Радомишль: новітня фортеця та найстаріша паперова мануфактура в Україні.
Замок збудували на місці давної папірні на ставку
Поліське місто на сучасній Житомирщині біля річки Тетерів мало кілька назв: Мичеськ, Микгород, Мицько при Тетереві, Радомисль та Радомишль. Нині місто відоме пивоварнею і замком, а свого часу там працювала найдавніша в Україні папірня.
Першою назвою стародавнього міста древлян, що згадується в літописі 1150 року, була Мичеськ, пізніше перейменоване на Микгород. Ці назви походять від річки Мика. У період князівства на цьому місці було зведено укріплене городище. У X-XI століттях через місто проходив важливий торговий шлях, що сполучав Київ з Волинню та Польщею.
З 1902 року на ставку Папірнянка функціонував млин (зображення комплексу "Замок-музей Радомисль").
У XVI столітті, внаслідок чергового татарського нападу, місто було перенесено на лівий берег річки Тетерів і отримало нову назву — Радомисль, що можна перекласти як "радісна думка". Дослідники вважають, що таку назву могли принести переселенці з Волині або Червоної Русі, де також існувало містечко з аналогічною назвою.
У XVI столітті місто опинилося під контролем Києво-Печерського монастиря. Саме архімандрит Єлисей Плетенецький ініціював та активно підтримував розвиток книгодрукування. У 1606 році він заснував у Радомислі папірню, яка забезпечувала сировиною лаврську друкарню і стала першим підприємством з виробництва паперу на території сучасної України.
Пам'ятник Єлисею Плетенецькому, розташований біля ставка (зображення комплексу "Замок-музей Радомисль")
"З моменту свого заснування і до доби Хмельниччини папірня у Радомишлі фактично займала монопольну позицію у виробництві паперу в центральній частині України. Більшість церковних та світських видань, які були популярні в цьому регіоні, були надруковані у лаврській друкарні на папері, виготовленому в Радомишлі," - зазначено на сайті музею.
Радомишльський папір мав чотири види водяних знаків:
Один з водяних знаків, що присутній на радомишльському папері (світлина комплексу "Замок-музей Радомисль")
Поступово навколо паперової фабрики утворилося селище, яке отримало назву на честь своєї основної діяльності – Папірня. Лише в 60-х роках XX століття його було приєднано до міста Радомишль.
У 2011 році українська лікарка та активістка Ольга Богомолець заснувала в Радомислі приватний комплекс, відомий як "Замок-музей Радомисль". Вона придбала великий млин, розташований на Папірянському ставі, і здійснила його реконструкцію, доповнивши будівлю новою вежею. Під час робіт під млином були виявлені залишки стародавньої споруди, яка, можливо, є тією самою давньою папірнею Києво-Печерської лаври.
Сучасний замок постав на місці колишньої папірні (зображення комплексу "Замок-музей Радомисль").
Давня-нова споруда стоїть на підземній гранітній скелі, яка заглиблюється в землю на кілька метрів. На вершині 30-метрової вежі замку розташована каплиця з рідкісною іконою Богородиці "Знамення з веселкою" та дзвіниця з дзвоном ХІХ ст.
У сучасному приміщенні Ольга Богомолець створила єдиний в Європі музей, присвячений українській домашній іконі та старовинним речам, які вона збирала особисто. Крім того, в готельних номерах відтворені інтер'єри XVII-XIX століть, а також розташований ландшафтний парк з скульптурами, водоспадами та пам'ятником Плетенецькому.
Музей ікон домашнього використання (зображення з Вікіпедії)
В замку Радомисль відновили давню технологію виготовлення паперу, де кожен може спробувати цього ремесла, а також зробити вибійку.
Зображення комплексу "Радомисльський замок-музей"
Давня назва міста Микгород стала основою для сучасного району Радомишля, де розташована пивоварня. Цей заклад було засновано у 1906 році братами Альбрехтами, чехами за походженням, які привезли з Європи сучасні технології та обладнання, а також зразки ячменю та хмелю для адаптації до місцевих умов. Вони започаткували виробництво традиційного чеського пілснера, згодом розширивши свій асортимент. Хоча пивоварня була націоналізована радянським режимом, вона продовжує функціонувати і наразі управляється Першою приватною броварнею зі Львова.