Метеорологічні умови в більшості регіонів сприяють комфортному продовженню вегетації рослин.

26 квітня 2025 року, 16:43 "Агро Перспектива" (місто Київ) -- В цілому, погодні умови в більшості регіонів України виявилися сприятливими для подальшого розвитку сільськогосподарських рослин.

На початку та в середині третьої декади квітня над Україною панували повітряні маси, які призвели до аномально теплої та переважно сонячної погоди з літніми температурами. У денний час термометри показували від +20°С до +28°С, тоді як вночі температура коливалася між +8°С і +13°С. Лише в західних регіонах, а також на деяких ділянках півночі країни та в Приазов'ї спостерігалися незначні короткочасні дощі, що супроводжувалися грозами.

Запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту під озимими культурами на переважній частині території країни були достатніми та оптимальними (21-40 мм і більше). Лише на більшості площ Одеської, окремих площах Миколаївської, Херсонської та Вінницької областей 0-20 см шар ґрунту був недостатньо зволоженим (менше 20 мм), місцями на Одещині вологозапаси понизилися до незадовільних показників (10 мм продуктивної вологи і менше). Зволоження метрового шару ґрунту на більшості площ залишалося також достатнім та оптимальним, вміст продуктивної вологи становив 121-170 мм і більше. У південних, багатьох районах Харківської, окремих районах центральних, Київської, Сумської та Волинської областей вологозабезпечення 0-100 см шару ґрунту було задовільним (81-120 мм продуктивної вологи). В той же час на окремих площах Одеської, Херсонської та Дніпропетровської областей вологозапаси були недостатніми (менше 80 мм), місцями в Одеській області -- незадовільними (лише 50 мм продуктивної вологи).

Вологозабезпечення орного та метрового шарів ґрунту під озимим ріпаком на більшості площ було достатнім та оптимальним -- 24-46 мм та 121-160 мм продуктивної вологи відповідно.

Під ярими зерновими та зернобобовими культурами запаси вологи в орному та метровому шарах ґрунту демонстрували достатній і оптимальний рівень, становлячи 22-40 мм і більше в орному шарі та 121-170 мм і більше в метровому. В окремих регіонах південних і центральних областей запаси вологи в метровому шарі грунту були на прийнятному рівні (99-117 мм), тоді як в деяких місцях південних, а також у Дніпропетровській та Чернігівській областях спостерігалися недостатні запаси (47-72 мм продуктивної вологи).

На ділянках, призначених для вирощування кукурудзи та цукрового буряку, запаси вологи в орному та метровому шарах ґрунту виявилися оптимальними: від 21 до 45 мм та від 123 до 190 мм продуктивної вологи відповідно.

Під соняшником рівень продуктивної вологи в орному шарі ґрунту був на належному рівні, коливаючись в межах 21-40 мм.

Згідно з інформацією, наданою Інститутом кліматично орієнтованого сільського господарства НААН, у квітні через брак опадів запаси корисної вологи в метровому шарі ґрунту під озимими культурами швидко зменшувалися, коливаючись від 63 до 89 мм. На деяких полях ситуація була ще гіршою, із значеннями, що досягали 53-60 мм, що вважається незадовільним і навіть критичним. Це призвело до пожовтіння нижніх листків пшениці озимої. У майбутньому, внаслідок нестачі вологи, можливе зменшення кількості колосоносних стебел та кількості зерен у колосках.

У загальному, стан озимих зернових культур оцінюється як добрий та задовільний. Після непарових попередників рослини озимої пшениці мали висоту від 38 до 46 см, у тих, що росли після парів, висота коливалася від 47 до 55 см, а кількість пагонів відповідно становила 3 та 3-5. На деяких полях, де рослини розвинулися надто активно, спостерігалися ознаки пригнічення через нестачу вологи, в результаті чого нижні листки жовтіли, а також частково уражались різними формами плямистості. Значна частина площ була заросла бур’янами. Для контролю за бур’янами проводили хімічне прополювання, враховуючи види бур’янів та регламенти застосування. Також здійснювався захист посівів озимих культур від шкідливих організмів з додаванням мікроелементів та регуляторів росту, якщо в ґрунті були достатні запаси вологи. Ріпак озимий досяг фази повного цвітіння. Висота рослин варіювала від 110 до 136 см, залежно від попередника та терміну сівби, кількість листків становила від 12 до 18, а гілок — від 6 до 11. Діаметр кореневої шийки коливався від 1,2 до 2,0 см.

Згідно з дослідженнями фахівців Інституту землеробства НААН, агрометеорологічні умови для озимих і ярих зернових культур у центральному регіоні Лісостепу на протязі тижня виявилися сприятливими.

Рослини озимої пшениці знаходилися на п’ятому етапі органогенезу. Коефіцієнт кущення коливався від 3,0 до 3,4, при цьому висота рослин становила 36,0-40,0 см, а довжина конуса наростання — 2,5-3,5 мм. Тритикале озиме також перебувало на V етапі органогенезу, з коефіцієнтом кущення в межах 2,8-3,0, висотою 26,0-28,0 см та довжиною конуса наростання 4,0-4,5 мм. Жито озиме досягло VI етапу органогенезу, де коефіцієнт кущення варіював від 3,2 до 3,8, висота рослин становила 31,0-38,0 см, а довжина конуса наростання — 8,0-8,2 мм. Ячмінь озимий також знаходився на VI етапі органогенезу, з коефіцієнтом кущення 3,8-4,0, висотою 21,0-24,0 см та довжиною конуса наростання 6,9-7,5 мм.

Ярі зернові колосові рослини, такі як пшениця та овес, посіяні в останні дні березня, знаходилися на стадії сходів (11-12 етап розвитку), а їх висота становила 12-14 см. Ячмінь ярий перебував на стадіях 14-18 розвитку, досягаючи висоти 14-15 см.

Наразі важливо зосередитися на аналізі фітосанітарного стану посівів зернових культур, щоб вчасно ухвалювати рішення щодо їх захисту на кожному окремому полі.

Згідно з інформацією, наданою Інститутом кормів та сільського господарства Поділля НААН, на початок третьої декади квітня в області спостерігається зростання дефіциту атмосферних опадів. З початку року в середньому по регіону зафіксовано лише 64,1 мм опадів, що становить 53,4% від багаторічної норми в 120 мм.

Запаси продуктивної вологи в зоні вузла кущіння та початкового розвитку вторинної кореневої системи становлять 8-11 мм, що наближається до критичного рівня. Проте, в орному шарі ґрунту (0-20 см) ще залишаються достатні запаси вологи, які можуть компенсувати цей дефіцит. Тим не менше, весняне кущіння озимої пшениці на деяких посівах, які не встигли розкущитись після зими, відбувається повільно. Це, ймовірно, пов'язано з впливом морозів, нестачею вологи в зоні вузла цвітіння та обмеженою кількістю легкогідролізованого азоту. На сьогоднішній день на таких посівах сформувалося лише 1-1,5 додаткових пагонів, в той час як на тих, що добре розкущились восени, їх кількість досягає 3-4. Це ще раз підкреслює важливість осіннього кущіння для успішного росту рослин.

Наразі для вирощування соняшнику та цукрових буряків, а також для росту і розвитку ранніх ярих культур, спостерігаються сприятливі умови з огляду на гідротермічний режим. Проте питання збереження ґрунтової вологості залишається важливим і потребує особливої уваги.

За даними науковців Інституту сільського господарства Полісся НААН в умовах Житомирської області озимі зернові культури знаходилися в фазі виходу в трубку. Ростові процеси відбувалися досить інтенсивно. Більшість рослин ярих культур перебували в фазі сходів -- трьох листків. В цілому стан посівів озимих та ярих зернових культур задовільний та добрий.

Згідно з даними науковців Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, в західній частині Лісостепу та Полісся спостерігався літній температурний режим вище 15 °С, що разом із хорошими запасами продуктивної вологи у ґрунті створило сприятливі умови для росту й розвитку зернових культур. Пшениця озима сортів Естафета миронівська та Поларкап, висіяна 26 вересня 2024 року, перебувала на V етапі органогенезу. Озиме жито Інтенсивне 99 та ячмінь озимий Каліфорнія (сівба 24 вересня 2024 року) досягли VІ етапу органогенезу. Вівся Андрій, а також ячмені ярі Актуал і Абсолют (сівба 26 березня 2025 року) були на ІІ етапі органогенезу.

Згідно з інформацією ДУ "Інститут зернових культур" НААН, у зоні Степу рослини озимої пшениці, незалежно від сортових характеристик та умов агрономічного вирощування, досягли фази виходу в трубку. Пшениця, висіяна у ранні та оптимальні терміни (з 15 по 25 вересня), при належних умовах та на удобрених попередниках, мала середню висоту в межах 45-55 см, а кількість сформованих пагонів коливалася від 3,5 до 5,5 на рослину. Натомість, рослини, що були висіяні пізніше (з 15 по 30 жовтня), демонстрували зростання лише 35-40 см, і в середньому формували 2,0-3,0 пагонів на одну рослину. Найбільше затримки в рості спостерігалися у рослин, висіяних пізно, особливо після стерньових попередників та соняшнику, що особливо виявлялося на бідних агрофонах, де озима пшениця не отримувала достатньої кількості поживних елементів. На таких ділянках рослини формували в середньому 1,5-2,5 пагони, досягаючи висоти 25-30 см. Загалом, стан посівів на більшості площ оцінюється як добрий або задовільний, особливо в тих випадках, коли сівба виконувалася в оптимальні терміни на удобрених попередниках.

Згідно з інформацією, наданою Інститутом рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН, в східній частині Лісостепу спостерігається підвищений температурний режим, що позитивно вплинуло на ріст і розвиток озимих культур, а також ранніх посівів ярих і зернобобових. Рослини активно ростуть, і в їх розвитку відбулися зміни фаз.

На полях з озимою пшеницею продовжувалося кущіння, а в деяких районах північно-західної частини регіону спостерігали початок стеблування. Загальний стан посівів оцінювався як добрий, хоча в окремих місцях він був задовільним. Висота рослин коливалася від 23 до 30 см. Що стосується ярого ячменю, то тут зафіксовано утворення третього листка при висоті рослин 9-11 см і щільності 353-404 рослин на квадратний метр. Стан посівів в цілому оцінювався як переважно добрий. Проте в деяких ділянках південно-західної частини регіону спостерігалися проблеми: рослини ярого ячменю постраждали від заморозків, що вплинуло на їх стан. У гороху зафіксували появу третього листка, а загальний стан рослин був переважно добрим та відмінним.

На дослідних полях Інституту спостерігався активний ріст і розвиток ярих ранніх культур. Дещо повільніше відбувався ріст і розвиток озимих зернових культур. Рослини сортів озимої пшениці, залежно від строків сівби, після попередника чорний пар мали висоту від 25 до 40 см (утворення 1-3 міжвузлів), після гороху -- від 21 до 35 см (утворення 1-2 міжвузлів), сої -- від 24 до 29 см (утворення 1-2 міжвузлів), соняшнику -- від 20 до 33 см (утворення 1-2 міжвузлів). Рослини сортів і гібридів озимого жита після чорного пару мали висоту від 29 до 42 см (утворення 2-3 міжвузлів). Рослини сортів озимого тритикале після попередника чорний пар мали висоту від 28 до 40 см (утворення 3 міжвузля), а після гороху -- від 22 см до 29 см (утворення 1-2 міжвузлів). Висота рослин сортів ярої пшениці становила від 15 до 27 см (2-3 листки). Висота рослин сортів ярого ячменю становила від 12 см до 23 см (1-2 листки -- кущіння), на окремих посівах -- 5 листків. Висота рослин сортів ярого тритикале становила від 3 до 12 см (початок сходів -- повні сходи). Рослини сортів гороху мали висоту над поверхнею ґрунту від 0,5 до 11 см (повні сходи -- 3-4 листки). Розпочато сівбу соняшнику. Тривало внесення гербіцидів на посівах озимих зернових культур та проводилась підготовка ґрунту під сівбу пізніх ярих культур.