сім'ю, свою батьківщину і, звісно, виконати свій обов'язок перед українським народом. У мене навіть не виникало сумнівів щодо того, чи варто йти на фронт. Я вивіз дружину і маленького сина з Києва в Макарівський район, який, як мені здавалося тоді, був безпечнішим. На жаль, пізніше цей район також потрапив під окупацію. А я вирушив до військової частини," — згадує Василь.

На передовій виявилися корисними професійні здібності: стратегічне планування, аналіз обставин, миттєва реакція та вміння налагоджувати контакт з людьми різних поколінь.

"Компанія виявила значну підтримку, надавши нам автомобіль підвищеної прохідності, приціли з тепловізором і рації. Одна з цих рацій стала вирішальною для порятунку мого життя. Нашу позицію постійно обстрілювали, і інтенсивність бойових дій з ворогом зростала. Я отримав тяжкі поранення разом з кількома побратимами. Мене вже записали до списків загиблих, але саме ця радіостанція врятувала мене. У хаосі ситуації її використали для виклику евакуації, і в той момент я знову видав звук. Побратими зрозуміли, що я ще живий," – ділиться Василь Назаренко.

Його евакуювали спочатку до лікарні Мечникова в Дніпрі, потім перевезли до Києва. Шанси на життя були мінімальні.

"Мені на пам'яті залишився той момент, коли його дружина подзвонила і повідомила, що Василь отримав серйозні поранення і зараз перебуває у лікарні. Тоді його шанси на виживання становили лише 10%. Ми швидко зібралися, обговорили ситуацію і вирушили його провідати, коли він вже міг спілкуватися. З того часу ми регулярно відвідували його, кожен по черзі. Крім того, ми змогли допомогти з оплатою однієї з операцій," – ділиться спогадами Людмила Сизоненко, HR-директорка групи компаній ZAMMLER.

Захисник повертався до активного життя поступово, проходячи фізичну та медичну реабілітацію, а також перші тренування. Лікарі були вражені швидкістю його відновлення і жартували, чи не займався він карате, адже його голова виявилася такою міцною. Сам Василь вважає, що секрет його успіху полягає в постійній підтримці фізичної форми, адже спорт став ключовим елементом його відновлення. Не менш важливою в цьому процесі була підтримка його колег.

"Збереження робочого місця та фінансова підтримка – це важливо, але найголовніше – це присутність людей. Бути в лікарні психологічно складно: ти бачиш пацієнтів у важкому стані, хтось не виживає, а хтось лише може повільно кліпати очима. Цей біль відчувається в повітрі. Те, що приїжджали не лише родичі, а й колеги, створювало відчуття, що я не один, і що в мене ще є можливість продовжувати працювати," – розповідає він.

Повернення до команди не стало для всіх несподіванкою. Співробітники були в курсі кожного етапу його лікування і могли спостерігати, як Василь приходив до офісу ще до свого демобілізаційного процесу. У листопаді 2023 року, після того як він був звільнений зі служби з медичних причин, Василь Назаренко знову приступив до роботи в ZAMMLER GROUP. Сьогодні під його керівництвом працює близько тридцяти осіб.

Усе починається з дисципліни, переконаний Василь. У війську будь-яка помилка може коштувати життя, у бізнесі -- грошей, репутації чи безпеки людей. Тому він вимагає від колег порядку і прагне показувати приклад сам -- від охайного вигляду до пунктуальності.

"Безпека -- це не тільки охорона периметра", -- пояснює він. Йдеться про цілий комплекс: фізичну й технічну безпеку, кадрові перевірки, захист матеріальних цінностей і репутації, внутрішні розслідування, регламенти та профілактику ризиків.

Війна навчила його швидко реагувати, оцінювати ризики й бачити сигнали в поведінці людей, на які раніше не звертав уваги. Тепер ці навички він застосовує у бізнесі -- від перевірки співробітників і захисту вантажів до роботи з ризиками для компанії.

Новий унікальний досвід полягає в усвідомленні того, що війна відбувається не тільки на фізичних фронтах, але й у цифровому просторі.

"Хоча обладнання та продукція можуть бути присутніми на складі, збита з пантелику система здатна призвести до зупинки бізнесу та фінансових втрат. Саме тому я зараз звертаю увагу на питання цифрової безпеки, досліджуючи загрози та можливості, які приносить штучний інтелект. Нейромережі можуть виступати як засобом захисту, так і джерелом ризиків, в залежності від їх використання. Для корпоративного світу це нова реальність, яку не можна ігнорувати", -- зазначає він.

Керівник служби безпеки групи логістичних компаній ZAMMLER, ветеран Василь Назаренко, на Business Security Evolution Conference, 2024

Колеги відзначають: після повернення Назаренко став більш суворим і прямолінійним у спілкуванні. Чітко вказує на недоліки й одразу пропонує, як їх виправити.

"Ми помітили, що він став значно більш вимогливим до організації та дотримання дисципліни. Він відкрито висловлює своє бажання до змін та підвищив стандарти для всієї служби безпеки. Крім того, він безперервно навчається — як самостійно, так і на спеціалізованих курсах. Це стало для колективу чітким сигналом: війна трансформує людей, проте ці перетворення можуть зміцнити як команду, так і компанію," — зазначає HR-директорка.

Сам Василь каже, що після поранення найважче було не відновити професійні навички, а призвичаїтися до тилового життя: чути розмови про те, як уникнути служби, чи бачити патріотизм лише назовні. "Ми повинні будувати суспільство на мові, освіті, армії й медицині", -- каже він.

Тримати форму йому допомагає спорт: підйом о 4:30, розминка і щоденний біг на десять кілометрів. Він радить кожному ветерану знаходити власний ритм, повертатися поступово, не соромитися просити про допомогу.

Роботодавцям -- готувати колективи, навчати менеджерів безбар'єрної комунікації, залучати психологів і головне -- поважати досвід тих, хто пройшов війну. Не менш важливо інвестувати у перепідготовку, щоб військові навички отримали нове застосування в бізнесі. Адже саме робота може стати тим місцем, де повага не декларується, а відчувається щодня.

"Ми активно підтримуємо працевлаштування ветеранів та співпрацюємо з Державною службою зайнятості. Наразі у нашій команді налічується понад 30 мобілізованих працівників, і після їхнього повернення питання реінтеграції стане ще більш актуальним. Для нас це не лише виклик, а й унікальна можливість розвиватися разом із тими, хто пройшов через військові випробування," – підкреслює HR-директор групи компаній ZAMMLER Людмила Сизоненко.

Василь Назаренко, ветеран та керівник служби безпеки групи логістичних компаній ZAMMLER, працює на складі підприємства.

Сьогодні в Україні налічується більше 1,3 мільйона ветеранів. Разом із їхніми родинами, за оцінками, ця кількість може досягти 5-6 мільйонів. Це створює суттєвий виклик для великих підприємств, які повинні знайти способи для забезпечення успішної реінтеграції: зберігати робочі місця, надавати допомогу у перепідготовці, адаптації та підтримці родин ветеранів.

Опитування показують, що понад половина ветеранів не відчуває поваги від суспільства, і ще стільки ж мають труднощі під час пошуку роботи. Для бізнесу це сигнал: культура підтримки захисників і захисниць -- необхідна умова розвитку. Приклад ZAMMLER GROUP показує, що реінтеграція ветеранів може посилити компанію і дати їй можливість зростання.