Більше 150 стартапів та $1,3 мільйона інвестицій: як AgriTech в Україні продовжує активно розвиватися.

Розвиток AgriTech в Україні був зумовлений не лише змінами кліматичних умов, але й війною. Сучасні технології вже надають аграріям можливість ефективно справлятися з численними викликами. Про це та інші актуальні теми поділився директор, керівник напрямку стратегії та операційних вдосконалень "KPMG в Україні" Андрій Тимошенко на Mind WinTech Summit 2025.

Експерт представив нове дослідження під назвою "AgriTech в Україні: аналіз стану сектора, світові тенденції та місцеві виклики". Mind відібрав найцікавіші дані та факти з цього матеріалу.

На фоні загальної доданої вартості аграрного сектору, яка в 2023 році склала $13,2 млрд, внесок AgriTech залишається невеликим — всього 0,4%. Проте, вражаючий сукупний середньорічний темп зростання (CAGR) AgriTech на рівні 52% вказує на великий потенціал і вплив технологічних нововведень на агробізнес.

Незважаючи на масштабне військове вторгнення, агросектор демонструє невелике, але позитивне зростання доданої вартості: за останнє десятиріччя спостерігається річний середній темп зростання (CAGR) на рівні 2,4%. Війна, безумовно, наклала великий відбиток: приблизно половина сільськогосподарської техніки знищена, а до 20% сховищ зруйновано. Близько третини робітників підлягають мобілізації, а багато людей емігрували. Однак агросектор залишається важливим джерелом валютних надходжень для України, забезпечуючи близько половини таких надходжень. Різкий розвиток AgriTech відкриває нові можливості для підвищення продуктивності на кожному гектарі та кожній фермі, - зазначає Андрій Тимошенко.

Протягом 2018-2023 років в Україні в AgriTech було залучено значні інвестиції, однак у порівнянні з сусідніми державами, наша країна займає одну з останніх позицій. Наприклад, за той же період Естонія отримала $30,5 млн, Литва - $16,2 млн, Угорщина - $15 млн, Чехія - $2,6 млн, Латвія - $1,8 млн, а Словаччина - $1 млн.

При цьому загальна додана вартість агросектору в цих країнах менша, ніж в Україні.

Більшість з них знаходиться в Києві. "Це зрозуміло: столиця має розвинуту інноваційну екосистему, можливості для участі в акселераторах, фінансування, експертну підтримку та талановитих людей. Проте, AgriTech також активно прогресує в прикордонних районах, особливо в тих, де аграрний сектор є основою економіки", - зазначає фахівець.

На другому місті зрілі компанії (12,7%), на третьому - традиційні холдинги-іноватори (10,7%).

"Великі агрокомпанії здатні вкладати кошти в новітні технології та мають доступ до експериментальних полів. Це створює певні труднощі для стартапів," - пояснює доповідач.

"Технологічні компанії не з'являються на порожньому місці. Вони формуються у відповідь на певні виклики. В Україні ці виклики мають особливий характер, адже пов'язані з війною. Однак існують також глобальні проблеми. Наприклад, зміна клімату потребує адаптації сільського господарства, що вимагає нових культур і змін у структурі посівів. В Україні вже функціонують стартапи, які активно реагують на ці виклики та демонструють значний експортний потенціал", - зазначає Андрій Тимошенко.

Окрім інших труднощів:

"Втім дефіцит працівників приводить до того, що підвищується автоматизація, з'являються стартапи, що дозволяють із меншим людським ресурсом покривати більшу площу, виконувати більший обсяг робіт. А перевиробництво агросировини дає поштовх до глибшої переробки, інвестицій у біопаливо тощо", - уточнює експерт.

Це зображення з супутників, безпілотники, прецизійне тваринництво та програмне забезпечення для прогнозування.

Наприклад, український стартап UADamage використовує супутникові знімки та дронові технології для аналізу замінованих територій, що дозволяє аграріям уникати мін та ефективніше планувати розмінування. Крім того, в Україні активно розвиваються інші стартапи, які застосовують дрони для внесення добрив, поливу та інших агрономічних задач. Розробники запевняють, що впровадження таких інновацій може знизити витрати аграріїв на 20%. - зазначає експерт.

Андрій Тимошенко наводить ще декілька прикладів. В Україні є стартапи, які за допомогою збору даних і ШІ прогнозують метеорологічні умови. Працюють автоматизовані системи управління теплицями, що вимірюють умови всередині приміщення та підказують, коли потрібно вносити добрива тощо. На полях Дніпропетровщини їздять роботизовані трактори, які без участі людини можуть виконувати сільськогосподарські роботи.

У галузі точного тваринництва можна знайти багато цікавих інновацій. Наприклад, один з українських стартапів займається моніторингом здоров'я корів, вчасно попереджаючи про можливі ризики, а інший стартап автоматизує процес годування тварин.

У KPMG виділяють декілька перспективних напрямків із досить високим CAGR найближчими роками.

Перший аспект - території для проведення тестувань.

"На жаль, не всі стартапи в Україні можуть скористатися можливостями агрохолдингів. Водночас, у глобальному контексті інноваційна стратегія WinWin акцентує увагу на створенні тестового середовища", - зазначає Андрій Тимошенко.

Другий напрямок - використання сонячних панелей на сільськогосподарських угіддях.

"Протягом останнього десятиліття в Європі реалізовано більше 200 подібних ініціатив. В Україні ж існує лише один такий проєкт: у Житомирській області встановлено сонячні панелі, під якими випасаються тварини. Це яскравий приклад успішного поєднання аграрного сектора та відновлювальної енергетики," - зазначає спікер.

Третій аспект - екологічні заходи.

Четвертий напрям - органічні продукти. В Україні вже використовуються інноваційні харчові технології. Вітчизняні компанії отримують нагороди на міжнародних виставках за свої продукти.