Експерт зазначає, що політична відповідальність за "некваліфікованих" членів комітетів Верховної Ради покладається на фракції.

Юрист Олег Шрам висловив думку, що Верховна Рада та депутатські фракції несуть політичну відповідальність за недостатню професійну підготовленість депутатів, адже відсутні законодавчі вимоги до їхньої освіти. Яскравим прикладом цього є народний депутат Сергій Кузьміних, який має спеціалізацію інженера-системотехніка, але очолює фармацевтичний підкомітет і був замішаний у справі, що розслідується НАБУ.

В Україні немає законодавчих вимог до освіти народних депутатів, а отже -- і до їхньої профпридатності для роботи в парламентських комітетах. Але політичну відповідальність за непрофесійність депутатів, що напрацьовують законодавчі зміни несе парламент і депутатські фракції, які їх делегують у комітети. Про це в ексклюзивному коментарі УНН заявив юрист Олег Шрам.

Як повідомлялося раніше, підкомітет з питань фармацевтики та фармацевтичної діяльності очолює депутат Верховної Ради Сергій Кузьміних. Цей депутат, відомий своїми скандалами, має освіту інженера-системотехніка, здобуту в Житомирському військовому інституті імені С. П. Корольова. Таким чином, за регулювання у сфері фармацевтики відповідає особа без медичної освіти. Кузьміних став членом парламенту завдяки партії "Слуга народу", проте після викриття Національним антикорупційним бюро України його у корупційних схемах, він вийшов з фракції, але продовжує працювати у комітеті.

Це стосується процесу формування складу Верховної Ради в комітетах, а також того, кого делегують або обирають на різні посади. У цьому випадку вибори не є можливими. Відповідальність лежить виключно на політичних силах та самій Раді за тих, за кого вони віддали свої голоси.

Юрист нагадав, що Верховна Рада - це орган, який обирається народом України і, відповідно до законодавства, до кандидатів є вимоги до віку, громадянства, але жодних вимог щодо їхньої освіти немає.

Шрам наголосив, що саме депутати, яких обрали українці, голосуванням у парламенті приймають рішення про те, хто очолює комітети і підкомітети. Він пояснив, що це вже питання внутрішнє до того, кого фракції, групи висувають і призначають на ту чи іншу посаду. Обмежити це законодавчо - неможливо. І встановити якісь квоти -- 15 юристів, 12 медиків, 20 економістів -- теж неможливо.

Він зазначив, що в ситуації, коли освітній ценз відсутній, саме політична відповідальність парламенту, партій та фракцій виступає єдиним засобом контролю за професійним складом комітетів.

У 2022 році, більше ніж три роки тому, НАБУ затримало Кузьміних "на гарячому": депутат отримав понад пів мільйона гривень хабаря за допомогу у укладенні угод на постачання медичного обладнання для лікарні в Житомирській області.

Отже, особа, яка нині приймає важливі рішення для фармацевтичного ринку, раніше, безсумнівно, отримувала фінансову винагороду за свій вплив на цей самий ринок. Це можна розглядати як певну професійну еволюцію.

Але і це ще не все. Після вручення підозри Кузьміних почав уникати суду та журналістів. Він то хворів, то зникав, то "плутав повістки". Один раз навіть, як повідомляють ЗМІ, намагався викинути документи з машини.

Попри такий приголомшливий бекграунд, саме Кузьміних став головним архітектором змін у фармацевтичному законодавстві. Наприклад, нещодавно підтримував постанову про заборону аптечного маркетингу, яка не дала очікуваного результату. Ціни на ліки мали знизитися -- натомість, зросли. Про це, як писав УНН, заявив міністр охорони здоровʼя України Віктор Ляшко. За його словами у квітні інфляція на фармацевтичному ринку сягнула 13,9%.

Про підвищення цін на медикаменти, а не про їх зниження, заявляє також благодійний фонд "Пацієнти України". Як зазначає голова фонду Інна Іваненко, пацієнти не спостерігають значних змін у вартості або доступності лікарських засобів. Протягом останніх трьох місяців не було зафіксовано істотного зниження цін на препарати.

Крім того, за даними моніторингу УНН, найбільш суттєве підвищення цін спостерігається на медикаменти іноземного виробництва. Наприклад, один з найвідоміших препаратів для лікування артеріальної гіпертонії - "Беталок" (виробництво AstraZeneca AB, Швеція) - подорожчав в середньому на 26 гривень. "Глюкофаж XR" (Merck Santé, Франція) став дорожче приблизно на 43 гривні, тоді як "Сінджарді" (Boehringer Ingelheim Pharma GmbH & Co. KG, Німеччина) підвищився у ціні на 103 гривні.

Так, наслідки непрофесійних рішень відчувають мільйони українців, яким доводиться переплачувати за ліки або взагалі залишатися без необхідного лікування. І все це -- завдяки рішенню Верховної Ради делегувати керівництво фармпідкомітетом людині, яка не має профільної освіти, але має справу від НАБУ. Бо хто ще, як не інженер-системотехнік з досвідом обговорення "відкатів" у медзакладах, краще знає, як керувати українською фармацією?