Забезпечення запасів донорської крові в першу чергу покладається на тил. Ось що потрібно врахувати кожному.

Захист крові

Напевно, найзначніша та найважливіша трансформація в реформуванні системи крові. До впровадження змін в Україні функціонувала радянська модель, що була економічно неефективною, де як обладнання, так і фінансові ресурси не підлягали обліку. Як наслідок, з 90-х років система крові в Україні почала поступово деградувати, пояснює генеральний директор центру Дмитро Коваль.

Фото: utcc.gov.ua гендиректор СДУ 'Українського центру трансплант-координації' Дмитро Коваль

Олександр Сергієнко зазначає, що існують випадки, коли пацієнтів інфікували ВІЛ, гепатитами та іншими захворюваннями, що призводило до судових розглядів та інших наслідків. Це сталося через неналежне виконання медичними закладами своїх функцій, пояснює експерт. "Раніше у медичних установах було так, що відділення трансфузіології виконувало ролі як банку крові, так і центру крові. Це була серйозна проблема, оскільки якість і безпека компонентів крові, які потім отримували пацієнти, істотно варіювалися. Відсутність стандартизованих процесів і відповідного обладнання призводила до таких небезпечних ситуацій", — додає Олександр Сергієнко.

Коваль зазначає, що у звичайній лікарні неможливо створити відділення трансфузіології, яке відповідало б усім необхідним стандартам, а також утримувати його фінансово. "Економічно обґрунтованим це стає лише при 30 000 донацій на рік. Наприклад, відділення може зібрати лише 1 200 донацій за рік. Вартість компонентів крові настільки висока, що їх можна порівняти із золотом, при цьому якість цієї крові залишається під питанням", - додає він.

Зображення: utcc.gov.ua Олександр Сергієнко, заступник генерального директора Державної установи 'Український центр трансплантаційної координації'.

До того ж, продовжує Сергієнко, раніше в медзакладах брали найдешевші тест-системи, а зараз тестування крові в країні відбувається на рівні євростандарту. Адже тепер центри крові зобов'язані пройти ліцензування, вимоги до якого побудовані на основі ліцензійних вимог Європейського Союзу. Контролює це Держлікслужба:

Сьогодні ми можемо бути впевнені у високій якості та безпеці кров’яних компонентів, які постачаються до державних та комунальних медичних установ.

Як тепер функціонує система? Яку інформацію мені потрібно мати?

Три основні моменти:

Тепер просто лікарня не може провести донацію крові, бо не має ліцензії. Але можна здати самостійно в центрі крові або в лікарню може приїхати виїзна бригада з центру крові і там проводити забір. Головне, що там була електрика, вода, і декілька кімнат, щоб провести і прийом донора, медогляд, надати йому чай, мінімальне харчування і здійснити саму донацію.

На сьогоднішній день фінансування для центрів крові є адекватним, а складові компоненти крові для пацієнтів, що лікуються в комунальних і державних медичних установах, надаються безкоштовно.

Тепер медичні установи активно займаються підрахунком та прогнозуванням потреб у різних компонентах крові, які їм знадобляться, і передають ці дані до центру крові. Хоча деякі лікарні використовують цілу кров, основна її частина спрямовується на фронт. Центр крові повинен обробити цю інформацію і передати її до Центру координації трансплантацій.

Фото: facebook/Український центр трансплант-координації Український центр трансплант-координації А ці дані достовірні?

Сергієнко зазначає, що це дійсно так, оскільки підрахунок відбувається відповідно до загальноприйнятих у світі стандартів. "В основі лежить аналіз використання компонентів крові за попередні періоди, з урахуванням специфіки медичної допомоги, що надається в конкретному закладі. Лікарня може запроваджувати нові методи лікування, які можуть вимагати трансфузій у наступному році. Внаслідок цього потреба в компонентах крові може як зростати, так і зменшуватись. Якщо кілька лікарень об'єднуються, то всі потреби синхронізуються, переглядаються різні види медичної допомоги тощо. Наприклад, у зв'язку з урядовою постановою про спеціалізовану евакуацію, деякі медичні заклади вже прогнозують збільшення потреби у відповідних ресурсах".

Яким чином зміна правил позначилася на чисельності донорів?

Люди, які регулярно здавали кров у своїх громадах, звикли до зручності місцевих пунктів забору. Тепер, коли кількість центрів крові зменшилася, а на їх місце прийшли виїзні бригади, виникає питання: чи не впала кількість донорів? Адже тепер потрібно підлаштовуватися під графіки роботи цих бригад, які не завжди є чіткими і зрозумілими. Наприклад, у Первомайську ситуація така, про що нас проінформували колеги з Гард.City.

Фото: facebook/Український центр трансплант-координації Український центр трансплант-координації Чи помітно на рівні системи зниження кількості донорства через це? Сергієнко каже, що ні.

Чи існує обов'язок для центрів крові публікувати розклади виїздів бригад з заготівлі крові за тиждень чи два наперед, щоб люди могли планувати свої візити? Ні, такого зобов'язання немає. Тому ситуація в країні різниться: в деяких регіонах, як, наприклад, у Житомирській області, система працює злагоджено. Тут графік виїздів оприлюднено на рік, налагоджена комунікація з громадами та підприємствами, а також є підтримка з боку обласної адміністрації та департаменту охорони здоров'я, і керівник центру крові проявляє проактивність. Водночас у інших регіонах, таких як Первомайськ на Миколаївщині, графіки відсутні, і людям повідомляють про виїзди лише напередодні. Сергієнко підкреслює, що в регіонах, де часто відбуваються обстріли, може бути застосовано інший підхід до організації виїздів бригад: "Наприклад, Херсонський обласний центр служби крові щорічно страждає від обстрілів, адже кров є стратегічно важливим ресурсом".

Чи вдалося перетворити людей, які почали здавати кров під час повномасштабної війни, на регулярних донорів?

Фахівець пояснює: "Наприклад, ми співпрацюємо з художником Гамлетом Зіньківським, який створив мурал під назвою "Твоя кров може воювати". Він надав нам можливість використовувати цей мурал для майбутньої донорської кампанії. Після цього ми розробили фірмові значки у вигляді ракети, пістолета і гранати. Ці значки, створені Гамлетом, вручаються донорам. Якщо протягом року ви зробите чотири донорські вкладення, отримаєте пістолет, потім гранату, а далі - ракету. Все більше людей приходять за ракетою."

Фото: blood-center.org.ua То ми достатньо донатимо своєї крові?

"Запаси крові є, але вони поповнюються дуже повільно. Нам інколи треба, щоб це відбулось за тиждень, не за два чи три, зокрема, для потреб військовослужбовців", - пояснює Олександр Сергієнко. Тому донорів треба більше: "Для інформування про потребу в поповненні запасів крові ми використовуємо так званий "донорський світлофор". Ми не можемо говорити про цифри, але можемо показувати на прикладі крапельки крові, чи достатньо компонентів. Дані оновлюємо регулярно.

Таким чином, в кожному регіоні можна ознайомитися з актуальним станом запасів донорської крові.

Наприклад, Черкаська область - висока потреба в поповненні. Це не означає, що компонентів крові немає, пояснює Олександр Сергієнко. Це означає, що їх треба швидко поповнити.

Також видно по крапельках, чого достатньо, чого бракує. І кожен може дивитися, чи йти на донацію вже, бо критично, чи краще почекати, бо конкретно вашої групи достатньо зараз.

Ось яка нині ситуація з обсягами донорської крові в Києві.

Він зазначає, що донорство крові можна порівняти з касою взаємодопомоги. Коли виникає потреба, ти можеш отримати допомогу, а коли інші потребують, ти її надаєш. "Ті, хто користується цією "касою", повинні усвідомлювати, що близько третини населення планети в певний момент стикається з необхідністю використання крові чи її складових. Коли саме це станеться, залишається невідомим. Непередбачувані ситуації можуть виникнути в будь-який час і в будь-якому місці. Тому важливо здавати кров не в останній момент, коли вже розпочалась паніка, а регулярно, плануючи цей процес. Рекомендується робити це щонайменше тричі на рік."

Як довго можуть зберігатися елементи донорської крові?

Еритроцити можуть зберігатися від 21 до 42 днів, що залежить від використаного консерванта.

Плазма може бути використана в клінічних цілях протягом одного року після її збору.

Тромбоцитарні, - найскладніші компоненти крові, дуже ніжні, потребують додаткових умов зберігання, постійного перемішування, перебування в кімнатній температурі. Там максимальна кількість зберігання - п'ять днів. І самого донора тромбоцитів треба знайти, бо у всіх різні рівні тромбоцитів і донора треба шукати. Сет витратних матеріалів тут коштує більше 9 000 грн. Тому донора спочатку перевіряють на маркери інфекцій. "Часто буває, що лікарі "Терміново потрібні тромбоцити". Але ж є показання до застосування тромбоцитів, є плановість лікування, тому це зазвичай замовляється заздалегідь, за день або два".

Якщо є прогнозування, чому досі періодично в соцмережах є заклики терміново піти і здати кров?

Олександр Сергієнко зазначає, що медичні установи ще не навчилися ефективно керувати запасами крові. Коли вони повідомляють про свої потреби, у розрахунках вказують, скільки компонентів крові потрібно мати на мінімальному рівні для одного дня та тижня, щоб ці запаси завжди були доступні у холодильниках і морозильниках.

Коли медзаклад укладає договір з центром крові на безоплатний розподіл компонентів крові, там визначають дні і години прийому планових заявок на поповнення запасів, після чого медзакладу мають мають забезпечити компонентами крові .

Термінові запити обробляються в пріоритетному порядку. Терміновими вважаються випадки, коли сталася надзвичайна ситуація, наприклад, аварія або інша критична ситуація. Для всіх інших випадків повинно вистачати запасів, запланованих заздалегідь.

"Але що відбувається насправді? Коли лікарі невчасно подають заявки в банк крові, щоб він сформував свою заявку для центра крові, планова ситуація стає ургентною. От в цьому біда, - каже Сергієнко. - Розумію, що такі ситуації ще триватимуть деякий час. Зазвичай на становлення будь-якої нової системи йде в середньому три роки. Зараз ми перейшли на другий рік, сподіваюсь, ще трошки".

Зображення: facebook/Український центр трансплантації та координації Український центр трансплантації та координації Як наслідок, які проблеми виникали, коли лікарі несвоєчасно повідомляли про потреби?

Звичайна ситуація, як пояснює Сергієнко: "Надходять повідомлення, що пацієнту терміново потрібна кров, оскільки запаси в кровному центрі вичерпані. Перевіряєш дані по запасам — вони є. У чому ж річ? Дзвониш до кровного центру, а там відповідають: 'Лікарня не надіслала заявку'".

Ми зв'язуємося з лікарнею та говоримо з відповідальною особою, яка відповідає: "Це вперше чую про таку ситуацію, лікувальний підрозділ не надсилав жодної заявки". Іноді в банку крові дійсно є необхідні компоненти, але документів не подано. Лікар, що чергує, може сказати родичам пацієнтів: "Йдіть шукайте кров самі". Або ж пропонує: "Я випишу вам рецепт на кров", але куди ж з ним іти? Ось так і проявляється людський фактор.

Згідно із Законом України "Про безпеку та якість донорської крові та її компонентів", медичні установи повинні підтримувати донорство. Однак на місцях часто виникають непорозуміння. Наприклад, центр крові може попросити лікарів проінформувати пацієнтів про можливість стати донорами, але медичні заклади іноді трактують це як вимогу "залучити двох донорів у центр крові", зазначає Сергієнко.

Каже пацієнтам йти в центр крові і сказати, що прийшли від такого-то закладу: "Це схиблений трохи підхід, успадкований з радянських часів: "Ви ж повідомте, що це ми зробили, ми сприяємо донорству". Але якоїсь суперпотреби родині шукати донорів для центру крові, бо інакше не дадуть компонентів для їхнього родича, немає. Такої ситуації не повинно виникати".

Якщо центр крові не може задовольнити потребу медзакладу за його заявкою, додає фахівець, медзаклад має право звернутися до іншого центру крові, придбати у нього потрібні компоненти. Але повинен про це повідомити в Центр трансплатн-координації та виставити рахунок центру крові, який його не забезпечив, у подвійному обсязі.

Необхідно також зазначити, що існує інша постанова, яка дозволяє здійснювати перерозподіл компонентів крові в системах для потреб сил безпеки та оборони. Таким чином, у центрах крові, що забезпечують потреби цих сил, є можливість частину запасів кров’яних компонентів перенаправити для військових і доставити їх до визначених місць.

Зображення: Український центр трансплантації та координації. Що робити, якщо виникне надзвичайна ситуація? Уявимо, що група з десяти осіб зазнала серйозних травм і страждає від великих крововтрат, потребуючи термінового постачання крові та її компонентів. Як швидко можна організувати їх доставку?

Сергієнко відзначає, що не без причини існує тижневий резерв на місці, а також розрахунок включає додаткові 10% до зазначених показників.

А далі за потреби медзаклад їде в центр крові за додатковими ургентними компонентами. Центр крові повинен утримувати плюс 50% від розрахованого тижневого запасу під час воєнного стану.

А якщо лікарня за 50-70 км від банку крові, нема проблеми?

Ні, адже на місці повинен бути резерв, знову підкреслює експерт: "За системою я бачу, що всі запити виконуються".

Через відключення компоненти крові псуються?

З початку вторгнення всі центри крові були забезпечені потужними генераторами завдяки спільним зусиллям Міністерства охорони здоров'я та міжнародних партнерів, пояснює Сергієнко: "У медичних закладах банк крові є однією з найважливіших складових, яка повинна бути завжди забезпечена. Адже вартість складових крові дуже висока. Середня референтна ціна за дозу еритроцитів становить 1255 грн. У середньому лікарня повинна мати запас близько 70 доз, що обійдеться майже у 100 000 грн, і це лише за одним видом компоненту."