"Відродження для підприємців часів Януковича": ЗМІ розкрили, як Продивус і Шапран захоплюють природні ресурси України та яке відношення до цього має Держгеонадра.

В Україні активно функціонують великі корупційні мережі, ймовірно, пов'язані з колишнім власником "Мостобуду", ексрегіоналом Володимиром Продивусом, а також броварським бізнесменом Сергієм Шапраном. Зокрема, підприємства Продивуса в Києві займаються незаконним обробленням піску в промислових обсягах, а сам Продивус, здається, створив "синдикат" разом із Шапраном. За підтримки Держгеонадр їм вдалося отримати контроль над мільярдними активами підсанкційного "Юніграна" Ігоря Наумця.

Як повідомляє "Багнет", журналісти охрестили нинішні події "ренесансом для бізнесменів епохи Януковича". У той же час, державний бюджет України зазнає значних втрат у надходженнях, що вимірюються мільйонами, під час війни.

"Ці кейси проливають світло на ширшу картину зловживань у сфері видобутку копалин, де помітну роль відіграє Дмитро Кащук, якого медіа називають тіньовим куратором Держгеонадр", - зазначають розслідувачі. Вони стверджують: під кінець третього року повномасштабної війни монополістами на ринку надрокористування Київщини та Житомирщини фактично стають "відверто проросійські персонажі".

Згідно з наданим матеріалом, "Мостобуд" Володимира Продивуса традиційно займає помітне місце на цьому ринку. Продивус, який раніше був боксером і депутатом від Партії регіонів, здобув скандальну репутацію через тісні зв’язки з родиною Віктора Медведчука, відомого своїми проросійськими поглядами. Крім того, він є соратником російських спортивних функціонерів, які мають зв’язки з путінським "Газпромом".

Крім того, у ЗМІ неодноразово згадували про можливий тюремний досвід Продивуса наприкінці 80-х та на початку 90-х років, а також про його зв'язки з кримінальними структурами, які на той час формувалися в Україні. Зокрема, ім'я Продивуса фігурувало у силових конфліктах, пов'язаних з рейдерством, нелегальним бурштиновим бізнесом та перестрілками у Рівненській області.

У 2010-х роках Продивус офіційно представляв себе як підприємця, що займається мостобудуванням по всій Україні. Проте, згідно з інформацією, отриманою від медіа-джерел, його основні фінансові надходження формувалися внаслідок нелегальних схем, пов'язаних із видобутком корисних копалин. "Яскравим прикладом цього є ділянка площею 17 гектарів у Видубичах, яку орендувала його компанія 'Мостобуд'. Незважаючи на те, що фірма мала значні борги перед бюджетом і земельна ділянка повинна була бути повернена громаді, протягом багатьох років намагалися зберегти її у приватних руках під приводом будівництва мосту", - зазначають журналісти.

У жовтні 2024 року детективи виявили відновлення підозрілої діяльності, пов'язаної з перевалкою піску, що супроводжувалася численними правопорушеннями, у Голосіївському районі Києва. На території за адресою вулиця Промислова, яка вже тривалий час була в оренді компанії "Мостобуд", ділки продовжували накопичувати корисні копалини, незважаючи на ухвалу Верховного суду, що зобов'язувала повернути цю землю громаді.

При цьому техніка, яка використовується для сумнівних робіт, регулярно уникала арешту, а після вилучення дивним чином опинилася вже на іншій "мостобудівській" точці - на вул. Баренбойма, а також на колишній території підсанкційної групи компаній "Юнігран", контроль над якою отримав новий ймовірний партнер Продивуса - Сергій Шапран.

Оренда землі на обох ділянках була офіційно припинена, але це не завадило вихідцям із "Мостобуду" використовувати її для своїх потреб. Не змінили ситуацію і кримінальні провадження - поліція Києва ініціювала справи щодо перевалки піску на воді (ЄРДР 1202400160000026) та на суші (ЄРДР 12024100010003125).

"Правоохоронці не вжили необхідних заходів, щоб вчасно накласти арешт на техніку, а знаряддя злочину не були визнані речовими доказами. Таке затягування, разом із неналежним контролем з боку окружних прокуратур, зокрема Голосіївської та Подільської, тільки підсилює відчуття безкарності серед учасників цієї схеми. Враховуючи зв'язки Сергія Шапрана з колишнім головним прокурором Києва, ситуація виглядає як свідомий саботаж", - зауважують журналісти.

Вони підкреслюють, що нечесна підприємницька практика викликає суттєві збитки для держави в різних напрямках. Зокрема:

"Мостобуд" Продивуса та компанії, пов'язані з Шапраном: які зв'язки існують між цими суперечливими підприємцями?

На початку повномасштабної агресії Росії проти України, за даними медіа-джерел, Продивус виїхав з країни. Однак у 2024 році бізнесмен повернувся, і його повернення збіглося з відновленням незаконної діяльності на Видубичах. Як вважають розслідувачі, колишній регіонал знайшов нового впливового бізнес-партнера - Сергія Шапрана.

Зокрема, кореспонденти зафіксували момент, коли сірий Range Rover, що належить Продивусу, який вони стежили від "Мостобуду", зупинився біля бізнес-центру "Гранд" на вулиці Васильківській. Після цього Продивус разом з двома супутниками зайшов у офісну будівлю.

Дослідники висловлюють припущення, що колишній регіонал відвідав офіс компанії "Денмарк", яку очолює Сергій Шапран, що знаходиться в бізнес-центрі "Гранд". "Це може вказувати на можливе повернення Продивуса до Києва та його давніх схем, але тепер з новим партнером. Додатковим підтвердженням цього є зміна його номера телефону в месенджері WhatsApp з міжнародного на український", - зазначається в матеріалі.

Окрім цього, під час моніторингу офісу компанії "Мостобуд" журналісти виявили розкішний автомобіль Mercedes G-Class, відомий також як "Гелік". За інформацією джерел, цей автомобіль є власністю особи, що має тісні зв'язки з київською мерією. Вони стверджують, що ця людина може мати вплив на певні нелегальні дії в столиці.

В інформаційній сфері з'явилися повідомлення про те, що колишній депутат з Броварів та власник алюмінієвого заводу Сергій Шапран став помітною фігурою на ринку видобутку корисних копалин. Варто зазначити, що Шапран також володіє ТОВ "Віпек", на території якого повинна була зберігатися конфіскована техніка з вулиці Промислова. Проте, ця техніка загадковим чином "з'явилася" на вулиці Баренбойма та на колишній території підприємства "Юнігран".

Ключовим фактором, який дав можливість Шапрану стати значним тіньовим учасником у галузі видобутку природних ресурсів, стало управління активами компанії "Юнігран". Нещодавно деталі цієї схеми були ретельно висвітлені розслідувачами проекту "Схеми".

Мова йде про численні активи холдингу "Юнігран", який займався видобутком корисних копалин у Житомирській області та виробництвом тротуарної плитки. До складу його ресурсів входили виробничі потужності, техніка, сотні залізничних вагонів та великі земельні ділянки. Як встановили журналісти, новим власником цих активів став бізнесмен Сергій Шапран з Броварів, який має зв'язки з колишнім прокурором Києва, а нині головою Одеської області Олегом Кіпером.

Ще в 2022 році "Юнігран" потрапив під пильну увагу правоохоронних органів, внаслідок чого його активи були арештовані. У 2023 році Рада національної безпеки і оборони України запровадила санкції проти власника холдингу, громадянина Росії Ігоря Наумця. Проте, замість націоналізації цих активів, вони опинилися у приватних руках. Це стало можливим через рішення судді Печерського райсуду Києва Сергія Вовка, який, порушивши юрисдикційні норми, зняв арешт, а прокурор відкликав свою апеляцію.

Сам Наумець у своєму коментарі для журналістів проекту "Схеми" підтвердив, що Шапран запропонував йому допомогу у вирішенні його бізнесових проблем в обмін на половину активів компанії "Юнігран", але в результаті заволодів усім бізнесом. Проте Шапран спростовує ці звинувачення і стверджує, що всі його дії були в межах закону.

Розслідування виявило, що Шапран разом з менеджером компаній Наумця Володимиром Соцьковим створили три нові фірми - "Юні Сервіс", "Юні Люкс" та "Юні Стоун Плент", які через посередницькі компанії "Мартен Локс" та "Енкрос" за заниженими цінами придбали активи "Юніграна". Загалом Шапран контролює понад 20 компаній, діяльність яких варіюється від деревообробки до фінансування. Ці фірми, за приблизними оцінками, заробляють понад 1 млн доларів щомісяця.

Важливу роль у цій схемі відіграли і Держгеонадра. Серед підсанкційних активів, на які націлився Шапран, - спецдозволи на видобуток граніту Житомирської області. Рішення про блокування передачі цих активів, ухвалені судом наприкінці жовтня та на початку листопада 2024 року, мали зупинити незаконну передачу родовищ Коростенське та Малинське до приватних рук.

Проте наступні дії Державної служби геології та надр свідчать про нехтування судовими заборонами, як зазначають журналісти. Зокрема, 7 та 14 листопада Держгеонадра подали апеляційні скарги з метою скасування рішення суду першої інстанції. У той же час активи фактично опинилися під контролем компаній, якими керують Шапран та його давній партнер Володимир Осіпов. Саме їх асоціюють з кінцевим бенефіціаром дозволів - ТОВ "Новел Пром".

5 листопада Господарський суд Києва виніс рішення, яке забороняє Державній службі геології та надр змінювати власників спеціальних дозволів, виданих АТ "Малінський камнедробільний завод". Проте, 14 листопада Держгеонадра, порушивши це рішення, погодили передачу спеціальних дозволів підприємствам, що належать Шапрану. Наказ № 532, що санкціонує ці дії, підписав в.о. голови служби Сергій Дехтяренко, який став на цю посаду після звільнення Романа Опімаха 8 листопада.

Фактично, те, що зазвичай займає декілька тижнів, було завершено всього за один день. Як повідомляють обізнані джерела, у цьому процесі безпосередньо брав участь Опімах. "Це породжує сумніви щодо його особистої вигоди від виведення активу, на який накладено санкції, з-під контролю держави", – підкреслюють журналісти.

Згідно з інформацією, опублікованою OBOZ.UA, одним з основних архітекторів цієї схеми виявився ще один "сірий кардинал" Державної служби геології та надр - Дмитро Кащук. У 2014 році він отримав призначення на посаду голови цієї служби від партії "Свобода", проте незабаром став фігурою в корупційному скандалі. Лише через рік після свого призначення, у квітні 2015 року, Служба безпеки України оголосила про його можливу участь у великих фінансових зловживаннях, які завдали серйозної шкоди державному підприємству "Бурштин України".

Ще в серпні 2014 року, під час важких бойових дій в Донбасі, Кащук та його колеги підписали низку контрактів з приватними фірмами на розробку бурштинових родовищ від імені "Бурштин України". Ці домовленості виявилися фінансово збитковими для державного підприємства, що в кінцевому підсумку призвело до його краху.

В результаті держава втратила свого основного гравця на ринку бурштину, а незаконний видобуток почав набирати обертів. Так звані бурштинові республіки, що з'явилися у 2015 році на Поліссі, стали прямим наслідком цього банкрутства. Через знищення державної структури, яка має контролювати видобуток, бурштинові родовища залишились без нагляду. А ті, хто був причетний до банкрутства підприємства, уникли відповідальності.

Засоби масової інформації також повідомляли про інші порушення, пов'язані з Кащуком. Наприклад, він начебто реалізував конфіденційну інформацію про Олегівське родовище лабрадориту, розташоване в Житомирській області, за суму в 27 тисяч гривень. Ці дані були підготовлені компанією "Укргранресурс", яка проводила дослідження за замовленням Державної служби геології та надр. Зловживаючи своїми службовими повноваженнями, Кащук зміг знайти покупців на цю інформацію, що забезпечило йому додатковий фінансовий прибуток.

Також під його керівництвом Держгеонедра почали роздавати ліцензії на розробку корисних копалин бізнес-структур за сумнівними схемами. Так, ділянки у Полтавській та Сумській областях виставлялися на аукціони зі стартовою ціною 6 млн грн. Але торги несподівано скасували, а згодом дозволи на ті самі ділянки знову пішли у продаж, але вже за вдвічі нижчою ціною. Одним із переможців таких аукціонів стала компанія Kitpred, власниками якої є китайські громадяни Цзін Лінь та Ден Сяо. Останнього пов'язують із колишнім прем'єр-міністром Миколою Азаровим, який перебував при владі за часів Януковича.

Після призначення Дмитра Кащука на пост голови Держгеонадр, було створено безліч нових компаній, які виявили інтерес до геологічних та геодезичних питань. Всі ці структури були пов'язані з Євгеном Білінським, головою комісії Львівської міської ради з природокористування. Кащук і Білінський знайомі з часів, коли Кащук працював помічником у губернатора області. Зв'язки управлінських рішень Кащука простягаються ще далі, до львівського бізнесмена Ігоря Кривецького, який відомий своєю підтримкою Олега Тягнибока та партії "Свобода".

"Нещодавно Кащук зустрічався із Шапраном у Львові - за даними джерел, саме у львівському Edem Resort з орбіти Кривецького броварський магнат ховається від преси після виходу резонансного розслідування "Схем", - стверджують розслідувачі.

За їхніми словами, вся історія з поступовою "анексією" ринку надрокористування проросійськими структурами Продивуса і Шапрана породжує низку гострих питань. Зокрема, йдеться про системну політику "покривання" та сприяння сумнівним операціям з державними надрами на рівні влади, зокрема через керівництво Держгеонадр.

"Крім того, виникає питання: чому профільні правоохоронні органи доволі мляво реагують на очевидні порушення і дозволяють ділкам продовжувати проводити незаконні операції? Та з чиєї подачі багатомільйонні тіньові доходи осідають у приватних кишенях, залишаючи бюджет воюючої країни без належних доходів?" - наголошують журналісти.

Вони переконані, що Продивус і Шапран є лише видимою частиною значної проблеми зловживань державними ресурсами. "Їхня безперешкодна діяльність яскраво демонструє не тільки вади в роботі правоохоронних органів, а й глибоко вкорінені корупційні практики в Україні, особливо в сфері використання природних ресурсів. Для ефективної боротьби з такими схемами необхідні кардинальні зміни в управлінні державними активами та активізація роботи правоохоронців в справах, які викликають суспільний інтерес," - підсумовують дослідники.

Як повідомляв OBOZ.UA, у листопаді 2024 року з'явилася інформація про проведення обшуків у Шапрана. Передбачається, що ці дії можуть бути пов'язані з нелегальним видобутком піску, зокрема в столиці України. Проте результати цих слідчих заходів поки що залишаються невідомими.