Посол Словацької Республіки в Україні зазначив: "Інвестиції зі Словаччини в основному спрямовуються на українську енергетику, сільське господарство та фармацевтичну галузь."

Український інвестиційний клімат ніколи не був особливо позитивним. Але повоєнне відновлення України неможливе без інвестицій, зокрема іноземних. Словацька Республіка є одним із ключових інвесторів в економіку України. За даними українського МЗС, станом на 31.03.2024 Словаччина вклала в нашу економіку $187,4 млн прямих інвестицій (0,4% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій в українську економіку), а максимальний обсяг інвестицій у промисловість становив $136,5 млн (85,4% загального обсягу словацьких інвестицій).

З іншого боку, ще в квітні 2023 року Словаччина запровадила односторонню заборону на імпорт українського зерна та ряду сільськогосподарських товарів, яка залишається в силі до теперішнього часу. Однак, якщо 5 червня "торговельний безвіз" для України буде скасовано — про що активно ходять чутки, — ситуація знову повернеться до попереднього стану, як це було до кінця лютого 2022 року, включаючи автоматичне скасування всіх односторонніх обмежень на товари.

Перед важливим рішенням Європейського Союзу для України, журналісти Mind провели зустріч з послом Словацької Республіки Павлом Віздалом, на якій обговорили ключові аспекти двосторонніх відносин. Серед тем розглядалися динаміка інвестицій Словаччини в Україну та українських капіталовкладень у Словаччину, великі державні ініціативи в галузі енергетичної безпеки та транспортної інфраструктури, а також пошук ефективних рішень для актуальних аграрних і газових викликів. Окремо була піднята тема участі Словаччини в зміцненні обороноздатності України.

- Майже півтора року тому в інтерв'ю Mind ваш попередник - посол Марек Шафін стверджував, що у 2022 році як таких бізнес-інвестицій із боку Словаччини майже не було. І 2023 року особливого сплеску інвестиційної активності словацьких бізнесменів теж не спостерігалося. Як змінилася ситуація: у які галузі та в яких масштабах ішли гроші словацькій статистиці)?

Згідно з інформацією Національного банку Словаччини, в 2022 році інвестиції словацьких підприємств в Україну склали 94 мільйони євро, а в 2023 році зменшилися до 88,8 мільйона євро. Дані за 2024 рік поки що відсутні, але очікується, що вони з'являться приблизно влітку. Основні напрямки, в які інвестується словацький капітал, включають енергетичний сектор, агропромисловість та фармацевтичну галузь. Звісно, на активність інвесторів впливають особливості місцевого бізнес-середовища та ситуація з війною в Україні, тому словацькі інвестори проявляють обережність при виході на український ринок. Про це детально розповідав попередній посол Марек Шафін, тому не буду повторювати його слова.

Проте приємно відзначити, що наш торговельний баланс неухильно зростає і на сьогоднішній день досягнув 2,5 млрд євро, хоча в 2024 році він дещо зменшився.

- До війни в Україні налічувалося близько 300 словацьких компаній. Наскільки численні сьогодні вони на нашому ринку, в яких регіонах і нішах їх концентрація максимальна?

- На цей момент підрахунок чисельності словацьких компаній в Україні не ведеться, але інвестиційно активними залишаються понад 40. Здебільшого це середній бізнес, сконцентрований у західних регіонах - на Закарпатті, де простіше з логістикою та безпековими питаннями. Хоча є й такі великі компанії, як Kerametal, яка займається видобутком каоліну та хімвиробництвом.

У Львові активно діє підприємство "Гал-земп", яке займається виробництвом будівельних матеріалів. У Луцьку розташована компанія "Chemosvit Луцькхім", що спеціалізується на виготовленні пакетів для упаковки харчових продуктів, а також ламінованих плівок та інших матеріалів. До того ж, відомо, що компанія PPA Controll, що фокусується на пакувальному обладнанні, зробила інвестицію в українську фірму CLM Ukraine. В Сумській області працює біоенергетичний проект - біостанція "Білопілля", яка розпочала свою діяльність ще до початку повномасштабної агресії з боку рф.

Яка ситуація зі словацькою компанією Sitno Pharma (фармацевтична промисловість), що мала офіс у Харкові?

- Знаю, що Sitno Pharma звернула свою діяльність у Харкові. Але докладнішої інформації ми не маємо. Принаймні компанія не зверталася по допомогу до посольства.

Які спільні проєкти реалізуються між нашими державами на урядовому рівні?

Від моменту створення нового уряду Словацької Республіки минулого року відбулися зустрічі прем'єр-міністрів та представників урядів обох держав. Зокрема, 7 жовтня в Ужгороді та 11 квітня в Михаловці було підписано так звану дорожню карту співпраці. У результаті були досягнуті домовленості про реалізацію вигідних для обох сторін транскордонних проектів у галузі транспортної інфраструктури.

Мова про три основні проєкти. Перший - пряме залізничне сполучення Київ - Братислава, Братислава - Київ (через Чоп), яке вже функціонує з 15 грудня 2024 року. Другий - це проєкт реконструкції міждержавного електричного інтерконектора "Мукачево - Вельке Капушани. Третій - розширення реконструкції та модернізація прикордонного переходу "Вишне Німецьке - Ужгород".

- Розглянемо докладніше Мукачево - Велке Капушани. Як відомо, українська енергомережа приєднана до європейської, зокрема через Словаччину. Як запевняє український Кабмін, до кінця 2028 року планується завершити реконструкцію та модернізацію інтерконектора. На якому етапі зараз роботи, чи зацікавлені словацькі підприємства, які масштаби капіталовкладень?

На даний момент існують ясні угоди між словацькою державною енергетичною компанією SEPS (Slovenská elektrizačná prenosová sústava) та "Укренерго". Усі учасники процесу знаходяться на стадії підготовки. Завершення робіт зі збільшення пропускної спроможності з'єднання України з європейською енергетичною мережею заплановано на кінець 2027 - початок 2028 року.

На даний момент триває обговорення термінів відключення лінії електропередач, що дозволить розпочати її реконструкцію. Під час моєї зустрічі з т. в. о. голови правління компанії "Укренерго" Олексієм Брехтом, вже були визначені попередні часові рамки для цих відключень.

SEPS оголосила, що продовжить спроби скоротити час зупинення цієї лінії, зважаючи на прохання партнерів з України. Зараз тривають обговорення можливості фінансування решти проєкту з боку Словаччини (від Великих Капушан до Лемешян), загальна сукупна вартість якого становитиме близько 200 млн євро.

Якою мірою цей проект вплине на обсяги експорту та імпорту електричної енергії?

Пропускна здатність транскордонного напрямку між Словаччиною та Україною буде підвищена в два етапи:

Якщо говорити мовою цифр, то 2024 року (у рамках аварійної допомоги) Словаччина продала Україні електроенергії на суму 12,3 млн євро (57 600 МВт). А цього року (на початок травня) українська сторона поки що закупила лише 600 МВт вартістю 87 000 євро.

- У березні Словаччина перемогла в міжнародному конкурсі Єврокомісії за програмою "Інвестиційні рамки для України" (The Ukraine Investment Framework, UIF) та отримала понад 100 млн євро на підтримку критичної енергоінфраструктури. На які проєкти підуть ці гроші, у яких регіонах та в які терміни?

7 березня в Брюсселі відбулося засідання Комітету з питань інвестиційних рамок для України (другий компонент механізму підтримки України - Ukraine Facility). На основі рекомендацій цього комітету Європейська комісія затвердила інвестиційний проект, запропонований Eximbanka SR (Експортно-імпортний банк Словацької Республіки) та агенцією SAMRS. Цей словацький проект отримав назву "Інвестиційна програма енергетичної безпеки та стабільності мережі між Україною та Словаччиною" і передбачає фінансування в розмірі 101 мільйон євро.

У зазначених проєктах братимуть участь словацька Eximbank та агенція Slovakid (Словацька агенція міжнародного співробітництва - аналог USAID). Вже 21-22 травня до Києва прибудуть директор департаменту Офісу віцепрем'єр-міністра Словаччини та керівник міжнародного співробітництва Eximbank. Під час візиту планується обговорення технічних аспектів співпраці з керівництвом "Укренерго", "Укргідроенерго", Міністерства економіки України та Міністерства розвитку громад та територій.

Крім цього, додатково зараз розробляємо ще один проєкт спільно з "Укргідроенерго" - це сонячні системи (СЕС) на річці Дністер. Запланована вартість проєкту - 10 млн євро.

- А як розподілятиметься виділений 101 млн євро на вищезгадані три проєкти?

З цієї суми в 101 мільйон євро, 18,8 мільйона виділено у формі грантів. Для технічного обґрунтування проектів передбачено 4,4 мільйона євро. З фондів Європейського Союзу надійде 69,5 мільйона євро. На реалізацію проекту в Мукачеві виділено 17 мільйонів євро, в Ужгороді – 29 мільйонів, а на проект у Кварцитному, включаючи реконструкцію підстанції в Новоград-Волинському (Житомирська область), – 40 мільйонів євро.

Щодо термінів виконання проєктів: відповідно до рекомендацій Єврокомісії, на проведення тендерів надано півроку, тоді як реалізація самих проєктів повинна бути завершена протягом трьох років.

- Словаччина ще два роки тому запровадила односторонню заборону на імпорт українських зернових та інших продуктів харчування, порушивши спільну торговельну політику ЄС. Але рік тому, за словами прем'єра Шмигаля, було досягнуто домовленостей зі словацькою стороною пропрацювати якнайшвидше скасування односторонніх обмежень на українську агропродукцію. У якому стані ці домовленості словацькі фермери блокували прикордонні переходи тракторами, протестуючи проти дешевого імпорту з України?

- Потрібно розділяти проблему. Одна справа - транзит української продукції (до Італії, Німеччини тощо) і зовсім інша - імпорт. Якщо українська продукція йде транзитом через Словаччину, з нашого боку немає жодних заперечень. Але словацькі фермери бачать небезпеку в засиллі українського зерна на внутрішньому ринку, яке значно дешевше від словацького. Наприклад, українське зерно часто коштувало на 30-80 євро дешевше за тонну. А в деяких випадках імпортна ціна української пшениці була більш ніж на 20% нижчою за європейську. Борошно з української пшениці приблизно на 100 євро за тонну дешевше порівняно зі словацьким борошном.

Справді, рік тому на рівні наших урядів була домовленість шукати альтернативні системні рішення на рівні ЄС. І ми просунулися на цьому шляху: у січні 2025 року з 14 заборонених українських продуктів харчування вилучили чотири найменування. Це висівки, макухи та інші тверді залишки сої, макухи та інші тверді залишки рослин, харчові продукти тваринного походження (маточне молочко та харчовий прополіс).

Наближається завершення терміну дії пільгового доступу українських товарів на ринок Європейського Союзу, який передбачає відсутність квот та мит. Ці пільги були введені з метою підтримки економіки України в умовах повномасштабної війни і завершуються 5 червня. Як ви вважаєте, наскільки ймовірно, що цей режим буде продовжено?

Щодо продовження "торговельного безвізу" для України після 5 червня, на даний момент я вважаю, що ще рано висловлювати свою думку або займати певну позицію, оскільки тривають оцінки та переговори.

Проте відомо, що деякі країни Європейського Союзу виступають проти продовження цього режиму, посилаючись на занепокоєння щодо можливих наслідків для своїх внутрішніх ринків.

З 1 січня Україна зупинила транзит російського газу, не продовживши термін дії минулого контракту. У той же час прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що країна не має наміру надавати Україні ані фінансову, ані військову підтримку. Він також висловив загрозу щодо можливого припинення імпорту газу з Європи, коли в Україні в лютому почали активно імплементувати поставки газу з Угорщини, Словаччини та Польщі через дефіцит на внутрішньому ринку. Які наслідки для Словаччини можуть виникнути внаслідок зупинки транзиту російського газу через Україну? Які рішення ви запропонували для вирішення цієї проблеми?

- Зупинка транзиту російського газу Україною - це насамперед наслідки для ЄС - у тому числі для Словацької Республіки та, звичайно, для України. У результаті ситуація така: ціни на газ у ЄС значно зросли, Словаччина припинила отримувати газ транзитом з України, а Україна почала закуповувати газ набагато дорожче в інших країнах і зараз отримує газ реверсом зі Словаччини. Зокрема, із січня 2025 року Україна отримала близько 300 млн м³ газу: українські компанії купують газ у Європі, і ми перекачуємо його своєю територією. Максимальний обсяг реверсу зафіксовано 12 лютого - 12,2 млн м³.

Наша країна також зазнала втрат через зупинку транзиту російського газу через Україну. За різними підрахунками, Словаччина отримувала від 300 до 500 мільйонів євро щорічно за цей транзит. Наразі ж ця сума знизилася до нуля. Водночас, збитки для Європейського Союзу внаслідок припинення транзиту та зростання цін на газ оцінюються в мільярди євро.

Яким чином ви бачите поточний стан взаємин між нашими країнами в контексті цих подій? Які умови можуть сприяти відновленню цих відносин, особливо з огляду на те, що в Словаччині після початку війни в Україні відбулася зміна урядової влади?

- Газове питання - це двостороння проблема, але її треба розв'язувати на європейському рівні. Зокрема, була зустріч Євроради 6 березня 2025 року, на якій закликали Єврокомісію, Словаччину та Україну активізувати пошук рішення щодо транзиту газу. На сьогодні спілкування на рівні ЄС проводиться, але прямого діалогу між Україною та Словаччиною, на жаль, наразі немає.

Проте, я б не сказав, що зміна уряду в Словаччині негативно вплинула на відносини між нашими країнами. Зокрема, у 2024 році відбулися дві важливі зустрічі на міжурядовому рівні - в Михалівцях та Ужгороді. Сумніваюся, що Словаччина мала таку ж частоту зустрічей на такому високому рівні з будь-яким іншим сусідом. Крім того, між нашими державами активно триває співпраця в економічній, політичній та гуманітарній сферах (з початку лютого 2022 року Словацька Республіка надала Україні гуманітарну допомогу на суму 21,72 мільйона євро).

Ба більше, навіть після неприємного для нас питання з газом прем'єр Фіцо офіційно заявляв, що Словаччина готова знову прийняти українську делегацію на рівні прем'єр-міністрів / міністрів для обговорення подальших спільних кроків. Головне - діалог, і тоді ми зможемо знайти взаємний прагматичний підхід до всіх гострих питань.

Економічні аналітики прогнозують, що в 2025 році санкції Європейського Союзу щодо Росії можуть зазнати змін. Зростаючі ціни на енергоресурси, уповільнення економічного зростання та тиск з боку промислових груп можуть спонукати європейських політиків переосмислити свої поточні рішення, зокрема, повну відмову від російського газу до 2027 року. Якою мірою такий політичний поворот є реалістичним?

Ми перебуваємо в настільки динамічному періоді, що робити прогнози або висловлювати твердження з абсолютною впевненістю стає досить складно. Все може різко змінитися в найкоротші терміни.

Продовжуючи тему політичних змін, варто зазначити, що на початку травня з'явилася інформація про те, що словацькі громадяни ініціювали збір підписів для проведення референдуму щодо скасування санкцій проти Росії. Зібрано понад 400 000 підписів, що перевищує необхідні 350 000. Громадяни пропонують президенту організувати референдум з питанням: "Чи вважаєте ви, що Словацька Республіка повинна відмовитися від санкцій проти РФ, які негативно впливають на життя громадян, підприємців та торговців у Словаччині?" Згідно з конституційними нормами, президент зобов'язаний оголосити референдум протягом 30 днів після отримання цієї ініціативи. Яка ймовірність того, що такий референдум буде проведено?

Єдиний успішний референдум в історії сучасної Словаччини відбувся у 2003 році, коли країна голосувала за вступ до Європейського Союзу. Відповідно до наших законодавчих норм, результати голосування визнаються дійсними лише за умови, що в ньому взяла участь абсолютна більшість виборців, тобто понад 50%. Однак референдуми у Словаччині традиційно не користуються великою популярністю серед населення. В країні проводилося чимало референдумів, але явка зазвичай коливалась на рівні 15-25%. Словаччина не є Швейцарією, де громадяни регулярно беруть участь у голосуваннях.

- Чи розвивається співпраця саме між комерційними словацькими компаніями та українськими підприємствами в оборонній сфері? Чи є кооперація між ними у ВПК на території Словаччини? Які ці спільні проєкти, наскільки вони масштабні?

- Співпраця між нашими компаніями на комерційній основі розвивається: це постачання різноманітного озброєння та ремонт техніки, який здійснюється переважно у Східній Словаччині. Якщо говорити про озброєння, то йдеться про постачання САУ Zuzana-2: Україна безпосередньо купила вісім таких установок, а потім придбала ще 16 одиниць техніки за допомогою фінансування Німеччини, Данії та Норвегії (але ще не всі приїхали в Україну). Крім цього, готуються постачання іншої техніки: але все наразі на стадії дискусій з українською стороною.

Продовжується співпраця з гуманітарного розмінування. У квітні 2024 року під час міжурядової зустрічі прем'єри України та Словаччини домовилися про спільне виробництво інженерної техніки, але поки що все на стадії дискусій. Також наприкінці минулого року Міноборони Словаччини виділило 3,5 млн євро на покупку восьми одиниць машин Božena-4+ зі складу нашого заводу-виробника. Нині вони у виробництві: частину з них Україна отримає 2025 року, решту - наступного. Наприклад, у 2024 році за рахунок фінансування словацького МЗС Україна отримала два комплекси машин для розмінування.

- Частка прямих інвестицій України до Словаччини є досить низькою. За даними українського МЗС, на 31.03.2024 кошти надійшли лише від двох компаній. Якою є динаміка українських інвестицій у Словаччину за останні три роки (згідно зі словацькою статистикою)?

Інвестиційна активність залишається на дуже низькому рівні – зафіксовано лише кілька нових підприємств. В Україні немає значного бізнесу, представленого в Словаччині. Більше того, за останні п’ять років спостерігається зменшення прямих українських інвестицій у цю країну. Таким чином, згідно з офіційними даними, українські компанії наразі не здійснюють капіталовкладень у словацьку економіку. Цю ситуацію можна пояснити загальними тенденціями на фінансових ринках в умовах війни в Україні.

З іншого боку, на території Словацької Республіки зараз мешкає близько 140 000 українських біженців. І в період із 2022 до 2024 року українці зареєстрували у Словаччині 23 000 ФОПів. Також у Братиславі відкрилися перше представництво "Нової пошти", два ресторани мережі "Чорноморка" та український заклад "П'яна вишня". У планах - вихід на словацький ринок кременчуцької кондитерської компанії "Лукас". До кінця 2026 року компанія хоче збудувати фабрику біля міста Жиліна (на північному заході Словаччини) на 200 робочих місць. Будівництво має розпочатися вже восени. Інвестиція становить близько 11 млн євро.